---

6 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ

Випробувальне обладнання застосовують для прикладення навантаження на зразок так, щоб деформація була рівномірно розподілена по всій поверхні. Якщо плити випробувального обладнання коротше зразка для випробування, використовують опорну балку з довжиною, що перевищує довжину зразка для випробування, і висотою, що перевищує або дорівнює довжині плити. Випробувальне обладнання оснащують опорною поверхнею, що самоблокується.

Take samples of mortar from the mason's board to make mortar specimens and determine the flow value of fresh mortar in accordance with prEN 1015-3, the air-content of the fresh mortar in accordance with prEN 1015-7 and the compressive strength of mortar in accordance with prEN 1015-11 at the time of testing the masonry specimens.

6 APPARATUS

A testing machine that will apply load to a specimen such that displacements are uniform across the loaded surfaces. If the platens of the testing machine are shorter than the specimen to be tested, loading beams having a length greater than the length of the specimen and a depth greater than or equal to the length beyond the edge of the platens shall be used. The testing machine shall be fitted with a self-locking ball-seating.

Таблиця 1 - Вимоги до випробувального обладнання

Table 1 - Requirements for testing machines

7 ВИГОТОВЛЕННЯ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ВИПРОБУВАННЯ

7.1 Виготовлення зразків для випробування кам'яної кладки

Для випробування виготовляють не менше трьох зразків з розмірами, наведеними в таблиці 2 і на рисунку 1.

Якщо висота зразка для випробування відповідно до таблиці 2 перевищує 1000 мм, допускається зменшувати розмір зразка для випробування (за винят-

7 PREPARATION OF SPECIMENS

7.1 Masonry specimens

Use at least three specimens having the sizes given in table 2 and figure 1.

If the expected height of the specimen in accordance with table 2 is greater then 1000 mm, it is allowable to reduce the dimensions of the specimen (except for

Таблиця 2 - Розміри зразків для випробування міцності кам'яної кладки при стиску

Table 2 - Small specimen sizes for testing the compressive strength of masonry

ком зразків, що мають у складі елементи з перфораційними отворами перпендикулярно до напрямку прикладення навантаження) шляхом зрізання елементів, що використовуються для формування нижнього і верхнього шару кам'яної кладки за умови:

а)

b) Зразки для випробування містять хоча б один вертикальний шов кам'яної кладки, розташований в центрі основної частини;

3. Висота вирізаної частини елементів нижнього і верхнього шару кам'яної кладки не менше товщини зразка для випробування

4. Початкові поверхні елементів використовують для швів із заповненням будівельним розчином.

those made with units having perforations perpendicular to the direction of loading) by cutting the units used to make the bottom and the top courses provided that:

a)

2. The specimens include at least one head joint in the central course centrally placed

2. The height of the cut portions of the units in the top and bottom courses is not less than the thickness of the specimen

3. The original faces of the units shall be used for mortar joints.

7.2 Виготовлення і витримка зразків

Зразки для випробування розміщують на плоскій горизонтальній поверхні. Для запобігання висиханню зразків для випробування протягом трьох днів після виготовлення застосовують відповідні заходи, наприклад, зразки укривають поліетиленовою плівкою, після чого залишають розкритими в лабораторних умовах.

Перевіряють, щоб поверхні розподілу навантаження зразків для випробування були плоскими, і розташовані паралельно одна одній під прямим кутом до основної осі зразка для випробування. Цього досягають, наприклад, за допомогою використання у верхньому і нижньому шарах зразка для випробування товстолистової сталі, за необхідності відфрезерованої тонким зрівнюючим шаром відповідного матеріалу, наприклад, гіпсового штукатурного розчину або відповідного будівельного розчину. Якщо листовий матеріал не використовують відразу ж після виготовлення зразка для випробування, наприклад, при

7.2 Construction and curing of the specimens

Build the specimens on a flat horizontal surface. Take appropriate steps to prevent the test specimens from drying out during the first three days after construction e.g. by covering them with polyethylene sheets, after which time leave them uncovered in a laboratory environment.

Ensure that the load distribution faces of the specimens are flat and parallel to one another and at right angles to the main axis of the specimen. This may be achieved for example by using steel plates, at the top and the bottom of the specimen, which have been milled flat on the machine side together, if necessary, with a thin compensating layer of a suitable material e.g. gypsum plaster or an appropriate mortar. If each plate is not applied at the same time as the specimen is built, e.g. when the specimen is put into the testing machine, the mortar used for this purpose shall achieve at least the same strength as the mortar in the masonry at the time the masonry is tested.

