---

7.3 Обработка результатов испытания Среднюю плотность образца из смеси _m, г/см³, вычисляют по формуле

, (3)

де g- маса зразка, який зважений на повітрі, г;

р^в - густина води, яка дорівнює 1 г/см³;

g₁- маса зразка, який зважений у воді, г;

g₂ - маса зразка, який витриманий протя­гом 30 хв у воді і вдруге зважений на повітрі, г.

Середню густину зразка із закріпленого грунту р⁰_m , г/см³, обчислюють за формулою

где g -масса образца, взвешенного на воздухе,г;

р^в - плотность воды, равная 1 г/см³ ;

g₁- масса образца, взвешенного в воде, г;

g₂- масса образца, выдержанного в те­чение 30 мин в воде и вторично взвешенного на воздухе, г.

Среднюю плотность образца из укрепленного грунта р⁰_m , г/см³, вычисляют по формуле

, (4)

де g₃ - маса зразка, покритого парафіном і вдруге зваженого на повітрі, г;

g₄ - маса зразка, покритого парафіном і зваженого у воді, г;

pⁿ – густина парафіну, яка дорівнює 0,93 г/см³.

где g₃ - масса образца, покрытого парафином и вторично взвешенного на воздухе, г;

g₄ - масса образца, покрытого парафином и взвешенного в воде, г;

pⁿ – плотность парафина, равная 0,93 г/см³.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.14

За результат визначення середньої густи­ни приймають округлене до другого десятко­вого знака середньоарифметичне значення результатів визначення середньої густини трьох зразків. Якщо розходження між най­більшим і найменшим результатами пара­лельних визначень перевищують 0,03 г/см³, то проводять повторні випробування і об­числюють середньоарифметичне із шести значень.

8 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні густини мінеральної частини (кістяка) ущільненої суміші або закріпленого грунту з урахуванням пор, які є.

Середню густину мінеральної частини визначають розрахунком на основі поперед­ньо встановленої середньої густини зразків і співвідношення мінеральних матеріалів, в'я­жучого і води за наявності її в сумішах або закріплених грунтах.

Середню густину мінеральної частини суміші , г/см³, обчислюють за формулою

За результат определения средней плот­ности принимают округленное до второго де­сятичного знака среднеарифметическое зна­чение результатов определения средней плот­ности трех образцов. Если расхождение между наибольшим и наименьшим результатами па­раллельных определений превышает 0,03 г/см³, то проводят повторные испытания и вычис­ляют среднеарифметическое из шести значе­ний.

8 ОПРЕДЕЛЕНИЕ СРЕДНЕЙ ПЛОТ­НОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в опреде­лении плотности минеральной части (остова) уплотненной смеси или укрепленного грунта с учетом имеющихся пор.

Среднюю плотность минеральной части определяют расчетом на основании предва­рительно установленной средней плотности образцов и соотношения минеральных мате­риалов, вяжущего и воды при наличии ее в смесях или укрепленных грунтах.

Среднюю плотность минеральной части смеси , г/см³, вычисляют по формуле

(5)

де р_m - середня густина зразків за 7.3, г/см³;

q_б - масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини).

Середню густину мінеральної частини закріпленого грунту або суміші, що має воду, , г/см³, обчислюють за формулою

(6)

де , - середня густина зразків із закріпленого грунту за 7.3, г/см³;

w_сум- масова частка води в суміші або закріплених грунтах, % (понад 100% мінераль­ної частини).

9 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ ГУСТИНИ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)

Суть методу полягає у визначенні шля­хом розрахунку густини мінеральної части­ни (кістяка) суміші без урахування пор, які вона має.

где р_m - средняя плотность образцов по 7.3, г/см³;

q_б- массовая доля вяжущего в смеси, % (сверх 100 % минеральной части).

Среднюю плотность минеральной части укрепленного грунта или смеси, содержащих воду, , г/см³, вычисляют по формуле

(6)

где ,- средняя плотность образцов из укреп­ленного грунта по 7.3, г/см³;

w_см - массовая доля воды в смеси или ук­репленных грунтах, % (сверх 100% минераль­ной части).

9 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ МИНЕРАЛЬНОЙ ЧАСТИ (ОСТОВА)

Сущность метода заключается в опреде­лении расчетным путем плотности минераль­ной части (остова) смеси без учета имеющихся в ней пор.

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.15

Дійсну густину мінеральної частини ви­значають на основі попередньо встановленої дійсної густини окремих мінеральних матеріа­лів (щебеню, піску, мінерального порошку та ін.).

