ресурсозберігаючі і природоохоронні властивості продукції. Для
кожного такого показника повинно бути однозначно вказано напрямок
його впливу на технічний рівень продукції (наприклад, підвищення
технічного рівня характеризується збільшенням значення показника
або, навпаки, зменшенням).
Оціночні показники використовуються безпосередньо для
зіставлення базового і зразка, що оцінюється.
До них відносяться показники:
технічного ефекту (показники призначення);
надійності;
економного використання ресурсів (сировини, матеріалів,
енергії та ін.);
ергономічності;
економічності;
безпеки;
естетичності.
5.2.6 Залежно від специфічних особливостей продукції та умов
її використання у номенклатурі оціночних показників можуть бути
відсутні деякі із вказаних.
Допускається вводити до складу оціночних показників інші по-
казники, які характерні для продукціії, що розглядається, в тому
числі ті, які з'явилися внаслідок технічного прогресу.
5.2.7. До номенклатури оціночних показників, щоб уникнути
повторного врахування одних і тих самих властивостей продукції,
що оцінюється не слід включати показники, які функціонально
пов'язані із вже включеними до неї показниками.
Значення показників продукції, що оцінюється, визначаються
за нормативною і технічною документацією на цю продукцію.
- 15 -
5.3 М е т о д и к а в и з н а ч е н н я п о к а з н и к і в
т е х н і ч н о г о р і в н я т а ї х х а р а к т е р и с -
т и к а
5.3.1 Залежно від способу одержання інформації методи визна-
чення значень показників поділяються на: вимірювальний,
реєстраційний, органолептичний, розрахунковий.
Вимірювальний метод засновано на інформації, яку одержують
при використанні технічних вимірювальних засобів.
За допомогою вимірювального методу визначається значення ма-
си, продуктивності, числа робочих циклів, витрат повітря, робочо-
го тиску, потужності та ін.
Реєстраційний метод засновано на використанні інформації,
яку одержують шляхом підрахунку числа певних подій.
Органолептичний метод засновано на використанні інформації,
яку одержують в результаті аналізу сприйняття органів чуття: зо-
ру, слуху, дотику та ін.
Таким чином визначаються, наприклад, естетичні показники та
ін.
Розрахунковий метод засновано на використанні інформації,
що одержана за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей.
Цим методом користуються, головним чином, при проектуванні -- для
визначення показників безпеки, довговічності, збереження та ін.
5.4 П о к а з н и к и п р и з н а ч е н н я
5.4.1 Показники призначення характеризують властивості
виробів, що визначають основні функції, для здійснення яких вони
призначені і зумовлюють галузь їх використання. Показники призна-
чення можуть визначатися як вимірювальним, так і розрахунковим
методами.
5.4.2 Значення показників призначення для нових виробів
приймаються у відповідності з даними технічного завдання
(технічних умов), а для тих, що знаходяться в серійному
виробництві (експлуатації) - у відповідності з актами випробувань
і протоколами вимірювань.
5.4.3 Через велику різноманітність показників призначення
навести приклади їх розрахунку за цією методикою було б надто
об'ємним. Пропонується використати з цією метою програми та мето-
дики випробувань конкретних видів виробів.
5.5 П о к а з н и к и н а д і й н о с т і
5.5.1 Вимоги надійності являють собою сукупність
кількісних та якісних вимог, які спрямовані на забезпечення
необхідного рівня надійності при мінімальних витратах на
підтримку і відновлення працездатності виробів протягом процесу
експлуатації.
5.5.2 Надійність виробів встановлюється, виходячи із
критеріїв відказів та граничних станів. Ознаками відказів та гра-
ничних станів виробів є:
припинення (повне або часткове) виконання виробом заданих
функцій;
відхилення заданих показників повза межу встановлених норм;
відкази та граничні стани складових частин виробів, котрі
приводять до припинення (повного або часткового) функціонування
виробу;
виникнення процесів, які перешкоджають фукнціонуванню ви-
робу;
- 16 -
досягнення виробом призначеного ресурсу або призначеного
строку служби;
техніко-економічні фактори.
5.5.3 Надійність - один із основних показників якості
виробів, який виявляється протягом часу і відображає зміни, що
відбуваються у виробі протягом усього часу його експлуатації.
