---

7.3 Обработка результатов испытания Среднюю плотность образца из смеси _m, г/см³, вычисляют по формуле

, (3)

де g- маса зразка, який зважений на повітрі, г;

р^в - густина води, яка дорівнює 1 г/см³;

g₁- маса зразка, який зважений у воді, г;

g₂ - маса зразка, який витриманий протягом 30 хв у воді і вдруге зважений на повітрі, г.

Середню густину зразка із закріпленого грунту р⁰_m , г/см³, обчислюють за формулою

где g -масса образца, взвешенного на воздухе,г;

р^в - плотность воды, равная 1 г/см³ ;

g₁- масса образца, взвешенного в воде, г;

g₂- масса образца, выдержанного в течение 30 мин в воде и вторично взвешенного на воздухе, г.

Среднюю плотность образца из укрепленного грунта р⁰_m , г/см³, вычисляют по формуле

, (4)

де g₃ - маса зразка, покритого парафіном і вдруге зваженого на повітрі, г;

g₄ - маса зразка, покритого парафіном і зваженого у воді, г;

pⁿ – густина парафіну, яка дорівнює 0,93 г/см³.

где g₃ - масса образца, покрытого парафином и вторично взвешенного на воздухе, г;

g₄ - масса образца, покрытого парафином и взвешенного в воде, г;

pⁿ – плотность парафина, равная 0,93 г/см³.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.14

За результат визначення середньої густини приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення результатів визначення середньої густини трьох зразків. Якщо розходження між найбільшим і найменшим результатами паралельних визначень перевищують 0,03 г/см³, то проводять повторні випробування і обчислюють середньоарифметичне із шести значень.

8 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні густини мінеральної частини (кістяка) ущільненої суміші або закріпленого грунту з урахуванням пор, які є.

Середню густину мінеральної частини визначають розрахунком на основі попередньо встановленої середньої густини зразків і співвідношення мінеральних матеріалів, в'яжучого і води за наявності її в сумішах або закріплених грунтах.

Середню густину мінеральної частини суміші , г/см³, обчислюють за формулою

За результат определения средней плотности принимают округленное до второго десятичного знака среднеарифметическое значение результатов определения средней плотности трех образцов. Если расхождение между наибольшим и наименьшим результатами параллельных определений превышает 0,03 г/см³, то проводят повторные испытания и вычисляют среднеарифметическое из шести значений.

8 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СРЕДНЕЙ ПЛОТНОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в определении плотности минеральной части (остова) уплотненной смеси или укрепленного грунта с учетом имеющихся пор.

Среднюю плотность минеральной части определяют расчетом на основании предварительно установленной средней плотности образцов и соотношения минеральных материалов, вяжущего и воды при наличии ее в смесях или укрепленных грунтах.

Среднюю плотность минеральной части смеси , г/см³, вычисляют по формуле

(5)

де р_m - середня густина зразків за 7.3, г/см³;

q_б - масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини).

Середню густину мінеральної частини закріпленого грунту або суміші, що має воду, , г/см³, обчислюють за формулою

(6)

де , - середня густина зразків із закріпленого грунту за 7.3, г/см³;

w_сум- масова частка води в суміші або закріплених грунтах, % (понад 100% мінеральної частини).

9 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні шляхом розрахунку густини мінеральної частини (кістяка) суміші без урахування пор, які вона має.

где р_m - средняя плотность образцов по 7.3, г/см³;

q_б- массовая доля вяжущего в смеси, % (сверх 100 % минеральной части).

Среднюю плотность минеральной части укрепленного грунта или смеси, содержащих воду, , г/см³, вычисляют по формуле

(6)

где ,- средняя плотность образцов из укрепленного грунта по 7.3, г/см³;

w_см - массовая доля воды в смеси или укрепленных грунтах, % (сверх 100% минеральной части).

9 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в определении расчетным путем плотности минеральной части (остова) смеси без учета имеющихся в ней пор.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.15

Дійсну густину мінеральної частини визначають на основі попередньо встановленої дійсної густини окремих мінеральних матеріалів (щебеню, піску, мінерального порошку та ін.).