Дійсну густину мінеральної частини , г/см³, обчислюють за формулою

Истинную плотность минеральной части определяют на основании предварительно ус­тановленных истинных плотностей отдельных минеральных материалов (щебня, песка, ми­нерального порошка и др.).

Истинную плотность минеральной части , г/см³, вычисляют по формуле

(7)

де q₁, q₂,…,q_n- масова частина окремих мі­неральних матеріалів, %;

р¹, р²,..., рⁿ - дійсна густина окремих мі­неральних матеріалів, г/см³.

10 ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНОЇ

ГУСТИНИ СУМІШІ

Суть методу полягає у визначенні густини суміші без урахування пор, які вона має.

Дійсну густину при підборі складів ви­значають розрахунковим або пікнометричним методом.

Дійсну густину сумішей з покриттів і су­мішей, які відібрано із змішувача, визначають тільки пікнометричним методом.

10.1 Визначення дійсної густини розрахун­ковим методом

На основі попередньо встановленої дійс­ної густини мінеральної частини суміші за розділом 9, в'яжучого та їх масових співвід­ношень обчислюють дійсну густину суміші р , г/см³, за формулою

где q₁, q₂,…,q_n - массовая доля отдельных минеральных материалов, %;

р¹, р²,..., рⁿ - истинная плотность отдель­ных минеральных материалов, г/см³.

10 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИСТИННОЙ ПЛОТНОСТИ СМЕСИ

Сущность метода заключается в опреде­лении плотности смеси без учета имеющихся в ней пор.

Истинную плотность при подборе соста­вов определяют расчетным или пикнометрическим методом.

Истинную плотность смесей из покрытия и смесей, отобранных из смесителя, определя­ют только пикнометрическим методом.

10.1 Определение истинной плотности рас­четным методом

На основании предварительно установ­ленных истинных плотностей минеральной части смеси по разделу 9. вяжущего и их мас­совых соотношений вычисляют истинную плотность смеси р, г/см³, по формуле

, (8)

де - масова частина мінеральних матеріалів у суміші, % (приймають за 100%);

- масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100% мінеральної частини);

- дійсна густина мінеральної частини суміші, розрахована за формулою (7), г/см³;

- дійсна густина в'яжучого, г/см³.

10.2 Визначення дійсної густини пікномет­ричним методом

10.2.1 Засоби контролю і допоміжне об­ладнання

где - массовая доля минеральных материа­лов в смеси, % (принимают за 100%);

- массовая доля вяжущего в смеси. % (сверх 100 % минеральной части);

- истинная плотность минеральной ча­сти смеси, рассчитанная по формуле (7), г/см³;

- истинная плотность вяжущего, г/см³.

10.2 Определение истинной плотности пикнометрическим методом

10.2.1 Средства контроля и вспомогатель­ное оборудование

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.16

Колба конічна, колба мірна або пікно­метр, що являє собою колбу з пришліфова­ною пробкою, яка має капілярний отвір. Міст­кість колб повинна бути не менше 500 см³, діаметр горловини - від 10 до 50 мм у за­лежності від найбільшого розміру зерен мі­неральних матеріалів суміші.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104 4-го кла­су точності.

Установка вакуумна.

Термометр хімічний ртутний скляний з ці­ною поділки шкали 1°С за ГОСТ 400.

Розчин змочувача. Як змочувач застосо­вують порошкоподібні, пастоподібні і рідкі миючі засоби. Змочувач вводять у дистильова­ну воду в такій кількості на 1 л води: рідкий -15 г, пастоподібний (у вигляді розчину в ди­стильованій воді 1:1) - 10 г, порошкоподіб­ний - 3 г.

10.2.2 Порядок проведення випробувань

Зважують чисту і суху колбу. Із суміші, підготовленої за 6.1.1, відбирають середню пробу методом квартування. Для цього суміш розподіляють на металевому листі і ділять шпателем на чотири рівні частини. З двох про­тилежних частин відбирають у колбу не менше 200 г суміші. Колбу із сумішшю охолоджують до кімнатної температури і зважують. Потім у колбу з сумішшю наливають дистильовану воду з температурою (20±2)°С у такій кіль­кості, щоб рівень води був вище рівня суміші не менше ніж на 3 см. Колбу розміщують на 1 год у вакуумній установці, де підтримують тиск не більше 2000 Па (15 мм рт. ст.)