встановленні зразка у випробувальне устаткування, застосований для цієї мети розчин доводять до міцності розчину кам'яної кладки у момент випробування кам'яної кладки.

Зразки випробовують у момент досягнення розчином величини міцності при стиску, що знаходиться в межах значень, наведених у колонці 3 таблиці 3. Міцність при стиску розчину визначають відповідно до prEN 1015-11.

За необхідності випробування зразків кам'яної кладки проводять у визначений термін (наприклад, через 28 діб), міцність розчину визначають у момент випробування.

Test the specimens at an age at which the mortar compressive strength falls within the range of values given in column 3 of table 3. Determine the compressive strength of the mortar in accordance with prEN 1015-11 at the age at which the specimens are tested.

Alternatively if the masonry specimens are to be tested at a set time, e.g. 28 d, the strength of the mortar shall be determined at that age of testing.

Таблиця 3 - Допустимі границі міцності розчину для проведення випробування

Table 3 - Permissible ranges of mortar strength within which masonry may be tested

8 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

8.1 Встановлення зразків для випробування на випробувальне обладнання

Проводять центрування зразка у випробувальному обладнанні. Перевіряють суміщення верхньої і нижньої поверхонь зразка для випробування з випробувальним обладнанням, за необхідності використовують тонкий вирівнюючий шар.

8 PROCEDURE

8.1 Placing the specimens in the testing machine

Place the specimen centrally in the testing machine. Ensure that both the top and bottom of the specimen are in full contact with the testing machine, if necessary using a thin compensating layer.

8.2 Навантаження

Рівномірно розподіляють навантаження по верхній і нижній поверхні зразка для випробування. Поступово збільшують навантаження, щоб досягти руйнування в межах від 15 хв до 30 хв від початку прикладення навантаження.

Примітка. Рівень навантаження, необхідний для руйнування зразка в рекомендований час, залежить від міцності кам'яної кладки. Час руйнування першого зразка для випробування використовують як орієнтир необхідного рівня навантаження. Значення рівнів змінюються в межах від 0,15 Н/(мм²·хв) для будівельних блоків низької міцності до 1,25 Н/(мм²·хв) для будівельних блоків високої міцності.

Модуль пружності визначають таким чином: зразки для випробування кам'яної кладки оснащують вимірювальними пристроями для вимірювання зміни висоти відповідно до рисунка 1. Силу стиску прикладають не менше ніж у три етапи до досягнення половини можливого максимального значення. Після кожного етапу протягом 2 хв ± 1 хв силу стиску підтримують постійною для визначення зміни висоти. Після закінчення останнього етапу силу стиску збільшують на постійну величину до руйнування. За наявності вимірювальних пристроїв, фіксуючих деформацію в процесі прикладання сили, встановлюють постійний рівень навантаження для отримання максимальної сили в межах від 15 хв до 30 хв.

8.3 Вимірювання

Реєструють:

• розміри поперечного перерізу зразків для випробування з прикладеним навантаженням з точністю до ± 1 мм;

• максимальне навантаження у Ньютонах з точністю до 1 кН;

• навантаження, за якого відбувається видиме руйнування;

8.2 Loading

Apply the load uniformly to the top and bottom of the specimen. Increase the load steadily so that failure is reached after 15 min to 30 min from the commencement of loading.

NOTE. The loading rate required in order that failure occurs in the recommended time depends on the strength of the masonry concerned. The time taken to fail the first specimen tested will be a guide as to the required rate. As a guide, rates will vary from about 0,15 N/(mm²·min) for low strength units to 1,25 N/(mm²·min) for high strength units.

If the modulus of elasticity is to be determined, proceed as follows: the masonry specimens shall be fitted with measuring devices as shown in figure 1 in order to measure the change in height. Apply the compressive force in at least 3 equal steps until half the probable maximum force is attained. After each step, the compressive force shall be kept constant for 2 min ± 1 min in order to determine the changes in height. After completion of the measurements of the last step, increase the compressive force at a constant rate until failure. If measuring devices are available that can measure the the displacement whilst applying the force continuously, select the constant loading or displacement rate so that the maximum force is attained after 15 min to 30 min.

