---

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.3

Закінчення таблиці 1 Окончание таблицы

4.2.2 Концентрація шкідливих речовин (парів вуглеводнів), що виділяються із вати при температурі 40°С, не повинна перевищу­вати при насиченості 0,4 м^м³ - 1,5 мг/м³.

4.2.2 Концентрация вредных веществ (паров углеводородов), выделяющихся из ва­ты при температуре 40°С, не должна превы­шать при насыщенности 0,4 м^м³ - 1,5 мг/м³.

Таблиця

2

Таблица

4.3 Вимоги до сировини, матеріалів

4.3.1 Для виробництва вати застосовують гірські породи габро-базальтового типу і їх аналоги, осадові породи, вулканічні шлаки, промислові відходи, у т.ч. щебінь із доменного шлаку згідно з ГОСТ 18866, а також суміші перерахованих компонентів та інші сировинні матеріали, що забезпечують одержання

міне-

4.3 Требования к сырью, материалам

4.3.1 Для производства ваты применяют горные породы габбро-базальтового типа и их аналоги, осадочные породы, вулканичес­кие шлаки, промышленные отходы, в т.ч. ще­бень из доменного шлака по ГОСТ 18866, а также смеси перечисленных компонентов и другие сырьевые материалы, обеспечивающие

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.4

ральної вати у відповідності з вимогами дано­го стандарту і пройшли радіологічний конт­роль.

4.3.2 Як знепилюючу добавку застосову­ють органічні речовини, перелік яких наве­дений у додатку Б.

Допускається застосування інших знепилюючих добавок, які погоджені з Держкомсанеггідемнаглядом або територіальними ор­ганами санітарного нагляду і з розробником продукції - головною організацією з наукових досліджень.

4.4 Пакування і маркування товарної вати

4.4.1 Пакування і маркування вати повин­ні провадитись у відповідності з вимогами ГОСТ 25880.

4.4.2 Вату поставляють, як правило, у виг­ляді

транспортних пакетів.

Габарити транспортних пакетів, що при­датні для перевезення всіма видами транспор­ту, повинні відповідати вимогам ГОСТ 24597. Застосування транспортних пакетів інших розмірів допускається за погодженням з транспортними міністерствами (відомст­вами).

4.4.3 Для формування транспортних пакетів рекомендується застосовувати багатооборотні засоби пакетування: піддони плоскі згідно "з ГОСТ 9078 і ГОСТ 22831 з обв'язкою, піддони стоячкові типу ПС-0,5 Г, піддони ящикові згідно з ГОСТ 9570, а також одноразові засоби пакетування: піддони плос­кі згідно з ГОСТ 26381 з обв'язкою, підкладні листи з обв'язкою.

4.4.4 Як обв'язки (засоби скріплення транспортних

пакетів) можуть застосовува­тись такі матеріали: дріт

сталевий згідно з ГОСТ 3282, стрічка сталева згідно з

ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 і ГОСТ 503, катанка алюмінієва

марок АКЛП-5Т, АКЛП-5ПТ згідно з ГОСТ 13843,

стрічка поліетиленова з липким шаром згідно з ГОСТ

20477, плівка поліетиленова термоусадочна згідно з

ГОСТ 25951, металеві і полімерні стрічки, сталевий і

алюмінієвий дріт, синтетична плівка, що випускаються

за іншими норма­тивними документами і забезпечують

збере­женість пакетів протягом всього терміну

транспортування і зберігання вантажу.

получение минеральной ваты в соответствии с требованиями настоящего стандарта и про­шедшие радиологический контроль.

4.3.2 В качестве обеспыливающей добавки применяют органические вещества, перечень которых приведен в приложении Б.

Допускается применение других обеспы-ливающих добавок, согласованных с Госком-санэпидемнадзором или территориальными органами санитарного надзора и с разработ­чиком продукции - головной организацией по научным исследованиям.

