9.1 Будівництво трубопроводів і споруд водопостачання й каналізації в особливих природних і кліматичних умовах слід здійснювати відповідно до проекту та вимог ДБН В.2.5-74, ДБН В.2.5-75 та ДСТУ Н.Б.В.2.5-40
9.2 Трубопроводи тимчасового водопостачання, як правило, необхідно укладати на поверхні землі з дотриманням при цьому вимог, що пред'являються до укладання трубопроводів постійного водопостачання.
9.3 Будівництво трубопроводів і споруд у сейсмічних районах слід здійснювати тими ж способами і методами, як і в звичайних умовах будівництва, але з виконанням передбачених проектом заходів щодо забезпечення їх сейсмостійкості. Стики сталевих трубопроводів і фасонних частин слід зварювати тільки електродуговими методами і перевіряти якість зварювання їх фізичними методами контролю в обсязі 100 %.
При будівництві залізобетонних ємкісних споруд, трубопроводів, колодязів і камер слід застосовувати цементні розчини з пластифікуючими домішками у відповідності з проектом.
9.4 Всі роботи із забезпечення сейсмостійкості трубопроводів і споруд, виконані в процесі будівництва, слід відображати в журналі робіт і в актах огляду прихованих робіт.
9.5 При зворотній засипці пазух ємкісних споруд, що будуються на підроблюваних територіях, слід забезпечувати збереження деформаційних швів.
Зазори деформаційних швів на всю їх висоту (від підошви фундаментів до верху надфундаментної частини споруд) повинні бути очищені від ґрунту, будівельного сміття, напливів бетону, розчину і відходів опалубки.
Актами огляду прихованих робіт повинні бути оформлені всі основні спеціальні роботи, в тому числі: монтаж компенсаторів, облаштування швів ковзання в фундаментних конструкціях і деформаційних швах; анкерування і зварювання в місцях влаштування шарнірних з'єднань зв'язок-розпірок; облаштування пропусків труб через стіни колодязів, камер, ємкісних споруд.
9.6 Трубопроводи на болотах слід укладати в траншею після відведення з неї води або в залиту водою траншею за умови вжиття у відповідності з проектом необхідних заходів проти їх спливання.
Секції трубопроводу слід протягувати уздовж траншеї або переміщати на плаву з заглушеними кінцями.
Укладання трубопроводів на повністю підсипану з ущільненням дамбу необхідно проводити так само, як і у звичайних ґрунтових умовах.
9.7 При будівництві трубопроводів на просідаючих ґрунтах приямки під стикові з'єднання слід виконувати шляхом ущільнення ґрунту.
10.1.1 За відсутності в проекті вказівки щодо способу випробування напірні трубопроводи підлягають випробуванню на міцність і герметичність, як правило, гідравлічним способом.
Випробування напірних трубопроводів із пластмасових труб включно із розрахунками випробувального тиску проводяться згідно з розділом 10 ДСТУ-Н В.2.5-40 та цим розділом.
У залежності від кліматичних умов у районі будівництва і за відсутності води може бути застосований пневматичний спосіб випробування для трубопроводів із внутрішнім розрахунковим тиском Рр , не більше:
0,5 МПа (5 кгс/см2) для підземних чавунних, залізобетонних та з інших матеріалів;
1,6 МПа (16 кгс/см2) для підземних сталевих;
0,3 МПа (3 кгс/см2) для надземних сталевих
10.1.2 Випробування напірних трубопроводів усіх класів повинно здійснюватись будівельно-монтажною організацією, як правило, у два етапи:
перший - попереднє випробування на міцність і герметичність, яке виконується після засипання пазух із підбиттям ґрунту на половину вертикального діаметра і присипання труб відповідно до вимог пр.ДСТУ-Н Б.В.2.1-28 із залишеними відкритими для огляду стиковими з'єднаннями; це випробування допускається виконувати без участі представників замовника і експлуатаційної організації із складанням акта, який затверджується головним інженером будівельної організації;
другий - приймальне (остаточне) випробування на міцність і герметичність слід виконувати після повного засипання трубопроводу за участю представників замовника і експлуатаційної організації зі складанням акта про результати випробування за формою додатків А або В.
Обидва етапи випробування повинні виконуватися до установлення гідрантів, вантузів, запобіжних клапанів, замість яких на час випробування слід встановлювати фланцеві заглушки. Попереднє випробування трубопроводів, доступних для огляду в робочому стані або які підлягають у процесі будівництва негайному засипанню (виконання робіт у зимовий час, в обмежених умовах), при відповідному обґрунтуванні в проектах допускається не проводити.
