Страница 2: ДСТУ ISO 3834-2:2008. Вимоги до якості зварювання плавленням металевих матеріалів. Частина 2. Всебічні вимоги до якості (61601)

6. УСТАТКОВАННЯ

   1. Виробниче і випробовувальне устатковання

Залежно від потреб має бути наявне таке устатковання:

— джерела зварювального струму та інші апарати;

• Зустатковання для оброблення крайок і поверхні, а також для різання, включаючи термічне різання;

• устатковання для попереднього нагрівання і термообробляння після зварювання, включаючи індикатори температури;

• кондуктори та технологічне оснащення;

• вантажопідіймальні крани та вантажно-розвантажувальне устатковання, використовуване на виробництві;

• індивідуальні засоби захисту та інше захисне устатковання, що безпосередньо задіяне у ви­робничому процесі;

• сушильні шафи, пенали для електродів та інше устатковання, що використовують для сушін­ня та прожарювання зварювальних матеріалів;

• пристрої для очищення поверхні;

• устатковання для руйнівного та неруйнівного контролю.

Виробник обліковує основне виробниче устатковання. Цей перелік має містити характеристики основного устатковання, важливі з точки зору оцінення виробничих потужностей і можливостей цеху. Він, наприклад, може містити:

• максимальну вантажопідйомність крана(-ів);

• максимальні розміри елементів конструкції, які можна обробляти в цеху;

• можливості механізованого і автоматичного зварювального устатковання;

• розміри і максимальну температуру печі для термообробляння після зварювання;

• технологічні можливості устатковання для вальцювання, вигинання та різання.

Щодо іншого устатковання, то необхідно зазначати лише орієнтовну загальну кількість для кож­ного узагальненого типу устатковання (наприклад загальну кількість джерел живлення для різних про­цесів).

Устатковання має бути придатним для визначеного використання.

Примітка. Устатковання для зварювання і нагрівання зазвичай атестації не потребує, якщо не встановлено інше.

Після монтажу нового (або відновленого) устатковання необхідно виконати відповідне випробову­вання. Випробовування мають підтвердити належне функціонування устатковання. Завжди, коли це регламентовано, випробовування та їх документування має проводитися згідно з вимогами відповідних стандартів.

У виробника має бути документально оформлений план технічного обслуговування устатковання. План має забезпечити виконання регламентного перевіряння тих вузлів устатковання, які регулюють параметри, наведені у відповідних технологічних інструкціях. Плани можуть стосуватись тільки вузлів, найважливіших для забезпечення якості продукції.

Під час таких перевірок вузлів перевіряють, наприклад:

• стан направляючих поверхонь в устаткованні для термічного різання, механізованих складальних пристроях тощо;

• стан амперметрів, вольтметрів, витратомірів та інших приладів, використовуваних під час екс­плуатування зварювального устатковання;

• стан кабелів, шлангів, з’єднувальних елементів тощо;

• — стан систем керування механізованих та/або автоматичних зварювальних установок;

• стан приладів для вимірювання температури;

• стан механізмів подавання дроту і направляючих каналів.

Несправне устатковання не можна використовувати.

10 ДІЯЛЬНІСТЬ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗВАРЮВАННЯ

Виробник здійснює відповідне планування виробництва.

Планування охоплює щонайменше:

• інструкцію про послідовність виготовлення конструкції (наприклад, як окремих деталей або вузлів, так і порядок подальшого остаточного складання);

' — ідентифікування окремих процесів, необхідних для виробництва конструкції;

І — посилання на відповідні технологічні інструкції зі зварювання і споріднених процесів;

• послідовність виконання зварних швів;

, — порядок і тривалість виконування окремих процесів;

• інструкції щодо контролювання і випробовування, включаючи залучення незалежного інспек­ційного органу;

• умови довкілля (наприклад захист від вітру і дощу);

• ідентифікування партій, компонентів чи деталей (враховувати відповідне);

• розподілення кваліфікованого персоналу;

• порядок проведення кожного виробничого випробовування.

