A.2.2 Місця забору повітря

При організації забору зовнішнього повітря забезпечують виконання наступних вимог, які суттєво залежать від місцевих кліматичних умов:

  • місця забору зовнішнього повітря не допускається розташовувати на відстані ближче ніж 8 м по горизонталі від сміттєзбірника, зон паркінгу автомобілів (для трьох або більшої кількості), проїздів, зон вантаження, вентиляційних отворів каналізації, верхівок димових труб та інших подібних джерел забруднення;

  • особливу увагу слід приділяти розташуванню та формі отворів для забору повітря у районі системи випарного охолодження, щоб мінімізувати ризик поширення домішок у припливному повітрі. Отвори повітрозабірника не допускається розташовувати в головних напрямках вітру від систем випарного охолодження;


A.2.2 Location of intake openings

The following recommendations give examples of issues to be considered. These depend much on local climatic conditions.


  • No air intake should be located closer than 8 m of horizontal distance from a garbage collection point, a frequently used parking area for three or more cars, driveways, loading areas, sewer vents, chimney heads and other similar polluting sources.



- Special attention should be paid to the location and shape of openings in the vicinity of evaporative cooling systems in order to minimize the risk of spreading of impurities into supply air. No air intake openings should be placed in the main wind directions from evaporative cooling systems.

- повітрозабірник не допускається розміщувати на фасаді, що виходить на жваву вулицю. Якщо це неможливо, то отвір повітрозабірника повинен бути якомога вище від землі;

  • не слід розташовувати повітрозабірник там, де очікується зворотний потік випускного повітря або вплив іншого забруднюючого фактора, або виділення з неприємним запахом (див. також А.2.4);

  • не допускається розміщувати повітрозабірник безпосередньо над землею. Наприклад, рекомендована відстань між отвором для забору повітря і землею повинна перевищувати максимально можливу висоту снігового покриву не менше ніж в 1,5 раза;

  • у верхній частині будівлі або у випадках, коли якість зовнішнього повітря з обох сторін будівлі однакова, повітрозабірник слід розташовувати з навітряної сторони будівлі;

  • повітрозабірник, прилеглий до незахищених від сонця місць, дахів або стін, повинен бути влаштований або захищений так, щоб повітря не було надмірно нагріте сонцем у теплий період року;

  • якщо існує ризик проникнення в систему води в будь-якій формі (сніг, дощ, туман тощо) або пилу (включаючи листя), розміри незахищеного отвору визначають з розрахунку для максимальної швидкості повітря в отворі 2 м/с (див. EN 13030);

  • отвір для забору повітря, що розташований на даху або покритті будівлі, повинен бути заввишки в 1,5 раза більше максимально можливої висоти снігового покриву. Відстань може бути менше, якщо застосовані засоби захисту від снігового покриву, наприклад, заслон від снігу;

  • слід забезпечити необхідні умови для очищення повітрозабірників.


- No air intake should be positioned on a façade exposed to a busy street. Where this is the only possible location, the opening should be positioned as high above the ground as possible.

  • No air intake should be positioned where a back-flow of exhaust air or a disturbance from other pollutants or smelling emissions is expected (see also A.2.4).


  • No air intake should be positioned just above the ground. For example, a distance at least 1,5 times the maximum expected thickness of snow between the bottom of the intake and the ground is recommended.


  • On top of the building or when the concentrations on both sides of the building are similar, the intake should be arranged on the windward side of the building.


  • The air intake opening adjacent to unshaded places, roofs or walls should be arranged or protected so that the air will not be excessively heated by the sun in summer.


  • Wherever the risk of penetration of water in any form (snow, rain, mist, etc.) or dust (including leafs) into the system is apparent, an unprotected opening should be dimensioned for a maximum air velocity in the opening of 2 m.s-1 (see also EN 13030).


  • The height of the bottom of an air intake opening over a roof or deck should be at least 1,5 times the maximum yearly expected thickness of snow. The distance can be lower if the formation of a layer of snow is precluded by means of, for example, a snow shield.


  • Consideration should be given to the possibility for cleaning.

А.2.3 Місця видалення повітря

Видалення випускного повітря класів ЕНА 1 і ЕНА 2 назовні через повітровипускний отвір у стіні будівлі допускається, якщо:

  • відстань від повітровипускного отвору до сусідньої будівлі не менше ніж 8 м;

  • відстань від повітровипускного до повітрозабірного отвору в тій же самій стіні не менше ніж 2 м (якщо це можливо, то повітрозабірний отвір повинен бути нижче повітровипускного) - див. А.2.4;

- витрата випускного повітря не більше ніж 0,5 м3/с;

- швидкість повітря в повітровипускному отворі не менше ніж 5 м/с.

У всіх інших випадках повітровипускний отвір слід розташовувати на даху. Зазвичай видалення повітря здійснюють у найвищому місці даху в напрямку вертикально вгору. Отвір для випуску повітря, що розташований на даху або покритті будівлі, повинен бути заввишки в 1,5 раза більше максимально можливої висоти снігового покриву. Відстань може бути менше, якщо застосовані засоби захисту від снігового покриву, наприклад, заслон від снігу. Необхідні екологічні або гігієнічні умови можуть вимагати більш значних відстаней та/або швидкостей випуску повітря.