10.1.3 Трубопроводи підводних переходів підлягають попередньому випробуванню двічі: на стапелі або майданчику після зварювання труб, але до нанесення антикорозійної ізоляції на зварні з'єднання, і вдруге - після укладання трубопроводу в траншею в проектне положення, але до засипання ґрунтом.
Результати попереднього і приймального випробувань належить оформляти актом за формою додатка А.
10.1.4 Трубопроводи, що прокладаються на переходах через залізниці та автомобільні дороги І і II категорій, підлягають попередньому випробуванню після укладання робочого трубопроводу у футлярі (кожусі) до заповнення міжтрубного простору порожнини футляра і до засипання котлованів переходу.
10.1.5 Величини внутрішнього розрахункового тиску Рр і випробувального тиску Рі для проведення попереднього та приймального випробувань напірного трубопроводу на міцність повинні бути визначені проектом відповідно до вимог ДБН В.2.5-74 та вказані в робочій документації.
Величина випробувального тиску на герметичність Рг для проведення як попереднього, так і приймального випробувань напірного трубопроводу повинна дорівнювати величині внутрішнього розрахункового тиску Рр плюс величина Р, яка приймається відповідно до таблиці 4 залежно від верхньої межі виміру тиску, класу точності і ціни поділки шкали манометра. При цьому величина Рг не повинна перевищувати величини приймального випробувального тиску трубопроводу на міцність Рі.
10.1.6 Трубопроводи із сталевих, чавунних, залізобетонних тощо труб, незалежно від способу випробування, слід випробовувати при довжині менше 1 км - за один прийом; при більшій довжині -ділянками не більше 1 км. Довжину випробувальних ділянок цих трубопроводів при гідравлічному способі випробування дозволяється приймати понад 1 км за умови, що величина допустимої витрати підкачаної води повинна визначатися як для ділянки довжиною 1 км.
Трубопроводи з пластмасових труб незалежно від способу випробування слід випробовувати при довжині не більше 0,5 км за один прийом, при більшій довжині - ділянками не більше 0,5 км. При відповідному обґрунтуванні в проекті допускається випробування зазначених трубопроводів за один прийом при довжині до 1 км за умови, що величина допустимої витрати підкачаної води повинна визначатися як для ділянки довжиною 1 км.
Таблиця 4
|
Величина внутрішнього розрахункового тиску в трубопроводі Рр, МПа (кгс/см2) |
ΔР для різних величин внутрішнього розрахункового тиску Рр у трубопроводі і характеристик використовуваних технічних манометрів |
|||||||||||
|
верхня межа вимірювання тиску, МПа (кгс/см2) |
ціна поділки, МПа (кгс/см2) |
ΔР, МПа (кгс/см2) |
верхня межа вимірювання тиску, МПа (кгс/см2) |
ціна поділки, МПа (кгс/см2) |
ΔР, МПа (кгс/см2) |
верхня межа вимірювання тиску, МПа (кгс/см2) |
ціна поділки, МПа (кгс/см2) |
ΔР, МПа (кгс/см2) |
верхня межа вимірювання тиску, МПа (кгс/см2) |
ціна поділки, МПа (кгс/см2) |
ΔР, МПа (кгс/см2) |
|
|
Класи точності технічних манометрів |
||||||||||||
|
0,4 |
0,6 |
1 |
1,5 |
|||||||||
|
До 0,4 (4) |
0,6 (6) |
0,002 (0,02) |
0,02 (0,2) |
0,6 (6) |
0,005 (0,05) |
0,03 (0,3) |
0,6 (6) |
0,005 (0,05) |
0,05 (0,5) |
0,6 (6) |
0,01 (0,1) |
0,07 (0,7) |
|
Від 0,41 до 0,75 (від 4,1 до 7,5) |
1 (10) |
0,005 (0,05) |
0,04 (0,4) |
1,6 (16) |
0,01 (0,1) |
0,07 (0,7) |
1,6 (16) |
0,01 (0,1) |
0,1 (1) |
1,6 (16) |
0,02 (0,2) |
0,14 (1,4) |
|
Від 0,76 до 1,2 (від 7,6 до 12) |
1,6 (16) |
0,005 (0,05) |
0,05 (0,5) |
1,6 (16) |
0,01 (0,1) |
0,09 (0,9) |
2,5 (25) |
0,02 (0,2) |
0,14 (1,4) |
2,5 (25) |
0,05 (0,5) |
0,25 (2,5) |
|
Від 1,21 до 2,0 (від 12,1 до 20) |
2,5 (25) |
0,01 (0,1) |
0,1 (1) |
2,5 (25) |
0,02 (0,2) |
0,14 (1,4) |
4 (40) |
0,05 (0,5) |
0,25 (2,5) |
4 (40) |
0,1 (1) |
0,5 (5) |
|
Від 2,01 до 2,5 (від 20,1 до 25) |
4 (40) |
0,02 (0,2) |
0,14 (1,4) |
4 (40) |
