5.15.2.2 Стан зразка під час впливання
Зразок треба закріплювати на твердій підставці, вібрацію треба прикладати послідовно, вздовж кожної з трьох взаємно перпендикулярних осей, по черзі. Зразок треба закріплювати так, щоб одна з трьох осей була перпендикулярна до площини його монтажу.
Під час впливання зразок не треба підмикати до електроживлення.
5.15.2.3 Впливання
Треба застосовувати умови впливання, наведені в таблиці 12.
Таблиця 12 - Умови для випробовування синусоїдальною вібрацією (тривкість)
|
Тип |
Частотний діапазон, Гц |
Амплітуда пришвидшення, м/сг{g}n |
Кількість осей |
Швидкість зміни частоти, окт/хв |
Кількість циклів коливання на вісь в кожному функційному режимі (див. 5.14.2.2) |
|
А В |
10-150 10-150 |
10{1} 10{1} |
3 3 |
1 1 |
20 20 |
Примітка. Випробовування на стійкість щодо вібрації та випробовування на тривкість щодо вібрації можна комбінувати так, щоб зразок піддавати випробовуванню на стійкість, а потім випробовуванню на тривкість уздовж однієї осі до зміни на подальшу вісь. Потім треба робити тільки одне завершальне вимірювання.
5.15.2.4 Вимірювання під час впливання
Під час впливання ніяких вимірювань не потрібно.
5.15.2.5 Завершальне вимірювання
Після впливу рівень звуку зразка треба вимірювати, як зазначено у додатку В.
5.15.3 Вимоги вимірювання
Звуковий пожежний оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо середнє значення середньозважених рівнів звуку, виміряних після впливання (див. 5.15.2.5), не зменшилось більше ніж на 6 дБ від значення, виміряного для того самого зразка під час випробовування на відтворність (див. 5.2).
5.16.1 Мета випробовування
Продемонструвати стійкість оповіщувача до впливання електростатичних розрядів, електромагнітних полів, короткочасних перехідних імпульсів малої енергії та повільних імпульсів великої енергії.
5.16.2 Методика випробовування
5.16.2.1 Посилання
EMC, випробовування на стійкість повинні відповідати зазначеним в EN 50130-4. Треба виконувати випробовування на впливання:
електростатичного розряду;
випромінюваних електромагнітних полів;
кондуктивних завад, викликаних електромагнітними полями;
пачок короткочасних перехідних імпульсів;
е) повільних кидків напруги великої енергії.
5.16.2.2 Стан зразка під час впливання
Для випробовувань a), d) та е), зазначених у 5.16.2.1, зразок повинен знаходитися тільки в режимі спокою.
Для випробовувань b) та с), зазначених у 5.16.2.1, зразок повинен знаходитися в обох режимах, як у режимі спокою, так і в режимі звучання.
5.16.2.3 Впливання
Для випробовувань, перелічених у 5.16.2.1 треба застосовувати умови випробовування, визначені у EN 50130-4.
5.16.2.4 Вимірювання під час впливання
Під час впливання зразок треба контролювати на виявлення:
будь-яких помилкових спрацювань чи сигналів несправності в режимі спокою;
будь-яких переривань звучання в режимі звучання.
5.16.2.5 Завершальне вимірювання
Після впливання вихідний рівень звуку зразка треба вимірювати, як зазначено у додатку В.
5.16.3 Вимоги щодо випробовування
Для цих випробовувань використовують критерій відповідності, визначений у EN 50130-4 та наведені нижче:
під час впливання не буде помилкових спрацювань чи сигналів несправності та, коли звуковий оповіщувач у режимі звучання, не виникне переривань звуку, під час впливання (див. 5.16.2.4);
середнє значення середньозважених рівнів звуку, виміряних після впливання (див. 5.16.2.5) не зменшилось більше ніж на 6 дБ від значення, виміряного для того самого зразка під час випробовуванння на відтворність (див. 5.2).
5.17.1 Мета випробовування
Довести, що ступінь захисту, забезпечуваний оболонкою звукового пожежного оповіщувача, у відношенні доступу твердих сторонніх предметів та зашкоджувальних впливів, викликаних потраплянням води, відповідає мінімальним вимогам цього стандарту (див. 4.5.3).
