Якщо проектом передбачається витягання шпунта з наступним використанням його, витрати шпунтової сталі залежно від числа обертів шпунта, передбаченого проектом, приймаються в таких розмірах (у т на 1 т занурених стальних шпунтових паль):

0,65 – при 2 обертах;

0,4 – при 3 обертах;

0,25 – при 4 – 5 обертах;

0,22 – при кількості обертів більше 5.

Установлені норми витрат шпунта враховують знос, збитки і ресурси на відновлення після витягнення шпунта в залежності від граничного числа обертів, незалежно від об'єкта, де він застосовується.

1.1.1.9 Нормами на заглиблення паль із землі і з плавучих засобів у річкових умовах врахована доставка матеріалів і конструкцій від приоб'єктного складу до місця виконання робіт. При роботі у морських умовах ресурси на доставку матеріалів і конструкцій слід визначати додатково за групами 99-104.

1.1.1.10 При визначенні ресурсів на пальові роботи у мостобудуванні за групами 1-4 слід додатково враховувати транспортування матеріалів і конструкцій від приоб'єктного складу до робочої зони відповідно до проекту організації будівництва. При цьому із норм указаних груп слід виключити крани-трубоукладачі, а витрати труда машиністів зменшувати на час роботи кранів-трубоукладачів.

1.1.1.11 Нормами груп 91, 92, 93 передбачене виготовлення і заглиблення паль зі стального шпунта вагою 1 м більше 70 кг. Нормами груп 92, 93 передбачене заглиблення паль довжиною до 30 м. Норми групи 95 передбачають стикування стальних шпунтових паль на стенді. При заглибленні паль, що не потребують стикування, із норм груп 87 та 88 (норми 3, 5, 6, 9, 11, 12), 90-92 слід виключити ресурси за групою 95.

1.1 1.12 Ресурси на заглиблення залізобетонних шпунтових паль шириною до 50 см слід визначати за нормами на заглиблення одиночних залізобетонних паль відповідної довжини і способу заглиблення.

1.1.1.13 Нормами групи 94 передбачається улаштування одноярусних напрямних рам. При улаштуванні двоярусних напрямних рам до норм 5, 9 групи 94 слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.8).

1.1.1.14 Ресурси на заглиблення залізобетонних паль віброзанурювачами при будівництві повітряних ліній електропередачі слід визначати за нормами 1,2 групи 5 із застосуванням коефіцієнтів за таблицею 8 (п.1.3.1.6).

1.1.1.15 Норми на заглиблення паль із землі передбачають роботу палебійних агрегатів і кранового устаткування, а також улаштування рейкових колій для копрів на стійкій основі.

У випадку, коли згідно з проектними даними при наявності слабонесучих грунтів виникає необхідність улаштування спеціальної основи для переміщення палебійних агрегатів або кранового устаткування, ресурси на виконування додаткових робіт визначаються за нормами відповідних збірників.

1.1.1.16 У нормах на заглиблення паль рейковим копром передбачається улаштування ходових колій під копер на вирівняному майданчику. У випадку необхідності виконання земляних робіт (підсипання або виймання грунту) ресурси на їх виконання слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-1 "Земляні роботи".

1.1.1.17 Ресурси на заглиблення залізобетонних паль із круглою порожниною слід визначати за нормами на заглиблення суцільних залізобетонних паль.

1.1.1.18 Норми на виконання пальових робіт у морських умовах передбачають виконання робіт в умовах закритої акваторії та відкритого узбережжя (відкритого рейду). До відкритого узбережжя (відкритого рейду) відносяться ділянки берега моря або рейд, що не мають природного або штучного захисту від дії хвиль.

Віднесення умов будівництва до категорії відкритого узбережжя (відкритого рейду) визначається проектом.

Нормами груп 85, 90, 92, 97 враховане виконання робіт біля відкритого узбережжя в районі самостійного плавання плавучого крана "Чорноморець" вантажнопідйомностю 100 т. У випадку виконання робіт поза районом самостійного плавання крана слід додатково враховувати ресурси на утримання чергового буксира 550 кВт [750 к.с.], виходячи з кількості машино-годин плавучого крана.

