завтовшки або рівної 250мм при дії поперечного навантаження 144
Додаток F (інформаційний) Обмеження висоти та довжини відносної товщини для
стін при граничному стані експлуатаційної придатності 154
Додаток G (інформаційне) Коефіцієнт зменшення гнучкості та
ексцентриситету 158
Додаток Н (інформаційний) Коефіцієнт посилення згідно п.6.1.3 162
Додаток І (інформаційний)Урахування поперечних навантажень на стіни з трьох-
стороннім або чотирьохстороннім обпиранням при дії комбінованого навантаження 163
Додаток J (інформаційний) Елементи армованої кам’яної кладки, що піддаються
поперечному навантаженню (зсуву):коефіцієнт зростання ƒvd 165
Додаток НА (довідковий) Перелік національних стандартів України (ДСТУ),
ідентичних МС, посилання на які є в EN 1996-1-1:2005 167
Технічна поправка EN 1996-1-1:2005/АС:2009 і її переклад 168
ПередмоваЦей документ EN 1996-1-1 був підготований технічним комітетом CEN/TC 250 “Будівельні Єврокоди”, секретаріат якого підтримується BSI. Цей Європейський Стандарт має отримати статус національного стандарту, за допомогою публікації ідентичного тексту чи ухвалення не пізніше травня 2006 року, а несумісні національні стандарти мають бути вилучені не пізніше березня 2010 року. CEN/TC 250 є відповідальними за всі Будівельні Єврокоди. Цей документ заміняє ENV 1996-1-1:1995 та ENV 1996-1-3:1998. Згідно міжнародним правилам CENB/CENELEC організації національних стандартів наступних країн зобов’язані впроваджувати цей Європейський Стандарт: Австрії, Бельгії, Кіпру, Чеської Республіки, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії й Об'єднаного Королівства. НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ _____________________________________________________________________ ЄВРОКОД 6:ПРОЕКТУВАННЯ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЧАСТИНА 1-1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДЛЯ АРМОВАНИХ ТА НЕАРМОВАНИХ КАМ’ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ ЭВРОКОД 6: ПРОЕКТИРОВАНИЕ КАМЕННЫХ КОНСТРУКЦИЙ ЧАСТЬ 1-1. ОБЩИЕ ПРАВИЛА ДЛЯ АРМИРОВАННЫХ И НЕАРМИРОВАННЫХ КОНСТРУКЦИЙ Eurocode 6: Design of masonry structures Part 1-1: General rules for reinforced and unreinforced masonry structures _________________________________________________________________________ Чинний від 01.07.2013р. Основи програми ЄврокодівУ 1975 році комісія Європейського Співтовариства, спираючись Статтю 95 Договору, прийняла рішення щодо програми дії в галузі будівництва. Програма була націлена на ліквідацію технічних перешкод в торгівлі та гармонізацію технічних умов. У рамках цієї програми дій Комісія виявила ініціативу із створення комплекту гармонізованих технічних правил для проекту будівельних робіт , які на першому етапі будуть служити альтернативою діючим національним нормам в країнах учасницях, в кінці кінців замінять їх. На протязі п’ятнадцяти років Комісія при допомозі Керівного Комітету та представників країн учасниць проводила роботу з розвитку програми Євро кодів, що привело у 80-х роках до першого покоління Єврокодів. У 1989 році Комісія та країни учасниці ЄС та ЄАВТ вирішили на основі угоди1) між Комісією та CEN серією мандатів передати CEN підготовку та публікацію Єврокодів з тим, щоб в майбутньому надати їм статус Європейського Стандарту (ЄС). Це de facto пов’язує Єврокоди з положеннями всіх Директив Ради та/чи Рішень Комісії, що стосуються Європейських стандартів (напр., Директива Ради 89/106/ЕЕС з будівельних виробів – CPD – та Директиви Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС, 89/440/ЕЕС з громадських робіт та послуг та рівноцінних Директив ЕАСТ, започаткованих з прагненням формування внутрішнього ринку). 1) Угода між Комісією Європейсько Співдружності та Європейського Комітету з Стандартизації (CEN) стосовно роботи з ЄВРОКОДІВ з проектування будівель та робіт з цивільного будівництва (ВС/CEN/03/89). Програма Будівельного Єврокоду містить наступні стандарти, що складаються з ряду Частин: EN 1990, Єврокод: Основ будівельного проектування. EN 1991, Єврокод 1: Вплив на конструкції. EN 1992, Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій. EN 1993, Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій. EN 1994, Єврокод4: Проектування комбінованих сталевих та бетонних конструкцій. EN 1995, Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій. EN 1996, Єврокод 6: Проектування конструкцій з каменю. EN 1997, Єврокод 7: Геотехнічне проектування. EN 1998, Єврокод 8: Проектування конструкцій стійких до землетрусів. EN 1999, Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій. Норми Єврокоду визнають відповідальність розпорядних органів у кожній державі-учасниці та забезпечують їхнє право визначати категорії цінності щодо питань урегулювання безпеки на національному рівні, оскільки вони можуть змінюватися в різних Державах. Статус та сфера застосування Єврокодів Держави-учасниці ЄС та ЄАВТ визнають, що Єврокоди служать як довідкові документи, які використовуються у наступних цілях: - як засіб підтвердження відповідності будинків, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації головним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема головної вимоги №1 – Механічна протидія та стабільність – та головної вимоги №2 – Безпека у випадку пожежі; - як основа деталізуючих контрактів для будівельних робіт та відповідного технічного обслуговування; - як основа для складання гармонізованих технічних умов для будівельних виробів (Ens та ETAs). Єврокоди, оскільки вони безпосередньо стосуються будівельних робіт, напряму пов’язані з Роз’яснюючими Документами2),на які посилаються у Статті 12 CPD, хоч природа їх походження відрізняється від нормативів гармонізованого продукту3). Таким чином, технічні аспекти, що з’являються в наслідок роботи над Єврокодами, мають бути належним чином враховані Технічними Комітетами CEN та/чи Робочими Групами EOTA, які працюють над виробничими стандартами, з метою досягнення повної сумісності цих технічних специфікацій з Єврокодами. 