А.2.4 Відстань між повітрозабірними та повітровипускними отворами

Рекомендовані мінімальні відстані між повітрозабірними та повітровипускними отворами наведено в таблиці А.2 і на рисунку А.1.

Приклад 1:

Вертикальний рівень отвору для випуску повітря може бути:

  1. на 4 м нижче повітрозабірника;

  2. на одному рівні з повітрозабірником;

  3. на 2 м вище повітрозабірника.

A.2.3 Location of exhaust openings

Discharge of exhaust air of category EHA 1 and EHA 2 to the outdoors through a discharge opening on the building wall is acceptable provided that:

  • distance of the discharge opening is at least 8 m from an adjacent building;


  • distance of the discharge opening is at least 2 m from an intake opening in the same wall (if possible, the intake opening should be below the discharge opening) - see also A.2.4;


  • discharge airflow rate is not more than 0,5 m3.s-1;

  • air velocity in the discharge opening is at least 5 m.s-1.

In all other cases the discharge should be placed on top of the roof. As a rule, the exhaust air is conducted above the roof of the highest section of the building and discharged upwards. The height of the bottom of a discharge opening over a roof or deck should be at least 1,5 times the maximum yearly expected thickness of snow. The distance can be lower if the formation of a layer of snow is precluded by means of, for example, a snow shield. Ecological or hygienic considerations can lead to greater heights and/or requirements in relation to the exit velocity.


A.2.4 Distance between intake and exhaust openings

Minimum recommended distances between intake and exhaust openings are given in Table A.2 and Figure A.1.


EXAMPLE 1

The vertical level of the discharge opening can be a) 4 m below, b) equal, or c) 2 m above the supply air intake. Define the minimum horizontal distances for these vertical differences. The installation serves a large kitchen for professional use, including

Слід визначити мінімальні горизонтальні відстані для цих вертикальних відстаней.

Система вентиляції обслуговує велику кухню для професійного використання, включаючи місцеві витяжки, і витрата витяжного повітря складає 3 м3/с.

Випускне повітря має клас ЕНА 4. Згідно з графіком, який наведений на рисунку А.1 для випускного повітря класу ЕНА 4 з витратою З м3/с, горизонтальні відстані дорівнюють (відповідно до зазначених вище випадків вертикальних відстаней):

  1. відстань приблизно 15 м;

  2. відстань 16 м;

  3. відстань приблизно 11 м.

Приклад 2:

Як попередній приклад 1 с), але система вентиляції обслуговує офісну будівлю, де куріння заборонено.

Випускне повітря має категорію ЕНА 1, повітровипускний отвір розташовано на 2 м вище повітрозабірного. Згідно з рисунком А.1 мінімальна горизонтальна відстань дорівнює 0.

Таблицю А.2 застосовують, головним чином, до децентралізованих систем вентиляції з витратами випускного повітря зазвичай менше 0,5 м3/с. Крім того, в більшості випадків для визначення мінімальної відстані між місцями забору та випуску повітря на покрівлі даху використовують дані, що наведені на рисунку А.1. Ці дані стосуються в основному центральних систем вентиляції з відносно великими витратами випускного повітря (більше ніж 0,5 м3/с).

Рекомендовані мінімальні відстані залежать від категорії витяжного повітря, а також від витрат повітря, особливо для класу ЕНА 4. Значення, що наведено на рисунку А.1, є дійсними для швидкостей витяжного повітря до 6 м/с; при більших швидкостях відстані можуть бути меншими. На високих будівлях отвори

extract hoods, and the discharge airflow is 3 m3.s-1.

The exhaust air is of Category EHA 4, therefore using the curve EHA 4 in Figure A.1 with airflow of 3 m3.s-1, the horizontal distances are given as follows:

  1. 4 m below, category EHA 4 with 3 m3.s-1 - approx. 15 m distance

  2. same vertical level - 16 m distance

  3. 2 m above, category EHA 4 with 3 m3.s-1 - approx. 11 m distance







EXAMPLE 2

As previous example 1c), but the installation serves an office building where smoking is not permitted.

The exhaust air is of Category EHA 1, therefore the discharge air opening can be located 2 m above the intake. The minimum horizontal distance is 0.


Table A.2 applies mainly for decentralized systems with air flows typically less than 0,5 m3s-1. Alternatively, for the frequent situation with intake and exhausts on the rooftop also Figure A.1 can be used to directly determine the minimum distances. This figure is mainly applicable for centralized systems with relatively high air flows (> 0,5 m3.s-1).




The recommended minimum distances depend on the category of the exhaust air, and also on the airflow especially in Category EHA 4. The values given in Figure A.1 are true for exhaust air velocities of up to 6 m.s-1; with higher velocities the distances can be smaller. On tall buildings the air inlet and discharge points should be lo-

для забору та випуску повітря повинні бути розташовані так, щоб ефекти від вітру і підйомної сили були мінімізовані.

Рекомендовані мінімальні відстані між повітрозабірними та повітровипускними отворами можуть бути розраховані за коефіцієнтом розсіювання f.

cated so that the effects of wind and buoyancy are minimized.


The minimum recommended distances between intake and exhaust openings can be derived from the dilution factor f.

Для ситуацій з вентиляційною витяжкою або витяжкою димових газів від відносно чистих пристроїв згоряння (котли/бойлери) максимальний коефіцієнт розсіювання дорівнює f = 0,01, але параметри С1, С2 для витяжок димових газів котлів (клас ЕНА 3) відрізняються від вентиляційних витяжок (класи ЕНА 1 і ЕНА 2). Для витяжок димових газів від інших процесів згоряння (нафта, тверді тіла, тощо, клас ЕНА 4) коефіцієнт розсіювання дорівнює f = 0,0015 з відповідними значеннями параметрів С1, С2 . У таблиці А.2 розглянуто ситуації А (для класів ЕНА 1 і ЕНА 2), В (для класу ЕНА 3) і С (для класу ЕНА 4) для визначення мінімальних відстаней між повітрозабірними та повітровипускними отворами з використанням формули та коефіцієнтів розсіювання, що наведено вище, і відповідних параметрів С1 і С2 . Таблицю А.2 застосовують також для того, щоб визначити відстань між отворами для систем вентиляції різних приміщень.

For situations with a ventilation exhaust or flue gas exhausts from the relatively clean gas combustion devices (boilers) the maximum dilution factor f = 0,01, but the coefficients C1, C2 for flue gas exhausts from gas boilers (EHA 3) are different than the ones for ventilation exhausts (EHA 1+2). For flue gas exhausts from other combustion processes (oil, solids, etc., EHA 4) the dilution factor f = 0,0015 and there is a different set of coefficients C1, C2. Table A.2 gives an overview of the equations A (for EHA 1+2), В (ЕНА 3) and С (ЕНА 4) to determine the minimum distances between intake and exhaust openings, using the formula and dilution factors mentioned above with the appropriate coefficients C1 and C2 for various situations. Table A.2 applies also to determine the distance between the exhaust opening of one single room unit and the intake opening of another single room unit.

Таблиці А.2 - Мінімальна відстань між повітрозабірними та повітровипускними отворами

Table A.2 - Minimum distance between air intake end exhaust openings


Крім зазначеного в таблиці А.2, мінімальні відстані між розташованими у більшості випадків на даху місцями забору та випуску повітря визначають за даними, які наведено на рисунку А.1. Ці дані стосуються в основному центральних систем вентиляції з відносно великими витратами випускного повітря (більше ніж 0,5 м3/с).

А.3 Врахування якості зовнішнього повітря та використання повітряних фільтрів

А.3.1 Правила класифікації якості зовнішнього повітря

Наступні кроки прийняття рішення застосовують, щоб класифікувати якість зовнішнього повітря.

Крок 1. Визначають впливові забруднюючі фактори, які слід брати до уваги при класифікації якості зовнішнього повітря. Можливі різні забруднення повітря. Наступна таблиця надає приклад важливих забруднюючих речовин у повітрі.

Alternatively, for the frequent situation with intake and exhausts on the rooftop also Figure A.1 can be used to directly determine the minimum distances. This figure should be mainly applied for centralized systems with relatively high air flows (> 0,5 m3.s-1).



A.3 Outdoor air quality considerations, and use of air filters


A.3.1 Decision tree for classification of outdoor air quality

The following decision steps may be applied to classify the outdoor air quality.


Step 1. Determine the key pollutants taken into account for the classification of the outdoor air quality.

The pollutants may differ. The following table shows an example of the key air pollutants.


Таблиця А.3 - Приклад важливих забруднюючих речовин у повітрі

Table А.3 - Key air pollutants, example

Забруднююча речовина

Pollutant

Час усереднення

Averaging time

Нормативне значення

Guideline value

Посилання

Source

Двоокис сірки SO2

Sulphur dioxide SO2

24 год

24 h

125 мг/м3

125 μg/m3

WHO 1999

Двоокис сірки SO2

Sulphur dioxide SO2

1 рік

1 year

50 мг/м3

50 μg/m3

WHO 1999

Озон

Ozone O3

8 год

8 h

120 мг/м3

120 μg/m3

WHO 1999

Двоокис азоту NO2

Nitrogen dioxide NO2

1 рік

1 year

40 мг/м3

40 μg/m3

WHO 1999

Двоокис азоту NO2

Nitrogen dioxide NO2

1 год

1 h

200 мг/м3

200 μg/m3

WHO 1999

Тверді домішки ТД10

Particulate Matter PM10

24 год

24 h

50 мг/м3

максимально 35 днів

перевищення

50 μg/m3

max. 35 days exceeding

99/30/EC

Тверді домішки ТД10

Particulate Matter PM10

1 рік

1 year

40 мг/м3

40 μg/m3

99/30/EC