ДСТУ Б В.2.6-68:2008
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ОПОРИ ЗАЛІЗОБЕТОННІ ВИСОКОВОЛЬТНО-СИГНАЛЬНИХ ЛІНІЙ
АВТОБЛОКУВАННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ
Технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-68:2008
: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10)
Київ
Мінрегіонбуд України
2009
ПЕРЕДМОВА
1 РОЗРОБЛЕНО:
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій (НДІБК)
РОЗРОБНИКИ: Ю. Аметов, канд. техн. наук; А. Бамбура, д-р техн. наук; Д. Барзилович, інж.; К. Борецький, М. Гакен; А. Гурківський, канд. техн. наук; О. Давиденко, д-р техн. наук; Л. Жарко, канд. техн. наук; Т. Мірошник; П. Кривошеєв, канд. техн. наук; Ю. Немчинов, д-р техн. наук; Н. Петренко; В. Поклонський, канд. техн. наук; Ю. Слюсаренко, канд. техн. наук; В. Тарасюк, канд. техн. наук (науковий керівник); Г. Шарапов, канд. техн. наук
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
наказ Мінрегіонбуду України від 08.07.2009 р. № 277
3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 22131-76)
ЗМІСТ
с.
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 4
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 4
3 ТИПИ І РОЗМІРИ 7
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 8
5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 11
6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ 12
7 МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ 15
8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15
9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ 16
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ОПОРИ ЗАЛІЗОБЕТОННІ ВИСОКОВОЛЬТНО-СИГНАЛЬНИХ ЛІНІЙ АВТОБЛОКУВАННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ
Технічні умови
Конструкции зданий и сооружений
ОПОРЫ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫЕ ВЫСОКОВОЛЬТНО-СИГНАЛЬНЫХ ЛИНИЙ АВТОБЛОКИРОВКИ ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ
Технические условия
Structures of buildings and erections
CONCRETE TOWERS FOR RAILWAY HIGH VOLTAGE
SIGNAL LINE OF AUTOBLOC
Specifications
Чинний від 2010-01-01
1.1 Стандарт є складовою частиною системного комплексу нормативних документів, що регламентують вимоги до будівельних матеріалів, виробів та конструкцій і впровадження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.
1.2 Цей стандарт поширюється на залізобетонні попередньо напружені центрифуговані стояки кільцевого перерізу (далі – опори), що призначені для влаштування опор високовольтно-сигнальних ліній автоблокування залізниць напругою 6-10 кВ, і визначає процедури оцінки відповідності опор установленим вимогам та порядок їх застосування.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДБН А.3.2-2:2009 Система стандартів безпеки праці. Промислова безпека у будівництві. Основні положення
ДБН В.1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва
ДСТУ ISO 9001-2001 Система управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2000, IDT)
ДСТУ 3760:2006 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови (ISO 6935-2:1991, NEQ)
ДСТУ Б А.1.2-1:2007 Система ліцензування та сертифікації у будівництві. Оцінювання відповідності у будівництві згідно з технічним регламентом будівельних виробів будівель і споруд
ДСТУ Б А.3.1-6-96 Управління, організація і технологія. Матеріали і вироби будівельні. Порядок розроблення і постановки на виробництво
ДСТУ Б В.2.6-2-95 Конструкції будинків і споруд. Вироби бетонні і залізобетонні. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Конструкції будинків і споруд. Вироби будівельні бетонні та залізобетонні збірні. Методи випробування навантажуванням. Правила оцінки міцності, жорсткості та тріщиностійкості
ДСТУ Б В.2.7-32-95 Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-43-96 Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-46-96 Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-47-96 (ГОСТ 10060.0-95) Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення морозостійкості. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.2.7-48-96 (ГОСТ 10060.1-95) Будівельні матеріали. Бетони. Базовий (перший) метод визначення морозостійкості
ДСТУ Б В.2.7-49-96 (ГОСТ 10060.2-95) Будівельні матеріали. Бетони. Прискорені методи визначення морозостійкості при багаторазовому заморожуванні та відтаванні
ДСТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь і гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови
ДСТУ-Н Б А.1.1-83:2008 Система стандартизації та нормування у будівництві. Настанова.Керівний документ В щодо визначення контролю виробництва на підприємстві в технічних умовах на будівельні вироби
ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.4.011-89 ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация (ССБП. Засоби захисту працюючих. Загальні вимоги і класифікація)
ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования (ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги)
ГОСТ 5781-82 Сталь горячекатаная для армирования железобетонных конструкций. Технические условия (Сталь гарячекатана для армування залізобетонних конструкцій. Технічні умови)
ГОСТ 7348-81 (СТ СЭВ 5728-86) Проволока из углеродистой стали для армирования предварительно напряженных железобетонных конструкций. Технические условия (Дріт з вуглецевої сталі для армування попередньо напружених залізобетонних конструкцій. Технічні умови)
ГОСТ 10180-90 (СТ СЭВ 3978-83) Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам (Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)
СНиП 2.03.11-85 Защита строительных конструкций от коррозии (Захист будівельних конструкцій від корозії)
СНиП III-4-80 Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки у будівництві)
3 ТИПИ І РОЗМІРИ
Опори підрозділяються на типи залежно від їх довжини і величини згинального моменту, що сприймається перерізом, нормальним до поздовжньої осі опори при утворенні тріщин.