’ 10.2 Технологічні інструкції зі зварювання

'¹ Виробник готує технологічні інструкцію(-ії) зі зварювання і забезпечує їхнє правильне застосування

; у виробництві.

' _t Документи ISO, положення яких необхідно враховувати (під час розроблення технологічної

інструкції зі зварювання), щоб задовольнити вимоги щодо якості під час дугового, електронно-проме­невого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таблиця 4, а для інших процесів зва­рювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

Технології зварювання мають бути атестовані до початку виробництва. Метод атестації має відпо­відати вимогам відповідних стандартів на продукцію або тому, що визначено в технічних умовах.

Документи ISO, положення яких необхідно враховувати (під час атестації технології зварювання), щоб задовольнити вимоги до якості під час дугового, електронно-променевого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таблиця 5, а для інших процесів зварювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

Примітка. Атестацію інших технологій можна регламентувати відповідними стандартами і/або технічними умовами на про­дукцію.

Виробник може використовувати технологічну інструкцію зі зварювання безпосередньо як робочу інструкцію. Він також може використовувати спеціально підготовлені робочі інструкції, які розробляють на основі атестованої технологічної інструкцій зі зварювання, при цьому вони не потребують окремої атестації.

Виробник запроваджує і підтримує у належному стані процедури з підготування та обліку доку­ментів системи якості (наприклад технологічні інструкції зі зварювання, протоколи про атестацію тех­нології зварювання, сертифікати атестаційних випробовувань зварників і операторів).

11. ЗВАРЮВАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ

’ 11.1 Загальні положення

Процедури мають бути регламентовані і визначена відповідальність з контролю зварювальних , матеріалів.

Випробовування партії зварювальних матеріалів потрібно проводити тільки тоді, коли воно регла­ментовано.

Виробник розробляє та впроваджує інструкції зі зберігання, поводження, ідентифікування та ко­ристування зварювальними матеріалами для запобігання поглинанню вологи, окиснюванню, ушкоджен­ню тощо. Інструкції мають враховувати рекомендації постачальників.

11. ЗБЕРІГАННЯ ОСНОВНОГО МЕТАЛУ

Зберігання має бути таким, щоб матеріал, включаючи матеріал замовника, не зазнав шкідливого впливу та не втратив ідентифікацію.

11. ТЕРМООБРОБЛЯННЯ ПІСЛЯ ЗВАРЮВАННЯ

Виробник несе повну відповідальність за розроблення інструкції і виконання термообробляння після зварювання. Процедура термообробляння має враховувати особливості основного металу, звар­ного з’єднання, конструкції тощо і відповідати стандартам і/або встановленим вимогам на продукцію. Процес термообробляння необхідно реєструвати на протязі його виконання. Реєстрація має засвідчити, що вимоги інструкції було виконано та мати посилання на відповідний виріб для забезпечення просте- жуваності.

Документи ISO, положення яких необхідно враховувати, щоб задовольнити вимоги до якості під час дугового, електронно-променевого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таблиця 6, а для інших процесів зварювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

11. КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ВИПРОБОВУВАННЯ

    1. Загальне положення

Для забезпечення відповідності вимогам контракту регламентовані контролювання та випробову­вання мають проводити на визначених етапах виробничого процесу. Місце і періодичність такого конт­ролювання та/або випробовування будуть залежати від контракту та/або вимог стандарту на продук­цію, від процесу зварювання і типу конструкції (див. 5.2 і 5.3).

Примітка. Виробник може виконувати додаткове випробовування без будь-яких обмежень. Документально оформлювати таке випробовування не потрібно.

До початку зварювання необхідно перевірити:

• придатність і чинність сертифікатів атестаційних випробовувань зварників і операторів зварю­вального устатковання;

• придатність технологічної інструкції зі зварювання;

• ідентичність основного матеріалу;

• ідентичність зварювальних матеріалів;

• підготовку крайок (наприклад форма і розміри);

• складання, закріплення і виконання прихваточних швів;

• особливі вимоги технологічної інструкції зі зварювання (наприклад запобігання деформаціям);

• придатність умов праці під час зварювання, включаючи довкілля.

