---

За результат определения принимают ок­ругленное до четвертого десятичного знака

среднеарифметическое значение испытаний трех образцов.

Модуль деформации Е, МПа, вычисляют по формуле

, (20)

де Р – навантаження на зразок, Н;

f_пр - прогин зразка у середині прогону, см.

За результат визначення приймають округлене до цілого середньоарифметичне значення випробувань трьох зразків.

где Р – нагрузка на образец, Н;

f_пр – прогиб образца в середине пролета, см.

За результат определения принимают округленное до целого среднеарифметическое значение испытаний трех образцов.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.26

18 ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЗСУВОСТІЙКОСТІ

Суть методу полягає у визначенні макси­мальних навантажень і відповідних гранич­них деформацій стандартних циліндричних зразків при двох напружено-деформованих станах (рисунок 9): при одноосьовому стис­канні (1) і при стисканні спеціальним обтиск­ним пристроєм за схемою Маршалла (2).

18 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ХАРАКТЕРИС­ТИК СДВИГОУСТОЙЧИВОСТИ

Сущность метода заключается в опреде­лении максимальных нагрузок и соответству­ющих предельных деформаций стандартных цилиндрических образцов при двух напряжен­но-деформированных состояниях (рисунок 9): при одноосном сжатии (1) и при сжатии спе­циальным обжимным устройством по схеме Маршалла (2).

Рисунок 9 - Схема випробування зразків на зсувостійкість

Рисунок 9 - Схема испытания образцов на сдвигоустойчивость

Метод призначений для апробації і нако­пичення статичних даних з нормування по­казників зсувостійкості матеріалів залежно від категорії дороги і дорожньо-кліматичної зони.

18.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Прес механічний, що забезпечує швид­кість деформування зразків (50±1) мм/хв і діа­пазон навантажень до 20 (50) кН.

Індикатор переміщень, що забезпечує ви­мірювання граничної деформації зразків при стисканні з точністю не менше 0,01 мм.

Секундомір.

Пристрій обтискний у вигляді двох одна­кових частин товстостінної циліндричної обойми з внутрішнім радіусом, що дорівнює половині діаметра зразка (рисунок 10).

Термометр хімічний ртутний скляний з ці­ною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Посудина для термостатування зразків місткістю 7-8 л.

Термостатувальний пристрій, який під­тримує температуру води (50±2)°С.

18.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Для випробування асфальтобетону на зсу­востійкість готують за 6.1 парне число зразків за кількостю не менше 6 шт.

Метод предназначен для апробации и на­копления статистических данных по нормиро­ванию показателей сдвигоустойчивости мате­риалов в зависимости от категории дороги и дорожно-климатической зоны.

18.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Пресс механический, обеспечивающий скорость деформирования образцов (50±1) мм/мин и диапазон нагрузок до 20 (50) кН.

Индикатор перемещений, обеспечиваю­щий измерение предельной деформации образ­цов при сжатии с точностью не менее 0,01 мм.

Секундомер.

Устройство обжимное в виде двух одина­ковых частей толстостенной цилиндрической обоймы с внутренним радиусом, равным по­ловине диаметра образца (рисунок 10).

Термометр химический ртутный стеклян­ный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.

Сосуд для термостатирования образцов вместимостью 7-8 л.

Термостатирующее устройство, поддер­живающее температуру воды (50±2)°С.

18.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Для испытания асфальтобетона на сдви­гоустойчивость готовят по 6.1 четное число образцов в количестве не менее 6 шт.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.27

Перед випробуванням зразки витриму­ють протягом 1 год при заданій температурі (50±2)°С у воді. Половина зразків призначена для випробування за першою схемою наван­таження, друга половина - за другою (рису­нок 9).

18.3 Порядок проведення випробування

Максимальні руйнівні навантаження і відповідні границі деформації зразків визнача­ють за двома схемами навантаження: при од­ноосьовому стисканні і при стисканні за схе­мою Маршалла. Швидкість деформування зразків для обох систем навантаження слід приймати однаковою (50,0±1,0) мм/хв.

Зразок, видалений з термостатувального пристрою, встановлюють у центрі ниж­ньої пластини преса за першою схемою на­вантаження або у нижню частину обтискно­го пристрою за другою схемою навантажен­ня (рисунки 9, 10).