8.3 Measurements

Record the following:

• the dimensions of the loaded cross-section of the specimen with an accuracy of ± 1 mm

• the maximum load in Newtons to the nearest 1 kN

- the load at which visible cracks occur

- час від початку прикладення навантаження до досягнення максимального навантаження.

Для визначення модуля пружності фіксують величину переміщення в чотирьох точках з точністю до ± 25·10^-6 відповідно до рисунка 1 до досягнення 50 % максимального значення навантаження.

9 РОЗРАХУНКИ

9.1 Визначення міцності при стиску

Міцність при стиску окремого зразка для випробування кладки розраховують з точністю до 0,1 Н/мм² за наступною формулою:

- the length of time from the start of loading until the maximum load is achieved

If the modulus of elasticity is to be determined, displacement measurements with an accuracy on the strains of ± 25·10^-6 shall be taken at the four measuring points shown in figure 1 up to about 50 per cent of the maximum load.

9 CALCULATIONS

9.1 Expression of strength results

Calculate the compressive strength of each masonry specimen to the nearest 0,1 N/mm², using the following formula:

9.2 Визначення модуля пружності

Модуль пружності E_i визначають як січний модуль від середнього значення деформації в чотирьох точках виміру при навантаженні, що дорівнює одній третій максимально можливого значення навантаження.

9.2 Expression of modulus of elasticity results

Calculate the modulus of elasticity E_i as a secant modulus from the mean of the strains of all four measuring positions occurring at a stress equal to one third of the maximum stress achieved.

10 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ

10.1 Середнє значення міцності при стиску

Середнє значення міцності при стиску (f) зразків для випробування кам'яної кладки розраховують з точністю до 0,1 Н/мм². При відхилі значень міцності кам'яної кладки і розчину при стиску під час випробування, результати випробування коригують відповідно до додатка А.

10.2 Характеристична міцність при стиску

Характеристичну міцність при стиску кам'яної кладки розраховують з

10 EVALUATION OF RESULTS

10.1 Mean compressive strength

Calculate the mean compressive strength (f) of the masonry specimens to the nearest 0,1 N/mm². Where the compressive strength of the masonry units and of the mortar at the time of testing deviate from the specified values the test results shall be converted in accordance with Annex A.

10.2 Characteristic compressive strength

Calculate the characteristic compressive strength of masonry, to the nearest 0,1

точністю до 0,1 Н/мм² за формулами а) і b), взявши з отриманих найбільше значення:

N/mm², from a) or b), whichever is the greater:

b) За наявності п'яти і більше зразків для випробування розраховують 5 % значення квантиля з рівнем достовірності 95 %.

10.3 Середнє значення модуля пружності

За необхідності середнє значення модуля пружності Е розраховують з точністю до 100 Н/мм².

11 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

Протокол випробувань повинен містити наступну інформацію:

1. номер, заголовок і дату видання цього стандарту;

2. найменування випробувальної лабораторії;

3. кількість зразків для випробування;

4. дату виготовлення зразків для випробування;

e) умови зберігання (наприклад, термін, температура, вологість повітря);

f) дату випробування зразків;

g) опис зразків для випробування, включаючи розміри, розмір поперечного перерізу з навантаженням, малюнок перев'язки кам'яної кладки зразка для випробування у випробувальному устаткуванні;

h) опис елементів кам'яної кладки і розчину (включаючи опис способу змішування розчину, розтічність, вміст повітря і міцність при стиску) переважно у формі протоколів випробування або витягів, що дЗооддачюитйься;

b) When there are five specimens or more calculate the 5 % fractile value based on a confidence level of 95 %.

10.3 Mean modulus of elasticity

When required, calculate the mean modulus of elasticity E to the nearest 100 N/mm².

11 TEST REPORT

The test report shall contain the following information:

1. the number, title and date of issue of this European Standard;

2. name of the testing laboratory;

3. number of specimens;

4. date of building the specimens;

5. curing conditions (time, temperature, humidity);

6. date of testing the specimens;

7. description of the specimens, including dimensions, number of courses, loaded cross-sectional area, bonding pattern of the specimen in the testing machine;

h) description of the masonry units and the mortar (to include also details of the mortar mixing procedure, flow value, air content and compressive strength), preferably consisting of the appropriate test reports, or of extracts taken from these reports;