А.2 Номінальний тиск для системи PN
Усі компоненти системи, що відповідають цьому стандарту, мають бути класифіковані та марковані знаком PN та, за бажанням, інформацією про серію труби S. Кожна деталь має використовуватись за температури до 25 °С і з номінальним тиском у барах, рівним чи меншим від зазначеної маркованої величини.
Це означає, що фітинги та клапани можуть використовуватись у комбінації з трубами, маркованими таким же або меншим показником PN.
Система в цілому допускає, щоб робочий тиск був рівним або меншим за величину робочого тиску компонента системи, що має найнижчий його показник.
А.2 Поправочний коефіцієнт для робочих температур від 25 °С до 45 °С
Поправочний коефіцієнт fT для робочих температур від 25 °С до 45 °С береться з рисунка А.1. Поправочний коефіцієнт заснований на результатах випробувань та на довгостроковій експлуатації компонентів.
Приклад. Розглянемо трубу з PN 12,5, що має використовуватись з водою за температури 40 °С.
З рисунка А.1 видно, що поправочний коефіцієнт для 40 °С дорівнює 0,71. Таким чином, максимальний допустимий робочий тиск при довгостроковій роботі за температури води 40 °С дорівнює: 0,71 х 12,5 бар = 8,88 бар.
|
Рисунок А.1 – Поправочний коефіцієнт для робочих температур до 45 °С |
A.4 Застосування поправочного (збільшувального або зменшувального) коефіцієнтів в залежності від умов використання системи
Для застосування в умовах, які вимагають зменшувального (або збільшувального) коефіцієнта, тобто коли необхідні більш високі вимоги до надійності ніж включені в загальний коефіцієнт надійності С (2 або 2,5), при проектуванні системи використовується додатковий коефіцієнт fA.
Допустимий робочий тиск для тривалої експлуатації повинен розраховуватися за наступною формулою:
[PFA] = fTx fAx [PN], (B.1)
де [PFA] fT – зменшувальний коефіцієнт для температур від 25 °С до 45 °С;
fA – зменшувальний (або збільшувальний) коефіцієнт, що залежить від сфери застосування;
[PN] – номінальний робочий тиск
Примітка. Величину PFA та PN виражають у однакових одиницях тиску, переважно в барах.
(обов'язковий)
ТРУБИ ТА ФАСОННІ ВИРОБИ З НЕМЕТРИЧНИМИ РОЗМІРАМИ (В ДЮЙМАХ)
Б.1 Загальні вимоги
Усі розділи основної частини цього стандарту є обов'язковими разом з наступними розділами. Тільки ті розділи, зміст яких відрізняється від змісту розділів основного тексту стандарту, наведені нижче.
Б.2 Геометричні характеристики
Б.2.1 Середні зовнішні діаметри та допуски по них
На вимогу п. 4.1 таблиця Б.1 використовується на заміну таблиці 1.
Таблиця Б.1 – Середні зовнішні діаметри та допуски
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Середній зовнішній діаметр |
Допустима овальність |
|
|
demmin |
demmax |
||
|
3/8 |
17,0 |
17,3 |
0,3 |
|
1/2 |
21,2 |
21,5 |
0,3 |
|
3/4 |
26,6 |
26,9 |
0,3 |
|
1 |
33,4 |
33,7 |
0,5 |
|
11/4 |
42,1 |
42,4 |
0,5 |
|
11/2 |
48,1 |
48,4 |
0,5 |
|
2 |
60,2 |
60,5 |
0,7 |
|
3 |
88,7 |
89,1 |
1,0 |
|
4 |
114,1 |
114,5 |
1,2 |
|
6 |
168,0 |
168,5 |
1,7 |
|
8 |
218,8 |
219,4 |
2,2 |
|
10 |
272,6 |
273,4 |
2,8 |
|
12 |
323,4 |
324,3 |
3,3 |
|
16 |
405,9 |
406,9 |
4,2 |
|
18 |
456,7 |
457,7 |
4,6 |
|
20 |
507,5 |
508,5 |
5,2 |
|
24 |
609,1 |
610,1 |
6,2 |
Б.2.2 Товщини стінок та допуски по них
На вимогу п. 4.2 використовуються наступні показники.
Номінальна товщина стінок еп повинна класифікуватись відповідно до класу робочого тиску PN, як вказано в таблиці Б.2.
Допуски по номінальній (мінімальній) товщині стінки у будь-якій точці повинні відповідати вимогам таблиці Б.З.