5.17.2 Визначення «оболонка»
Під оболонкою звукового пожежного оповіщувача розуміють усі зовнішні частини пристрою, що запобігають чи обмежують потрапляння твердих сторонніх предметів на звуковий перетворювач, електронну(-і) плату(-и) і клеми.
Примітка. Потрапляння рідини в корпус оповіщувача можливе, але не повинно призводити до порушень у його роботі.
5.17.3 Методика випробовування
5.17.3.1 Посилання
Устатковання і методика випробовування повинні відповідати зазначеним в EN 60529. Треба проводити такі випробовування на:
захист від потрапляння твердих сторонніх предметів, що позначений першою характеристичною цифрою;
захист від доступу до небезпечних частин, що позначений додатковою літерою;
захист від потрапляння води, що позначений другою характеристичною цифрою.
5.17.3.2 Стан зразка під час впливання
Випробний зразок повинен бути:
відімкнений від електроживлення під час випробовування на захист від потрапляння твердих сторонніх предметів;
відімкнений від електроживлення під час випробовування на захист від доступу до небезпечних частин;
підімкнений до електроживлення і знаходитися в режимі звучання під час випробовування захисту від води.
Випробний зразок треба закріплювати згідно з EN 60529 і треба виконати всі підімкнення до клем звукового пожежного оповіщувача, які стануть частиною звукового пожежного оповіщувача після його установки.
5.17.3.3 Впливання
Умови випробовування, які визначені в EN 60529, треба застосовувати для таких ІР-кодів:
Тип А для використовування всередині приміщень: ІР21С;
Тип В для використовування зовні: ІРЗЗС.
5.17.3.4 Контролювання під час впливання
Під час впливання для випробовування на захист проти води зразок треба контролювати на безперервність звучання у обраному режимі роботи.
5.17.3.5 Завершальне вимірювання
У кінці періоду впливання для випробовування на захист від води:
рівень звуку зразка треба вимірювати, як зазначено у додатку В;
зразок треба перевіряти на наявність води всередині корпуса.
5.17.4 Вимоги щодо випробовування
Звуковий пожежний оповіщувач вважають таким, що відповідає вимогам цього підрозділу, якщо:
випробний зразок відповідає вимогам EN 60529, підрозділу 13.3 під час випробовування на захист від потрапляння твердих сторонніх предметів;
випробний зразок відповідає вимогам EN 60529, підрозділу 15.3 під час випробовування на захист від доступу до небезпечних частин;
після закінчення випробовування на захист від води (див. 5.17.5.3):
виміряне середнє значення середньозважених рівнів звуку не зменшилось більше ніж на 6 дБ від значення, виміряного для того самого зразка під час випробовування на відтворність (див. 5.2).
у корпус не потрапила вода або якщо вода потрапила у корпус, то пристрій повинен мати все необхідне для дренажу.
(обов'язковий)
Випробний зразок треба встановлювати, як зазначено в А.2 та розміщувати у вільному просторі або у змодельованих умовах вільного простору.
Умови вимірювання, у яких звуковий тиск змінюється залежно від відстані за формулою 1/r2 із похибкою ±10 % (±1 дБ для рівня звукового тиску) у місцях розташування пристрою і мікрофона під час вимірювання, розглядають як задовільні.
|
Національна примітка. r - відстань між звуковим пожежним оповіщувачем та мікрофоном. |
А.2.1 Треба змоделювати нормальні умови установлювання, зазначені виробником.
А.2.2 Для пристроїв, що їх монтують на поверхні, зразок повинен бути жорстко закріплений на гладкій плоскій поверхні з вільним простором навколо нього, який дорівнює, принаймні, 4h пристрою над монтажною поверхнею (див. рисунок А.1). Монтажна поверхня повинна мати масу, достатню для опору інерційному ефекту випробного зразка і повинна мати коефіцієнт поглинання не менше ніж 0,06.
Примітка. Приклад схеми монтажу показано на рисунку А.1.
А.2.3 Для пристроїв, що їх монтують на опорі, зразок треба кріпити за допомогою штатних засобів до жорстко закріпленої конструкції, яка має достатню масу для опору інерційному ефекту випробного зразка.
