Страница 2: ДСТУ Б В.2.7-210:2009. Будівельні матеріали. Матеріали з відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови (59937)

4.10 При виготовленні матеріалів з відсівів дроблення слід виконувати вимоги пожежної безпе-
ки, встановлені ГОСТ 12.1.004, НАПБ А.01.001.

11. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати у відповідності з вимогами
    ГОСТ 12.3.009 та ГОСТ 12.3.020.

12. Працівники повинні використовувати засоби індивідуального захисту:

• рукавиці згідно з ГОСТ 12.4.010;

• окуляри захисні згідно з ГОСТ 12.4.013;

• костюми захисні згідно з ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575.

4.13 Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати норм, установлених для
підприємства-виробника матеріалів з відсівів дроблення на підставі ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.
Контроль - згідно з ГОСТ 17.2.3.01.

Концентрація пилу мінерального в повітрі населених місць в районі розміщення підприємств з виробництва матеріалів не повинна перевищувати 0,05 мг/м³ відповідно до вимог ДСП-201. Контроль - згідно з МУ 4436.

14. Стічні води повинні відповідати вимогам СанПиН 4630. Контроль стічних вод - згідно з
    ДСТУ 3812.

15. Відходи, які утворюються при виробництві матеріалів з відсівів дроблення, утилізуються у
    відповідності з вимогами ДСанПіН 2.2.7.029.

16. До виконання робіт з виготовлення матеріалів з відсівів дроблення допускаються особи не
    молодше 18 років, які пройшли:

• попередній медичний огляд у відповідності з вимогами наказів МОЗ України;

• професійну підготовку;

• вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки та електробезпеки.

4.17 Під час виготовлення матеріалів з відсівів дроблення необхідно:
- дотримуватись установлених технологічних процесів;

• виконувати інструкції з безпеки праці на кожному робочому місці;
  - дотримуватись правил особистої гігієни;

• використовувати засоби індивідуального захисту.

5 МАРКУВАННЯ

5.1 Підприємство-виробник має супроводжувати кожну партію матеріалу з відсівів дроблення, яка поставляється, документом про якість установленої форми, в якому вказують:

• найменування підприємства-виробника та його адресу;

• номер та дату видачі документа;

• найменування та адресу споживача;

• номер партії, найменування та кількість матеріалу;

• номери вагонів або номер судна та номери накладних;
  - ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів;

• зерновий склад матеріалу та модуль крупності;

- вміст пилоподібних та глинистих часток, у тому числі глини у грудках; при розробленні
відвалів - вміст глинистих часток, який визначається за 7.2;

5

ДСТУ Б В.2.7-210:2009

• марку за міцністю;

• позначення даного стандарту.

Підприємство-виробник повинно мати та повідомляти споживачеві за його вимогою наступні характеристики матеріалів з відсівів дроблення:

• вміст порід та мінералів, які відносяться до шкідливих домішок відповідно до ГОСТ 23845;

• значення водопоглинання матеріалів з відсівів дроблення, яке визначають у спеціалізованих
  лабораторіях.

6 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Матеріали з відсівів дроблення транспортують у залізничних вагонах та судах, а також в ав-
   томобілях відповідно до затверджених у встановленому порядку правил перевезення вантажів
   відповідним видом транспорту та зберігають на складі у виробника та споживача в умовах, що вик-
   лючають їх забруднення.

1. Матеріали з відсівів дроблення транспортують і зберігають окремо за групами та, марками.

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Випробування матеріалів з відсівів дроблення виконують згідно з ГОСТ 8735 та даним
   розділом.

2. Визначення вмісту глинистих часток методом набухання

7.2.1 Апаратура та реактиви:

• сушильна шафа, що забезпечує температуру нагрівання (105 ± 5) °С;

• скляна паличка з гумовим наконечником - 2 шт;

• скляний мірний циліндр місткістю 100 мл - 2 шт;

• лійка - 2 шт;
  - сито з сіткою № 016;

• хлористий кальцій 5 % розчин.