Особливістю проблеми надійності є зв'язок з усіма етапами:
проектування, виготовлення і використання (експлуатації) виробу з
моменту, коли формується і обгрунтовується ідея нового виробу і
закінчуючи прийняттям рішення щодо його списання.
Кожний з етапів вносить своє до вирішення важкого завдання
-- створення виробів потрібного рівня надійності з найменшими ви-
тратами часу і коштів.
5.5.4 Оцінка надійності виробу неможлива без кількісної
оцінки впливу різних факторів на функціональні властивості даного
виробу. При цьому фактори, що впливають на рівень надійності, ви-
являються на етапах проектування, виготовлення і експлуатації
виробів.
5.5.5 При проектуванні та розрахунку виробу закладається
його надійність. Вона залежить від обраної конструктивної схеми,
застосовуваних матеріалів, методів захисту від різних шкідливих
дій, від пристосованості до ремонту і обслуговування та інших
особливостей.
5.5.6 Надійність виробів забезпечується при їх виготовленні.
Вона залежить від якості деталей, що виготовляються, методів кон-
тролю продукції, що випускається, можливості керування ходом
технологічного процесу, від якості складання виробу та його
вузлів, методів випробування готової продукції та ін.
На надійність виробу при виготовленні впливають:
рівень оснащеності підприємств сучасним обладнанням;
досконалість організації технологічного процесу всередині
підприємств;
якість комплектуючих виробів, що поставляються за
кооперацією;
кваліфікація робітників підприємств;
ступінь застосування уніфікованих і стандартних вузлів і де-
талей;
рівень оснащеності підприємства випробним обладнанням, а
також наявність кваліфікованих кадрів випробувачів.
5.5.7 Протягом експлуатації виробу реалізується його
надійність.
Визначальними факторами є:
ступінь силового впливу на робочі органи виробів під час ро-
боти;
ступінь впливу зовнішнього середовища на технічний стан
виробів;
кваліфікація обслуговуючого персоналу;
ступінь оснащеності ремонтних обслуговуючих підприємств
(служб) технологічним обладнанням, приладами діагностики;
забезпеченість запасними частинами;
організація технічного обслуговування та ремонту.
Основні положення щодо оцінки надійності наведені у ГОСТ
27.002-89, ГОСТ 27.003-90 та РД 50-650-87.
- 17 -
5.6 П о к а з н и к и е к о н о м і ч н о г о
в и к о р и с т а н н я р е с у р с і в ( с и р о в и н и ,
м а т е р і а л і в , п а л и в а , е н е р г і ї т а і н.)
5.6.1 До показників економного використання сировини,
матеріалів, палива та енергії відносяться:
питома маса;
питома витрата палива або енергії;
питома витрата повітря;
питома матеріалоємкість;
втрати матеріалів при регламентованих умовах.
5.6.2 Питому масу виробу Мn обчислюють за формулою
М
Мn = --- , ( 1 )
Р
де М = Мс.+ Мзn;
Мс - маса сухого виробу;
Мзn - маса запасних і змінних частин, що поставляються із
виробами;
Р - основний показник виробу за його функціональним призна-
ченням (продуктивність, витрата, тиск та ін.).
5.6.3 Питома витрата палива або енергії, Qn обчислюється за
формулою А
Qn = --- , ( 2 )
Р
де А - витрата енергії (палива) за одиницю часу.
5.7 П о к а з н и к и е р г о н о м і ч н о с т і
5.7.1 Ергономічні показники характеризують систему "люди-
на-машина" і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних,
фізіологічних властивостей людини, що проявляються у виробничих
та побутових процесах, а також відповідність виробу нормованим
умовам праці людини при експлуатації виробів (температура,
запиленість, загазованість, рівень шуму, рівень вібрації,
освітлення та ін.).
5.7.2 До показників ергономічності відносять:
показник рівня шуму;
показник рівня вібрації;
показник рівня освітлення;
показник рівня температури;
показник відповідності конструкції виробу силовим можливос-
тям людини.
5.7.3 Оцінка ергономічних показників здійснюється шляхом
порівняння їх фактичних (абсолютних) значень зі значеннями, що
встановлені у стандартах, технічних умовах, будівельних нормах і
правилах (СНиП) і в будівельних нормах (СН), а також в санітарних
нормах Міністерства охорони здоров'я. Порядок оцінки за аналогією
з пунктами 5.8.2 та 5.8.3 цього ДБН.
