6.1.5 Передбачену проектом прямолінійність ділянок безнапірних трубопроводів між суміжними колодязями слід контролювати переглядом "на світло" за допомогою дзеркала до і після засипання траншеї. При перегляді трубопроводу круглого перерізу видиме в дзеркалі коло повинно мати правильну форму.
Допустима величина відхилення від форми круга по горизонталі повинна становити не більше 1/4 діаметра трубопроводу, але не більше 50 мм в кожну сторону. Відхилення від правильної форми кола по вертикалі не допускаються.
6.1.6 Максимальні відхилення від проектного положення осей напірних трубопроводів, якщо інші норми не обґрунтовані проектом, не повинні перевищувати:
- у плані ± 100 мм,
- відміток лотків безнапірних трубопроводів ± 5 мм,
- відміток верху напірних трубопроводів ± 30 мм.
6.1.7 Прокладання напірних трубопроводів по пологій кривій без застосування фасонних частин допускається для розтрубних труб зі стиковими з'єднаннями на гумових ущільнювачах з кутом повороту в кожному стику не більше ніж на 2° для труб умовним діаметром до 600 мм і не більше ніж на 1° для труб умовним діаметром понад 600 мм.
6.1.8 При монтажі трубопроводів водопостачання і каналізації в гірських умовах, крім вимог цих правил, слід дотримуватися також вимог розділу 9 СНиП III-42 [1].
6.1.9 При прокладанні трубопроводів на прямолінійній ділянці траси кінці суміжних труб, що сполучаються, повинні бути відцентровані так, щоб ширина розтрубної щілини була однаковою по всій окружності.
6.1.10 Кінці труб, а також отвори у фланцях запірної та іншої арматури при перервах в укладанні слід закривати заглушками або дерев'яними пробками.
6.1.11 Гумові ущільнювачі для монтажу трубопроводів в умовах низьких температур зовнішнього повітря не допускається застосовувати в промороженому стані.
6.1.12 Для закладення (ущільнення) стикових з'єднань трубопроводів слід застосовувати ущільнювальні та "замкові" матеріали, а також герметики згідно з проектом.
6.1.13 Фланцеві з'єднання фасонних частин і арматури слід монтувати з дотриманням таких вимог:
- фланцеві з'єднання повинні бути встановлені перпендикулярно до осі труби; - площини з'єднувальних фланців повинні бути рівними, гайки болтів повинні бути розташовані на одній стороні з'єднання; затяжку болтів слід виконувати рівномірно навхрест;
- усунення перекосів фланців установленням скошених прокладок або підтягуванням болтів не допускається;
- зварювання стиків, суміжних з фланцевим з'єднанням, слід виконувати лише після рівномірного затягування всіх болтів на фланцях.
6.1.14 При використанні ґрунту для спорудження упору опорна стінка котловану повинна бути з непорушеною структурою ґрунту.
6.1.15 Зазор між трубопроводом і збірною частиною бетонних або цегляних упорів повинен бути щільно заповнений бетонною сумішшю або цементним розчином.
6.1.16 Захист сталевих та залізобетонних трубопроводів від корозії слід здійснювати відповідно до проекту і вимог ДБН В.2.5-75 та ДСТУ Б.В.2.6-145.
6.1.17 На споруджуваних трубопроводах підлягають прийняттю зі складанням актів огляду прихованих робіт за формою, наведеною у ДБН А.3.1-5, наступні етапи і елементи прихованих робіт: підготовка основи під трубопроводи, облаштування упорів, величина зазорів і виконання ущільнень стикових з'єднань, облаштування колодязів і камер, протикорозійний захист трубопроводів, герметизація місць проходу трубопроводів через стінки колодязів і камер, засипання трубопроводів з ущільненням тощо.
6.2.1 Способи зварювання, а також типи, конструктивні елементи і розміри зварних з'єднань сталевих трубопроводів повинні відповідати вимогам ГОСТ 16037.
6.2.2 Перед складанням і зварюванням труб слід очистити їх від забруднень, перевірити геометричні розміри оброблення крайок, зачистити до металевого блиску крайки і прилеглі до них внутрішню і зовнішню поверхні труб на ширину не менше 10 мм.
6.2.3 Після закінчення зварювальних робіт зовнішня ізоляція труб у місцях зварних з'єднань має бути відновлена у відповідності з проектом.
6.2.4 При складанні стиків труб без підкладного кільця зміщення крайок не повинно перевищувати 20 % товщини стінки, але не більше 3 мм. Для стикових з'єднань, що складаються і зварюються на циліндричному кільці, що залишається, зміщення крайок зсередини труби не повинно перевищувати 1 мм.
6.2.5 Складання труб діаметром понад 100 мм, виготовлених з поздовжнім або спіральним зварювальним швом, слід проводити зі зміщенням швів суміжних труб не менше ніж на 100 мм. При складанні стику труб, у яких заводський поздовжній або спіральний шов зварений з двох сторін, зміщення цих швів можна не проводити.