0,05 (0,5) |
0,25 (2,5) |
4 (40) |
0,05 (0,5) |
0,3 (3) |
6 (60) |
0,1 (1) |
0,5 (5) |
|
Від 2,51 до 3,0 (від 25,1 до 30) |
4 (40) |
0,02 (0,2) |
0,16 (1,6) |
4 (40) |
0,05 (0,5) |
0,25 (2,5) |
6 (60) |
0,05 (0,5) |
0,35 (3,5) |
6 (60) |
0,1 (1) |
0,6 (6) |
|
Від 3,01 до 4,0 (від 30,1 до 40) |
6 (60) |
0,02 (0,2) |
0,2 (2) |
6 (60) |
0,05 (0,5) |
0,3 (3) |
6 (60) |
0,05 (0,5) |
0,45 (4,5) |
6 (60) |
0,1 (1) |
0,7 (7) |
|
Від 4,01 до 5,0 (від 40,1 до 50) |
6 (60) |
0,2 (0,2) |
0,24 (2,4) |
6 (60) |
0,05 (0,5) |
0,4 (4) |
10 (100) |
0,1 (1) |
0,6 (6) |
10 (100) |
0,2 (2) |
1 (10) |
10.1.7 За відсутності в проекті вказівок про величину гідравлічного випробувального тиску Рідля виконання попереднього випробування напірних трубопроводів на міцність величина Рі приймається відповідно до таблиці 5.
Таблиця 5
|
Характеристика трубопроводу |
Величина випробувального тиску при попередньому випробуванні, МПа (кгс/см2) |
|
1. Сталевий І класу* зі стиковими з'єднаннями на зварюванні (в тому числі підводний) з внутрішнім розрахунковим тиском Рр до 0,75 МПа (7,5 кгс/см2) |
1,5(15) |
|
2. Те саме від 0,75 до 2,5 МПа (від 7,5 до 25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 2, але не більше заводського випробувального тиску труб |
|
3. Те саме більше 2,5 МПа (25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не більше заводського випробувального тиску труб |
|
4. Сталевий, що складається з окремих секцій, що з'єднуються на фланцях, з внутрішнім розрахунковим тиском Рр до 0,5 МПа (5 кгс/см2) |
0,6 (6) |
|
5. Сталевий 2-го і 3-го класів зі стиковими з'єднаннями на зварюванні і з внутрішнім розрахунковим тиском Рр до 0,75 МПа (7,5 кгс/см2) |
1,0 (10) |
|
6. Те саме від 0,75 до 2,5 МПа (від 7,5 до 25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не більше заводського випробувального тиску труб |
|
7. Те саме більше 2,5 МПа (25 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,25, але не більше заводського випробувального тиску труб |
|
8. Сталевий самопливний водовід водозабору або каналізаційний випуск |
Встановлюється проектом |
|
9. Чавунний зі стиковими з'єднаннями під зачеканення (за ГОСТ 9583 для труб всіх класів) з внутрішнім розрахунковим тиском до 1 МПа (10 кгс/см2) |
Внутрішній розрахунковий тиск плюс 0,5 (5), але не менше 1 (10) і не більше 1,5 (15) |
|
10. Те саме зі стиковими з'єднаннями на гумових манжетах для труб всіх класів |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5, але не менше 1,5 (15) і не більше 0,6 заводського випробувального гідравлічного тиску |
|
11. Залізобетонний |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,3, але не більше заводського випробувального тиску на водонепроникність |
|
12. Пластмасовий |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,5** |
|
13. 3 інших матеріалів |
Внутрішній розрахунковий тиск з коефіцієнтом 1,3, але не більше 0,6 заводського випробувального тиску на водонепроникність |
|
* Класси трубопроводів приймаються згідно з ДБН В.2.5-74 ** Згідно з ДСТУ-Н 2.5-40 |
|
10.1.8 До проведення попереднього та приймального випробувань напірних трубопроводів повинні бути:
- закінчені всі роботи із закладення стикових з'єднань, улаштування упорів, монтажу сполучних частин і арматури, отримані задовільні результати контролю якості зварювання і ізоляції сталевих трубопроводів;
- встановлені фланцеві заглушки на відводах на заміну гідрантів, вантузів, запобіжних клапанів і в місцях приєднання до трубопроводів, що експлуатуються;
- підготовлені засоби наповнення, опресування і спорожнення відповідних ділянок, змонтовані тимчасові комунікації і встановлені прилади та крани, необхідні для проведення випробувань;
- осушені і провентильовані колодязі для проведення підготовчих робіт, організовано чергування на межах ділянок охоронної зони;
