---

рН-метр.

Чаша випарювальна місткістю 100 мл або тигель фарфоровий № 5 згідно з ГОСТ 9147.

Ступка фарфорова № 5 з товкачиком згід­но з ГОСТ 9147.

Склянка лабораторна місткістю 150 мл згідно з ГОСТ 25336. 6

где в числителе - суммарное содержание

оксидов кремния и алюминия в процентах по массе; в знаменателе - суммарное содержание оксидов кальция и магния в процентах по массе.

Химический анализ проводят по

ГОСТ 2642.3, ГОСТ 2642.4, ГОСТ 2642.7,

ГОСТ 2642.8.

7.1.2 Модуль кислотности товарной ваты определяют и записывают для каждой пробы, отобранной по 6.1.3.

7.1.3 Модуль кислотности ваты, применя­емой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вы­числяют как среднее арифметическое значе­ние результатов двух параллельных опреде­лений.

7.2 Определение водостойкости (рН)

7.2.1 Аппаратура, оборудование, реактивы

Электропечь камерная, обеспечивающая температуру нагрева до 600°С и автоматичес­кое регулирование температуры с пределом допускаемой погрешности ±10°С.

Весы, имеющие предел допускаемой пог­решности ±0,001 г.

Электромеханическая или электромаг­нитная мешалка.

Часы песочные (10-минутные) по ОСТ 25-11-38, ТУ 25-7139.003 или часы дру­гого типа.

рН-метр.

Чаша выпарительная вместимостью 100 мл или тигель фарфоровый № 5 по ГОСТ 9147.

Ступка фарфоровая № 5 с пестиком по ГОСТ 9147.

Стакан лабораторный вместимостью 150 мл по ГОСТ 25336.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93)С.7

Сито з сіткою № 005 згідно з ГОСТ 6613.

Спирт етиловий згідно з ГОСТ 18300.

Кислота соляна х.ч. згідно з ГОСТ 3118.

7.2.2 Підготовка до аналізу

Від кожної проби мінеральної вати, яка відібрана згідно з 6.1.3, або об'єднаної проби, що сформована згідно з 6.2.1, довільно від­бирають пробу для аналізу масою (20±2) г. Пробу вміщують у випарювальну чашу або фарфоровий тигель і прожарюють в електро­печі при температурі (600±10)°С протягом 20 хв для видалення органічних речовин. Час­тину прожареної проби масою (5±0,5) г розти­рають у фарфоровій ступці до проходження порошку через сито з сіткою № 005.

7.2.3 Проведення аналізу

Порошок масою 0,5 г, що пройшов через сито з сіткою № 005 і зважений з похибкою не більше 0,001г, переносять в лабораторну склянку, змочують декількома краплями ети­лового спирту і додають 100 мл 0,01 н розчину соляної кислоти.

В склянку опускають стержень електро­механічної (електромагнітної) мішалки і електроди рН-метра, вмикають мішалку і пісковий годиник. За відсутності електромеханічної (електромагнітної) мішалки допускається перемішувати розчин ручним способом.

Через 10 хв записують значення рН з по­хибкою не більше 0,2.

7.2.4 Обробка результатів

Водостійкість товарної вати визначають і записують окремо для кожної проби, що ві­дібрана згідно з 6.1.3. Водостійкість вати, яка застосовується для виготовлення виробів, визначають для проби, що сформована згідно з 6.2.1, і розраховують як середнє арифметичне значення результатів двох паралельних виз­начень.

7.3 Визначення середнього діаметра во­локна, густини, вологості, вмісту органічних речовин

Середній діаметр волокна, густину, во­логість, вміст органічних речовин у товарній ваті визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3, і записують для кожної проби окремо.

Середній діаметр волокна вати, яка зас­тосовується для виготовлення виробів, визна­чають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для однієї проби, що довільно відібрана від об'єднаної проби згідно з 6.2.1.

7.4 Визначення вмісту неволокнистих

включень

Сито с сеткой № 005 по ГОСТ 6613.

Спирт этиловый по ГОСТ 18300.

Кислота соляная х.ч. по ГОСТ 3118.

7.2.2 Подготовка к анализу

Из каждой пробы товарной ваты, отоб­ранной по 6.1.3, или объединенной пробы, сформированной по 6.2.1, произвольно отби­рают пробу для анализа массой (20±2) г. Про­бу помещают в выпарительную чашу или фар­форовый тигель и прокаливают в электропечи при температуре (600±10)°С в течение 20 мин для удаления органических веществ. Часть прокаленной пробы массой (5±0,5) г расти­рают в фарфоровой ступке до прохождения порошка через сито с сеткой № 005.