6.2.6 Поперечні зварні з'єднання повинні бути розташовані на відстані не менше:
0,2 м від краю конструкції опори трубопроводу;
0,3 м від зовнішньої і внутрішньої поверхонь камери або поверхні огороджувальної конструкції, через яку проходить трубопровід, а також від краю футляра.
6.2.7 З'єднання кінців труб і секцій трубопроводів, що стикуються при величині зазору між ними більше допустимого, слід виконувати вставкою "котушки" довжиною не менше 200 мм.
6.2.8 Відстань між кільцевим зварним швом трубопроводу і швом патрубків, що приварюються до трубопроводу, повинна бути не менше 100 мм.
6.2.9 Складання труб для зварювання повинно виконуватися за допомогою центраторів; допускається правка плавних вм'ятин на кінцях труб глибиною до 3,5 % діаметра труби і підгонка крайок за допомогою домкратів, роликових опор та інших засобів.
Ділянки труб із вм'ятинами понад 3,5 % діаметра труби або місця, що мають надриви, слід вирізати. Кінці труб із забоїнами чи задирками фасок глибиною понад 5 мм слід обрізати.
При накладенні кореневого шва прихватки повинні бути повністю переварені. Застосовувані для прихваток електроди або зварювальний дріт повинні бути тих же марок, що і для зварювання основного шва.
6.2.10 До зварювання стиків сталевих трубопроводів допускаються зварники за наявності документів на право проведення зварювальних робіт у відповідності з чинними та затвердженими у встановленому порядку документами згідно з НПАОП 0.00-1.16.
6.2.11 Перед допуском до роботи із зварювання стиків трубопроводів кожний зварник повинен зварити допускний стик у виробничих умовах (на об'єкті будівництва) у випадках:
- якщо він вперше приступив до зварювання трубопроводів або мав перерву в роботі понад 6 місяців;
- якщо зварювання труб здійснюється з нових марок сталей, із застосуванням нових марок зварювальних матеріалів (електродів, зварювального дроту, флюсів) або з використанням нових типів зварювального обладнання.
На трубах діаметром 529 мм і більше дозволяється зварювати половину допускного стику. Допускний стик повинен піддаватися:
- зовнішньому огляду, при якому зварний шов повинен задовольняти вимогам цього розділу і ГОСТ 16037;
- радіографічному контролю відповідно до вимог ГОСТ 7512;
- механічним випробуванням на розрив і вигин відповідно до ГОСТ 6996.
У разі незадовільних результатів перевірки допускного стику проводиться зварювання і повторний контроль двох інших допускних стиків. У разі отримання при повторному контролі незадовільних результатів хоча б на одному з стиків зварник визнається таким, що не витримав випробувань і може бути допущений до зварювання трубопроводу тільки після додаткового навчання, атестації і повторних випробувань.
6.2.12 Кожний зварник повинен мати присвоєне йому клеймо. Зварник зобов'язаний вибивати або наплавляти клеймо на відстані від 30 мм до 50 мм від стику з боку, доступного для огляду.
6.2.13 Зварювання і прихватку стикових з'єднань труб допускається провадити за температури зовнішнього повітря до мінус 50 °С. При цьому зварювальні роботи без підігріву стиків, що зварюються, допускається виконувати:
- за температури зовнішнього повітря до мінус 20 °С - при застосуванні труб з вуглецевої сталі з вмістом вуглецю не більше 0,24 % (незалежно від товщини стінок труб), а також труб з низьколегованої сталі з товщиною стінок не більше 10 мм;
- за температури зовнішнього повітря до мінус 10 °С - при застосуванні труб з вуглецевої сталі з вмістом вуглецю понад 0,24 %, а також труб з низьколегованої сталі з товщиною стінок понад 10 мм. За температури зовнішнього повітря нижче вищевказаних меж зварювальні роботи слід проводити з підігрівом у спеціальних кабінах, в яких температуру повітря слід підтримувати не нижче вищевказаної, або здійснювати підігрів на відкритому повітрі кінців труб, що зварюються, на довжину не менше 200 мм до температури не нижче 200 °С.
Після закінчення зварювання необхідно забезпечити поступове зниження температури стиків і прилеглих до них зон труб шляхом укриття їх після зварювання азбестовим рушником або іншим способом.
6.2.14 При багатошаровому зварюванні кожен шар шва перед накладенням наступного шва повинен бути очищений від шлаку і бризок металу. Ділянки металу шва з порами, раковинами і тріщинами повинні бути вирубані до основного металу, а кратери швів заварені.
6.2.15 При ручному електродуговому зварюванні окремі шари шва повинні бути накладені так, щоб замикаючі ділянки їх в сусідніх шарах не збігалися одна з одною.