7.2.2 Проведення випробувань

Середню пробу матеріалу масою 500 г висушують до постійної маси при температурі (105 ± 5) °С та просіюють через сито з сіткою № 016. Визначають вміст у пробі часток розміром менше 0,16 мм (Х₀₁₆). Пробу, яка пройшла через сито, зменшують методом квартування у кілька разів і рівними порціями засипають два градуйованих скляних мірних циліндри номінальною місткістю по 100 мл кожний. Матеріал, який випробують, ущільнюють у кожному циліндрі до постійного об'єму, рівного 10 мм³, шляхом постукування по циліндру. Потім матеріал у циліндрі розрихлюють, заливають 50-70 мл дистильованої води, ретельно перемішують скляною паличкою з гумовим наконечником до повного зникнення мазків глини на стінках циліндру. Після цього в циліндр як коагулянт заливають 5 мл 5 %-ного розчину хлористого кальцію, доливають дистильовану воду до 100 мл і ретельно перемішують вміст циліндру. Після відстоювання протягом 20 - 30 год вимірюють об'єм оса-

6

ду.

ДСТУ Б В.2.7-210:2009

За значенням К (див. таблицю 2) визначають вміст глинистих часток П_гл в кожному циліндрі у відсотках, приймаючи для подальших розрахунків середнє арифметичне значення результатів двох визначень.

7.3 Визначення водопоглинання

7.3.1 Апаратура:

- технічні ваги, похибка виміру 0,1 % маси проби;

• сушильна шафа, що забезпечує температуру нагрівання (105 ± 5) °С;
  - лист з металу площею 0,1 м², висота борта 50 мм;

• ємність з металу для замочування проби;

• ємність з металу для висушування проби до постійної маси;

• трамбівка масою (340 ± 14) г з плоскою круглою трамбувальною поверхнею діаметром (23 ± 3) мм;

• форма з металу у вигляді зрізаного конусу діаметром 40 мм у вершині, 90 мм в основі та
  заввишки 75 мм;

• пристрій для подавання теплого повітря (фен);

• сито з сіткою № 5;

• сито з сіткою № 016.

7

ДСТУ Б В.2.7-210:2009

7.3.2 Підготовка проби

Для випробування беруть пробу матеріалу у повітряно-сухому стані масою не менше 1 кг, просіюють через сито з отворами розміром 5 і 0,16 мм. Пробу ретельно промивають на ситі 0,16 мм для очищення поверхні зерен від тонкодисперсних забруднень матеріалів. До промитої проби додають завчасно відсіяну фракцію менше 0,16 мм.

7.3.3 Проведення випробувань

Підготовлену пробу вміщують у ємність з металу та заливають водою так, щоб проба була повністю нею накрита, видаляють перемішуванням бульбашки повітря та витримують пробу у воді протягом 24 год. Температура води при випробуванні (20 ± 5) °С. Обережно зливають воду та переносять пробу на лист, розподіляючи її рівномірним шаром по дну.

Для видалення вологи з поверхні зерен матеріалу спрямовують на нього струмінь теплого повітря. Для забезпечення рівномірного висихання матеріал перемішують через рівні проміжки часу. Сушку ведуть до досягнення матеріалом сипучого стану.

Пробі дають охолонути до кімнатної температури, час від часу перемішуючи її. Частину проби засипають у конічну форму та злегка ущільнюють 25 разів трамбівкою. Виїмки, які залишилися після ущільнення, не заповнюють. Форму обережно знімають. Якщо конус не розвалюється, продовжують сушку та повторюють випробування. Сушку проводять до тих пір, поки конус при видаленні форми буде розсипатися.

Наважку матеріалу масою 50 г у насиченому водою стані з сухою поверхнею зерен розміщують у сушильній шафі та сушать до постійної маси при температурі (105 ±5) °С.

4. Міцність вихідної гірської породи визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-71.

5. Наявність забруднюючих домішок визначають візуально.

