Ущільнювальні пристрої повинні забезпечувати збирання інтервалу ущільнення необхідної довжини відповідно до 4.5.
При застосуванні пневматичних тампонів з еластичними оболонками довжина кожної секції повинна бути не менше ніж 1 м, а їх конструкція - забезпечувати складання інтервалу ущільнення необхідної довжини (згідно з 4.5).
5.5.4 Спуск ущільнювальних пристроїв і подачу повітря в пусковий інтервал свердловини виконують за допомогою труб (замкового, муфтового або ніпельного з'єднання), внутрішній прохідний переріз яких повинен бути не менше ніж 200 мм2.
З'єднання нагнітальних труб між собою та з ущільнювальними пристроями, а також з'єднання останніх повинні забезпечувати вільний прохід (спуск) датчика пристрою для вимірювання температури повітря в пусковому інтервалі центральної свердловини.
5.5.5 Шпаруватість сполучних фільтрів, що встановлюються між ущільнювальними пристроями (при застосуванні подвійних ущільнювальних пристроїв), повинна бути не менше:
для пускових інтервалів центральних свердловин - 5 %;
для спостережних свердловин - 1 %.
При застосуванні з'єднувальних фільтрів датчик тиску встановлюють на зовнішній поверхні з'єднувального фільтра.
При застосуванні в якості ущільнювальних пристроїв пневматичних тампонів тиск розтиснення останніх визначають на тарувальному стенді.
Для поточного контролю тиску розтиснення пневматичних тампонів магістралі підключають до відповідних вимірювачів тиску.
6.1.1 Умови проведення випробування
6.1.1.1 Визначення проникності методом відкачування води зі свердловин виконують за наступними технологічними схемами випробувань:
кущова - у складних гідрогеологічних умовах і для відповідальних об'єктів;
одиночна - у простих гідрогеологічних умовах і переважно на ранніх стадіях вишукувань.
Місце розташування пунктів випробувань, кількість відкачувань і технологія їх проведення (кількість і розташування спостережних свердловин, тривалість відкачування) визначають у проекті проведення робіт залежно від цільового призначення випробувань з урахуванням інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов (згідно з 4.3).
При кущовій схемі випробувань кількість та розташування спостережних свердловин і глибину закладення фільтрів приймають залежно від зміни в просторі фільтраційних властивостей пласта і прийнятої розрахункової схеми.
Відстані між центральною й спостережною свердловинами встановлюють на основі попередніх розрахунків за умови, щоб різниця величин зниження рівня води в сусідніх спостережних свердловинах і величина зниження рівня на кінець відкачування в дальній спостережній свердловині перевищувала абсолютну величину можливої помилки вимірювання рівня не менше ніж у десять разів.
6.1.1.4 Тривалість випробувань за кущовою схемою визначають на основі попередніх розрахунків за умови, що при обраній тривалості відкачування води мають бути отримані репрезентативні залежності зміни зниження рівня води в часі й за площею, а спостережні свердловини повинні бути розташовані в зоні квазісталого режиму.
6.1.1.5. Тривалість випробувань при кущовій схемі має бути не менше ніж 3 доби (з обов'язковим відкачуванням води в умовах квазісталого режиму не менше ніж 1 доба), при одиночній схемі -не менше ніж 0,5 доби.
6.1.2 Підготовка до випробування
6.1.2.1 Підготовку до випробування проводять у наступному порядку:
чищення свердловин від шламу;
вимірювання рівня води в свердловинах;
установка фільтрів або тампонів і заміри глибини їх установлення;
повторне чищення свердловин після установлення фільтрів (за необхідності);
установка водомірної рейки в близько розташованій водоймі за наявності гідравлічного зв'язку випробовуваного горизонту з водоймою (рікою);
закріплення й нівелювання нульових точок (точок заміру);
перевірка, установка й підготовка вимірювальної апаратури;
вимірювання рівня води в свердловинах;
монтаж устаткування водопідйомника й пристрою для відведення відкачуваної води;
спостереження після прокачування за відновленням рівня води до статичного.
6.1.2.2 Буріння свердловин виконують ударно-канатним або обертальним (колонковим, роторним) способами. При бурінні свердловин на ділянках будівництва житлових, громадських, промислових, гідротехнічних і меліоративних споруд застосування глинистих розчинів забороняється. Промивання вибою свердловин виконують тільки чистою водою.