6.2.16 При виконанні зварювальних робіт на відкритому повітрі під час опадів місця зварювання повинні бути захищені від вологи та вітру.
6.2.17 При контролі якості зварних з'єднань сталевих трубопроводів слід виконувати:
- операційний контроль у процесі складання і зварювання трубопроводу відповідно до вимог ДБН А.3.1.5;
- перевірку суцільності зварних стиків з виявленням внутрішніх дефектів одним з неруйнівних (фізичних) методів контролю - радіографічним (рентгено- або гаммаграфічним) згідно з ГОСТ 7512 або ультразвуковим згідно з ГОСТ 14782.
Застосування ультразвукового методу допускається тільки в поєднанні з радіографічним, яким повинно бути перевірено не менше 10 % загального числа стиків, що підлягають контролю,
6.2.18 При операційному контролі якості зварних з'єднань сталевих трубопроводів слід перевірити відповідність стандартам конструктивних елементів та розмірів зварних з'єднань, способу зварювання, якості зварювальних матеріалів, підготовки крайок, величини зазорів, числа прихваток, а також справності зварювального устаткування.
6.2.19 Зовнішньому огляду підлягають всі зварні стики. На трубопроводах діаметром 1020 мм і більше зварні стики, зварені без підкладного кільця, піддаються зовнішньому огляду та вимірюванню розмірів зовні і зсередини труби, в інших випадках - тільки зовні. Перед оглядом зварний шов і прилеглі до нього поверхні труб на ширину не менше 20 мм (по обидві сторони шва) повинні бути очищені від шлаку, бризок розплавленого металу, окалини та інших забруднень.
Якість зварного шва за результатами зовнішнього огляду вважається задовільною, якщо не виявлено:
- тріщин у шві і прилеглій зоні;
- відступів від допустимих розмірів і форми шва;
- підрізів, западання між валиками, напливів, пропалів, не заварених кратерів, пор, що виходять на поверхню, непроварів або провисань у корені шва (при огляді стику зсередини труби);
- зсувів крайок труб, що перевищують допустимі розміри.
Стики, що не задовольняють перерахованим вимогам, підлягають виправленню або видаленню й повторному контролю їх якості.
6.2.20 Перевірці якості зварних швів фізичними методами контролю піддаються трубопроводи водопостачання і каналізації з розрахунковим тиском: до 1 МПа (10 кгс/см2) в обсязі не менше 2 % (але не менше одного стику на кожного зварника); 1 МПа - 2 МПа (10-20) кгс/см2 - в обсязі не менше 5 % (але не менше двох стиків на кожного зварника); понад 2 МПа (20 кгс/см2) - в обсязі не менше 10 % (але не менше трьох стиків на кожного зварника).
6.2.21 Зварні стики для контролю фізичними методами відбираються у присутності представника замовника, який записує в журналі виконання робіт відомості про відібрані для контролю стики (місце розташування, тавро зварника тощо).
6.2.22 Фізичним методам контролю слід піддавати 100 % зварних з'єднань трубопроводів, що прокладаються на ділянках переходів під і над залізничними і трамвайними коліями, через водні перешкоди, під автомобільними дорогами, в міських колекторах для комунікацій при поєднаному прокладанні з іншими інженерними комунікаціями. Довжину контрольованих ділянок трубопроводів на ділянках переходів слід приймати не менше таких розмірів:
- для залізниць - відстані між осями крайніх шляхів і по 40 м від них в кожну сторону;
- для автомобільних доріг - ширині насипу по підошві або виїмки по верху і по 25 м від них в кожну сторону;
- для водних перешкод - в межах підводного переходу, відповідно до розділу 6 СНиП 2.05.06;
- для інших інженерних комунікацій - ширині споруди, що перетинається, включаючи її водовідвідне облаштування плюс не менше ніж по 4 м в кожну сторону від крайніх меж споруди, що перетинається.
6.2.23 Зварні шви слід бракувати, якщо при перевірці фізичними методами контролю виявлені тріщини, не заварені кратери, пропали, свищі, а також непровари в корені шва, виконаного на підкладному кільці.
При перевірці зварних швів радіографічним методом допустимими дефектами вважаються:
- пори і включення, розміри яких не перевищують максимально допустимих згідно з ГОСТ 23055 для 7-го класу зварних з'єднань;
- непровари, увігнутість і перевищення проплавів у корені шва, виконаного електродуговим зварюванням без підкладного кільця, висота (глибина) яких не перевищує 10 % номінальної товщини стінки, а сумарна довжина - 1/3 внутрішнього периметра з'єднання.
6.2.24 При виявленні фізичними методами контролю недопустимих дефектів у зварних швах ці дефекти слід усунути і зробити повторний контроль якості подвоєного числа швів у порівнянні з вказаним в 6.2.20. У разі виявлення недопустимих дефектів при повторному контролі повинні бути проконтрольовані всі стики, виконані даним зварником.