Під час зварювання потрібно перевіряти з визначеними інтервалами або постійно контролювати таке:

• основні параметри режиму зварювання (наприклад зварювальний струм, напругу дуги і швидкість зварювання);

• температуру попереднього нагрівання і температуру між проходами;

• очищення і форму проходів та шарів наплавленого металу;

• стругання зі зворотного боку;

• послідовність виконання зварних швів;

• правильне використовування і поводження зі зварювальними матеріалами;

• запобігання деформаціям;

• проміжні перевірення (наприклад перевірення розмірів).

Документи ISO, положення яких необхідно враховувати, щоб задовольнити вимоги щодо якості під час дугового, електронно-променевого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таблиця 7, а для інших процесів зварювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

Після зварювання відповідність встановленим критеріям приймання необхідно підтвердити:

• — візуальним контролюванням;методами неруйнівного контролю;

• методами руйнівного контролю;

• оціненням форми і вимірюванням розмірів конструкції;

• аналізуванням звітних документів із результатами операцій після зварювання (наприклад термообробляння після зварювання, старіння).

Документи ISO, положення яких необхідно враховувати щоб задовольнити вимоги до якості під час дугового, електронно-променевого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таблиця 8, а для інших процесів зварювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

14.5 Статус контролювання та випробування

Там де це потрібно, необхідно вживати заходи для позначення відповідного рівня контролювання й випробовування зварної конструкції, наприклад за допомогою марковання на виробі або у маршрутній карті.

15. НЕВІДПОВІДНІСТЬ ВИМОГАМ І КОРИГУВАЛЬНІ ДІЇ

Треба запровадити заходи щодо контролювання тих вузлів чи дій, що не задовольняють встанов­леним вимогам, для того, щоб запобігти їхньому ненавмисному застосуванню. Коли виробник ремон­тує та/або виправляє, то на всіх робочих місцях, де ремонтують або виправляють, мають бути наявні письмові інструкції на відповідні технології. Після ремонтування всі вузли треба повторно проконтро­лювати, випробувати та оцінити відповідно до початкових вимог. Потрібно також передбачити заходи щодо виключення причин повторної появи невідповідностей.

15. КАЛІБРУВАННЯ ІАТЕСТУВАННЯ ВИМІРЮВАЛЬНОГО, КОНТРОЛЬНОГО І ВИПРОБУВАЛЬНОГО УСТАТКОВАННЯ

Виробник відповідає за належне калібрування або атестування вимірювального, контрольного і випробовувального устатковання. Все використовуване устатковання для оцінення якості конструкції має проходити відповідне контролювання, а також калібрування чи атестацію зі встановленою періо­дичністю.

Документи ISO, положення яких необхідно враховувати, щоб задовольнити вимоги щодо якості під час дугового, електронно-променевого, лазерного та газового зварювання наведені в ISO 3834-5, таб­лиця 9, а для інших процесів зварювання плавленням — в ISO 3834-5, таблиця 10.

15. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ПРОСТЕЖУВАЩСТЬ

Якщо це вимагається, то ідентифікацію і простежуваність треба підтримувати на протязі усього виробничого процесу.

Документація для забезпечення ідентифікації і простежуваності зварювальних операцій у разі потреби має містити:

• ідентифікацію виробничих планів;

• ідентифікацію маршрутних карт;

• ідентифікацію місць розташовування зварних швів у конструкції;

• ідентифікацію процедур і персоналу з неруйнівного контролю;

• ідентифікацію зварювальних матеріалів (наприклад назва, торгова марка, виробник зварюваль­них матеріалів і номери партій чи плавок);

• ідентифікацію та/або простежуваність основного матеріалу (наприклад тип, номер плавки);

• ідентифікацію місць ремонту;

• ідентифікацію місць знаходження тимчасових технологічних кріплень;

• простежуваність повністю механізованого і автоматичного зварювального устатковання віднос­но конкретних швів;

• простежуваність зварників і операторів зварювального устатковання щодо конкретних швів;

• простежуваність технологічних інструкцій зі зварювання щодо конкретних швів.