Необхідно прийняти заходи, щоб гарантувати, що монтажна конструкція не буде завадою для поля вимірювання.
Треба використовувати вимірювач рівня звукового тиску, який відповідає ІЕС 60651 класу 2 або вище.
Вимірювання вважають достовірними, якщо в місцях знаходження мікрофона, фоновий середньозважений рівень звуку, принаймні, на 10 дБ нижче номінального середньозваженого рівня звуку випробного пристрою.
А.5.1 Середньозважений рівень звуку треба вимірювати та записувати у дБ із використовуванням швидкодійового вимірювального пристрою. У випадку пульсівного звуку повинне бути прийняте максимальне значення, виміряне, протягом, принаймні, повного циклу акустичної діаграми спрямованості.
А.5.2 Одне значення рівня звуку повинне бути прийняте на відстані 3 м від точки установлювання пристрою для кожного з таких положень мікрофона:
для пристрою, встановленого на плоскій поверхні: з інтервалом 30° у межах сектора, обмеженого кутами від 15° до 165°, по півколу з центром у точці установлювання пристрою у двох взаємно перпендикулярних площинах, що відповідають горизонтальній та вертикальній площинам пристрою в його спроектованому положенні (див. рисунок А.2);
для пристрою, встановленого на опорі: з інтервалом 30° по колу 360° з центром у точці установлювання пристрою, у двох взаємно перпендикулярних площинах, що відповідають горизонтальній та вертикальній площинам пристрою в його спроектованому положенні (див. рисунок А.З).
А.5.3 Середньозважений рівень звуку на відстані 1 м повинен бути отриманий додаванням коефіцієнта перераховування 9,54 дБ до значення, отриманого на відстані 3 м.
Пояснення:
А - дерев'яна конструкція відповідно до навантаги;
В - амортизувальні подушки для мінімізації передавання вібрації;
С - дротові підвіси;
D - звуковий пожежний оповіщувач;
Е - балансувальна маса.
Примітка. Якщо виявлено, що матеріал основи або підлоги впливає на отримані результати, то треба покласти звукопоглинальний матеріал на площадку або підлогу на відстань, принаймні, 3 м від проекції точки установлювання.
Рисунок А.1 - Рекомендований спосіб установлювання
Пояснення:
А - балансувальна маса;
В - звуковий пожежний оповіщувач;
С - вимірювач рівня звуку.
Примітка. Для вимірювання у вертикальній площині тривожний пристрій може бути повернуто на 90°.
Рисунок А.2 - Місця вимірювання для пристроїв, встановлюваних на поверхні
Пояснення:
1 - вид зверху;
2 - вид збоку;
А - оповіщувач;
В - вимірювач рівня звуку.
Рисунок А.3 - Місця вимірювання для пристроїв, встановлюваних на опорі
(обов'язковий)
В.1.1 Описано випробовувальну камеру і метод вимірювання рівня звуку, призначені для виконання порівняльного оцінювання функціювання пожежного звукового оповіщувача до, під час і після випробування на впливання довкілля, що зазначені у цьому стандарті.
В.1.2 Випробний зразок треба розташовувати у ревербераційній випробовувальній камері, як зазначено у В.2, яка повинна рівномірно розподіляти звукову енергію по всьому її об'єму, щоб гарантувати несуперечливе вимірювання звукового тиску під час різних випробовувань на впливання довкілля.
Примітка. Оскільки випробовувальний метод пов'язаний з визначанням результатів порівняльного випробовування для одного пристрою, деякі з використаних параметрів, під час конструювання ревербераційних камер для точного вимірювання, були пом'якшені.
Одна й та сама конструкція випробовувальної камери та одні й ті самі умови установлювання звукового пожежного оповіщувача треба використовувати для всіх випробовувань, що їх проводять на даному зразку, і вони повинні бути повністю зазначені в протоколі випробовування.
В.2.1 Розмір
Об'єм випробовувальної камери, виражений у м3, повинен бути не менше ніж 0,5 чи 125 х 106/f3, де 90% звукової енергії є на частотах більше f, але може бути більший.
Випробний зразок не повинен перевищувати 5 % об'єму випробовувальної камери.
В.2.2 Форма
Випробовувальна камера повинна мати шість стінок і повинна бути сконструйована так, щоб:
