ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.3
Продовження таблиці 1
Продолжение таблицы 1
|
Позначення Обозначение |
Величина |
Одиниця вимірювання Единица измерения |
|
Ru |
Термічний опір зразка, що випробовують Термическое сопротивление испытываемого образца |
м2К/Вт |
|
тr |
Відносна зміна маси зразка після сушіння Относительное изменение массы образца после сушки |
- |
|
mw |
Відносна зміна маси зразка у процесі випробування Относительное изменение массы образца в процессе испытания |
- |
|
m1 |
Маса зразка при його одержанні від виготовлювача Масса образца при его получении от изготовителя |
кг |
|
M2 |
Маса зразка після сушіння Масса образца после сушки |
кг |
|
М3 |
Маса зразка після випробування Масса образца после испытания |
кг |
|
Тu |
Різниця температур лицьових граней зразка, який випробовують Разность температур лицевых граней испытываемого образца |
К |
|
Tmu |
Середня температура зразка, який випробовують Средняя температура испытываемого образца |
К |
|
T1u |
Температура гарячої лицьової грані зразка, який випробовують Температура горячей лицевой грани испытываемого образца |
К |
|
T2u |
Температура холодної лицьової грані зразка, який випробовують Температура холодной лицевой грани испытываемого образца |
К |
|
f u |
Значення градуювального коефіцієнта тепломіра приладу, що відповідає значенню теплового потоку, який протікає крізь зразок, що випробовують, після встановлення стаціонарного теплового режиму (при асиметричній схемі випробування) Значение градуировочного коэффициента тепломера прибора, соответствующее значению теплового потока, протекающего через испытываемый образец после установления стационарного теплового режима (при ассиметричной схеме испытания) |
Вт/(мВ-м2) |
|
eu |
Вихідний сигнал тепломіра приладу після встановлення стаціонарного теплового потоку крізь зразок, що випробовують (при асиметричній схемі випробування) Выходной сигнал тепломера прибора после установления стационарного теплового потока через испытываемый образец (при ассиметричной схеме испытания) |
мВ |
|
Rk |
Термічний опір між лицьовою гранню зразка і робочою поверхнею плити приладу Термическое сопротивление между лицевой гранью образца и рабочей поверхностью плиты прибора |
м2К/Вт |
|
Ефективна теплопровідність матеріалу зразка, що випробовують Эффективная теплопроводность материала испытываемого образца |
Вт/(мК) |
|
|
rL |
Термічний опір листового матеріалу, з якого виготовлені дно і кришка ящика для зразка насипного матеріалу Термическое сопротивление листового материала, из которого изготовлены дно и крышка ящика для образца насыпного материала |
м2К/Вт |
|
|
Значення градуювального коефіцієнта першого і другого тепломірів приладу, які відповідають значенню теплового потоку, що протікає крізь зразок, який випробовують, після встановлення стаціонарного теплового режиму (при симетричній схемі випробування) Значения градуировочного коэффициента первого и второго тепломеров поибооа. соответствующие значению теплового потока, поотекаюшего через испытываемый образец после установления стационарного теплового режима ( при симметричной схеме испытания) |
Вт/(мВм2) |
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.4
Закінчення таблиці 1
Окончание таблицы 1
|
Позначення Обозначение |
Величина |
Одиниця вимірювання Единица измерения |
|
|
Вихідний сигнал першого і другого тепломірів після встановлення стаціонарного теплового потоку крізь зразок, який випробовується (при симетричній схемі випробування) Выходной сигнал первого и второго тепломеров после установления стационарного теплового потока через испытываемый образец (при симметричной схеме испытания) |
мВ |
|
qu |
Щільність стаціонарного теплового потоку, який проходить крізь зразок, що випробовується Плотность стационарного теплового потока, проходящего через испытываемый образец |
Вт/м2 |
|
А |
Площа зони вимірювання Площадь зоны измерения |
м2 |
|
Ф |
Електрична потужність, яка подається на нагрівник зони вимірювання гарячої плити приладу Электрическая мощность, подаваемая на нагреватель зоны измерения горячей плиты прибора |
Вт |
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ
4.1 Суть методу полягає у створенні стаціонарного теплового потоку, що проходить крізь плоский зразок визначеної товщини і направлений перпендикулярно до лицьових (найбільших) граней зразка, вимірюванні щільності цього теплового потоку, температури протилежних лицьових граней і товщини зразка.
4.2 Число зразків, необхідне для визначення ефективної теплопровідності або термічного опору, і порядок відбору зразків повинні бути вказані у стандарті на конкретний матеріал або виріб. Якщо у стандарті на конкретний матеріал або виріб не вказане число зразків, що підлягають випробуванню, ефективну теплопровідність або термічний опір визначають на п'яти зразках.
4.3 Температура і відносна вологість повітря приміщення, у якому проводять випробування, повинні бути відповідно (295±5) К і (50±10) %.
Для проведення випробування застосовують:
- прилад для вимірювання ефективної теплопровідності і термічного опору, атестований за встановленим порядком і такий, що задовольняє вимоги, наведені у додатку А;
4 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
4.1 Сущность метода заключается в создании стационарного теплового потока, проходящего через плоский образец определенной толщины и направленного перпендикулярно к лицевым (наибольшим) граням образца, измерении плотности этого теплового потока, температуры противоположных лицевых граней и толщины образца.
4.2 Число образцов, необходимое для определения эффективной теплопроводности или термического сопротивления, и порядок отбора образцов должны быть указаны в стандарте на конкретный материал или изделие. Если в стандарте на конкретный материал или изделие не указано число образцов, подлежащих испытанию, эффективную теплопроводность или термическое сопротивление определяют на пяти образцах.
4.3 Температура и относительная влажность воздуха помещения, в котором проводят испытания, должны быть соответственно (295±5) К и (50±10) %.
5 СРЕДСТВА ИЗМЕРЕНИЯ
Для проведения испытания применяют:
- прибор для измерения эффективной теплопроводности и термического сопротивления, аттестованный в установленном порядке и удовлетворяющий требованиям, приведенным в приложении А;
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.5
- прилад для визначення густини волокнистих матеріалів за ДСТУ Б В.2.7-38;
- прилад для визначення товщини плоских волокнистих виробів за ДСТУ Б В.2.7-38;
- електрошафа сушильна, верхня границя нагріву якої не менше 383 К, границя допустимої похибки завдання та автоматичного регулювання температури -5К;
- штангенциркуль за ГОСТ 166:
- для вимірювання зовнішніх та внутрішніх розмірів з діапазоном вимірювання 0-125 мм, значенням відліку за ноніусом - 0,05 мм, границею похибки, що допускається, - 0,05 мм;
- для вимірювання зовнішніх розмірів з діапазоном вимірювання 0-500 мм, значенням відліку за ноніусом - 0,1 мм, границею похибки, що допускається, -0,1 мм;
- лінійка металева вимірювальна за ГОСТ 427 з верхньою границею вимірювання 1000 мм, границею відхилення від номінальних значень довжини шкали і відстаней між будь-яким штрихом і початком або кінцем шкали, що допускається, - 0,2 мм;
- ваги лабораторні загального призначення за ГОСТ 24104:
- з найбільшою границею зважування 5 кг, ціною поділки - 100 мг. середнє квадратичне відхилення показань ваг - не більше 50,0 мг, похибка від нерівноплічності коромисла - не більше 250,0 мг, границя похибки, що допускається, - 375 мг;
- з найбільшою границею зважування 20 кг, ціною поділки - 500 мг, середнє квадратичне відхилення показань ваг - не більше 150,0 мг, похибка від нерів-ноплічності коромисла - не більше 750,0 мг, границя похибки, що допускається - 1500 мг.
Допускається застосування інших засобів вимірювання з метрологічними характеристиками і обладнання з технічними характеристиками не гірше вказаних у даному стандарті.
- прибор для определения плотности волокнистых материалов по ГОСТ 17177;
- прибор для определения толщины плоских волокнистых изделий по ГОСТ 17177;
- электрошкаф сушильный, верхний предел нагрева которого не менее 383 К, предел допустимой погрешности задания и автоматического регулирования температуры - 5 К;
- штангенциркуль по ГОСТ 166:
- для измерения наружных и внутренних размеров с диапазоном измерения 0-125 мм, значением отсчета по нониусу - 0,05 мм, пределом допускаемой погрешности – 0,05 мм;
- для измерения наружных размеров с диапазоном измерения 0-500 мм. значением отсчета по нониусу - 0,1 мм, пределом допускаемой погрешности -0,1 мм;
- линейка металлическая измерительная по ГОСТ 427 с верхним пределом измерения 1000 мм, пределом допускаемого отклонения от номинальных значений длины шкалы и расстояний между любым штрихом и началом или концом шкалы – 0,2 мм;
- весы лабораторные общего назначения по ГОСТ 24104:
- с наибольшим пределом взвешивания 5 кг, ценой деления - 100 мг, среднее квадратичное отклонение показаний весов - не более 50,0 мг, погрешность от неравноплечности коромысла - не более 250,0 мг, предел допустимой погреш-ности - 375 мг;
- с наибольшим пределом взвешивания 20 кг, ценой деления - 500 мг. среднее квадратичное отклонение показаний весов - не более 150.0 мг. погрешность от неравноплечности коромысла - не более 750.0 мг, предел допустимой погрешности - 1500 мг.
Допускается применение других средств измерения с метрологическими характеристиками и оборудования с техническими характеристиками не хуже указанных в настоящем стандарте.
ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.6
6 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ
6.1 Виготовляють зразок у вигляді прямокутного паралелепіпеда, найбільші (лицьові) грані якого мають форму квадрата зі стороною, рівною стороні робочих поверхонь плит приладу. Якщо робочі поверхні плит приладу мають форму круга, то найбільші грані зразка також повинні мати форму круга, діаметр якого рівний діаметру робочих поверхонь плит приладу (додаток А, п. 2.1).
6.2 Товщина зразка, який випробовують, повинна бути менше довжини ребра лицьової грані або діаметра не менше ніж у п'ять разів.
6.3 Грані зразка, що контактують з робочими поверхнями плит приладу, повинні бути плоскими і паралельними. Відхилення лицьових граней жорсткого зразка від паралельності не повинне бути більше 0,5 мм.
Жорсткі зразки, які мають різнотовщин-ність та відхилення від площинності, шліфують.
6.4 Товщину зразка-паралелепіпеда вимірюють штангенциркулем з похибкою не більше 0,1 мм у чотирьох кутках на відстані (50,0±5,0) мм від вершини кута і посередині кожної сторони.
Товщину зразка-диска вимірюють штангенциркулем з похибкою не більше 0,1 мм за твірними, що розташовані у чотирьох взаємно перпендикулярних площинах, які проходять через вертикальну вісь.
За товщину зразка приймають середньоарифметичне значення результатів усіх вимірів.
6.5 Довжину і ширину зразка у плані вимірюють лінійкою з похибкою не більше 0,5 мм.
6.6 Правильність геометричної форми і розміри зразка теплоізоляційного матеріалу визначають за ДСТУ Б В.2.7-38.
6.7 Середній розмір включень (гранули заповнювача, крупні пори тощо), відмінних за своїми теплофізичними показниками від основного зразка, повинен складати не більше 0,1 товщини зразка.
Допускається випробування зразка, що має неоднорідні включення, середній розмір яких перевищує 0,1 його товщини. У протоколі випробування повинен бути вказаний середній розмір включень.
6.8 Визначають масу зразка m1 при його одержуванні від виготовлювача.
6 ПОДГОТОВКА К ИСПЫТАНИЮ
6.1 Изготавливают образец в виде прямоугольного параллелепипеда, наибольшие (лицевые) грани которого имеют форму квадрата со стороной, равной стороне рабочих поверхностей плит прибора. Если рабочие поверхности плит прибора имеют форму круга, то наибольшие грани образца также должны иметь форму круга, диаметр которого равен диаметру рабочих поверхностей плит прибора (приложение А, п. 2.1).
6.2 Толщина испытываемого образца должна быть меньше длины ребра лицевой грани или диаметра не менее чем в пять раз.
