5.3.5 За узгодженням між виробником і споживачем допускається виробляти матеріали інших розмірів за довжиною і шириною з тими ж граничними відхилами від номінальних розмірів.

5.4 Фізико-технічні показники

5.4.1 За фізико-технічними показниками матеріали повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1 - Фізико-технічні показники матеріалів

5.4.2 За характеристиками стираності матеріали повинні відповідати вимогам таблиці 2 та таблиці 3.

За узгодженням між виробником і споживачем виробник проводить випробування за показником стираності та (або) за групою стираності.

Таблиця 2 - Вимоги до матеріалів за показником стираності

Таблиця 3 - Вимоги до матеріалів за групою стираності

5.4.3 Міцність зварного з'єднання килимів повинна бути не менше 30 Н/см (кгс/см).

5.5 Вимоги до сировинних матеріалів

5.5.1 Для виготовлення матеріалів використовують:

• смолу полівінілхлоридну з цільовими добавками, пігментами, стабілізаторами, пластифікаторами, наповнювачами згідно з ГОСТ 14039, ГОСТ 14332;

• полотно зі скляного чи поліефірного волокна згідно з ДСТУ ГОСТ 19170;

• склад поліуретановий згідно з чинним нормативним документом;

• плівку полівінілхлоридну технічну для дублювання матеріалу згідно з чинним нормативним документом;

• діоктилфталат згідно з ГОСТ 8728;

• стеарокс-6 згідно з ГОСТ 8980;

• карбамід згідно з ГОСТ 2081;

• діоксид титану згідно з ГОСТ 9808;

• пігмент жовтий залізоокисний згідно з ГОСТ 18172;

• крейду згідно з ГОСТ 12085;

• абразивний матеріал із природного каменю згідно з чинним нормативним документом.

2. Сировинні матеріали повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів і повинні бути обумовлені технологічним регламентом та/або технологічним описом виробника.

3. Сировинні матеріали повинні супроводжуватись документами про якість та бути дозволені до використання за призначенням Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗУВАННЯ

1. Матеріали можуть бути дозволені до застосування в будівництві за результатами гігієнічної оцінки і за наявності висновку санітарно-епідеміологічної експертизи продукції для кожного виробника.

2. Матеріали відносяться до горючих матеріалів та характеризуються такими показниками пожежної небезпеки згідно з ДБН В.1.1-7:

• групою горючості;

• групою займистості;

• групою поширення полум'я;

• групою за димоутворювальною здатністю;

• групою за токсичністю продуктів горіння.

Матеріали використовують відповідно до вимог ДБН В.1.1-7, з урахуванням показників пожежної небезпеки.

Показники пожежної небезпеки визначаються виробником на стадії постановки продукції на виробництво в акредитованих лабораторіях.

6.3 Сировинні матеріали при постачанні повинні супроводжуватись паспортами безпеки і бути дозволені до використання Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

4. Сировинні матеріали необхідно зберігати в призначених для цього приміщеннях із дотриманням вимог безпеки, які передбачені супровідними документами на ці матеріали, та використовуватись із дотриманням вимог супровідних документів.

5. При виробництві та зберіганні матеріалів не повинні виділятись у повітря робочої зони шкідливі речовини в кількостях, що перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК).

ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень відповідно до ГОСТ 12.1.005 та клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007 встановлюють уповноважені органи на підприємстві-виробнику при постановці матеріалів і виробів на виробництво та контролюють відповідно до затверджених в установленому порядку графіків контролю.

6.6 Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони здійснюють уповноважені служби Центрального органу виконавчої влади України у сфері охорони здоров'я відповідно до вимог МУ 1994, МУ 4436 та за методичними вказівками, що діють на момент контролю.

Санітарно-хімічну оцінку матеріалів виробник повинен проводити згідно з ДСТУ Б В.2.7-295.

6.7 Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировинних матеріалах природного походження згідно з ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 370 Бк/кг (І клас використання).

Радіологічний контроль сировинних матеріалів природного походження постачальники повинні засвідчувати відповідним документом згідно з ДБН В.1.4-2.01.

8. Виробничі приміщення повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-28, СНиП 2.09.02 та бути обладнані системами припливно-витяжної і місцевої вентиляції та опаленням згідно з ДБН В.2.5-67, ДСТУ Б А.3.2-12.

9. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати санітарним нормам згідно з ДСН 3.3.6.042.

6.10 Виробничі приміщення повинні бути обладнані водопровідною системою і каналізацією згідно з ДБН В.2.5-64 та питною водою згідно з ДСанПіН 2.2.4-171.

6.11 Освітленість робочих місць повинна відповідати вимогам згідно з ДБН В.2.5-28. Вимірювання освітленості на робочих місцях слід проводити згідно з ДСТУ Б В.2.2-6.

6.12 Загальні вимоги безпеки виробничих процесів при виготовленні матеріалів та виробів повинні відповідати вимогам ДСТУ 3273, ГОСТ 12.3.002.

Виробниче обладнання повинне відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.2.003.

13. Технологічне обладнання повинне відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.003, СП 1042, ДСН 3.3.6.039.

14. Все технологічне обладнання та комунікації повинні бути надійно заземлені згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.030.

15. При вантажно-розвантажувальних роботах працюючі повинні дотримуватися вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.009.

16. За пожежною безпекою виробничі приміщення повинні відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.1.004 та НАПБ А.01.001.

Категорія виробничих приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою визначається згідно з НАПБ Б.03.002, зона класу П-lla - згідно з НПАОП 40.1-1.32. ИСС «З о д ч и й»

17. Виробничі і складські приміщення слід облаштовувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56.

18. Відповідно до НАПБ А 01.001 виробничі і складські приміщення слід облаштовувати первинними засобами пожежогасіння, керуючись вимогами, які наведені в НАПБ Б.03.001, експлуатація вогнегасників має проводитись згідно з НАПБ Б.01.008.

19. Територія підприємства, виробничі і побутові приміщення повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001.

20. У разі загорання сировинних матеріалів або готової продукції для їх гасіння слід застосовувати пісок, пінні вогнегасники, кошму, спеціальні порошки.

21. Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених відповідно до ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037.

Рівень шуму на виробництві контролюють згідно з ДСТУ 2867.

22. Особи, зайняті на виробництві матеріалів, повинні проходити періодично на виробництві медичний огляд відповідно до графіка та навчання і спеціальний інструктаж з пожежної безпеки згідно з НАПБ Б.02.005, з охорони праці працівників на виробництві згідно з НПАОП 0.00-4.12 та галузевими інструкціями, затвердженими в установленому порядку.

23. Робітники, зайняті на виробництві матеріалів, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту:

• окулярами згідно з ГОСТ 12.4.013;

• засобами захисту органів дихання згідно з ДСТУ ГОСТ 12.4.041;

• засобами захисту рук згідно з ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.068, ГОСТ 20010;

• спецодягом згідно з ГОСТ 27574, ГОСТ 27575;

• взуттям згідно з ДСТУ 3835.

6.24 Стічні води необхідно скидати в каналізаційну систему із дотриманням вимог СанПиН 4630.

25. Контроль за вмістом викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря виробник повинен здійснювати відповідно до ГОСТ 17.2.3.02. Викиди шкідливих речовин в атмосферу не повинні перевищувати гранично-допустимих викидів, встановлених ДСП 201.

26. Охорона ґрунтів від забруднення побутовими та промисловими відходами при виробництві матеріалів і виробів повинна забезпечуватись згідно з СанПиН 42-128-4690 та СанПиН 4630.

27. При виробництві та застосуванні матеріалів контроль за дотриманням гранично-допустимих викидів в атмосферу повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02, СанПиН 6027А та ДСП 201.

28. При виготовленні матеріалів відходи сировинних матеріалів, придатні для використання, повертають до технологічного циклу для повторної переробки.

Відходи виробництва, що не підлягають повторній переробці, та відходи засобів пакування складають у спеціально відведених для цього місцях і утилізують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.

7 МАРКУВАННЯ

7.1 У процесі виробництва на тильну сторону матеріалів наносять знак для товарів та послуг (за наявності) або назву підприємства-виробника.

Допускається випускати матеріали без технологічного маркування за умови наявності маркування кожного технологічного пакета.

2. На кожне споживче паковання матеріалів або на кожний технологічний пакет повинна бути наклеєна паперова етикетка з маркуванням або нанесений штамп незмивною фарбою.

3. Маркування повинно містити:

- назву підприємства-виробника або його знак для товарів та послуг;

• умовну познаку матеріалу;

• номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);

• кількість матеріалу: для продукції у вигляді рулонних матеріалів (лінолеуму) та килимів (м²/м.пог); для плиток (м²/шт.);

• маніпуляційний знак або напис "Берегти від дощу" і "Обмеження температури із мінімальним значенням мінус 10 °С" згідно з ДСТУ ISO 780, ГОСТ 14192;

• гарантійний термін зберігання;

• знак відповідності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 при поставці сертифікованої продукції.

7.4 При маркуванні технологічних пакетів рулонних матеріалів, складених із двох полотен, на видному місці повинен бути нанесений напис "РУЛОН СКЛАДЕНИЙ".

Довжина меншого із полотен повинна бути не менше 3 м.

5. Транспортне маркування повинно бути нанесене на кожне транспортне паковання і має відповідати вимогам цього стандарту та ГОСТ 14192.

6. Транспортне маркування повинно містити:

• назву підприємства-виробника, знак для товарів та послуг та адресу;

• назву та умовну познаку матеріалу;

• номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);

• кількість матеріалу: для продукції у вигляді рулонів (лінолеуму) та килимів (м²/м.пог); для плиток (м²/шт.);

• маніпуляційний знак або напис "Берегти від дощу" і "Обмеження температури із мінімальним значенням мінус 10 °С" згідно з ДСТУ ISO 780, ГОСТ 14192;

• гарантійний термін зберігання.