7.6 Вміст порід у мінералах, які відносяться до шкідливих домішок, визначають згідно з
ГОСТ 23845 та ДСТУ Б В.2.7-43.

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. Поставку та приймання матеріалів з відсівів дроблення здійснюють партіями. Партією вва-
   жають кількість матеріалу, яку одночасно поставляють одному споживачу в одному залізничному
   составі або в судні. При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кількість ма-
   теріалу, яку відвантажують одному замовнику протягом доби.

2. Кількість матеріалу, що поставляється, визначають за об'ємом або масою у вагонах, судах
   та автомобілях.

Матеріал, який відвантажують у вагони чи автомобілі, зважують на залізничних або автомобільних вагах. Масу матеріалу, якій відвантажують у судна, визначають за їх осіданням.

Перерахунок кількості матеріалу з одиниць маси в об'ємні здійснюють за значеннями насипної щільності матеріалу, яку визначають у стані природної вологості.

8.3 Приймальний контроль якості матеріалів на підприємстві-виробнику здійснюють шляхом
випробувань змінних проб, які відбирають з потоків матеріалу на стрічкових конвеєрах, згідно з
ГОСТ 8735. Випробування містять визначення зернового складу та вмісту пилоподібних та глинис-

8

ДСТУ Б В.2.7-210:2009

тих часток, у тому числі глини у грудках. Якість матеріалу за перерахованими показниками контролюють щоденно, при цьому відбирають та випробують одну змінну пробу матеріалу.

4. Періодично, не менше одного разу у квартал, визначають насипну густину, вміст глинистих
   часток та водопоглинання. Насипну густину у стані природної вологості визначають при необхід-
   ності при відвантаженні матеріалів.

5. Споживач при контрольній перевірці якості матеріалу з відсівів дроблення повинен викорис-
   товувати правила та методи випробувань, які встановленні даним стандартом.

6. Число точкових проб, які відбирають для контрольної перевірки якості матеріалу в кожній
   партії, повинно бути не менше:

Точкові проби об'єднують у середню пробу, яка характеризує партію, що контролюється. Усереднення, скорочення та підготування проби до випробувань виконують згідно з ГОСТ 8735.

8.7 Для контрольної перевірки якості матеріалу, що відвантажують залізничним транспортом, точкові проби відбирають при розвантаженні вагонів з потоку матеріалу на стрічкових конвеєрах, які використовують для транспортування його на склад споживача.

При розвантаженні вагона відбирають через рівні інтервали часу п'ять точкових проб. Число вагонів приймають з урахуванням отримання числа точкових проб, що вимагається, у відповідності до 8.6. У випадку, якщо партія складається з одного вагону, при його розвантаженні відбирають п'ять точкових проб, які об'єднують у середню пробу.

Якщо безперервний транспорт при розвантаженні не застосовують, точкові проби відбирають безпосередньо з вагонів. Для цього поверхню матеріалу у вагоні вирівнюють та в точках відбору проб викопують ямки глибиною 0,2 - 0,4 м. Точки відбору приймають у центрі та в чотирьох кутах вагона, при цьому відстань від бортів вагона до точок відбору повинна бути не менше 0,5 м. Проби із ямок відбирають совком, переміщуючи його знизу до верху вздовж стінки ямки.

Відбір проб матеріалу, що відвантажують водним та автомобільним транспортом, здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-32.

9 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

9.1 Виробник гарантує відповідність матеріалів з відсівів дроблення вимогам цього стандарту при дотриманні умов транспортування та зберігання, встановлених даним стандартом.

9

ДСТУ Б В.2.7-210:2009

КОД УКНД 91.100.15

Ключові слова: матеріали з відсівів дроблення, технічні вимоги, методи контролювання, правила приймання.

Р едактор - А.О. Луковська

Коректор А.І. Луценко Комп'ютерна верстка - І.С. Дмитрук

Формат 60х84¹/в. Папір офсетний. Гарнітура "АгіаІ". Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ - 37, 03037, Україна.

Тел. 249 - 36 - 62

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців ДК№ 690 від 27.11.2001 р.

10