2) Згідно Статті 3.3 CPD, основним вимогам (ОВ) мають бути надані конкретні форми в роз’яснювальних документах з метою створення необхідних зв'язків між основними вимогами та дорученнями для гармонізованих ОВ та ETAGs/ETAs. 3) Згідно Статті 12 CPD, роз’яснювальні документи мають: а) надавати конкретної форми основним вимогам шляхом гармонізації термінології та технічної бази та позначаючи класи або рівні для кожної вимоги, де потрібно; b) позначати методи кореляції цих класів чи рівнів вимог з технічними умовами, напр., методи розрахунку та підтвердження, технічні правила для розрахунку проекту, таке інше; Нормативи Єврокоду дають загальні правила конструктивного проектування для повсякденного застосування при розрахунку конструкції в цілому та інгредієнтів як традиційної, так і інноваційної природи. Незвичні форми конструкції чи проектних умов не відображені в повній мірі, і додаткова експертний розгляд може бути необхідним для проектувальника в таких випадках. Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди Національні Стандарти, що забезпечують виконання Євро кодів, мають включати повний текст Єврокоду (включаючи будь-які додатки), як опубліковано CEN, яким може передувати Національна титульна сторінка ат Національна передмова, за якою може йти Національний Додаток (інформативно). Національний Додаток може містити тільки інформацію щодо таких параметрів, які залишились відкритими в Єврокоді, для національного вибору, відомого як «Національно Визначені Параметри», для використання в проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, які будуть створені в країні, тобто: - значення та/чи класи, в яких альтернативи надані в Єврокоди, - значення для використання там, де в Єврокоди даються тільки символи, - особливі дані країни (географічні, кліматичні і таке інше), напр., снігова карта, - процедура для використання там, де альтернативні процедури надані в Єврокоди, а також може включати: - рішення щодо використання інформаційних додатків, - посилання на несуперечливу додаткову інформацію, що допомагає користувачу застосовувати Єврокоди. Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними умовами (Ens та ETAs) для виробів Існує необхідність логічності між гармонізованими технічними умовами для будівельної продукції та технічними правилами робіт4). Більш того, вся інформація, що супроводжує маркування CE будівельних виробів, що мають відношення до Єврокодів, має ясно зазначати - які Національні визначені Параметри приймалися до уваги. Цей Європейський Стандарт є частиною EN 1996, що містить наступні частини: с) служити посиланням для істеблішменту гармонізованих стандартів та напрямками Європейських технічних атестацій. Євро коди de facto відіграють подібну роль в галузі ER 1 та частини ER 2. 4) дивись Статтю 3.3 та Статтю 12 СPD так само як пункти 4.2, 4.3.1, 4.3.2 та 5.2 ID 1. Частина 1-1: Загальні відомості – Правила для армованої та неармованої кам’яної кладки ПРИМІТКА Ця Частина об’єднує ENV 1996-1-1 та ENV 1996-1-3. Частина 1-2: Загальні правила – Проектування вогнетривких конструкцій. Частина 2: Проектні оцінки, вибір матеріалів та виконання кладки. Частина 3: Метод спрощених розрахунків для конструкцій неармованої кладки EN 1996-1-1 відображає Принципи та вимоги до безпеки, експлуатації та довговічності конструкцій кладки. Це базується на концепції граничного стану, використаної в сполуці із методом часткового фактору. Для проектування нових конструкцій EN 1996-1-1 може бути використаний у прямому призначенні разом із Ens 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1997, 1998 та 1999. EN 1996-1-1 призначений для користування : - комітетами, що розроблюють стандарти для проектування конструкцій та відповідних виробів, випробування та виконання стандартів; - клієнтами (напр., для формулювання їх особливих вимог до рівня безпеки та надійності); - проектувальниками та підрядниками; - відповідними владними структурами. Національний додаток для En 1996-1-1 Цей стандарт подає деякі символи та деякі альтернативні методи, для яких повинен бути вибір Національного значення; примітки під відповідними пунктами вказують - де може бути зроблений національний вибір. Національний стандарт, що забезпечує виконання EN 1996-1-1 в окремій країні, повинен мати Національний Додаток, що містить всі Національно визначені параметри, якими слід користуватися у проектуванні будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації, що мають збудовані у цій країні. Національний вибір дозволяється EN 1996-1-1 через наступні пункти: - 2.4.3(1) Р Критичний граничний стан; - 2.4.4(1) Експлуатаційний граничний стан; - 3.2.2.(1) Специфікація розчину кам’яної кладки; - 3.6.1.2(1) Характерна компресійна міцність кладки відмінної від шарової оболонки; - 3.6.2(3),(4) Характерна міцність на зсув кам’яної кладки; - 3.6.3(3) Характерна міцність на вигин кам’яної кладки; - 3.7.2(2) Модуль пружності; - 3.7.4(2) Повзучість, розповсюдження вологи чи усадка та теплове розширення; - 4.3.3(3) та (4) Сталь для армування; - 5.5.1.3(3) Ефективна товщина стін кам’яної кладки; - 6.1.2.2(2) Коефіцієнт хрупкості λс,нижче якого повзучість можна ігнорувати; - 8.1.2(2) Мінімальна товщина стін; - 8.5.2.2(2) Пустотна стіна; - 8.5.2.3(2) Двокрильні (дволистові) стіни; - 8.6.2.(1) Вертикальні пази та виїмки; - 8.6.3 (1) Горизонтальні та нахилені пази. Частина 1 Загальні відомості
1.1.1 Застосування Єврокоду 6 (1)Р Єврокод 6 стосується для проектування будівель, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації або частини цього, у неармованих, армованих, попередньо напружених та обмежених кам’яних кладках. (2)Р Єврокод 6 має відношення тільки до вимог щодо опору, експлуатаційної придатності і довговічність конструкцій. Інші вимоги, наприклад, стосовно термо- чи звукоізоляції, не беруться до уваги. (3)Р Виконання робіт висвітлено в такій мірі, яка необхідна для визначення якості будівельних матеріалів та виробів, що мають використовуватись, та норми майстерності на майданчику, якої треба дотримуватись з припущеннями, зробленими в правилах проектування. (4)Р Єврокод 6 не висвітлює особливі вимоги сейсмічного проектування. Положення, що відносяться до таких вимог, надані в Єврокоді 8, що доповнює та узгоджується з Єврокодом 6. (5)Р Числові значення впливів на будинки, дороги, гідротехнічні споруди, водопровід та каналізацію, які необхідно брати до уваги при проектуванні, у Єврокоді 6 не приводяться. Вони забезпечуються Єврокодом 1.
