---

4.3.2 На схемі автоматизації зображують:

- технологічне та інженерне обладнання і комунікації (трубопроводи, газоходи, повітропроводи) об'єкта, що автоматизується (далі – технологічне обладнання);

- технічні засоби автоматизації або контури контролю, регулювання та управління *;

- лінії зв'язку між окремими технічними засобами автоматизації або контурами (за необхідності).

4.3.3 Технологічне обладнання на схемах автоматизації необхідно зображати відповідно до схеми з'єднань, що прийнята в основному комплекті марки ТХ, або схем інженерних систем. При цьому допускається спрощувати зображення технологічного обладнання, не показуючи на схемі обладнання комунікації та їх елементи, які не оснащуються технічними засобами автоматизації та не впливають на роботу систем автоматизації.

4.3.4 За відсутності в основному комплекті марки ТХ схеми з'єднань технологічне обладнання зображують:

- обладнання – згідно з ГОСТ 2.780, ГОСТ 2.782, ГОСТ 2.788, ГОСТ 2.789, ГОСТ 2.790, ГОСТ 2.791, ГОСТ 2.792, ГОСТ 2.793, ГОСТ 2.794, ГОСТ 2.795;

* Контур контролю, регулювання та управління – це сукупність окремих функціонально поєднаних приладів, що виконують певне завдання з контролю, регулювання, сигналізації, управління тощо.

- комунікації в залежності від середовищ, що транспортуються, – згідно з додатком 3 ГОСТ 14202;

- трубопровідну запірну арматуру, яка використовується в системах автоматизації (не регулювальну) – згідно з ГОСТ 2.785.

Умовні графічні зображення та літерні познаки приладів і контурів контролю та управління приймають згідно з ДСТУ Б А.2.4-16.

Лінії зв'язку між приладами і контурами контролю та керування зображують на схемах суцільною тонкою лінією незалежно від виду сигналів та кількості проводів і труб.

4.3.5 Схеми автоматизації виконують двома способами:

- розгорнутий, за якого на схемі зображують склад і місце розташування технічних засобів автоматизації кожного контуру контролю та управління;

- спрощений, за якого на схемі зображують основні функції контурів контролю та керування (без виділення окремих технічних засобів автоматизації, що до них входять, та зазначення місця розташування).

4.3.6 Розгорнутий спосіб виконання схем автоматизації

4.3.6.1 Технологічне обладнання зображують у верхній частині схеми.

Прилади, вбудовані в технологічні комунікації, показують у розриві лінії зображення комунікацій відповідно до рисунка 1, а ті, що встановлюються на технологічному обладнанні (за допомогою закладних пристроїв), показують поряд – відповідно до рисунка 2.

Рисунок 1

Рисунок 2

4.3.6.2 Решту технічних засобів автоматизації показують умовними графічними зображеннями у прямокутниках, що розташовані у нижній частині схеми. Кожному прямокутнику присвоюють заголовки, що відповідають показаним у них технічним засобам.

Першим розташовують прямокутник, у якому показані позащитові прилади, що конструктивно не пов'язані з технологічним обладнанням, із заголовком "Прилади місцеві"; нижче – прямокутники, у яких показані щити та пульти, а також комплекси технічних засобів (за необхідності).

Заголовки прямокутників, що призначені для зображення щитів і пультів, вказують відповідно до найменувань, прийнятих у кресленнях загальних видів; для комплексів технічних засобів – відповідно до їх запису у специфікації обладнання. У нижній частині прямокутників під зображенням засобів автоматизації указують найменування параметра, який вимірюється або регулюється, вимірювального середовища та місце вимірювання, як показано у додатку Д.

4.3.6.3 На схемі автоматизації літерно-цифрові познаки приладів вказують у нижній частині кола (овалу) або з правої сторони від нього, познаки електроапаратів – праворуч від їх умовного графічного зображення.

При цьому познаки технічних засобів присвоюють за специфікацією обладнання і складають із цифрової познаки відповідного контуру і літерної познаки (великими літерами українського алфавіту) кожного елемента, що входить до контуру (в залежності від послідовності проходження сигналу).

При великій кількості приладів допускається застосовувати познаки, у яких перший знак відповідає умовній познаці величини, що вимірюється, а наступні знаки – порядковому номеру контуру у межах величини, що вимірюється.

Електроапарати, що входять до системи автоматизації (дзвінки, сирени, сигнальні лампи, табло, електродвигуни тощо), показують на схемі графічними умовними зображеннями згідно з ГОСТ 2.722, ГОСТ 2.732, ГОСТ 2.741 та присвоюють літерно-цифрові познаки згідно з ГОСТ 2.710.

4.3.6.4 Адресні лінії зв'язку допускається зображувати з розривом при великій протяжності (або) при складному їх розташуванні. Місця розривів ліній зв'язку нумерують арабськими цифрами крізною нумерацією в порядку їх розташування в прямокутниках, призначених для зображення щитів і пультів, в нижній частині схеми.

Допускається перетин адресних ліній зв'язку із зображеннями технологічного обладнання. Перетин адресних ліній зв'язку між собою не допускається.

4.3.6.5 Над адресними лініями зв'язку вказують граничні (максимальні або мінімальні) робочі значення величин, що вимірюються (регулюються) згідно з ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1, або в одиницях шкали приладу, що обирається. Для позначення розрідження (вакууму) ставлять "мінус".

Під адресними лініями зв'язку вказують уставку регулювання, сигналізації і блокування, які повинні виконувати вимірювальні або регулюючі контури.

Для приладів, що вбудовуються безпосередньо в технологічне обладнання і не мають адресних ліній зв'язку з іншими приладами, граничні значення величин вказують поряд із позначенням приладів.

Рисунок 3

4.3.6.7 Приклад виконання схеми автоматизації розгорнутим способом наведений у додатку Д.

4.3.6.6 Технологічне обладнання допускається не зображувати на схемі у випадках, коли точки контролю та управління в технологічних цехах нечисленні (наприклад, у робочій документації з диспетчеризації). У цьому випадку у верхній частині схеми замість зображення технологічного обладнання наводять таблицю відповідно до рисунка 3, у графах якої вказують найменування обладнання і комунікацій.

4.3.7 Спрощений спосіб виконання схем автоматизації

4.3.7.1 При спрощеному способі виконання схем автоматизації контури контролю та управління, а також одиночні прилади наносять поряд із зображенням технологічного обладнання і комунікацій (або в їх розриві), як показано на рисунках 1 і 2.

У нижній частині схеми розміщується таблиця контурів відповідно до додатка Е. У таблиці контурів вказують номери контурів та номер аркуша основного комплекту, на якому наведений склад кожного контуру.

Приклад виконання схеми автоматизації спрощеним способом наведений у додатку Е.

4.3.7.2 Контур (незалежно від кількості елементів, що в нього входять) зображують у вигляді кола (овалу), який розділений горизонтальною рискою. У верхню частину кола записують літерну познаку, яка визначає вимірюваний (регульований) параметр, та функції, що виконуються даним контуром, а у нижню – номер контуру. Для контурів систем автоматичного регулювання, крім того, на схемі зображують виконавчі механізми, регулюючі органи та лінії зв'язку, що поєднує контур із виконавчими механізмами.

Граничні робочі значення і вставки вимірюваних (регульованих) величин вказують поряд із графічними зображеннями контурів або у додатковій графі таблиці контурів.

4.3.7.3 Склад кожного контуру повинен бути наведений на:

- структурній схемі контуру (приклад виконання – на рисунку 4);

- принциповій (електричній, пневматичній) схемі контролю, регулювання і управління;

- схемі з'єднань зовнішніх проводок.

4.4 Схеми принципові

4.4.1 У залежності від призначення та засобів автоматизації, що застосовуються, розробляють:

- принципові електричні та пневматичні схеми контурів контролю, регулювання, управління і сигналізації;

- принципові схеми живлення.

Рисунок 4 – Приклад виконання структурної схеми

Принципові електричні схеми управління регулюючими електроприводами включають до складу основного комплекту.

Принципові схеми контурів контролю та регулювання допускається не розробляти, якщо взаємні зв'язки приладів і апаратів, що до них входять, прості та однозначні і можуть бути показані на інших кресленнях основного комплекту. Допускається сполучення схем різного функціонального призначення (наприклад, схеми живлення зі схемою управління) з дотриманням правил виконання цих схем, що наведені нижче.

4.4.2 Електричні схеми виконують згідно з ГОСТ 2.701 та ГОСТ 2.702. На електричних схемах допускається:

- не наводити познаки виводів електроапаратів, якщо вони наведені у технічній документації на щити і пульти;

- не включати у познаки елементів кваліфікуючі символи.

4.4.3 Схеми з застосуванням комбінованих засобів автоматики (пневматичних та електричних) виконують згідно з ГОСТ 2.701.

4.4.4 На принципових схемах дані про технічні засоби записують у перелік елементів згідно з ГОСТ 2.701.

Допускається у перелік елементів записувати апаратуру групами відповідно до місць їх встановлення. Цим групам присвоюють заголовки та вказують їх у графі "Найменування".

Приклад

"Апарати за місцем", "Щит управління" тощо.

4.4.5 Схеми пневматичні

4.4.5.1 На пневматичних схемах контурів контролю та управління показують:

- прилади, що входять до складу контурів;

- пневматичні командні лінії зв'язку та лінії пневможивлення;

- лінії підведення електроживлення.

Імпульсні лінії зв'язку, які підводять вимірювальні та регульовані середовища до датчиків, вимірювальних приладів та регуляторів, на пневматичних схемах не зображують.

4.4.5.2 Прилади (за винятком виконавчих механізмів та регулюючих органів, що зображуються згідно з ДСТУ Б А.2.4-16) показують спрощено у вигляді прямокутників. При цьому показують:

- у кружках, що розташовані по контуру прямокутника, – познаку вхідних та вихідних приєднань приладів (штуцерів) для підключення командних ліній зв'язку та живлення, що встановлені у технічній документації на прилад;

- всередині прямокутника – літерно-цифрову познаку приладу.

4.4.5.3 Познаки приєднувальних штуцерів найбільш розповсюджених приладів указуються відповідно до схем з'єднань приладів, що додаються до інструкції з експлуатації. Якщо в приладі не вказуються номери приєднувальних штуцерів, то вони позначаються, як наведено в таблиці 1.

Якщо прилад має декілька приєднувальних штуцерів одного призначення, то в їх познаку через дефіс включають порядковий номер.

Приклад

2-1, 2-2, 2-3.

Таблиця 1

4.4.5.4 Познака приладу складається з літерної познаки, що відповідає функціональному призначенню приладу, та його порядкового номера.

Приклад

РУ1, РУ2, Ф1, Ф2.

Літерні познаки найбільш розповсюджених приладів та елементів пневмоавтоматики приймають згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

Закінчення таблиці 2