Перед испытанием образцы выдержива­ют в течение 1 ч при заданной температуре (50±2)°С в воде. Половина образцов предназ­начается для испытания по первой схеме нагружения, другая половина - по второй (ри­сунок 9).

18.3 Порядок проведения испытания

Максимальные разрушающие нагрузки и соответствующие предельные деформа­ции образцов определяют при двух схемах нагружения: при одноосном сжатии и при сжатии по схеме Маршалла. Скорость де­формирования образцов для обеих схем на­гружения следует принимать одинаковой (50,0±1,0) мм/мин.

Образец, извлеченный из термостатирую-щего устройства, устанавливают в центре нижней плиты пресса при первой схеме нагру­жения или в нижнюю часть обжимного ус­тройства при второй схеме нагружения (ри­сунки 9, 10).

1 - шарнір; 2 - циліндричні обойми; 3 - зразок;

4 - нижня плита преса

Рисунок 10 - Обтискний пристрій

Верхня плита преса повинна знаходитись на відстані 5 - 10 мм від верху зразка або від верхньої частини обтискного пристрою. Після цього вмикають електродвигун преса і почи­нають навантажувати зразок.

У процесі випробування зразка фіксують максимальний показ силовимірювача, який приймають за руйнівне навантаження. Одно­часно за допомогою індикатора переміщень заміряють граничну деформацію, що відпо­відає руйнівному навантаженню, і час наван­таження зразка за секундоміром. Допуска­ється визначати граничну деформацію за до­бутком постійної швидкості деформування на час навантаження зразка.

1 - шарнир; 2 - цилиндрические обоймы; 3 - образец; 4 - нижняя плита пресса

Рисунок 10 - Обжимное устройство

Верхняя плита пресса должна находиться на расстоянии 5 - 10 мм от верха образца или от верхней части обжимного устройства. Пос­ле этого включают электродвигатель пресса и начинают нагружать образец.

В процессе испытания образца фиксиру­ют максимальное показание силоизмерителя, которое принимают за разрушающую нагруз­ку. Одновременно с помощью индикатора пе­ремещений замеряют предельную деформа­цию, соответствующую разрушающей нагруз­ке, и время нагружения образца по секундоме­ру. Допускается определять предельную де­формацию по произведению постоянной ско­рости деформирования на время нагружения образца.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.28

18.4 Обробка результатів випробування

Для кожного зразка, випробуваного на одноосьове стискання і на стискання за схе­мою Маршалла, обчислюють роботу А, Дж, витрачену на руйнування, за формулою

18.4 Обработка результатов испытания

Для каждого образца, испытанного на од­ноосное сжатие и на сжатие по схеме Маршал­ла, вычисляют работу А, Дж, затраченную на разрушение, по формуле

, (21)

де Р - руйнівне навантаження, кН;

l - гранична деформація, мм.

Середню роботу деформування зразків при одноосьовому стисканні і при стисканні за схемою Маршалла обчислюють з точністю до другого десяткового знака як середньоариф­метичне значення результатів випробувань не менше трьох зразків.

Коефіцієнт внутрішнього тертя асфальто­бетону обчислюють за формулою

где Р - разрушающая нагрузка, кН;

l - предельная деформация, мм.

Среднюю работу деформирования образ­цов при одноосном сжатии и при сжатии по схеме Маршалла вычисляют с точностью до второго десятичного знака как среднеариф­метическое значение результатов испытаний не менее трех образцов.

Коэффициент внутреннего трения асфаль­тобетона вычисляют по формуле

, (22)

де А_m, A_c- середня робота деформування зраз­ків асфальтобетону при випробуванні відпо­відно за схемою Маршалла і при одноосьово­му стисканні, Дж.

Лабораторний показник зчеплення при зсуві С_л , МПа, обчислюють за формулою

где A_m, A_c- средняя работа деформирования образцов асфальтобетона при испытании со­ответственно по схеме Маршалла и при одно­осном сжатии, Дж.

Лабораторный показатель сцепления при сдвиге С_л , МПа, вычисляют по формуле

, (23)

де R_с- границя міцності при одноосьовому стисканні, визначена за 15.4, МПа.

