Длина притвора L, м - протяженность притвора по периметру створчатого элемента.
Фрагмент изделия - часть конструкции изделия, отражающая его конструктивные особенности.
Образец для испытания - конструкция в сборе или ее фрагмент, удовлетворяющие требованиям настоящего стандарта, технические характеристики которых полностью соответствуют официально представленной в испытательный центр сопроводительной конструкторской и нормативной документации.
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.3
Типорозмірний ряд виробів - ряд виробів з однаковим конструктивним рішенням, що відрізняються між собою розмірами елементів, архітектурним рисунком, а також відносною площею і варіантами скління.
3 МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ
Сутність методу визначення повітропроникності складається у послідовному створюванні заданих стаціонарних перепадів тиску, вимірюванні об'ємних витрат повітря, що проникає крізь зразок, з подальшим обчислюванням показників повітропроникності і складанням діаграм залежності повітропроникності від тиску.
3.1 Випробувальне обладнання та засоби контролю
3.1.1 Випробувальна установка
- герметична камера з регульованим прорізом і пристосуваннями для жорсткого закріплення зразка (опорні штанги, пересувні домкрати);
- обладнання для створення, підтримки і швидкої зміни тиску повітря до 700 Па у часовому інтервалі від 1 с до 10 хв (компресори, повітряні насоси, регулятори тиску, регулятори перепаду тиску, регулятори витрати повітря, запірна арматура).
3.1.2 Засоби контролю
- витратоміри (ротаметри) повітря з границею вимірювання витрати повітря від 0 до 500 м3/год, з похибкою вимірювання ±5 %;
- показуючі та самопишучі манометри, датчики тиску і вакуумметри, що забезпечують проведення вимірювань згідно з 3.1.1 з похибкою вимірювання ±5 %;
- термометр ртутний для вимірювання температури повітря в межах 0-50°С з похибкою ±0,5°С;
- рулетки сталеві з похибкою ±0,5 мм.
3.1.3 Випробувальне обладнання і засоби контролю повинні відповідати вимогам чинної нормативної документації і бути вивіреними у встановленому порядку.
Типоразмерный ряд изделий - ряд изделий с единым конструктивным решением, отличающихся между собой размерами элементов, архитектурным рисунком, а также относительной площадью и вариантами остекления.
Сущность метода определения воздухопроницаемости состоит в последовательном создании заданных стационарных перепадов давления, измерении объемных расходов воздуха, проникающего через образец, с последующим вычислением показателей воздухопроницаемости и составлением диаграмм зависимости воздухопроницаемости от давления.
3.1 Испытательное оборудование и средства контроля
3.1.1 Испытательная установка
- герметичная камера с регулируемым проемом и приспособлениями для жесткого крепления образца (опорные штанги, передвижные домкраты);
- оборудование для создания, поддержания и быстрого изменения давления воздуха до 700 Па во временном интервале от 1 с до 10 мин (компрессоры, воздушные насосы, регуляторы давления, регуляторы перепада давления, регуляторы расхода воздуха, запорная арматура).
3.1.2 Средства контроля
- расходомеры (ротаметры) воздуха с пределом измерения расхода воздуха от 0 до 500 м3/ч, с погрешностью измерения ±5 %;
- показывающие и самопишущие манометры, датчики давления и вакуумметры, обеспечивающие проведение измерений согласно 3.1.1 с погрешностью измерения ±5 %;
- термометр ртутный для измерения температуры воздуха в пределах 0-50°С с погрешностью ±0,5°С;
- рулетки стальные с погрешностью ±0,5 мм.
3.1.3 Испытательное оборудование и средства контроля должны соответствовать требованиям действующей нормативной документации и быть поверены в установленном порядке.
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.4
3.1.4 Принципова схема установки для визначення повітро- та водопроникності наведена на рисунку 1.
Дощувальне обладнання, що показане на схемі, при проведенні випробувань на повітропроникність не використовують.
3.1.4 Принципиальная схема установки для определения воздухо- и водопроницаемости приведена на рисунке 1.Дождевальное оборудование, показанное на схеме, при проведении испытаний на воздухопроницаемость не используют.