Після закінчення вказанного часу тиск до­водять до атмосферного і в колбу додають 10 мл розчину змочувача для видалення буль­башок повітря з поверхні суміші. Воду у колбі обережно збовтують круговими рухами до ви­далення бульбашок повітря. Коли всі буль­башки повітря спливуть, додають дистильова­ну воду і доводять воду в колбі до температури (20±2)°С. Рівень води фіксують залежно від виду колби.

У мірну колбу воду доливають до мітки. У конічну колбу воду доливають до самого краю горловини, на яку кладуть покривне годин­никове скельце так, щоб надлишки води ви­текли, а під скельцем не залишалось бульба­шок повітря. Колбу пікнометра, заповнену водою, закривають пробкою, при цьому над­лишок води витісняється через капілярний от­вір. Після заповнення водою колбу ретельно

Колба коническая, колба мерная или пик­нометр, который представляет собой колбу с пришлифованной пробкой, имеющей капил­лярное отверстие. Вместимость колб должна быть не менее 500 см³, диаметр горлышка - от 10 до 50 мм в зависимости от наиболь­шего размера зерен минеральных материалов смеси.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104 4-го класса точности.

Установка вакуумная.

Термометр химический ртутный стеклян­ный с ценой деления шкалы 1°С по ГОСТ 400.

Раствор смачивателя. В качестве смачива­теля применяют порошкообразные, пастооб­разные и жидкие моющие средства. Смачива­тель вводят в дистиллированную воду в следу­ющем количестве на 1 л воды: жидкий - 15 г, пастообразный (в виде раствора в дистилли­рованной воде 1:1) -10 г, порошкообразный - 3 г.

10.2.2 Порядок проведения испытания

Взвешивают чистую и сухую колбу. Из смеси, подготовленной по 6.1.1, отбирают среднюю пробу методом квартования. Для этого смесь распределяют на металлическом противне и делят шпателем на четыре равные части. Из двух противоположных частей от­бирают в колбу не менее 200 г смеси. Колбу со смесью охлаждают до комнатной температу­ры и взвешивают. Затем в колбу со смесью наливают дистиллированную воду с темпера­турой (20±2)°С в таком количестве, чтобы уровень воды был выше уровня смеси не менее чем на 3 см. Колбу помещают на 1 ч в вакуум­ную установку, где поддерживают давление не более 2000 Па (15 мм рт. ст.).

По истечении указанного времени давле­ние доводят до атмосферного и в колбу добав­ляют 10 мл раствора смачивателя для удале­ния пузырьков воздуха с поверхности смеси. Воду в колбе осторожно взбалтывают круго­выми движениями до удаления пузырьков воз­духа. Когда все пузырьки воздуха всплывут, добавляют дистиллированную воду и доводят воду в колбе до температуры (20±2)°С. Уро­вень воды фиксируют в зависимости от вида колбы.

В мерную колбу воду доливают до метки. В коническую колбу воду доливают до самого края горлышка, на которое кладут покровное часовое стекло так, чтобы излишки воды вы­текли, а под стеклом не оставалось пузырьков воздуха. Колбу пикнометра, заполненную во­дой, закрывают пробкой, при этом излишек воды вытесняется через капиллярное отверс­тие. После заполнения водой колбу тщательно

ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98) с.17

обтирають фільтрувальним папером і зважу­ють.

Потім колбу звільняють від води і суміші, ретельно промивають, заповнюють дистильо­ваною водою з температурою (20±2)°С так, як вказано вище, і зважують.

10.2.3 Обробка результатів випробування

Дійсну густину суміші р, г/см³, обчислю­ють за формулою

обтирают фильтровальной бумагой и взвеши­вают.

Затем колбу освобождают от воды и сме­си, тщательно промывают, заполняют дистил­лированной водой с температурой (20±2)°С так, как указано выше, и взвешивают.

10.2.3 Обработка результатов испытания

Истинную плотность смеси р. г/см³, вы­числяют по формуле

, (9)

де g - маса колби з сумішшю, г;

g₁- маса порожньої колби, г;

g₂ - маса колби з водою, г;

g₃ - маса колби з сумішшю і водою, г;

^в - густина дистильованої води (прийма­ється 1 г/см³).

За результат визначення дійсної густини суміші приймають округлене до другого де­сяткового знака середньоарифметичне зна­чення результатів двох визначень. Розбіж­ність між результатами двох паралельних ви­значень не повинна бути більше 0,02 г/см³. У випадку більших розбіжностей дійсну густину визначають повторно і приймають для роз­рахунку середньоарифметичне значення ре­зультатів чотирьох визначень.

11 ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ (КІСТЯКА)