Дійсну густину мінеральної частини , г/см³, обчислюють за формулою

Истинную плотность минеральной части определяют на основании предварительно установленных истинных плотностей отдельных минеральных материалов (щебня, песка, минерального порошка и др.).

Истинную плотность минеральной части , г/см³, вычисляют по формуле

(7)

де q₁, q₂,…,q_n- масова частина окремих мінеральних матеріалів, %;

р¹, р²,..., рⁿ - дійсна густина окремих мінеральних матеріалів, г/см³.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ

ГУСТИНИ СУМІШІ

Суть методу полягає у визначенні густини суміші без урахування пор, які вона має.

Дійсну густину при підборі складів визначають розрахунковим або пікнометричним методом.

Дійсну густину сумішей з покриттів і сумішей, які відібрано із змішувача, визначають тільки пікнометричним методом.

10.1 Визначення дійсної густини розрахунковим методом

На основі попередньо встановленої дійсної густини мінеральної частини суміші за розділом 9, в'яжучого та їх масових співвідношень обчислюють дійсну густину суміші р , г/см³, за формулою

где q₁, q₂,…,q_n - массовая доля отдельных минеральных материалов, %;

р¹, р²,..., рⁿ - истинная плотность отдельных минеральных материалов, г/см³.

10 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ СМЕСИ

Сущность метода заключается в определении плотности смеси без учета имеющихся в ней пор.

Истинную плотность при подборе составов определяют расчетным или пикнометрическим методом.

Истинную плотность смесей из покрытия и смесей, отобранных из смесителя, определяют только пикнометрическим методом.

10.1 Определение истинной плотности расчетным методом

На основании предварительно установленных истинных плотностей минеральной части смеси по разделу 9. вяжущего и их массовых соотношений вычисляют истинную плотность смеси р, г/см³, по формуле

, (8)

де - масова частина мінеральних матеріалів у суміші, % (приймають за 100%);

- масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини);

- дійсна густина мінеральної частини суміші, розрахована за формулою (7), г/см³;

- дійсна густина в'яжучого, г/см³.

10.2 Визначення дійсної густини пікнометричним методом

10.2.1 Засоби контролю і допоміжне обладнання

где - массовая доля минеральных материалов в смеси, % (принимают за 100%);

- массовая доля вяжущего в смеси. % (сверх 100 % минеральной части);

- истинная плотность минеральной части смеси, рассчитанная по формуле (7), г/см³;

- истинная плотность вяжущего, г/см³.

10.2 Определение истинной плотности пикнометрическим методом

10.2.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.16

Колба конічна, колба мірна або пікнометр, що являє собою колбу з пришліфованою пробкою, яка має капілярний отвір. Місткість колб повинна бути не менше 500 см³, діаметр горловини - від 10 до 50 мм у залежності від найбільшого розміру зерен мінеральних матеріалів суміші.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го класу точності.

Установка вакуумна.

Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Розчин змочувача. Як змочувач застосовують порошкоподібні, пастоподібні і рідкі миючі засоби. Змочувач вводять у дистильовану воду в такій кількості на 1 л води: рідкий -15 г, пастоподібний (у вигляді розчину в дистильованій воді 1:1) - 10 г, порошкоподібний - 3 г.

10.2.2 Порядок проведення випробувань

Зважують чисту і суху колбу. Із суміші, підготовленої за 6.1.1, відбирають середню пробу методом квартування. Для цього суміш розподіляють на металевому листі і ділять шпателем на чотири рівні частини. З двох протилежних частин відбирають у колбу не менше 200 г суміші. Колбу із сумішшю охолоджують до кімнатної температури і зважують. Потім у колбу з сумішшю наливають дистильовану воду з температурою (20±2)°С у такій кількості, щоб рівень води був вище рівня суміші не менше ніж на 3 см. Колбу розміщують на 1 год у вакуумній установці, де підтримують тиск не більше 2000 Па (15 мм рт. ст.)

Після закінчення вказанного часу тиск доводять до атмосферного і в колбу додають 10 мл розчину змочувача для видалення бульбашок повітря з поверхні суміші. Воду у колбі обережно збовтують круговими рухами до видалення бульбашок повітря. Коли всі бульбашки повітря спливуть, додають дистильовану воду і доводять воду в колбі до температури (20±2)°С. Рівень води фіксують залежно від виду колби.

У мірну колбу воду доливають до мітки. У конічну колбу воду доливають до самого краю горловини, на яку кладуть покривне годинникове скельце так, щоб надлишки води витекли, а під скельцем не залишалось бульбашок повітря. Колбу пікнометра, заповнену водою, закривають пробкою, при цьому надлишок води витісняється через капілярний отвір. Після заповнення водою колбу ретельно

Колба коническая, колба мерная или пикнометр, который представляет собой колбу с пришлифованной пробкой, имеющей капиллярное отверстие. Вместимость колб должна быть не менее 500 см³, диаметр горлышка - от 10 до 50 мм в зависимости от наибольшего размера зерен минеральных материалов смеси.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Установка вакуумная.

Термометр химический ртутный стеклянный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.

Раствор смачивателя. В качестве смачивателя применяют порошкообразные, пастообразные и жидкие моющие средства. Смачиватель вводят в дистиллированную воду в следующем количестве на 1 л воды: жидкий - 15 г, пастообразный (в виде раствора в дистиллированной воде 1:1) -10 г, порошкообразный - 3 г.

10.2.2 Порядок проведения испытания

Взвешивают чистую и сухую колбу. Из смеси, подготовленной по 6.1.1, отбирают среднюю пробу методом квартования. Для этого смесь распределяют на металлическом противне и делят шпателем на четыре равные части. Из двух противоположных частей отбирают в колбу не менее 200 г смеси. Колбу со смесью охлаждают до комнатной температуры и взвешивают. Затем в колбу со смесью наливают дистиллированную воду с температурой (20±2)°С в таком количестве, чтобы уровень воды был выше уровня смеси не менее чем на 3 см. Колбу помещают на 1 ч в вакуумную установку, где поддерживают давление не более 2000 Па (15 мм рт. ст.).

По истечении указанного времени давление доводят до атмосферного и в колбу добавляют 10 мл раствора смачивателя для удаления пузырьков воздуха с поверхности смеси. Воду в колбе осторожно взбалтывают круговыми движениями до удаления пузырьков воздуха. Когда все пузырьки воздуха всплывут, добавляют дистиллированную воду и доводят воду в колбе до температуры (20±2)°С. Уровень воды фиксируют в зависимости от вида колбы.

В мерную колбу воду доливают до метки. В коническую колбу воду доливают до самого края горлышка, на которое кладут покровное часовое стекло так, чтобы излишки воды вытекли, а под стеклом не оставалось пузырьков воздуха. Колбу пикнометра, заполненную водой, закрывают пробкой, при этом излишек воды вытесняется через капиллярное отверстие. После заполнения водой колбу тщательно

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.17

обтирають фільтрувальним папером і зважують.

Потім колбу звільняють від води і суміші, ретельно промивають, заповнюють дистильованою водою з температурою (20±2)°С так, як вказано вище, і зважують.

10.2.3 Обробка результатів випробування

Дійсну густину суміші р, г/см³, обчислюють за формулою

обтирают фильтровальной бумагой и взвешивают.

Затем колбу освобождают от воды и смеси, тщательно промывают, заполняют дистиллированной водой с температурой (20±2)°С так, как указано выше, и взвешивают.

10.2.3 Обработка результатов испытания

Истинную плотность смеси р. г/см³, вычисляют по формуле

, (9)

де g - маса колби з сумішшю, г;

g₁- маса порожньої колби, г;

g₂ - маса колби з водою, г;

g₃ - маса колби з сумішшю і водою, г;

^в - густина дистильованої води (приймається 1 г/см³).

За результат визначення дійсної густини суміші приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення результатів двох визначень. Розбіжність між результатами двох паралельних визначень не повинна бути більше 0,02 г/см³. У випадку більших розбіжностей дійсну густину визначають повторно і приймають для розрахунку середньоарифметичне значення результатів чотирьох визначень.

11 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні об'єму пор, які присутні в мінеральній частині (кістяку) ущільненої суміші або асфальтобетону.