Камінь бутовий, в якого ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів перевищує 740 Бк/кг-1, але нижче або дорівнює 1350 Бк/кг-1 (ІІІ клас), може використовуватись у дорожньому будівництві за межами населених пунктів - для основ доріг.
Радіаційно-гігієнічна оцінка каменю бутового проводиться згідно з ДБН В.1.4-0.01, ДБН В 1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01 та ДБН В.1.4-2.01.
5.3.1.9 Камінь бутовий відноситься до негорючих матеріалів згідно з вимогами ДБН В.1.1-7 є нетоксичним і пожежобезпечним.
5.3.1.10 За вимогою споживача підприємство (кар'єр) - виготовлювач повідомляє петрографічну характеристику вихідної гірської породи, розміри, показники міцності, середню та фактичну щільність, водопоглинання, загальну та відкриту пористість, вміст шкідливих домішок, морозостійкість, радіоактивність каменю бутового.
Матеріали, що використовуються при виробництві каменю бутового, не токсичні, шкідливої дії на шкіру не чинять.
Камінь бутовий в процесі використання не шкодить організму людини, що підтверджено висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Під час виготовлення каменю бутового та роботи з ним необхідно дотримуватись вимог охорони праці, техніки безпеки та санітарії згідно з ДБН А.3.2-2, ДСТУ ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.011
6.4 Технологічне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003 та СП 1042, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042.
Освітленість робочих місць повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.
Концентрація пилу в повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК 6 мг/м3, клас небезпеки IV згідно з ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.007.
Системи водопостачання та водовідведення (каналізації) повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01.
6.8 Робочі місця повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12, ДСН 3.3.6.042, СП 1042, СНиП 2.04.05.
6.9 Пожежна безпека у виробничих приміщеннях повинна відповідати вимогам ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004.
Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати вимог ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037.
Вібраційне навантаження на персонал не повинно перевищувати вимог ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039.
Експлуатація електроустановок і електрообладнання повинна здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21.
Обладнання, комунікації та ємності, які використовуються при добуванні каменю бутового, повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з ГОСТ 12.1.018.
6.14 Під час завантаження та розвантаження каменю бутового необхідно дотримуватись правил безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009.
Персонал, зайнятий на виробничих процесах, повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту та спецодягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.028, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575 та ДСТУ 3835.
Інструктаж з охорони праці працівників проводять згідно з "Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників із питань охорони праці" і галузевими матеріалами з охорони праці, затвердженими в установленому порядку.
Попередній та періодичні медичні огляди персоналу необхідно проводити відповідно до вимог чинного законодавства.
Контроль за станом довкілля необхідно здійснювати згідно з вимогами природоохоронного законодавства.
Гранично-допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря не повинні перевищувати вимог згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.
Охорону ґрунтів від забруднень побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690.
Знешкодження та утилізацію промислових відходів необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029.
Відходи виробництва повинні тимчасово зберігатись на спеціально відведених майданчиках і вивозитися на звалище.
Виробничі стічні води після очистки повинні зливатись у каналізаційну мережу згідно з правилами № 121-12/12-33-14 "Правила приёма производственных сточных вод в системе канализации населённых пунктов" і СанПиН 4630.
Радіологічний контроль каменю бутового проводиться згідно з ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.
Камінь бутовий за ступенем дії на організм людини відноситься до малонебезпечних речовин (IV клас небезпечності згідно з ГОСТ 12.1.007).
При розробці родовищ та використанні каменю бутового головним джерелом негативного впливу на людський організм є кам'яний пил, що містить у собі діоксид кремнію, який згубно впливає на органи дихання. Гранично-допустима концентрація кам'яного пилу (незалежно від вмісту діоксиду кремнію) в повітрі робочої зони не повинна перевищувати 6 мг/м3 (ГОСТ 12.1.005).
Вміст шкідливих речовин у викидах вентиляційних установок в атмосферне пзоовдічтирйя не повинен перевищувати норм ГДК, що встановлені для підприємств вимогами ГОСТ 17.2.1.01 і ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201.
Камінь бутовий повинен бути екологічно безпечною продукцією. У процесі виробництва, транспортування, зберігання та експлуатації камінь бутовий не виділяє токсичних речовин у навколишнє середовище. Камінь бутовий не повинен бути чутливий до фотохімічних впливів, не змінюється внаслідок прямого або непрямого сонячного випромінювання.
Поверхня каменю бутового не повинна бути чутлива до агресивного впливу довкілля.
8.1 Виробник повинен гарантувати відповідність каменю бутового вимогам даного стандарту і при відвантажуванні споживачу супроводжувати кожну партію документом про якість, в якому вказується:
найменування виробника;
номер партії, дата виготовлення;
номер і дата видачі документа;
кількість бутового каменю;
марка бутового каменю за міцністю та морозостійкістю, активність природних радіонуклідів;
штамп ВТК або підпис особи, що відповідає за якість продукції;
позначення даного стандарту.
Камінь бутовий може відвантажуватися насипом у транспортних засобах або розфасованим у транспортну упаковку.
Для транспортного пакування каменю бутового необхідно використовувати такі засоби пакування, що забезпечують цілісність упаковки і збереження кількості та якості продукції під час навантажувально-розвантажувальних робіт та при транспортуванні.
10.1 Камінь бутовий транспортують окремо за марками навалом у відкритих залізничних вагонах або суднах, а також в автомобілях за затвердженими правилами перевезення вантажів відповідним видом транспорту.
При перевезенні залізничним транспортом необхідно забезпечити виконання технічних вимог щодо завантаження.
Навантаження здійснюють у чисті транспортні засоби.
Продукція повинна зберігатися у виробника (постачальника) та споживача окремо за марками навалом у складських приміщеннях або на майданчиках з твердим покриттям в умовах, які виключають його забруднення сторонніми домішками.
Визначення якісних показників каменю бутового проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 з врахуванням вимог 5.3.1.1 - 5.3.1.10 цього стандарту.
Крупність кусків каменю бутового та вміст кусків розміром менше найменшої крупності і більше найбільшої крупності визначають за допомогою дротяних кілець - калібрів діаметром, рівним найбільшій і найменшій крупності кусків каменю бутового згідно з вимогами цього стандарту.
Для вимірювання розмірів кусків застосовують вимірювальну лінійку згідно з ДСТУ ГОСТ 427 або рулетку згідно з ДСТУ 4179.
Відділені на кільцях - калібрах куски розміром менше найменшої крупності і більше найбільшої крупності зважують і виражають їх масу в % від маси проби.
Вміст глини в грудках визначають шляхом розборки проби з відділенням глини. Відділену глину зважують та виражають її масу в % від маси проби.
Міцність каменю бутового визначають шляхом випробування в насиченому водою стані зразків правильної форми у вигляді циліндрів діаметром і заввишки від 40 мм до 50 мм або кубів із ребром від 40 мм до 50 мм, виготовлених з п'яти кусків каменю бутового даної проби або шляхом випробування стиском у циліндрі щебеню фракції від 20 мм до 40 мм, отриманого подрібненням п'яти кусків каменю бутового, згідно ДСТУ Б В.2.7-71.
11.5 Для попередньої оцінки морозостійкості каменю бутового дозволяється проводити випробування проби щебеню вказаної крупності в розчині сірчанокислого натрію. Випробування проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 з оцінкою результатів згідно з ДСТУ Б В.2.7-75.
Морозостійкість каменю бутового визначають відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-42 кількістю циклів заморожування і відтавання п'яти зразків правильної форми в вигляді циліндрів діаметром і заввишки від 40 мм до 50 мм або кубів із ребром розміром від 40 мм до 100 мм у насиченому водою стані, які витримують без видимих слідів руйнування та при втраті маси не більше 5 %.
11.6 Середню щільність каменю бутового визначають на п'яти зразках правильної форми з мінімальним розміром 50 мм, які були підготовлені для визначення міцності, або на п'яти зразках неправильної геометричної форми масою не менше 200 г, відколених від п'яти кусків каменю бутового згідно з ДСТУ Б В.2.7-42.
Визначення об'ємної насипної маси каменю бутового в партії для переводу кількості каменю із вагових одиниць в об'ємні проводять шляхом зважування каменю бутового, який завантажують без ущільнення в мірний бак або ящик об'ємом 2 м3. Визначення проводять три рази, при цьому кожен раз беруть нову пробу каменю бутового.
Коефіцієнт зниження міцності каменю бутового визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-71, оцінюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-59.
11.9 Питому ефективну активність природних радіонуклідів Аеф визначають згідно з ДБН В.1.4-1.01.
12.1 Поставку та приймання каменю бутового здійснюють партіями, які обумовлені в договорі на поставку. Партією вважають кількість каменю бутового, що одночасно відвантажується одному споживачеві в одному залізничному составі або в одному судні.
При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість каменю бутового, що відвантажена одному споживачеві на протязі доби.
Камінь бутовий складують в умовах, які унеможливлюють його засмічення.
12.2 Визначення кількості каменю бутового, що поставляється, роблять за об'ємом, або за массою. Обмір каменю бутового здійснюють у вагонах, суднах, автомобілях. Камінь бутовий, який відвантажується в вагони чи автомобілі зважують на залізничних або автомобільних вагах. Масу каменю бутового, що відвантажують у судно, визначають за осадкою судна.
Перерахунок кількості каменю бутового з вагових одиниць в об'ємні здійснюють за показниками насипної маси каменю бутового, які визначаються в стані природної вологості.
При визначенні об'єму каменю бутового в місці доставки, об'єм каменю бутового, який одержали шляхом обміру в вагоні чи автомобілі, треба помножити на коефіцієнт ущільнення каменю при його транспортуванні, який встановлюють за узгодженням сторін залежно від способу навантаження, дальності перевезення та розміру кусків. Коефіцієнт ущільнення каменю повинен бути не більше ніж 1,10.
Камінь бутовий повинен бути прийнятий технічним контролем підприємства-виробника відповідно до вимог цього стандарту!
Контроль якості каменю бутового на підприємстві (кар'єрі) - виробника включає визначення крупності кусків каменю бутового, вміст кусків розміром менше найменшої крупності і більше найбільшої крупності, а також вміст глини в грудках.
Контроль якості по вказаних показниках проводять один раз на тиждень.
12.5 Періодичні випробування якості каменю бутового включають визначення міцності, морозостійкості, коефіцієнта зниження міцності (для осадових порід), а також питомої активності природних радіонуклідів. Визначення міцності, коефіцієнта зниження міцності, об'ємної насипної маси, проводиться один раз у квартал, а визначення морозостійкості і питомої активності природних радіонуклідів - один раз у рік. Визначення морозостійкості, міцності, питомої активності природних радіонуклідів проводять також у кожному випадку зміни властивостей породи, яка розробляється.
Технологічний процес виробництва каменю бутового на підприємстві (кар'єрі) - виробника повинен забезпечити стабільні показники якості каменю, які відповідають вимогам цього стандарту.
12.6 Приймання продукції споживачем
Споживач при контрольній перевірці відповідності каменю бутового цьому стандарту повинен використовувати наведений в п. 10.7 - 10.9 порядок відбору проб.
12.7 Для контрольної перевірки якості каменю бутового в партії, яка відвантажується залізничним транспортом, відбирають проби: при розмірі партії до трьох вагонів - з одного вагону; при більшому розмірі партії - з трьох вагонів за вказівкою споживача.
Кожну пробу відбирають при завантаженні або після розвантаження каменю бутового. Відібрані проби не змішують і випробовують окремо. У разі задовільних результатів випробування однієї із проб, інші проби не випробовуються. При незадовільних результатах випробувань однієї проби, випробовують другу пробу. При незадовільних результатах випробувань другої проби камінь бутовий не приймається. При задовільних результатах випробувань другої проби, випробовують третю пробу, результати випробувань якої є остаточними. Дозволяється проводити контрольну перевірку якості каменю бутового повагонно.
12.8 Для контрольної перевірки якості каменю бутового, який відвантажується водним транспортом, від кожної частини партії об'ємом не більше ніж 700 м3 (1000 т) відбирають одну пробу.
Оцінку якості каменю бутового проводять окремо для кожної частини партії за результатами випробувань окремих відібраних із цих частин проб, або в випадку змішання частин партії каменю бутового - за середніми арифметичними показниками результатів випробувань усіх проб.