Таблиця Б.2 – Номінальна товщина стінки
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Номінальна товщина стінки еп |
||
|
PN 9 |
PN 12 |
PN 15 |
|
|
3/8 |
– |
– |
1,5 |
|
1/2 |
– |
– |
1,7 |
|
3/4 |
– |
– |
1,9 |
|
1 |
– |
– |
2,2 |
|
11/4 |
– |
2,2 |
2,7 |
|
11/2 |
– |
2,5 |
3,1 |
|
2 |
2,5 |
3,1 |
3,9 |
|
3 |
3,5 |
4,6 |
5,7 |
|
4 |
4,5 |
6,0 |
7,3 |
|
6 |
6,6 |
8,8 |
10,8 |
|
8 |
7,8 |
10,3 |
12,6 |
|
10 |
9,7 |
12,8 |
15,7 |
|
12 |
11,5 |
15,2 |
18,7 |
|
16 |
14,5 |
19,0 |
23,4 |
|
18 |
16,3 |
21,4 |
– |
|
20 |
18,1 |
– |
– |
|
24 |
21,7 |
– |
– |
Таблиця Б.3 – Допуск по товщині стінки у будь-якій точці
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Допуск х номінальної товщини стінки1) |
||
|
PN 9 |
PN 12 |
PN 15 |
|
|
3/8 |
– |
– |
0,4 |
|
1/2 |
– |
– |
0,4 |
|
3/4 |
– |
– |
0,6 |
|
1 |
– |
– |
0,6 |
|
11/4 |
– |
0,5 |
0,6 |
|
11/2 |
– |
0,5 |
0,6 |
|
2 |
0,5 |
0,6 |
0,6 |
|
3 |
0,6 |
0,7 |
0,9 |
|
4 |
0,7 |
0,9 |
1,1 |
|
6 |
1,0 |
1,4 |
1,7 |
|
8 |
1,2 |
1,6 |
1,9 |
|
10 |
1,5 |
2,0 |
2,4 |
|
12 |
1,8 |
2,3 |
2,9 |
|
16 |
2,2 |
2,9 |
3,6 |
|
18 |
2,5 |
3,3 |
– |
|
20 |
2,8 |
– |
– |
|
24 |
3,3 |
– |
– |
|
1) Допуск виражається у формі мм, де х - величина допуску по мінімальній товщині стінки. |
|||
Б.2.3 Труби з розтрубом
Б.2.3.1 Розтруби для клеєного з'єднання
Розміри розтрубів для клеєного з'єднання зображено на рисунку Б.1. Вони повинні відповідати величинам, наведеним у таблиці Б.4.
Внутрішній діаметр розтруба в жодному місці не може бути більшим ніж внутрішній діаметр устя відповідного розтруба. Середній внутрішній діаметр розтруба може зменшуватись від торця розтруба до основи, не перевищуючи наступних максимальних показників кута звуження:
від 3/8 до 2 дюймів – 0°40';
3 дюйми та більше – 0°30'.
Допускається овальність у величині середнього внутрішнього діаметра розтруба, що не перевищує ± 0,2 % від його величини.
|
Рисунок Б.1 – Розтруб на кінці труби для клеєного з'єднання |
Таблиця Б.4 – Розміри розтруба для клеєного з'єднання
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Довжина розтруба Lmin |
Середній внутрішній діаметр розтруба у середній точці його довжини |
|
|
dim min |
dim max |
||
|
3/8 |
14,5 |
17,1 |
17,3 |
|
1/2 |
16,5 |
21,3 |
21,5 |
|
3/4 |
19,5 |
26,7 |
26,9 |
|
1 |
22,5 |
33,5 |
33,7 |
|
11/4 |
27,0 |
42,2 |
42,4 |
|
11/2 |
30,0 |
48,2 |
48,4 |
|
2 |
36,0 |
60,3 |
60,5 |
|
3 |
50,5 |
88,8 |
89,1 |
|
4 |
63,0 |
114,2 |
114,5 |
|
6 |
90,0 |
168,2 |
168,5 |
|
8 |
115,5 |
218,0 |
219,4 |
|
10 |
142,5 |
272,8 |
273,4 |
|
12 |
168,0 |
323,7 |
324,3 |
Примітка. Мінімальна довжина розтруба Lmin була розрахована за наступною формулою:
Lmin = 0,5demmin + 6 мм, де demmin – мінімальний середній зовнішній діаметр відповідної труби.
Б.2.3.2 Розтруби з еластомірною ущільнювальною манжетою
Глибина проникнення т окремих розтрубів для з'єднань з ущільнювальною манжетою наведено на рисунку Б.2. Мінімальна величина т має відповідати відповідній величині, наведеній у таблиці Б.5.
На рисунку Б.2 зображено з'єднання у випадку, коли охоплювана розтрубом частина труби доходить до основи розтруба.
|
Рисунок Б.2 – Розтруб та втулковий кінець труби з еластомірною ущільнювальною манжетою |
|
Таблиця Б.5 – Розміри розтрубів для з'єднань з ізолюючими еластомірними манжетами
У міліметрах
|
Номінальний розмір, дюймів |
Мінімальна глибина проникнення mmin |
|
|
Одиничний розтруб |
Подвійний розтруб |
|
|
2 |
67 |
39 |
|
3 |
70 |
43 |
|
4 |
75 |
47 |
|
6 |
87 |
55 |
|
8 |
98 |
63 |
|
10 |
110 |
71 |
|
12 |
121 |
78 |
|
16 |
139 |
91 |
|
18 |
150 |
98 |
|
20 |
171 |
106 |
|
24 |
183 |
121 |