На ділянках будівництва водозабору підземних вод буріння свердловин у пухкому або нестійкому скельному фунті, що містить напірну воду, допускається із застосуванням глинистих розчинів і наступною (перед випробуванням) ретельною їх розглинизацією.
Якщо стійкість стінок стовбура свердловини не забезпечується, слід установлювати фільтри.
При спуску тампона, фільтра, затрубного п'єзометра в свердловину повинна бути забезпечена герметичність з'єднань труб.
Башмак колони обсадних труб повинен бути розташований не вище ніж 1 м над верхом фільтра.
При розташуванні фільтра із гравійною обсипкою фільтр оголюють поступово, піднімаючи щораз колону обсадних труб на 0,5 м або 0,6 м після засипки в свердловину шару гравію заввишки від 0,8 м до 1 м. Верхня межа обсипки має бути вище верху водоприймальної частини фільтра.
Свердловина повинна бути забезпечена надійною ізоляцією від поверхневих вод і атмосферних опадів.
Прокачування свердловин проводять не менше ніж 2 год до повного освітлення відкачуваної води з наступним спостереженням за відновленням рівня води до статичного. Прокачування свердловин у пухких ґрунтах проводять з поступовим збільшенням витрат води.
Перед початком випробування заповнюють журнал відкачування води (відповідно до додатків А, Б).
6.1.3 Проведення випробування
6.1.3.1 При проведенні випробування виконують наступні основні операції:
включення водопідйомника;
відкачування води з фіксацією початку робіт у журналі випробувань;
вимірювання витрат і рівня води в центральній свердловині;
вимірювання рівнів води в спостережних свердловинах і в річці (водоймі) водомірною рейкою;
контроль за роботою вимірювальної апаратури і ведення журналу випробування;
фіксація в журналі випробування змін природної обстановки, що впливає на режим рівня підземних вод (дощ, паводок, танення снігу, зміна атмосферного тиску, температури тощо);
припинення відкачування;
спостереження за відновленням рівня води в свердловинах і за необхідності нівелювання нульових точок;
замірювання глибини центральної свердловини.
Випробування проводять при одній постійній величині витрат або зниження рівня води.
При відкачуванні безперервно відводять відкачувану воду на відстань, яка б виключала можливість впливу цієї води на рівень (напір) води в свердловинах на період відкачування і наступного відновлення рівня.
Відкачування необхідно проводити безупинно; нетривалі перерви з технічних причин не повинні перевищувати сумарно від 10 % до 15 % тривалості випробування і не повинні викривляти графік (загальний вид) зміни рівня води в часі.
Частота вимірювання витрат і динамічних рівнів води в процесі випробування визначається проектом проведення робіт в залежності від цільового призначення і тривалості відкачування і має бути достатньою для побудови тимчасових графіків простежування зниження (підвищення при відновленні) рівня води. Вимірювання витрат води проводять у ті самі строки, що й заміри рівнів.
Спостереження за рівнем води у свердловинах куща (при виконанні дискретних вимірювань) виконують у тій же послідовності, щоб проміжки часу між вимірюваннями в тих самих свердловинах були за можливості рівними.
Не допускається у період паводків відкачувати воду зі свердловин, що розташовані на прибережних ділянках; з водоносного горизонту, гідравлічно пов'язаного з поверхневими водотоками й водоймами; зі свердловин, що розташовані поблизу великих карстових джерел зі значними коливаннями витрат в часі.
Після закінчення відкачування спостерігають за відновленням рівнів води в свердловинах; при цьому частота спостережень має забезпечувати одержання репрезентативних графіків простежування.
Ліквідацію свердловин, передбачену проектом проведення робіт, виконують після польової обробки результатів випробувань і перевірки всіх отриманих даних.
6.1.3.10 Для контролю відкачування води й поточної інтерпретації результатів будують графіки:
зміни величин зниження рівнів води S у часі t за центральною (графік S = f(t)) та спостережними свердловинами (графік S = f(lg t));
зміни величини витрат води Q у часі в центральній свердловині (графік Q = f(t));
площадкового (графік S = f(lg r)) та комбінованого (графік S = ) простеження за даними кущового відкачування (за необхідності), де r є відстанню між центральною й спостережними свердловинами.