1 - компресор (повітряний насос); 2 - регулятор витрати повітря; 3 - повітряні запірні крани; 4 -ротаметри з різними границями вимірювання; 5 -шланги; 6 - датчик тиску (манометр); 7 - герметична камера; 8 - пристосування для закріплення зразка; 9 - еластичні ущільнювальні прокладки; 10 - зразок. Дощувальне обладнання: 11 - форсунки; 12 - запірні пристрої (вентилі); 13 - шланг для подавання води; 14 -лічильник води
Рисунок 1 - Принципова схема установки для визначення повітро- та водопроникності
1 - компрессор (воздушный насос); 2 - регулятор расхода воздуха; 3 - воздушные запорные краны; 4 - ротаметры с различными пределами измерения; 5 - шланги; 6 - датчик давления (манометр); 7 - герметичная камера; 8 -приспособление для крепления образца; 9 -эластичные уплотнительные прокладки; 10 -образец. Дождевальное оборудование: 11 -форсунки; 12 - запорные устройства (вентили);
13 - шланг для подачи воды; 14 - счетчик воды
Рисунок 1 - Принципиальная схема установки для определения воздухо- и водопроницаемости
3.1.5 Випробувальна установка повинна бути перевірена на герметичність у діапазоні режимів випробувань, які забезпечуються технічними можливостями випробувального обладнання.
При перевірці герметичності камери у регульований проріз установлюють і ретельно герметизують глухий панельний елемент. Втрати тиску повітря на будь-яких стадіях випробування не повинні перевищувати 2 %.
Результати випробування обладнання на герметичність можуть бути використані для коригування результатів лабораторних випробувань.
3.2 Порядок підготовки до випробування
3.2.1 Перед проведенням випробувань віконного блока складають програму випробувань, в якій повинні бути встановлені значення кінцевого контрольного тиску і уточнений графік перепадів тиску. 4
3.1.5 Испытательная установка должна быть проверена на герметичность в диапазоне режимов испытаний, которые обеспечиваются техническими возможностями испытательного оборудования.
При проверке герметичности камеры в регулируемый проем устанавливают и тщательно герметизируют глухой панельный элемент. Потери давления воздуха на любых стадиях испытания не должны превышать 2 %.
Результаты испытаний оборудования на герметичность могут быть использованы для корректировки результатов лабораторных испытаний.
3.2 Порядок подготовки к испытанию
3.2.1 Перед проведением испытаний оконного блока составляют программу испытаний, в которой должны быть установлены значения конечного контрольного давления и уточненный график перепадов давления.
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.5
У випадку випробувань конструкції з вбудованими системами вентиляції або системами самовентиляції уточнюють умови проведення випробувань при різних режимах роботи вентиляційних систем.
У програмі випробувань визначають також умови поширення результатів випробувань на типорозмірний ряд виробів, аналогічних випробуваному зразку.
3.2.2 Рекомендовані модульні розміри зразків віконних блоків для випробувань:
12 дм х 12 дм; 15 дм х 13,5 дм; 15 дм х 15 дм. Найменша площа зразків - 1 м2 (за винятком спеціальних замовлень на випробування вікон менших розмірів).
3.2.3 Підготовка зразків
3.2.3.1 Для випробувань відбирають зразки виробів повної заводської готовності з установленими ущільнювальними прокладками і остаточним опорядженням.
3.2.3.2 У випадках, коли результати випробувань передбачається використовувати для характеристики повітропроникності типорозмірного ряду віконних конструкцій, для випробувань рекомендується вибирати з цього ряду зразки з найбільшим відношенням загальної довжини притулу до площі виробів.
3.2.3.3 Перевіряють відповідність зразків вимогам нормативної і конструкторської документації, звертаючи особливу увагу на роботоздатність приладів відчинення і завісів, правильність установлення ущільнювальних прокладок, а також наявність і розташування водозливних та інших отворів.
3.2.3.4 Для випробування рекомендується відбирати не менше двох ідентичних зразків.
3.2.3.5 Зразки кондиціонують при температурі (21±3)°С і відносній вологості повітря (50±5) % не менше трьох діб.
3.2.3.6 Габарити зразка визначають за зовнішнім обміром коробок за допомогою сталевої рулетки.
Загальну довжину притулу визначають за допомогою сталевої рулетки за зовнішніми розмірами стулчастих елементів.
3.2.3.7 Зразки для випробувань приймають згідно з актом відбору зразків, що оформлений у встановленому порядку.
У випадку, якщо відбір зразків із партії виробів проводять без залучення співробітників випробувального центру (лабораторії), то при оформленні результатів випробувань у протоколі випробувань роблять відповідний запис.