7.2.3 Проведение анализа

Порошок массой 0,5 г, прошедший через сито с сеткой № 005 и взвешенный с погреш­ностью не более 0,001 г, переносят в лабо­раторный стакан, смачивают несколькими каплями этилового спирта и добавляют 100 мл 0,01 н раствора соляной кислоты.

В стакан опускают стержень электромеханической (электромагнитной) мешалки и электроды рН-метра, включают мешалку и песочные часы. При отсутствии электромеха­нической (электромагнитной) мешалки до­пускается перемешивать раствор вручную.

Через 10 мин записывают значение рН с погрешностью не более 0,2.

7.2.4 Обработка результатов

Водостойкость товарной ваты опреде­ляют и записывают отдельно для каждой про­бы, отобранной по 6.1.3. Водостойкость ваты, применяемой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вычисляют как среднее арифметичес­кое значение результатов двух параллельных определений.

7.3 Определение среднего диаметра во­локна, плотности, влажности, содержания ор­ганических веществ

Средний диаметр волокна, плотность, влажность, содержание органических веществ в товарной вате определяют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для каждой пробы, отобранной по 6.1.3, и записывают для каждой пробы отдельно.

Средний диаметр волокна ваты, приме­няемой для изготовления изделий, определя­ют по ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177) для одной пробы, произвольно отобранной от объединенной пробы по 6.2.1.

7.4 Определение содержания неволок­нистых включений

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.8

7.4.1 Апаратура і обладнання

Пристрій для визначення вмісту неволок-нистих включень у мінеральній ваті згідно з ТУ 36-1578.

Ваги, що мають границю допустимої по­хибки ±0,1 г.

Електропіч камерна, що забезпечує тем­пературу нагрівання до 600°С і автоматичне регулювання температури з границею допус­тимої похибки ±10°С.

Сито з сіткою № 025 згідно з ГОСТ 6613.

Чашка випарювальна місткістю 250 мм згідно з ГОСТ 9147.

Міхи.

7.4.2 Підготовка до випробування

З кожної проби товарної вати, яка відіб­рана згідно з 6.1.3, або об'єднаної проби, що сформована згідно з 6.2.1, довільно відбира­ють проби для випробування масою (50±1) г кожна. Проби зважують з похибкою ±0,1 г, вміщують у випарювальну чашку і прожарю­ють в електропечі при температурі (600±10)°С протягом 20 хв.

Прожарену пробу вміщують у завантажу­вальний отвір пристрою і вмикають електро­двигун на 15 хв.

Подрібнені волокна видаляють із прий­мача пристрою міхами, неволокнисті вклю­чення вивантажують і просіюють крізь сито з сіткою № 025. Залишок на ситі зважують з похибкою не більше ±0,1 г.

7.4.4 Обробка результатів

Вміст неволокнистих включень розміром понад 0,25 мм у відсотках визначають як под­воєну масу залишку на ситі.

Вміст неволокнистих включень у товарній ваті визначають і записують окремо для кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3.

Вміст неволокнистих включень у ваті, що застосовується для виготовлення виробів, виз­начають для проби, що сформована згідно з 6.2.1, і розраховують як середнє арифметичне значення двох паралельних визначень.

7.5 Визначення теплопровідності

Теплопровідність товарної вати визна­чають згідно з ГОСТ 7076, ДСТУ Б В.2.7-40

(ГОСТ 30256).

Випробування проводять при густині, що

у 1,5 раза перевищує густину, яка визначена

згідно з 7.3.

7.4.1 Аппаратура и оборудование

Устройство для определения содержания неволокнистых включений в минеральной вате по ТУ 36-1587.

Весы, имеющие предел допускаемой пог­решности ±0,1 г.

Электропечь камерная, обеспечивающая температуру нагрева до 600°С и автоматичес­кое регулирование температуры с пределом допускаемой погрешности ±10°С.

Сито с сеткой № 025 по ГОСТ 6613.

Чашка выпарительная вместимостью 250 мл по ГОСТ 9147.

Мехи.

Из каждой пробы товарной ваты, отоб­ранной по 6.1.3, или объединенной пробы, сформированной по 6.2.1, произвольно от­бирают пробы для испытания масой (50±1) г каждая. Пробы взвешивают с погрешностью ±0,1 г, помещают в выпарительную чашку и прокаливают в электропечи при температуре (600±10)°С в течение 20 мин.

7.4.3 Проведение испытаний

Прокаленную пробу помещают в загру­зочное отверстие устройства и включают электродвигатель на 15 мин.

Измельченные волокна удаляют из при­емника устройства мехами, неволокнистые включения выгружают и просеивают через сито с сеткой № 025. Остаток на сите взве­шивают с погрешностью не более ±0,1 г.

7.4.4 Обработка результатов

Содержание неволокнистых включений размером свыше 0,25 мм в процентах опреде­ляют как удвоенную массу остатка на сите.