19 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ

Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після дії на них води в умовах вакууму за розділом 13. Міцність при стисканні зразків визначають за розділом 15.

19.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Засоби контролю і допоміжне облад­нання -за 13.1 і 15.1.

19.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.

19.3 Обробка результатів випробувань

Водостійкість К_в обчислюють з точністю до другого десяткового знака за формулою

, (24)

где R_с- предел прочности при одноосном сжа­тии, определенный по 15.4, МПа.

19 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОСТИ

Сущность метода заключается в оценке степени падения прочности при сжатии образ­цов после воздействия на них воды в условиях вакуума по разделу 13. Прочность при сжатии образцов определяют по разделу 15.

19.1 Средства контроля и вспомогатель-ное оборудование

Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.

19.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Образцы насыщают в вакуумной установ­ке по 13.2.2.

19.3 Обработка результатов испытания

Водостойкость К_в вычисляют с точностью до второго десятичного знака по формуле

(24)

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.29

де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С водонасичених у вакуумі зразків, МПа;

- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до водонасичен-ня, МПа.

20 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИ ТРИВАЛОМУ ВОДОНАСИЧЕННІ

Суть методу полягає у визначенні відно­шення міцності при стисканні зразків після впливу на них води протягом 15 діб до почат­кової міцності паралельних зразків.

20.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.

20.2 Порядок підготовки до проведення випробування

Зразки насичують у вакуумній установці за 13.2.2.

20.3 Порядок проведення випробування

Зразки, насичені у вакуумній установці, переносять в іншу посудину з водою, в якій витримують протягом 15 діб, температуру во­ди підтримують у межах (20±5)°С. Після закін­чення 15 діб зразки видаляють з води, обти­рають м'якою тканиною і визначають грани­цю міцності при стисканні за розділом 15.

20.4 Обробка результатів випробування

За результатами випробувань з точністю до другого десяткового знака обчислюють водостійкість К_вд після тривалого водонаси-чення за формулою

, (25)

де - границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків після насичення водою протягом 15 діб, МПа;

- границя міцності при стисканні при температурі (20±2)°С зразків до насичення во­дою, МПа.

где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С водонасыщенных в ва­кууме образцов, МПа;

предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до водонасы-щения, МПа.

20 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВОДОСТОЙКОС­ТИ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ВОДОНАСЫЩЕНИИ

Сущность метода заключается в опреде­лении отношения прочности при сжатии об­разцов после воздействия на них воды в те­чение 15 сут к первоначальной прочности па­раллельных образцов.

20.1 Средства контроля и вспомогательное оборудование

Средства контроля и вспомогательное оборудование - по 13.1 и 15.1.

20.2 Порядок подготовки к проведению испытания

Образцы насыщают в вакуумной установ­ке по 13.2.2.

20.3 Порядок проведения испытания

Образцы, насыщенные в вакуумной уста­новке, переносят в другой сосуд с водой, в котором выдерживают в течение 15 сут, тем­пературу воды поддерживают в пределах (20±5)°С. По истечении 15 сут образцы извле­кают из воды, обтирают мягкой тканью и оп­ределяют предел прочности при сжатии по. разделу 15.

20.4 Обработка результатов испытания

По результатам испытаний с точностью до второго десятичного знака вычисляют во­достойкость K_вд после длительного водонасы-щения по формуле

, (25)

где - предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов после насыще­ния водой в течение 15 сут, МПа;

- предел прочности при сжатии при температуре (20±2)°С образцов до насыщения водой, МПа.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.30

21 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОСТІЙКОСТІ ПРИСКОРЕНИМ МЕТОДОМ

Суть методу полягає в оцінюванні ступеня падіння міцності при стисканні зразків після впливу на них води в умовах вакууму і темпе­ратури 50°С.

Метод призначений для апробації і нако­пичення статистичних даних з нормування показників водостійкості матеріалів, що ви­значаються прискорено.

21.1 Засоби контролю і допоміжне облад­нання

Засоби контролю і допоміжне обладнання -за 13.1 і 15.1.

21.2 Порядок підготовки і проведення випробування