(1)Р Основи проектування будинків, доріг, гідротехнічних споруд, водопроводу та каналізації з кам’яної кладки приводяться в частині 1-1 Єврокоду 6, що стосується неармованих кам’яних кладок та армованих кам’яних кладок, де армування додається для забезпечення пластичності, міцності чи поліпшення експлуатаційної придатності. Приведено принципи проектування попередньо напружених кам’яних кладок, але правила застосування не надаються. Ця частина не розповсюджується на кам’яні кладки з площею горизонтального перетину менше 0,04м2. (2) В спорудах, на які даний стандарт розповсюджується частково, при новому використанні випробуваних на практиці будівельних матеріалів, при використанні нових будівельних матеріалів, при використанні нових будівельних матеріалів, або при врахуванні нових дій та впливів дозволяється застосовувати правила, викладені в даному стандарті при необхідності з використанням до цих правил доповнень. (3) В розділі 1-1 надані докладні правила для звичайних наземних споруд. Застосування таких правил може бути обмежено через практичні причини, або внаслідок спрощення, їх застосування та межа використання пояснюються в тексті даного стандарту за необхідністю. (4) В частині 1-1 встановлені наступні розділи: Розділ 1: Загальні положення; Розділ 2: Основи проектування, розрахунки та визначення розрахункових параметрів; Розділ 3: Будівельні матеріали; Розділ 4: Довговічність; Розділ 5:Визначення зусиль зсуву; Розділ 6: Граничний стан за міцністю; Розділ 7:Граничний стан за придатністю до нормальної експлуатації; Розділ 8: Конструктивні рішення; Розділ 9: Виконання робіт (5)Р Частина 1-1 не встановлює вимоги до: -вогнестійкості (на вогнестійкість розповсюджується EN 1996-1-1); - спеціальним навантаженням на будівлю (наприклад, вплив коливань на будівлю); - спеціальним інженерним спорудам( наприклад, кам’яні мости, греблі водосховищ, димові труби, басейни); - спеціальним конструкціям (наприклад, арки або склепіння; - кам’яна кладка, в розчині якої застосовано гіпс з цементом, або без цементу; - кам’яна кладка, де виконується неравнормірна перев’язка (кладка з бутового каменю); - ка’мяна кладка, в якій використана сталева арматура. 1.1.3 Інші частини Єврокоду (1) Частина 1-1 Єврокоду 6 доповнюється наступними частинами: Частина 1-2 Загальні положення. Розрахунок конструкцій на випадок пожежі Частина 2 Проектування, застосування будівельних матеріалів та виконання кам’яної кладки. Частина 3 Спрощені методи розрахунку неармованих кам’яних споруд.
1.2.1 Загальні відомості (1)Р Ці Європейські норми включать застарілі та не застарілі посилання, розділи з інших публікацій. Ці нормативні посилання цитуються в необхідних місцях в тексті, а публікації перелічені нижче. Для застарілих посилань, відповідних доповнень або до перегляду будь-якої з цих публікацій звертайтесь до Європейського стандарту тільки тоді, коли вони входять до нього через доповнення або доповнення. За не застарілими посиленнями звертайтесь до останнього видання публікації, на яку посилаються (включаючи доповнення). 1.2.2 Стандарти, на які є посилання У цьому EN 1996-1-1: маємо посилання на наступні стандарти: - EN 206-1, Бетон – Частина 1: Специфікація, характеристика, виробництво та відповідність; - EN 771-1, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 1:Елементи глиняної кладки - EN 771-2, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 21: Елементи кладки з силікату кальцію - EN 771-3, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 31: Елементи кладки –заповнювачі бетону (густі та легкі наповнювачі); - EN 771-4, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 4: Елементи кладки з автоклавованого аерованого бетону; - EN 771-5, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 5: Елементи кладки з обробленого каменю; - EN 771-6, Специфікація елементів кам’яної кладки – Частина 6: Елементи кладки з натурального каменю; — EN 772-1, Методи випробування каменів та блоків. Частина 1. Визначення міцності на стиск - EN 845-1, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 1: В’язі, скоби розтягання, підвіски та кронштейни; - EN 845-2, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 2: Перемички; - EN 845-3, Специфікація допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 3: Арматура з'єднання основи фундаменту з сталевої сітки; - EN 846-2, Методи тестування допоміжних компонентів кам’яної кладки – Частина 2: Визначення міцності зв’язку збірної арматури для з'єднання основи фундаменту у швах з заповненням будівельним розчином; - EN 998-1, Специфікація будівельного розчину для кам’яної кладки – Частина 1: Розчин для обмазування та оштукатурювання; - EN 998-2, Специфікація будівельного розчину для кам’яної кладки – Частина 2: Розчин для кам’яної кладки; -EN 1015-11, Методи тестування розчину для кам’яної кладки – Частина 11: Визначення міцності на згин та компресійної міцності затверділого будівельного розчину; -EN 1052-1, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 1: Визначення компресійної міцності; -EN 1052-2, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 2: Визначення міцності на згин; -EN 1052-3, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 3: Визначення початкової міцності на зріз; -EN 1052-4, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 4: Визначення початкової міцності на зріз, включаючи гідроізоляцію; -EN 1052-5, Методи тестування кам’яної кладки – Частина 5: Визначення сили зчеплення методом «гайкового ключа»; -EN 1990, Основи проектування конструкцій; -EN 1991, Впливи на конструкції; -EN 1992, Проектування бетонних конструкцій; -EN 1993, Проектування сталевих конструкцій; -EN 1994, Проектування складних сталевих конструкцій та бетонних конструкцій -EN 1995, Проектування дерев’яних конструкцій -EN 1996-2, Проектування, підбір матеріалів та виконання кам’яної кладки -EN 1997, Геотехнічне проектування -EN 1999, Проектування алюмінієвих конструкцій -EN 10080, Сталь для армування бетону – Армуюча сталь для зварювання; - prEN 01138, Попередньо напружуюча сталь; - EN ISO 1461, Гаряче, глибоке гальванізоване покриття на збірних залізних та металевих частинах – Специфікація та методи випробувань. 1.3 Припущення (1)Р Припущення подані в 1.3 EN 1990:2002 стосовно цього EN 1996-1-1. 1.4 Відмінності між принципами та правилами застосування (1)Р Правила в 1.4 EN 1990:2002 стосовно цього EN 1996-1-1. 