Типи, основні розміри опор, згинальні моменти під час утворення тріщин і розташування отворів для кріплення траверс повинні відповідати зазначеним на рисунках 1, 2 і в таблиці 1.
3.3 В умовній познаці типу опори, наведеному у таблиці 1, літера "С" означає скорочене найменування опори (від "стояк"); цифри у чисельнику – величину згинального моменту у т·м при утворенні тріщин у поперечному перерізі на відстані 1,7 м від нижнього торця опори, а у знаменнику – довжину опори в метрах.
Таблиця 1 – Основні розміри опор
Типи опор |
Основні розміри, мм |
Згинальний момент, що сприймається перерізом, нормальним до поздовжньої осі опори при утворенні тріщин, Мт, кН·м (т·м) |
|||
L |
D1 |
D2 |
δ |
||
С1,85/10,1 |
10100 |
170 |
320 |
45 |
18,5 (~ 1,85) |
С2,55/10,1 |
10100 |
170 |
320 |
45 |
25,5 (~ 2,55) |
С2/11,1 |
11100 |
170 |
335 |
45 |
20,0 (~ 2,00) |
При удосконаленні або модернізації допускається додавати у познаці типу опори відповідно літери "у" або "м".
1 – заглушка верхня; 2 – отвори для кріплення траверс; 3 – заглушка нижня Рисунок 1 – Загальний вигляд опори
Рисунок 2 – Схема розташування отворів для кріплення траверс і підкосів
3.4 За вимогою замовника в опорах допускаються отвори для кріплення анкерних плит А-подібних опор.
У нижній частині опор допускаються вентиляційні отвори, подібні отворам для кріплення траверс.
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Опори слід виготовляти у відповідності з вимогами цього стандарту за проектною і технологічною документацією, затвердженою згідно з установленим порядком.
Допускається використання документації типових серій за умови її актуалізації з урахуванням вимог чинних нормативних документів.
4.2 Опори повинні виготовлятись із важкого бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 класу за міцністю на стиск не нижче:
В30 – для опор типів C1,85/10,1 та C2/11,1;
В40 – для опор типу C2,55/10,1.
4.3 Міцність бетону опор на стиск при передаванні на бетон попереднього напруження повинна бути не менше:
30 МПа (~ 300 кгс/см2) – для опор типів C1,85/10,1 та C2/11,1;
40 МПа (~ 400 кгс/см2) – для опор типу C2,55/10,1.
4.4 Різниця температури бетону і повітря під час розпалублення опор і видавання їх з цеху на відкритий склад не повинна перевищувати 35 °С.
4.5 Відпускна міцність бетону опор на момент їх відвантаження з підприємства-виробника повинна бути не нижче наведеної у 4.3.
4.6 Марка бетону опор із морозостійкості повинна бути не нижче F100 для районів із розрахунковою температурою зовнішнього повітря (середня температура найбільш холодної п'ятиденки згідно зі СНиП 2.01.01) мінус 20 °С і вище, F150 – з розрахунковою температурою зовнішнього повітря від мінус 21 °С до мінус 40 °С і F200 – з розрахунковою температурою зовнішнього повітря нижче 40 °С.