6.2.1 Умови проведення випробування
Місце розташування пунктів випробування, кількість наливань води в шурфи й методику їх проведення визначають у проекті проведення робіт з урахуванням умов, зазначених у 4.4, з наступним уточненням їх за даними польових досліджень і лабораторних випробувань ґрунтів.
До складу польових робіт входять: дослідження свердловинами або шурфами товщі ґрунту, геологічна документація товщі й відбір проб ґрунту з кожного виділеного шару, але не рідше ніж через 0,5 м.
За результатами лабораторних випробувань ґрунтів повинні бути визначені: щільність, пористість, вологість, повна вологоємність і гранулометричний склад (для пісків).
Випробування методом наливання води в шурфи виконують в однорідних за літологічним складом і щільністю ґрунтах.
Випробування проводять при постійному напорі води за технологічними схемами:
усталеного руху води до стабілізації витрат води за умови, що глибина промочування в період проведення випробувань не досягне капілярної кайми ґрунтових вод або межі шару ґрунту з іншою водопроникністю;
несталого руху води - без необхідності стабілізації витрат води й обмеження глибини промочування.
Проведення випробування за схемою несталого руху води допускається при вільному зниженні рівня та постійних витратах води.
6.2.1.5 Вода, що застосовується для випробувань, повинна бути без механічних і органічних домішок.
6.2.2 Підготовка до випробування
6.2.2.1 Підготовку до випробування проводять в наступному порядку:
облаштування зумпфа у шурфі, зумпф має бути завглибшки не менше ніж 20 см із розрівняним дном і видаленим кольматуючим матеріалом;
встановлення інфільтрометра вдавленням на глибину не більше ніж на 2,5 см;
облаштування на дні зумпфа подушки з піску, дрібного гравію або іншого добре проникного матеріалу шаром від 1 см до 2 см;
встановлення живильних і резервних ємностей з водою;
перевірка безпосередньо перед початком випробувань роботи системи живлення;
підготовка устаткування для буріння свердловини й засобів для відбору проб ґрунту на вологість.
Зазор між кільцем інфільтрометра і стінками зумпфа заповнюють ґрунтом, вийнятим у процесі проходки зумпфа, шарами від 2 см до 5 см із трамбуванням шарів до щільності, близької до щільності ґрунту в природному стані.
При використанні двокільцевого інфільтрометра кільця повинні бути встановлені концентрично, а рівні води в них однаковими.
6.2.2.4 Перед початком випробувань заповнюють журнал випробувань (відповідно до додатка В).
6.2.3 Проведення випробування
6.2.3.1 При проведенні випробування виконують наступні основні операції:
заповнення інфільтрометра водою шаром не менше ніж 10 см з фіксацією початку випробувань у журналі;
безперервна подача води для підтримки заданого рівня або витрати;
замір рівня й витрати води, що надходить до інфільтрометра;
контроль за роботою вимірювальної апаратури й ведення журналу випробувань із фіксацією змін природної обстановки;
припинення наливання;
буріння свердловин (після закінчення наливання) для відбору проб ґрунту на вологість та визначення глибини промочування.
Вимірювання витрат води проводять через 10 хв протягом першої години, через 20 хв - протягом другої години, через 30 хв - протягом третьої години й далі - через 60 хв до закінчення випробування.
Витрати води вважають сталими, якщо протягом останніх 6 год не спостерігаються зменшення та відхили значень вимірювань більше ніж 10 % від середньої величини.
Для визначення глибини промочування допускається використовувати радіометричні методи.
Для своєчасного контролю за ходом наливання й інтерпретації результатів у процесі випробувань будують графіки:
- при наливанні з постійним напором h = const - графіки υ = f(t) та υw = f(w), де υ = - поточна швидкість (Q - витрати) усмоктування води; w - сумарний (з початку випробувань до моменту виміру) об'єм води, що всмоктується (величини v та w слід приймати на один і той же момент часу); F- площа інфільтрометра;
- при наливанні з постійною витратою Q = const або з вільним зниженням рівня - графіки h = f(t) та и = f(t), де h - висота шару води в інфільтрометрі; и - швидкість підйому або зниження рівня води в інфільтрометрі.