В случае испытаний конструкции со встроенными системами вентиляции или системами самовентиляции уточняют условия проведения испытаний при различных режимах работы вентиляционных систем.
В программе испытаний определяют также условия распространения результатов испытаний на типоразмерный ряд изделий, аналогичных испытываемому образцу.
3.2.2 Рекомендуемые модульные размеры образцов оконных блоков для испытаний:
12 дм х 12 дм; 15 дм х 13,5 дм; 15 дм х 15 дм. Наименьшая площадь образцов - 1 м2 (кроме специальных заказов на испытания окон меньших размеров).
3.2.3 Подготовка образцов
3.2.3.1 Для испытаний отбирают образцы изделий полной заводской готовности с установленными уплотняющими прокладками и окончательной отделкой.
3.2.3.2 В случаях, когда результаты испытаний предполагается использовать для характеристики воздухопроницаемости типо-размерного ряда оконных конструкций, для испытаний рекомендуется отбирать из этого ряда образцы с наибольшим отношением общей длины притвора к площади изделий.
3.2.3.3 Проверяют соответствие образцов требованиям нормативной и конструкторской документации, обращая особое внимание на работоспособность приборов открывания и петель, правильность установки уплотняющих прокладок, а также наличие и расположение водосливных и других отверстий.
3.2.3.4 Для испытания рекомендуется отбирать не менее двух идентичных образцов.
3.2.3.5 Образцы кондиционируют при температуре (21±3)°С и относительной влажности воздуха (50±5) % не менее трех суток.
3.2.3.6 Габариты образца определяют по наружному обмеру коробок при помощи стальной рулетки.
Общую длину притвора определяют при помощи стальной рулетки по наружным размерам створчатых элементов.
3.2.3.7 Образцы для испытаний принимают согласно акту отбора образцов, оформленному в установленном порядке.
В случае, если отбор образцов из партии изделий проводят без привлечения сотрудников испытательного центра (лаборатории), то при оформлении результатов испытаний в протоколе испытаний делают соответствующую запись.
ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.6
3.2.4 Температура повітря у приміщенні і випробувальній камері повинна бути (20±4)°С, значення температури вказують у лабораторній документації.
3.2.5 Зразок установлюють у проріз випробувальної камери так, щоб його зовнішній бік був обернений всередину камери. Змінюючи розміри регульованого прорізу, забезпечують герметичне прилягання зразка до прорізу через еластичні ущільнювальні прокладки.
3.2.6 Зразок закріплюють у вертикальному положенні без перекосів і деформацій. Монтажні зазори доущільнюють герметизуючими замазками (мастиками), після чого перевіряють роботу стулчастих елементів.
3.2.7 Перед початком випробувань перевіряють готовність лабораторного обладнання і провадять попередній вплив на вікно трьома імпульсами заданого тиску.
Тривалість наростання і зняття тиску у кожному імпульсі повинна бути у межах 1-3 с. Величину тиску імпульсів установлюють на 10 % вище максимального тиску, що вимагається для випробувань, але не менше 500 Па, тривалість впливу – не менше 3 с (рисунок 2).
3.2.8 Після повного зняття тиску стулчасті елементи п’ять разів відчиняють і зачиняють, перевіряючи при цьому цілість конструкції виробу. Перевіряють стан ущільнення виробу у прорізі і за необхідності замінюють його або доущільнюють герметиком.
3.2.9 При виявленні порушень у конструкції виробу, які не можна усунути, зразок знімають з випробувань, про що робиться позначка у протоколі випробувань.
3.2.10 При випробуванні віконних блоків, які пройшли попередні випробування на надійність віконних приладів, попередній вплив на зразки надмірним тиском згідно з 3.2.7 допускається не провадити.
3.3 Порядок проведення випробування
3.3.1 Тиск на зовнішній бік віконного блока підвищують ступінчасте, час витримування під стаціонарним тиском на кожному ступені повинен складати не менше 10 с.
На кожному ступені перепаду тиску заміряють об’ємну витрату повітря, що проходить крізь зразок.
3.2.4 Температура воздуха в помещении и испытательной камере должна быть (20±4)°С, значение температуры указывают в лабораторной документации.
3.2.5 Образец устанавливают в проем испытательной камеры так, чтобы его наружная сторона была обращена внутрь камеры. Изменяя размеры регулируемого проема, обеспечивают герметичное прилегание образца к проему через эластичные уплотняющие прокладки.