4.7 Матеріали, що застосовуються для виготовлення опор, повинні забезпечувати отримання бетону заданих марок із міцності та морозостійкості і повинні відповідати:
- портландцемент – ДСТУ Б В.2.7-46;
- щебінь і пісок – ДСТУ Б В.2.7-75 та ДСТУ Б В.2.7-32 відповідно.
4.8 Підземна частина опор повинна мати захисне покриття на довжині 2,2 м. Захисне покриття на внутрішню поверхню опор наносять у тих випадках, коли опори випускають із нижньою заглушкою. Вибір матеріалів для захисного покриття повинен здійснюватись залежно від виду і ступеня агресивності води-середовища у відповідності зі СНиП 2.03.11 та інструкцією з захисту залізобетонних конструкцій від корозії, що викликана блукаючими струмами.
За погодженням зі споживачем допускається поставка опор без ізоляційного покриття.
4.9 Для виготовлення опор повинна застосовуватись арматурна сталь:
- дріт періодичного профілю діаметром 4 мм або 5 мм із вуглецевої сталі згідно з ГОСТ 7348 – у якості напруженої арматури;
- арматура класу А400 згідно з ДСТУ 3760 та ГОСТ 5781 – для підсилюючих кілець;
- арматура класу А240 згідно з ДСТУ 3760 та ГОСТ 5781 – для монтажних кілець.
4.10 Середня величина контрольованого попереднього натягу поздовжньої арматури повинна бути не менше проектної.
Величина натягу окремих дротів не повинна відрізнятись між собою більше ніж на 20 %.
4.11 Опори повинні мати прокладений у бетоні дріт заземлення з круглої сталі згідно з ГОСТ 5781 діаметром 6 мм з виведенням (з різзю) для підключення елементів, що заземлюються.
4.12 Верхні торці опор повинні бути замуровані бетонними заглушками. В опорах, які мають захисне покриття підземної частини на зовнішній і внутрішній поверхнях, нижня заглушка не влаштовується. У цьому випадку кінці арматури повинні бути обрізані врівень із бетоном, а на торці опор має бути нанесене захисне покриття.
4.13 Зовнішній вигляд і якість поверхонь опор повинні задовольняти вимоги категорії КП2 згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.
4.14 В опорах не допускаються:
- тріщини з розкриттям більше 0,05 мм і завдовжки більше 5 см;
- незаповнені розчином шви по стику півформ.
4.15 Відхилення від проектних розмірів опор не повинні перевищувати:
- за довжиною опори (без заглушок) ±20 мм
- за зовнішнім діаметром ±5 мм
- за викривленням опори (на довжині 2 м ±3мм
- за товщиною стінки +8 мм; –4мм
- за товщиною захисного шару бетону +5 мм; –2 мм.
4.16 Товщина захисного шару бетону до робочої (поздовжньої) арматури повинна бути не менше 13 мм.
5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
5.1 Готові опори повинні прийматись технічним контролем підприємства-виробника, яке зобов'язане гарантувати відповідність опор вимогам цього стандарту при дотриманні споживачем умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації.
5.2 Поставку і приймання опор здійснюють партіями.
5.3 Розмір партії установлюють у кількості не більше 200 опор однієї марки, виготовлених із матеріалів однієї якості при однакових умовах і за період не більше 15 діб.
5.4 Зовнішній вигляд, якість поверхні, наявність отворів для кріплення траверс і виводів заземлення, наявність заглушок і рівномірність нанесення захисного покриття перевіряють зовнішнім оглядом кожної опори.
5.5 Для перевірки розмірів і величини викривлення опор відбирають не менше двох опор від партії.
5.6 Перевірку міцності і тріщиностійкості виконують випробуваннями двох опор від кожної партії. На міцність випробуванням до руйнування перевіряють одну опору, другу опору випробовують доведенням навантаження до контрольного з утворення тріщин.
5.7 Морозостійкість бетону опор перевіряють, виходячи з умов їх експлуатації у конкретному кліматичному районі при постановці на виробництво, у випадках зміни технології виготовлення бетонної суміші або умов твердіння бетонної суміші, але не рідше одного разу на шість місяців.
5.8 При отриманні незадовільних результатів перевірки хоча б за одним із показників, передбачених пунктами 5.5 – 5.7, виконують повторну перевірку подвійної кількості зразків, відібраних від тієї ж партії. Якщо при повторній перевірці будуть виявлені відхилення, які перевищують до пустимі, то партія опор прийманню не підлягає.