1.1.1.19 Норми на виконання пальових робіт у річкових умовах передбачають роботу в умовах захищеної акваторії судноплавних рік, водоймищ і озер. При роботі на відкритій акваторії слід додатково враховувати ресурси на утримання чергового буксира виходячи з кількості машино-годин основного несамохідного плавучого засобу, передбаченої відповідними нормами.

Віднесення умов будівництва до категорії закритої або відкритої акваторії і потужність чергового буксира встановлюються проектом.

1.1.1.20 Клас (марку) бетону, розчину, марку залізобетонних виробів, тип стального шпунта і сорт бентонітової глини, а також діаметр і товщину стальних обсадних труб слід визначати за проектом.

1.1.1.21 Нормами груп 84, 85, 90, 92, 97 на заглиблення стальних паль, що потребують попереднього виготовлення, витрати паль передбачені для умов виготовлення їх власними силами будівельно-монтажної організації, яка виконує заглиблення вказаних паль. При цьому виготовлення паль слід нормувати за групами 86, 89, 91, 96. При виготовленні паль підприємствами, що не входять до складу організації, яка виконує заглиблення паль, витрати паль при заглибленні слід приймати у розмірі 1,01 т на 1 т заглиблених паль.

1 1.1.22 Норми групи 110 передбачають заглиблення паль-оболонок довжиною до 12 м. При більшій довжині паль кран плавучий самохідний 50 – 60 т замінюється на кран плавучий самохідний 100 т при роботі у закритій акваторії.

1.1.1.23 Нормами груп 30-33 передбачен обов'язковий комплекс робіт при улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без розширеної основи із застосуванням комплекту устаткування ударно-канатного буріння

У нормах груп 48-59 передбачені ресурси на буріння лідерних свердловин для установлення і заглиблення паль, а також напрямних свердловин при улаштуванні протифільтраційних завіс.

Нормами груп 74 і 75 передбачено улаштування буроін’єкційних паль діаметром 420 – 820 мм в нестійких грунтах II групи з бурінням свердловин обертальним (шнековим) способом.

1.1.1.24 Нормами груп 30-33 передбачене улаштування буронабивних залізобетонних паль із кріпленням свердловин витягуваними обсадними трубами. При бурінні свердловин без витягання обсадних труб до норм слід застосовувати коефіцієнти за таблицею 8 (п.1.3.1.9), а при бурінні свердловин без кріплення трубами – за таблицею 8 (п.1.3.1.10).

1.1.1.25 Норми групи 27 слід приймати в тих випадках, коли застосування складених залізобетонних паль спеціально обгрунтоване проектом.

1.1.1.26 Норми груп 28-46, 48-60, 74, 131, 132 не враховують витрат бурового інструменту, який слід приймати за таблицею 2 з застосуванням коефіцієнтів за таблицею 8 (п.1.3.1.12).

Витрати пантографних розширювачів слід приймати без врахування коефіцієнтів, вказаних у таблиці 8 (п.1.3.12).

Витрати ковшових бурів слід приймати за нормами для лопатевих долот при роторному бурінні свердловин.


Таблиця 2 – Витрати бурового інструменту. Норми на 100 м проходки свердловин

Найменування бурового
інструменту

Одиниця виміру

Група грунтів і порід

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Ударно-канатне буріння

Долота

шт

0,1

0,2

0,34

0,68

Желонки

шт

0,1

0,1

0,15

0,02

0,03

0,04

0,05

Роторне буріння

Долота трьохшарошечні

шт

0,13

0,24

0,56

0,92

1,4

2

3,3

5,4

7,6

15,6

Долота лопатеві

шт

0,24

0,44

0,68

1,15

Труби бурильні

м

0,4

0,5

0,7

0,9

1,2

1,8

2,6

3,8

5,5

8

Труби обважнені

шт

0,01

0,01

0,01

0,01

0,02

0,02

0,04

0,04

0,09

0,09

Буріння шнеком

Шнеки

т

0,25

0,45

0,7

Буріння розширів основ свердловин

На 100 розширів












розшири діам., мм:












до 1600

шт

2

4

6

понад 1600

шт

3

5

8


1.1.1.27 Витрати бетону на 1 м3 конструктивного об'єму буронабивних залізобетонних паль слід приймати за таблицею 3, а клас (марку) бетону – за проектом.