Содержание неволокнистых включений в товарной вате определяют и записывают отдельно для каждой пробы, отобранной по 6.1.3.

Содержание неволокнистых включений в вате, применяемой для изготовления изделий, определяют для пробы, сформированной по 6.2.1, и вычисляют как среднее арифмети­ческое значение двух параллельных опреде­лений.

Теплопроводность товарной ваты

определяют по ГОСТ 7076, ДСТУ Б В.2.7-40

(ГОСТ 30256).

Испытания проводят при плотности, в 1,5

раза превышающей плотность, определенную

по 7.3.

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.9

7.6 Концентрацію шкідливих хімічних речовин (парів вуглеводнів) визначають спе­ціалізовані лабораторії у відповідності з дію­чими методиками, що затверджені Мінздоров'я або органами Державного санітарного нагляду.

7.7 Визначення середнього діаметра во­локна до 3 мкм

7.7.1 Середній діаметр волокна до 3 мкм визначають за опором шару волокна, що вип­робовується, повітряному потоку.

7.7.2 Апаратура, обладнання

Установка пневматична, блок-схема якої наведена на рисунку 1.

Ваги з границею допустимої похибки зважування ±0,01 г.

7.6 Концентрацию вредных химических веществ (паров углеводородов) определяют специализированные лаборатории в соответ­ствии с действующими методиками, утверж­денными Минздравом или органами Госу­дарственного санитарного надзора.

7.7 Определение среднего диаметра во­локна до 3 мкм

7.7.1 Средний диаметр волокна до 3 мкм определяют по сопротивлению слоя испыты­ваемого волокна воздушному потоку.

Установка пневматическая, блок-схема которой представлена на рисунке 1.

Весы с пределом допускаемой погреш­ности взвешивания ±0,01 г.

1 - подача повітря; 2 - вентиль для регулювання повітряного потоку; 3 - фільтр для очищення повітря;

4 - ротаметр РМ згідно з ГОСТ 13045;

5 - напоромір мембрановий показуючий згідно з ГОСТ 2405; 6 - випробовуваний шар волокна;

7 - вихід повітря

Рисунок 1 - Блок-схема установки

Від кожної проби, яка відібрана згідно з 6.1.3, відбирають наважку масою (1±0,01) г.

Зважену пробу вати вміщують у вимірю­вальний канал, що виконаний у вигляді мета­левого циліндра внутрішнім діаметром 31 мм і перфорованим дном (61 отвір діаметром 2 мм), рівномірно розподіляючи волокно за всім об'ємом. Далі стискують пробу до висоти (1,95±0,01) см з допомогою фланцевого пат­рубка, нижня частина якого, що стикається з волокном, виконана з тією ж перфорацією, що

1 - подача воздуха; 2 - вентиль для регу­лирования воздушного потока; 3 - фильтр для очистки воздуха;

4 - ротаметр РМ по ГОСТ 13045; 5 - напоромер мембранный пока­зывающий по ГОСТ 2405;

6 - испытываемый слой волокна;

7 - выход воздуха

Рисунок 1 - Блок-схема установки

От каждой пробы, отобранной по 6.1.3, отбирают навеску массой (1±0,01) г.

7.7.4 Проведение испытания

Взвешенную пробу ваты помещают в измерительный канал, выполненный в виде металлического цилиндра внутренним диа­метром 31 мм и перфорированным дном (61 отверстие диаметром 2 мм), равномерно рас­пределяя по всему объему. Затем сжимают пробу до высоты (1,95±0,01) см при помощи фланцевого патрубка, нижняя часть которого, соприкасающаяся с волокном, выполнена с

ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93) С.10

й циліндр. Патрубок закріплюють накидною гайкою з ебоніту. Зверху на металевий циліндр нагвинчують накидну гайку.

Через вимірювальний канал пропускають відфільтроване повітря із швидкістю 2,5 л/хв, що установлюється за ротаметром (червоною відміткою на шкалі). За напороміром визна­чають опір шару волокна повітряному потоку.

7.7.5 Обробка результатів випробування. Середній діаметр волокна Де, мкм, роз­раховують за формулою

той же перфорацией, что и цилиндр. Патрубок закрепляют накидной гайкой из эбонита. Сверху на металлический цилиндр навинчивают накидную гайку.

Через измерительный канал пропускают отфильтрованный воздух со скоростью 2,5 л/мин, устанавливаемой по ротаметру (красной отметке на шкале). По напоромеру определяют сопротивление слоя волокна воздушному потоку.

7.7.5 Обработка результатов испытания. Средний диаметр волокна Дс, мкм, вы­числяют по формуле

,

де Р - опір шару волокна, см. вод. ст.

Результати округлюють до 0,1 мкм.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Транспортування і зберігання товарної вати провадять у відповідності з вимогами ГОСТ 25880 і даного стандарту.