5.8 П о к а з н и к и е с т е т и ч н о с т і
5.8.1 Виріб характеризується такими показниками
естетичності:
композиційною цілісністю форми.
- 18 -
До цього можна віднести гармонійність єдності частин і
цілого, органічність взаємозв'язку елементів форми виробу і його
узгодженість з ансамблем інших виробів, відповідність сучасним
тенденціям стилеутворення промислових форм, а також колірне
вирішення;
функціональною доцільністю форми.
До цього можна віднести відповідність виробу та його окремих
елементів призначенню, об'єктивним умовам виготовлення і
експлуатації, а також особливість контакту людини із виробом;
товарним видом виробу.
Він визначається якістю виготовлення зовнішніх поверхень,
якістю стиків і з'єднань, міцністю та якістю декоративного покри-
ття;
якістю внутрішньої обробки.
Вона визначається практичністю застосовуваних матеріалів,
чистотою обробки, якістю написів та позначень, знаків та
символів, їх наочною виразністю.
5.8.2 Оцінка естетичних показників здійснюється на етапах
приймальних випробувань та серійного виробництва експертною
комісією із складанням протоколу. До складу експертної комісії
повинен входити дизайнер.
На цих етапах подаються кольорові фотографії виробу, що
оцінюється, і базових зразків в різних ракурсах (не менше двох).
5.8.3 На підставі оцінок експертів, що занесені до протоко-
лу, визначається середньоарифметичний бал по кожному виду
показників, а далі загальний бал по сумі чотирьох показників
(композиційна цілісність форми, функціональна доцільність форми,
товарний вид, якість внутрішньої обробки).
Система оцінки -- трибальна. Загальний бал повинен бути у
межах (для виробу, що відповідає сучасним вимогам) 8-12 балів.
5.9 П о к а з н и к и б е з п е к и
5.9.1 Показниками безпеки можуть бути:
імовірність безпечної праці людини протягом визначеного ча-
су;
термін спрацьованості захисних пристроїв;
опір ізоляції струмопровідних частин, до яких може доторкну-
тися людина;
електрична міцність ізоляції та ін.
5.9.2 Показники безпеки характеризують особливості виробу,
що обумовлюють безпеку людини під час його експлуатації.
5.9.3 Показники безпеки повинні відображати вимоги, які обу-
мовлюють міри й засоби захисту людини в умовах аварійної
ситуації, не санкціонованої і не передбаченої правилами
експлуатації у зоні можливої безпеки.
Під аварійною розуміють ситуацію, яка викликана випадковими
порушеннями правил, зміною умов та режимів експлуатації виробу.
5.9.4 Показник безпеки Кб визначається за формулою
5.10 Е к о л о г і ч н і п о к а з н и к и
5.10.1 Екологічні показники характеризують рівень шкідливої
дії виробу на навколишнє середовище (повітря, грунт, воду) під
час його експлуатації.
- 19 -
5.10.2 До екологічних факторів відносяться, наприклад:
склад шкідливих домішок, що викидаються у навколишнє середо-
вище;
імовірність викиду шкідливих частинок газу при зберіганні,
транспортуванні, експлуатації виробів.
Можна застосувати і якісні характеристики, такі, як
наявність очисного обладнання, глушителів, пиловловлювачів та ін.
5.10.3 Під час оцінки рівня виробів ці показники
зіставляються з вимогами та нормами по охороні навколиишнього се-
редовища, які наведені у будівельних нормах і правилах, стандар-
тах та ін.
5.10.4 Вироби, що мають відхилення від норм, не можуть бути
рекомендовані до виробництва без застосування засобів захисту або
конструктивної доробки.
5.11 Ф о р м у в а н н я г р у п и а н а л о г і в та
в с т а н о в л е н н я з н а ч е н ь ї х п о к а з н и к і в
5.11.1 Усі аналоги, які включаються до групи, і продукція,
що оцінюється, повинні мати однакові значення класифікаційних
показників, які характеризують даний вид продукції.
5.11.2 До групи аналогів входять:
при оцінці продукції, що виробляється, -перспективні і