1.5 Терміни та визначення 1.5.1 Загальні відомості (1)Терміни та визначення, надані в EN 1990:2002, стаття 1.5, стосуються цього EN 1996-1-1. (2) Терміни та визначення, використані в EN 1996-1-1, надаються включаючи значення в статтях з 1.5.2 по 1.5.11 1.5.2 Терміни, що стосуються кам’яної кладки 1.5.2.1 кладка Зборка елементів кам’яної кладки, зложених в особливому порядку та з’єднаних разом розчином 1.5.2.2 неармована кладка кам’яна кладка, що не містить відповідного армування, щоб вважатись підсиленою кам’яною кладкою 1.5.2.3 армована кладка кам’яна кладка, в якій стрижні чи сітка закладені у будівельний розчин чи бетон так, що всі матеріали діють разом, протидіючи ефектам впливу 1.5.2.4 попередньо напружена кладка кам’яна кладка, в якій внутрішня компресійна напруга була навмисно викликана розтяганням арматури 1.5.2.5 обмежена кладка кам’яна кладка, що надається з залізобетонними елементами чи обмежуючими елементами армованої кам’яної кладки у вертикальному та горизонтальному напрямках 1.5.2.6 з’єднання кладки розташування елементів у кам’яній кладці в регулярній закономірності для досягнення звичайної дії 1.5.3 Терміни, що стосуються міцності кладки 1.5.3.1 типова міцність кладки значення міцності кам’яної кладки, заданою імовірністю 5%, що не може бути досягнута в гіпотетично необмеженій серії іспитів. Це значення взагалі відповідає номінальному квантилю статистичного гіпотетичного розподілення особливих властивостей матеріалу або виробу у серії іспитів. Номінальне значення в окремих випадках використовується як характерне значення. 1.5.3.2 міцність на стискання кладки міцність кам’яній кладки при компресії без ефектів площинного обмежника, хрупкості або ексцентриситету навантаження. 1.5.3.3 міцність на зсув/зріз кладки міцність кам’яної кладки, що піддається зусиллям зсуву 1.5.3.4 міцність на згин кладки міцність кам’яної кладки на згин 1.5.3.5 anchorage bond strength міцність анкерного з’єднання міцність з’єднання на одиницю площі поверхні між армуванням та бетоном або будівельним розчином, коли армування піддається дії розтяжних або компресійних сил 1.5.3.6 адгезия ефект формування будівельним розчином опору розтягненню та опору до зсуву на контактуючій поверхні складових кам’яної кладки 1.5.4 Терміни, що стосуються блоків кам’яної кладки 1.5.4.1 блок кладки формований заздалегідь компонент, що має бути використаний в конструкції з кам’яної кладки 1.5.4.2 групи 1, 2, 3 і 4-х блоків кладки позначення груп для блоків кам’яної кладки, відповідно до процентної кількості та направленості отворів у частинах, які укладаються 1.5.4.3 поверхня основи верхня або нижня поверхня блоку кам’яної кладки, що укладений, за призначенням 1.5.4.4 смичка виїмка (заглиблення), сформована під час виробництва в одній або більше поверхні блоку кам’яної кладки 1.5.4.5 отвір сформована порожнина, яка може проходити повністю або не повністю через блок кам’яної кладки 1.5.4.6 отвір для захвату сформована порожнина в складовій кам’яної кладки для полегшення захвату та пійому однією чи двома руками або машиною 1.5.4.7 перемичка твердий матеріал між отворами в блоці кам’яної кладки 1.5.4.8 оболонка периферійний матеріал між отвором та лицьовою частиною блоку кам’яної кладки 1.5.4.9 загальна площа площа поперечного перерізу блоку без знижки на площу отворів, виїмок та виступів 1.5.4.10 компресійна міцність блоків кладки середня компресійна міцність визначеного числа блоків кам’яної кладки (дивись EN 771-1-EN 771-6) 1.5.4.11 нормалізована компресійна міцність блоків кладки компресійна міцність блоків кам’яної кладки, переведена (конвертована) на компресійну міцність еквівалентного висушеного на повітрі блоку кам’яної кладки з габаритами: 100 мм шириною та 100 мм висотою (дивись EN 771-1- EN 771-6) 1.5.5 Терміни, що стосуються будівельного розчину 1.5.5.1 розчин для кладки суміш одного або більше неорганічних в’яжучих, наповнювачів та води, та інколи добавок та/або домішок для основи, з’єднання та розшивки швів. 1.5.5.2 розчин для кладки загального призначення будівельний розчин без будь-яких особливих характеристик 1.5.5.3 мілко дисперсійний розчин для кладки конструктивний будівельний розчин для кам’яної кладки з наповнювачем максимального розміру менше або рівним встановленому значенню ПРИМІТКА: Дивись примітку в пункті 3.6.1.2 (2) 1.5.5.4 легкий будівельний розчин для кладки конструктивний будівельний розчин для кам’яної кладки, щільність якого в сухому затверділому стані є нижчою за встановлене значення згідно EN 998-2 1.5.5.5 конструктивний будівельний розчин розчин, склад якого та метод виробництва вибрано для досягнення визначених властивостей (концепція виконання) 1.5.5.6 заданий (прийнятий) будівельний розчин для кладки будівельний розчин зроблений у заздалегідь визначених пропорціях, властивості яких визначаються з установлених пропорцій складових (концепція рецепту) 1.5.5.7 будівельний розчин виготовлений заводським методом будівельний розчин, дозований та замішаний на заводі 1.5.5.8 напівготовий будівельний розчин, виготовлений заводським методом заздалегідь розфасований будівельний розчин або заздалегідь змішаний будівельний розчин із вапна та піску 1.5.5.9 заздалегідь розфасований будівельний розчин будівельний розчин, складові якого повністю дозовані на заводі, поставлені на будівельний майданчик та змішані там згідно специфікації та умовам виробника 1.5.5.10 заздалегідь змішаний будівельний розчин із вапна та піску будівельний розчин, складові якого повністю дозовані на заводі, поставлені на будівельний майданчик, де додаються подальші складові, визначені або поставлені заводом (напр., цемент) та змішані з вапном та піском 1.5.5.11 будівельний розчин, виготовлений на майданчику будівельний розчин, складений з індивідуальних компонентів дозованих та змішаних на будівельному майданчику 1.5.5.12 компресійна міцність будівельного розчину середня компресійна міцність визначеної кількості зразків будівельного розчину після твердіння на протязі 28 днів 1.5.6 Терміни, що стосуються заповнення бетону 1.5.6.1 бетонний заповнювач бетон, що використовується для наповнення заздалегідь зроблених отворів або порожнеч в кладці 1.5.7 Терміни, що стосуються армування 1.5.7.1 сталь для армування сталева арматура для використання в кладці 1.5.7.2 армування горизонтального шву кладки сталь для армування, виготовлена заводським методом, для укладання в