4.4 Упаковка и маркировка товарной ваты

4.4.1 Упаковка и маркировка ваты дол­жны производиться в соответствии с требова­ниями ГОСТ 25880.

4.4.2 Вату поставляют, как правило, в виде транспортных пакетов.

Габариты транспортных пакетов, при­годных для перевозки всеми видами транс­порта, должны соответствовать требованиям ГОСТ 24597. Применение транспортных пакетов других размеров допускается при согласовании с транспортными министерст­вами (ведомствами).

4.4.3 Для формирования транспортных пакетов рекомендуется применять многообо­ротные средства пакетирования: поддоны плоские по ГОСТ 9078 и ГОСТ 22831 с обвяз­кой, поддоны стоечные типа ПС-0.5Г, поддо­ны ящичные по ГОСТ 9570, а также однора­зовые средства пакетирования: поддоны пло­ские по ГОСТ 26381 с обвязкой, подкладные листы с обвязкой.

4.4.4 В качестве обвязки (средств скреп­ления транспортных пакетов) могут приме­няться следующие материалы: проволока стальная по ГОСТ 3282, лента стальная по ГОСТ 3560, ГОСТ 6009 и ГОСТ 503, катанка алюминиевая марок АКЛП-5Т, АКЛП-5ПТ по ГОСТ 13843, лента полиэтиленовая с лип­ким слоем по ГОСТ 20477, пленка полиэ­тиленовая термоусадочная по ГОСТ 25951, металлические и полимерные ленты, стальная и алюминиевая проволока, синтетическая пленка, выпускаемые по другим нормативным документам и обеспечивающие сохранность пакетов в течение всего срока транспортиро­вания и хранения груза.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93)С.5

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 При застосуванні (укладанні) міне­ральної вати шкідливими виробничими фак­торами є пил мінерального волокна і летючі компоненти знепилюючих органічних доба­вок, що спричиняють подразнення слизистої оболонки верхніх дихальних шляхів і свербіж шкіри.

5.2 Для захисту органів дихання засто­совують респіратори "Лепесток" згідно з ГОСТ 12.4.028, для захисту шкірного покри­ву - спеціальний одяг і рукавиці у відповід­ності з типовими нормами.

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Приймання товарної вати

6.1.1 Вату приймають у відповідності з вимогами ГОСТ 26281 і даного стандарту.

6.1.2 Об'єм партії вати одного виду чи ти­пу не повинен перевищувати змінної виробки.

6.1.3 Від кожної пакувальної одиниці, яка попала у вибірку, довільним способом відби­рають проби для випробування масою не мен­ше 1,5 кг кожна.

6.1.4 До початку випробувань кожну про­бу вміщують в окрему ємкість, яка виключає її забруднення і зволоження.

6.1.5 При приймально-здавальних випро­буваннях перевіряють вміст неволокнистих включень, густину, вологість і вміст органіч­них речовин.

6.1.6 При періодичних випробуваннях перевіряють: водостійкість і середній діаметр волокна - не рідше одного разу на місяць;

модуль кислотності - не рідше одного разу на квартал; теплопровідність і концентрацію хімічних речовин, що виділяються із мінераль­ної вати (парів вуглеводнів) - не рідше одного разу на півріччя і при кожній зміні сировини або технології виробництва.

6.2 Приймання вати, що застосовується для виготовлення виробів

6.2.1 Вату приймають шляхом контролю на технологічній лінії. При цьому із десяти довільно вибраних місць мінераловатного килима безпосередньо на конвеєрі відбирають точкові проби. Із відібраних проб складають об'єднану пробу для випробування масою не менше 1,5 кг.

5 ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ

5.1 При применении (укладке) минераль­ной ваты вредными производственными фак­торами являются пыль минерального волокна и летучие компоненты обеспыливающих орга­нических добавок, вызывающих раздражение слизистой оболочки верхних дыхательных пу­тей и зуд кожи.

5.2 Для защиты органов дыхания применя­ют респираторы "Лепесток" по ГОСТ 12.4.028, для защиты кожного покрова - специальную одежду и перчатки в соответствии с типовыми нормами.

6 ПРАВИЛА ПРИЕМКИ

6.1 Приемка товарной ваты

6.1.1 Вату принимают в соответствии с требованиями ГОСТ 26281 и настоящего стандарта.

6.1.2 Объем партии ваты одного вида или типа не должен превышать сменной выработки.

6.1.3 От каждой упаковочной единицы, попавшей в выборку, произвольным образом отбирают пробы для испытания массой не менее 1,5 кг каждая.

6.1.4 До начала испытаний каждую пробу помещают в отдельную емкость, исключаю­щую ее загрязнение и увлажнение.

6.1.5 При приемо-сдаточных испытаниях проверяют содержание неволокнистых вклю­чений, плотность, влажность и содержание органических веществ.

6.1.6 При периодических испытаниях проверяют: водостойкость и средний диаметр волокна - не реже одного раза в месяц;

модуль кислотности - не реже одного раза в квартал;

теплопроводность и концентрацию выделяе­мых из минеральной ваты химических веществ (паров углеводородов) - не реже одного раза в полугодие и при каждом изменении сырья или технологии производства.

6.2 Приемка ваты, применяемой для изго­товления изделий

6.2.1 Вату принимают путем контроля на технологической линии. При этом из десяти произвольно выбранных мест минераловат-ного ковра непосредственно на конвейере отбирают точечные пробы. Из отобранных проб составляют объединенную пробу для испытания массой не менее 1,5 кг.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.6

6.2.2 Вміст неволокнистих включень виз­начають щозмінно. Модуль кислотності, во­достійкість і середній діаметр волокна визна­чають не рідше одного разу на місяць.

Теплопровідність, густину, вологість, вміст органічних речовин і концентрацію хімічних речовин, що виділяються із міне­ральної вати, не визначають.

7 МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Визначення модуля кислотності

7.1.1 Модуль кислотності вати (Мк) роз­раховують на основі результатів хімічного аналізу за формулою

6.2.2 Содержание неволокнистых вклю­чений определяют ежесменно. Модуль кис­лотности, водостойкость и средний диаметр волокна определяют не реже одного раза в-месяц.

Теплопроводность, плотность, влаж­ность, содержание органических веществ и концентрацию выделяемых из минеральной ваты химических веществ не определяют.

7 МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ

7.1 Определение модуля кислотности

7.1.1 Модуль кислотности ваты (Мк) рас­считывают на основании результатов хими­ческого анализа по формуле

SiO_{2 +}Al₂O₃

M_{ч= ------------------------------------,}

CaO + MgO

де в чисельнику - сумарний вміст оксидів кремнію і алюмінію у відсотках за масою;

у знаменнику - сумарний вміст оксидів кальцію і

магнію у відсотках за масою.

Хімічний аналіз проводять згідно з ГОСТ 2642.3, ГОСТ 2642.4, ГОСТ 2642.7, ГОСТ 2642.8.

7.1.2 Модуль кислотності товарної вати визначають і записують для кожної проби, що відібрана згідно з 6.1.3.

7.1.3 Модуль кислотності вати, що засто­совується для виготовлення виробів, визнача­ють для проби, що сформована згідно з 6.2.1, і розраховують як середнє арифметичне зна­чення результатів двох паралельних визна­чень.

7.2 Визначення водостійкості (рН)

7.2.1 Апаратура, обладнання, реактиви

Електропіч камерна, що забезпечує тем­пературу нагрівання до 600°С і автоматичне регулювання температури з границею допус­тимої похибки ±10°С.

Ваги, що мають границю допустимої похибки ±0,001 г.

Електромеханічна або електромагнітна мішалка.

Годинник пісковий (10-хвилинний) згідно з ОСТ 25-11-38, ТУ 25-7139.003 або годинник іншого типу.