1.1.1.28 При улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без розширеної основи із застосуванням устаткування ударно-канатного буріння на будівництві об'єктів будь-якого призначення, крім протизсувних споруд, знос витягнених обсадних труб, включаючи відходи, незалежно від групи грунтів, слід приймати в розмірі 10%, а на будівництві протизсувних споруд – 25%.

Повернення труб визначається виходячи із проектного об'єму кріплення без врахування відходів і зносу.

1.1.1.29 При улаштуванні буронабивних залізобетонних паль без витягання обсадних труб, якщо це обгрунтовано проектом, витрати бетону слід приймати в розмірі 1,02 м3 на 1 м3 конструктивного об'єму паль, а відходи труб, незалежно від групи грунтів, слід приймати в розмірах:

на будівництві об'єктів будь-якого призначення, крім протизсувних споруд – 4%;

на будівництві протизсувних споруд – 7%.

1.1.1.30 Нормами груп 48-51, 59 передбачене буріння свердловин без кріплення обсадними трубами. Якщо проектом передбачене кріплення свердловин обсадними трубами і їх витягання, то ресурси на ці роботи слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-4 "Свердловини".


Таблиця З

Найменування і характеристика грунтів і порід

Група
грунтів і
порід

Витрати бетону, м3, на 1 м3
конструктивного об'єму паль
при діаметрі, мм, до

630

720

830

1020

1

2

3

4

5

6

1 Ангідрит

4

1,02

1,02

1,02

1,02

2 Аргіліти:






а) щільні, тонкошаруваті, з маломіцними прошарками піщаника, алевролітів і вапняку

6

1,02

1,02

1,02

1,02

б) тріщинуваті, порушені вивітрюванням, обводнені,
перешаровані тонкошаруватими глинами, алевролітами,
піщаниками і вапняками

5

1,10

1,12

1,14

1,18

3 Боксит

4

1,02

1,02

1,02

1,02

4 Буре вугілля

2

1,02

1,02

1,02

1,02

5 Валуни кристалічних порід

7

1,32

1,34

1,36

1.42

6 Гіпс

4

1,02

1,02

1,02

1,02

7 Глини:






а) м'які, тугопластичні і напівтверді

2

1,02

1,02

1,02

1,02

б) м'які, тугопластичні і напівтверді з домішками щебеню,
гальки і гравію до 10% об'єму

3

1,13

1,14

1,17

1,21

в) м'які, тугопластичні і напівтверді з домішками щебеню,
гальки і гравію, більше 10% об'єму

4

1,18

1,23

1,29

1,37

г) тверді

4

1,04

1,04

1,04

1,04

8 Гравійно-галькові грунти:






а) гравій і галька розміром до 80 мм

5

1,22

1.24

1,26

1,30

б) галечник розміром до 200 мм із вмістом валунів до 50% об'єму

6

1,24

1,26

1,28

1,32

в) галечник розміром до 200 мм із вмістом валунів більше 50% об'єму

7

1,32

1,34

1,36

1,42

9 Діабази:






а) вивітрені

5

1,10

1,12

1,14

1,18

б) міцні, не порушені вивітрюванням

7

1,02

1,02

1,02

1,02

10 Діатоміти

2

1,02

1,02

1,02

1,02

11 Доломіти:






а) середньої міцності

4

1,10

1,12

1,14

1,18

б) міцні

5

1,02

1,02

1,02

1,01

12 Жорства в корінному заляганні

5

1,02

1,02

1,02

1,02

13 Жорствовий грунт із пилуватим, глинистим і піщаним
заповнювачем

4

1,18

1,20

1,22

1,26

14 Вапняк:






а) маломіцний, а також черепашковий

4

1,10

1,12

1,14

1,18

б) доломітизований і мергелистий

5

1,02

1,02

1,02

1,02

в) закварцований

6

1,02

1,02

1,02

1,02

г) кременистий

7

1,02

1,02

1,02

1,02

15 Конгломерати:






а) осадочних порід на вапняково-глинистому цементі

5

1,10

1,12

1,14

1,18

б) осадочних порід на кременистому цементі

6

1,02

1,02

1,02

1,02

в) вивержених і кристалічних порід на кременистому цементі

7

1,02

1,02

1,02

1,02

16 Крупноуламкові грунти різнорідного гранулометричного
складу, різної форми і ступеня обкатаності:






а) валуни, вугласте каміння і брили осадочних порід, зцементовані карбонатно-глинистим матеріалом, що не піддаються фільтраційному впливу

6

1,18

1,20

1,22

1,26

б) валуни, вугласте каміння і брили осадочних порід, зцементовані карбонатно-глинистим матеріалом, що піддаються фільтраційному впливу

7

1,24

1,26

1,28

1,32

17 Крупнозернисті вивержені породи: граніти, діорити сієніти, габро, гнейси, порфіри і пегматити

6

1,02

1,02

1,02

1,02

18 Лес:






а) розсипчастий, природної вологості

1

1,02

1,02

1,02

1,02

б) злежаний, природної вологості

3

1,02

1,02

1,02

1,02

в) водонасичений

2

1,10

1,12

1,14

1,18

19 Крейда:






а) зволожена, слабка

2

1,10

1,12

1,14

1,18

б) щільна, суха

4

1,02

1,02

1,02

1,02

20 Мергель:






а) м'який, розсипчастий і обводнений

3

1,10

1,12

1,14

1,18

б) щільний міцний

4

1,02

1,02

1,02

1,02

21 Мерзлі грунти:






а) лід чистий

3

1,02

1,02

1,02

1,02

б) сильноводоносний пісок, мул, торф, глини з домішками
гравію і гальки

4

1,04

1,04

1,04

1,04

в) маловодоносний пісок і мул, піщанисті глини, щільні глини, галечники, зв'язані глинистим матеріалом із льодяними
прошарками

5

1,03

1,03

1,03

1,03

22 Дрібнозернисті вивержені породи: граніти, сієніти, діорити, габро

7

1,02

1,02

1,02

1,02

23 Мармур

5

1,02

1,02

1,02

1,02

24 Опоки

4

1,02

1,02

1,02

1,02

25 Грунтово-рослинний шар:






а) без коріння

1

1,02

1,02

1,02

1,02

б) з корінням дерев і чагарника

2

1,10

1,12

1,14

1,18

26 Піски:






а) сипучі

1

1,10

1,12

1,14

1,18

б) слабозцементовані з вмістом гравію і гальки до 20% об'єму

2

1,18

1,23

1,29

1,37

в) слабозцементовані з вмістом гравію і гальки від 20 до 30% об'єму

3

1,22

1,24

1,26

1,30

г) слабозцементовані з вмістом гравію і гальки більше 30%
об'єму

4

1,24

1,26

1,28

1,32

27 Піщаники:






а) на глинистому цементі

4

1,10

1,12

1,14

1,18

б) на вапнистому залізистому цементі

5

1,02

1,02

1,02

1,02

в) закварцовані

6

1,02

1,02

1,02

1,02

г) кременисті

7

1,02

1,02

1,02

1,02

28 Пливуни

3

1,02

1,02

1,02

1,02

29 Сіль кам'яна (галіт)

4

1,02

1,02

1,02

1,02

30 Сланці:






а) глинисті, вуглисті і тальк-хлоритові

4

1,10

1,12

1,14

1,18

б) аспідні покрівельні слюдисті

5

1,02

1,02

1,02

1,02

в) зкварцовані

6

1,02

1,02

1,02

1,02

г) кременисті

7

1,02

1,02

1,02

1,02

31 Супіски і лесовидні суглинки:






а) природної вологості

1

1,02

1,02

1,02

1,02

б) водонасичені пластичні

2

1,10

1,12

1,14

1,18

32 Суглинки щільні, тверді

3

1,06

1,06

1,06

1,06

33 Торф:






а) без коріння

1

1,02

1,02

1,02

1,02

б) з корінням

2

1,04

1,04

1,04

1,04

34 Трепел:






а) слабкий

1

1,10

1,12

1,14

1,18

б) щільний

3

1,02

1,02

1,02

1,02

35 Туф:






а) середньої міцності

3

1,04

1,04

1,04

1,04

б) закременілий

6

1,02

1,02

1,02

1,02

36 Вугілля кам'яне:






а) маломіцне

2

1,10

1,12

1,14

1,18

б) середньої міцності

3

1,04

1,04

1,04

1,04

в) міцне

4

1,02

1,02

1,02

1,02

37 Фосфорити

4

1,02

1,02

1,02

1,02