горизонтальний шов кладки 1.5.7.3 попередньо напружуюча сталь сталеві дроти, прути або жили для використання в кладці 1.5.8 Терміни, що стосуються допоміжних елементів 1.5.8.1 гідроізоляція прошарок захисного покриття, блоків кладки чи інших матеріалів, що використовуються в кладці для протидії проходженню води 1.5.8.2 анкер для кріплення облицювання стіни пристрій для з’єднання одного полотна пустотної стіни через пустоту з другим полотном або з рамочною конструкцією прокладки стіни 1.5.8.3 планка пристрій для приєднання елементів кладки до інших суміжних компонентів, таких як підлоги та дахи 1.5.9 Терміни, що стосуються швів із заповненням будівельним розчином 1.5.9.1 шов основи прошарок будівельного розчину між поверхням основи блоків кладки 1.5.9.2 лицьовий вертикальний шов кладки (головний шов кладки) шов будівельного розчину, перпендикулярний до з'єднання основи та до лицьової сторони стіни 1.5.9.3 подовжній шов (з'єднання) вертикальний шов будівельного розчину в товщі стіни, паралельний до лицьової сторони стіни 1.5.9.4 thin layer joint шов з тонкого шару шов, зроблений тонким шаром будівельного розчину 1.5.9.5 розшивка швів кладки процес завершення шву будівельного розчину в процесі виконання роботи 1.5.9.6 розшивка швів процес наповнення та завершення швів будівельного розчину в місцях, де поверхня шву була вибрана або залишена відкритою для розшивки 1.5.10 Терміни що стосуються типів стін 1.5.10.1 несуча стіна стіна, спочатку розрахована на перенесення тимчасового навантаження додатково до її особистої ваги 1.5.10.2 стіна з одного полотна стіна без пустоти або безперервного вертикального шву в її площині 1.5.10.3 пустотна стіна стіна, що складаєтеся з двох паралельних стін з одного полотна, ефективно зв’язаних разом за допомогою анкерів або арматури з'єднання основи. Простір між полотнами залишається у вигляді безперервної пустоти або заповненим чи частково заповненим теплоізоляційним матеріалом, що не несе навантаження ПРИМІТКА: Стіна, що складається з двох полотен розмежованих пустотою, де одне з полотен не додає міцності або твердості іншому полотну (можливо такого, що несе навантаження), має вважатися як стіна із захисним покриттям 1.5.10.4 стіна з двох полотен стіна, що складається з двох паралельних полотен з подовжнім швом між повністю заповненими розчином та міцно зв’язаними разом анкерами для кріплення облицювання стіни для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.5 пустотна стіна з цементного розчину стіна що складається з двох паралельних полотен з пустотою, заповненою бетоном або цементом, та міцно зв’язаних разом анкерами для кріплення облицювання стіни або підсиленням горизонтального шву для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.6 облицьована стіна стіна з лицьовими елементами, закріпленими на елементи основи для того, щоб привести до спільної дії під навантаженням 1.5.10.7 оболонкова напластована стіна стіна, в якій блоки кладки напластовані на дві і більше смужки розчину, дві з яких знаходяться на зовнішньому краї поверхні основи блоків 1.5.10.8 стіна із захисним покриттям стіна, що використовується як зовнішнє покриття, але не прикріплена та не додає міцності стіні основи чи каркасній конструкції 1.5.10.9 стіна, що протидіє зсуву стіна, що призначена протидіяти боковим силам в її площині 1.5.10.10 стіна, що додає жорсткості стіна, що утворює перпендикуляр до іншої стіни для надання опору проти бічних сил або протидії вигинанню і таким чином надає стабільності споруді 1.5.10.11 стіна що не несе навантаження стіна, яка не розглядається такою, що протидіє силам так, що може бути переміщена без збитку остаточної цілісності конструкції 1.5.11 Різні терміни 1.5.11.1 канавка канал, утворений в кладці 1.5.11.2 поглиблення (ніша) виїмка, утворена в лицьовій стороні стіни 1.5.11.3 цементний розчин наливний розчин цементу, піску та води для заповнення малих порожнин та пустот 1.511.4 рухомий шов (з'єднання) шов, що дозволяє вільний рух в площині стіни 1.6 Символи
Латинські літери a1 відстань від кінця стіни до найближчого краю навантаженої частини axвідстань від поверхні опори до поперечного перерізу, який розглядається A навантажена горизонтальна площа загального перетину стіни Aef ефективна площа опори As площа поперечного перерізу сталевої арматури Asw площа поперечної арматури b ширина секції bc ширина половини відстані між обмежниками стиснутої поверхні befефективна ширина фланцевого елементу bef.1 ефективна ширина фланцевого елементу bef.t ефективна товщина фланцевого елементу cnom номінальний шар бетону d ефективна глибина балки da відхилення арки під розрахунковим боковим навантаженням dс найбільший розмір поперечного перерізу стержню у напрямку вигину ec додатковий ексцентриситет ehe ексцентриситет угорі або унизу стіни, як результат горизонтальних навантажень ehm ексцентриситет в середині стіни, як результат горизонтальних навантажень ei ексцентриситет угорі або унизу стіни einit початковий ексцентриситет ek ексцентриситет з-за повзучості em ексцентриситет з-за навантаження emk ексцентриситет в середині стіни E короткостроковий сікучий модуль пружності кам’яної кладки Elongterm довгостроковий сікучий модуль пружності кам’яної кладки En модуль пружності елементу n fb нормалізована середня міцність на стиск блоку кам’яної кладки fbodрозрахункова міцність арматурної сталі fbok характеристична міцність опори fck характеристична міцність бетонного заповнювача на стискання fcvk характеристична міцність на зсув бетонного заповнювача fd проектна міцність кам’яної кладки на стискання у визначеному напрямку fk характеристична міцність кам’яної кладки на стискання fm компресійна міцність розчину для кам’яної кладки fvd проектна міцність на зсув кам’яної кладки fvk характеристична міцність на зсув кам’яної кладки fvko характеристична початкова міцність на зсув кам’яної кладки під нульовою стискаючою напругою fvlt межа для значення fvk fxdfvlt проектна міцність на вигин, що відповідає площині вигину fxd1 проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування, паралельну до горизонтального шву fxd1,appймовірнапроектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування паралельну до горизонтального шву fxk1 характеристична міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування паралельну до горизонтального шву fxd2 проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву fxd2,appймовірна проектна міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву fxk2 характеристична міцність на вигин кам’яної кладки, що має площину руйнування перпендикулярну до горизонтального шву fyd проектна міцність армуючої сталі fyk характеристична міцність армуючої сталі Fd проектний компресійний або пружний опір анкеру для кріплення облицювання стіни g загальна ширина стрічок розчину G модуль зсуву кам’яної кладки h чиста висота кам’яної стіни hi чиста висота кам’яної стіни, і hef ефективна висота стіни htot загальна висота конструкції від верхівки фундаменту або стіни, або серцевини hcвисота стіни до рівня навантаження Ij другий момент площини елементу, ј k співвідношення здатності поперечного навантаження вертикально стягнутої стіни до здатності поперечного навантаження дійсної площі стіни, беручи до уваги можливе обмеження бордюру km співвідношення жорсткості плити до жорсткості стіни kr обертальна жорсткість обмеження K константа, що використовується у розрахунку компресійної міцності кам’яної кладки l довжина стіни (між іншими стінами, між стіною та прорізом чи між прорізами) lb довжина прямої анкеровки lc довжина стиснутої частини стіни lcl світлова довжина прорізу lefефективний проліт поперечини (балки) з кам’яної кладки lefm ефективна довжина опори на середині висоти стіни lr чиста відстань між бічними обмежувачами la довжина або висота стіни між стійками, що здатні витримувати осьовий тиск арки Mad додатковий проектний момент Md проектний згинального момент на низу серцевини Mi кінцевий момент в вузлі, ι Mid проектне значення моменту вигину нагорі або на внизу стіни Mmd проектне значення найбільшого моменту посередині висоти стіни MRd проектне значення моменту опору MEd проектне значення застосовуваного моменту MEdu проектне значення моменту над перекриттям MEdf проектне значення моменту під перекриттям n кількість поверхів ni фактор жорсткості елементів nt кількість анкерів для кріплення облицювання стіни або з’єднувачів на м2 стіни ntmin мінімальна кількість анкерів для кріплення облицювання стіни або з’єднувачів на м2 стіни N сума проектних вертикальних впливів на будову Nad максимальний проектний розпір арки на одиницю довжини стіни Nid проектне значення вертикального навантаження зверху або знизу стіни або колони Nmd проектне значення вертикального навантаження на середині висоти стіни або колони NRd проектне значення вертикального опору стіни або колони з кам’яної кладки NRdc проектне значення опору вертикального концентрованого навантаження стіни NEd проектне значення вертикального навантаження NEdf проектне значення навантаження поза перекриттям NEduпроектне значення навантаження над перекриттям NEl навантаження, спричинене перекриттям NEdc проектне значення концентрованого вертикального навантаження qlat,d проектне поперечна міцність на одиницю площі стіни Qdпроектне значення повного вертикального навантаження r стріла підйому арки Re межа текучості сталі s проміжок (інтервал) поперечного армування Ed проектне значення навантаження на армований елемент кладки t товщина стіни tch,vмаксимальна глибинавертикальногопазу або поглиблення без підрахунку tch,h максимальна глибинагоризонтальногоабо нахиленогопазу tiтовщина стіни і tmin мінімальнатовщина стіни tef ефективна товщина стіни tf товщина кромки tri товщина ребра, і VEd проектне значення поперечного навантаження VRd проектне значення опору до зсуву wi рівномірно розподілене проектне навантаження і WEd проектне поперечне навантаження на одиницю площі x глибина нейтральної осі z плече важеля Z пружний момент опору перерізу висоти або довжини блоку стіни Грецькі літери α кут нахилу поперечного армування до осі поперечини (балки) αt коефіцієнт теплового розширення кам’яної кладки α1,2 коефіцієнти моменту вигину β коефіцієнт збільшення для концентрованих на вантажень χ кратність збільшення міцності на зсув армованих стін δ коефіцієнт, що використовується при визначенні нормалізованої середньої величини компресійної міцності блоків кам’яної кладки εc∞ остаточна деформація повзучості кам’яної кладки εel пружна деформація кам’яної кладки εmu гранична деформація стиску у кам’яній кладці εsy деформація при межі текучості армування ø ефективний діаметр армуючої сталі ø∞ кінцевий коефіцієнт повзучості кам’яної кладки Φ коефіцієнт зменшення Φfl коефіцієнт зменшення, зважуючи на вплив міцності на вигин Φi коефіцієнт зменшення зверху чи знизу стіни Φm коефіцієнт зменшення на середині висоти стіни ΥM частковий коефіцієнт для матеріалів включаючи геометричну невизначеність щодо геометрії та моделювання η коефіцієнт для використання при обчислюванні поза площинного ексцентриситету навантаження на стіни λx глибина компресійної зони в поперечному перерізі при використанні прямокутного блоку напруження λc величина хрупкості, у межах якої ексцентриситети із-за повзучості можна ігнорувати μ ортогональне співвідношення міцності на вигин кам’яної кладки ξ кратність збільшення обертальної жорсткості обмеження конструктивного елементу, що розглядається ρd об’ємна маса в сухому стані ρn коефіцієнт зменшення ρt коефіцієнт жорсткості σd проектне компресійне напруження υ кут нахилу до вертикалі конструкції Розділ 2 Основи проектування
2.1.1 Загальні відомості (1)Р Проектування кам’яних конструкцій має здійснюватись згідно загальним правилам, наданим у EN 1990. (2)Р Окремі положення стосовно кам’яних конструкцій, які необхідно застосовувати, викладені в цьому розділі. (3) Основні вимоги Розділу 2 EN 1990 вважаються задовільними для кам’яних конструкцій, якщо стосуються наступного: - розрахунок граничного стану у поєднанні з методом часткового фактору, описаного в EN 1990; - впливи надані в EN 1991; - комбіновані правила викладені в EN 1990; - принципи та правила застосування викладені в EN 1996-1-1. 2.1.2 Надійність (1)Р Надійність, що вимагається для кам’яних структур, буде досягнута при виконанні розрахунків згідно до цього EN 1996-1-1. 2.1.3 Проектний термін придатності та довговічність (1) Для визначення довговічності необхідно посилатися на Розділ 4; 2.2 Принципи розрахунку за граничним станом (1)Р Граничні стани можуть стосуватись тільки кам’яних споруд або таких інших матеріалів, що використовуються для частин конструкції, для якої мають бути зроблені посилання на відповідні Частини EN 1992, EN 1993, EN 1994, EN 1995 та EN 1999. (2)Р Для кам’яних споруд критичний граничний стан та граничне значення експлуатаційної придатності мають розглядатися для всіх аспектів конструкції, включаючи допоміжні компоненти кам’яної кладки. (3)Р Для кам’яних конструкцій усі відповідні проектні рішення, включаючи відповідні етапи в послідовності будівництва, мають бути розглянуті. 2.3 Основні перемінні 2.3.1 Впливи (1)Р Впливи мають бути отримані з відповідних розділів EN 1991. 2.3.2. Розрахункові значення впливів (1)Р Часткові коефіцієнти впливів необхідно брати з EN 1990. (2) Часткові коефіцієнти повзучості та усадки елементів з бетону в кам’яних конструкціях мають бути отримані з EN 1992-1-1. (3) Для граничного значення експлуатаційної придатності деформації, що накладаються, необхідно представляти як розрахункові (середні) значення. 2.3.3 Властивості матеріалів та виробів (1) Властивості матеріалів та конструктивних виробів та геометричні данні, що мають використовуватись для розрахунків, мають бути такими, що визначені у відповідних EN, hEN або ETA, крім випадків, коли інше зазначено в цьому EN 1992-1-1. 2.4 Перевірка методом часткового фактору 2.4.1 Розрахункові значення властивостей матеріалів (1)Р Розрахункове значення властивостей матеріалу одержуємо діленням його власного значення на відповідний частковий коефіцієнт матеріалів, γM. 2.4.2 Комбінація впливів (1)Р Комбінація впливів має відповідати загальним правилам, викладеним в EN 1990. ПРИМІТКА 1 У жилих та офісних будівлях звичайно можливе спрощення комбінації навантажень, викладених в EN 1990 ПРИМІТКА 2 У звичайному житлі та офісних конструкціях навантаження, що накладаються, як говорить EN 1991-1 випуск, можуть тлумачитись як якийсь визначений перемінний вплив (а саме, рівномірне навантаження на всі прольоти, або нульове , де доречно), для якого коефіцієнти послаблення надаються в EN 1991-1 випуск.
(1)Р Відповідними значеннями часткового коефіцієнту матеріалів γMповинні користуватися для крайнього граничного стану у звичайних та випадкових ситуаціях. Аналізуючи конструкцію на випадкові впливи, необхідно враховувати вірогідність наявності випадкового впливу. ПРИМІТКА Чисельні значення, що позначені символом γM для користування в країні, можна знайти в Національному Додатку. Рекомендовані значення, подані як класи, що можуть відноситись до виробничого контролю (дивись також Додаток А) згідно національного вибору, приведені в таблиці нижче. |
Foreword This document EN 1996-1 -1 has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 "Structural Eurocodes", the secretariat of which is held by BSI. This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by May 2006, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010 CEN/TC 250 is responsible for all Structural Eurocodes. This document supersedes ENV 1996-1-1:1995 and ENV 1996-1-3:1998. According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxembourg, Malta. Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom. Background to the Eurocode programme In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on Article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications. Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them. For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980's. In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1' between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e. g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market). 1) Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89). The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts EN 1990. Eurocode: Basis of structural design. EN 1991. Eurocode J: Actions on structures. EN 1992. Eurocode 2: Design of concrete structures. EN 1993. Eurocode 3: Design of steel structures. EN 1994, Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures. EN 1995, Eurocode 5: Design of timber structures. EN 1996, Eurocode 6: Design of masonry structures. EN 1997, Eurocode 7: Geotechnical design. EN 1998, Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance. EN 1999, Eurocode 9: Design of aluminium structures. Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State. Status and field of application of Eurocodes The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes: - as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement №1 — Mechanical resistance and stability — and Essential Requirement №2 — Safety in case of fire; - as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services; - as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs). The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents2' referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3'. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered b CEN Technical Committees and or EOT A Working Groups working on product standards with a view to achieving full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes. 2) According to Article 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs. 3) According to Article 12 of the CPD the interpretative documents shall : a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary ; b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e. g. methods of calculation snd of proof, technical rules for project design, etc. ; The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases. National Standards implementing Eurocodes The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Annex (informative) The National Annex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, 1. e.: — values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode, — values to be used where a symbol only is given in the Eurocode, — country specific data (geographical, climatic etc), e.g. snow map,
and it may also contain: — decisions on the application of informative annexes, — references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode. Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works4' . Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products, which refer to Eurocodes, shall clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account. This European Standard is Part of EN 1996 which comprises the following Parts: c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals. The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2. 4) see Article 3.3 and Article 12 of the CPD, as well as clauses 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1. Part I-1 General - Rules for reinforced and unreinforced masonry NOTE This Part combines ENV 1996-1-1 and ENV l 996-1-3 Part 1-2 General rules - Structural fire design. Part 2 Design considerations, selection of materials and execution of masonry. Part 3: Simplified calculation methods for unreinforced masonry structures EN 1996-1-1 describes the Principles and requirements for safety, serviceability and durability of masoniv structures. It is based on the limit state concept used in conjunction with a partial factor method. For the design of new structures, EN 1996-1-1 is intended to be used, for direct application, together with ENs 1990, 1991. 1992, 1993, 1994. 1995, 1997, 1998 and 1999. EN 1996-1 -1 is intended for use by: — committees drafting standards for structural design and related products, testing and execution standards: — clients (e. g. for the formulation of their specific requirements on reliability levels and durability). — designers and contractors;
National Annex for EN 1996-1-1 This standard gives some symbols and some alternative methods for which a National value or choice needs to be given; notes under the relevant clauses indicate where national choices may have to be made. The National Standard implementing EN 1996-1-1 in a particular country should have a National Annex containing all Nationally Determined Parameters to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in that country. National choice is allowed in EN 1996-1-1 through clauses: - 2.4 3(1)P Ultimate limit states; - 2.4.4(1) Serviceability limit states; - 3.2 2(1) Specification of masonry mortar; - 3.6.1.2(1) Characteristic compressive strength of masonry other than shell bedded; - 3.6.2. (3), (4) Characteristic compressive strength of masonry other than shell bedded; - 3.6.3(3) Characteristic flexural strength of masonry; - 3 7 2(2) Modulus of elasticity ; - 3.7.4(2) Creep, moisture expansion or shrinkage and thermal expansion; - 4.3.3(3) and (4) Reinforcing steel; - 5.5.1.3(3) Effective thickness of masonry walls; - 6.1.2.2(2) Slenderness ratio Ac below which creep may be ignored; - 8.1.2 (2) Minimum thickness of wall; - 8.5.2.2(2) Cavity walls; - 8.5.2.3(2) Double-leaf walls; - 8.6.2 (1) Vertical chases and recesses; - 8.6.3 (1) Horizontal and inclined chases. Section 1 General 1.1 Scope
(2)P Eurocode 6 deals only with the requirements for resistance, serviceability and durability of structures. Other requirements, for example, concerning thermal or sound insulation, are not considered. (3)P Execution is covered to the extent that is necessary to indicate the quality of the construction materials and products that should be used and the standard of workmanship on site needed to comply with the assumptions made in the design rules. (4)P Eurocode 6 does not cover the special requirements of seismic design. Provisions related to such requirements are given in Eurocode 8 which complements, and is consistent with Eurocode 6. (5)P Numerical values of the actions on buildings and civil engineering works to be taken into account in the design are not given in Eurocode 6. They are provided in Eurocode 1. 1.1.2 Scope of Part 1-1 of Eurocode 6 (1)P The basis for the design of buildings and civil engineering works in masonry is given in this Part 1-1 of Eurocode 6, which deals with unreinforced masonry and reinforced masonry where the reinforcement is added to provide ductility, strength or improve serviceability. The principles of the design of prestressed masonry and confined masonry are given, but application rules are not provided. This Part is not valid for masonry with a plan area of less than 0,04 m2. (2) For those types of structures not covered entirely. for new structural uses for established materials. for new materials, or where actions and other influences outside normal experience have to be resisted, the principles and application rules given in this EN maу be applicable, but maу need to be supplemented. (3) Part I-I gives detailed rules which are mainly applicable to ordinary buildings. The applicability of th
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва (зі змінами)
Относительно полномочий Держархбудинспекции и ее территориальных органов
Інструкція
з охорони праці
для електромонтера з ремонту
та обслуговування електроустаткування
ДБН А.2.2-3-2004 Проектування
склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
ГОСТ 8732-78 ОСТ 8732-78. Трубы стальные бесшовные. Сортамент
ГОСТ 11738-84 Винты с цилиндрической головкой и шестигранным углублением под ключ класса точности А. Конструкция и размеры
Інструкція з охорони праці для прибиральника службових приміщень
ДБН В.1.1.7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
ДБН 8.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції
О распространении и использовании официальных изданий нормативных документов Минрегионбуду Украины
ДСТУ Б В.2.8-8-96 Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Машини та обладнання для механізації штукатурних робіт в будівництві СТОРІНКА: 6
Відомчі ремонтні норми (ВРН) ідомчі ремонтні норми (ВРН). Сборник О13. Дефектоскопия металлов и сварных соединений СТОРІНКА: 5
ВСН 499-87 Проектирование буровзрывных работ СТОРІНКА: 7
НПАОП 0.00-1.26-96 Правила будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПА (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115° С СТОРІНКА: 8
ГОСТ
10300-80 Заклепки с потайной головкой СТОРІНКА: 2
НПАОП 32.1-7.08-82 ОСТ 11 091.430.8-82 Производство изделий из ферритов. Общие требования безопасности. СТОРІНКА: 2
НПАОП 0.00-1.44-09 Про затвердження правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом СТОРІНКА: 2
ПІ 6.1.00-054-1999 Примірна інструкція з охорони праці для кріпильника СТОРІНКА: 2
ОСТ 92-1114-80 Соединения сварные. Общие технические требования СТОРІНКА: 2
СП 2.6.1.1283-03 Обеспечение радиационной безопасности при рентгеновской дефектоскопии СТОРІНКА: 3
Смотрите также
ДНАОП ВНРЗ-90 (ДНАОП 0.03-3.27-90) ВНРЗ-90 (ДНАОП 0.03-3.27-90) Временные нормативы радиоактивного загрязнения кожи человека и поверхностей различных объектов в населенных пунктах контролируемых районов РСФСР, УССР, БССР, устанавливаемые в связи с аварией на ЧАЭС на период до декабря Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні Інструкція з охорони праці для працівників, зайнятих на роботах із персональними ЕОМ
|
