Как скачать ДСТУ Б В.2.6-189:2013. Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель ?

Скачать ДСТУ Б В.2.6-189:2013. Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Таблиця 1 - Технічні вимоги до теплоізоляційних матеріалів

Ч.ч	Найменування показника	Тип конструкції
		Заглиблені конструкції будинку, цокольні конструкції	Зовнішні стіни з фасадною ізоляцією згідно з ДБН В.2.6-33				Підлоги по ґрунту та перекриття		Покриття			Тришарові конструкції²⁾
			класу А	класу Б	класу В	класу Г	по лагах	по монолітній стяжці	горищні	суміщені
			класу А	класу Б	класу В	класу Г	по лагах	по монолітній стяжці	горищні	одношарові¹⁾	двошарові¹⁾
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
1	Гранична температура застосування °С, не менше	-	60	-	-	-	-	-	-	70	70	-
2	Вологість, %, не більше	0,5	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	2,0	1,0	1,0	1,0
3	Водопоглинання при частковому зануренні, % за об'ємом, не більше	2,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
4	Морозостійкість, циклів, не менше	100	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
5	Паропроникність, мг/(м∙год∙Па), не менше	-	0,05	0,1	0,3	-	-	-	-	-	-	-
6	Група горючості	-	Згідно з вимогами 5.3 ДБН В.2.6-33				НГ	-	Згідно з вимогами ДБН В.2.6-14			-

Кінець таблиці 1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
7	Міцність на стиск/ границя міцності при стиску, МПа, не менше	0,2	0,03	0,01	0,01	-	-	0,025	-	0,04	0,05³⁾	0,06
8	Стисливість під навантаженням 2000 Па, %, не більше	-	-	-	-	-	-	20	-	-	-	-
9	Границя міцності при зсуві, МПа, не менше	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0,05
10	Границя міцності при розтягу у напрямку перпендикулярному до поверхні, МПа	-	0,012	-	-	-	-	0,005	-	0,005	0,005	0,1
11	Густина, кг/м³, не менше	-	-	18	18	18	-	-	-	-	-	-
12	Строк ефективної експлуатації, умовних років, не менше	50	25	50	25	25	25	25	25	25	25	25
¹) За кількістю шарів теплоізоляції різної густини. ²⁾ Конструкції заводського виготовлення з внутрішнім теплоізоляційним шаром. ³⁾ Для плит верхнього шару. "-" означає, що показник не є визначальним для даного типу конструкції.

Зовнішні заглиблені стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будівлях без підвалу необхідно утеплювати теплоізоляційними матеріалами на глибину 0,5 м нижче поверхні грунту, у будівлях з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту. Товщину теплоізоляційного матеріалу визначають за умови забезпечення вимоги (3) ДБН В.2.6-31 для огороджувальних конструкцій опалюваних приміщень, але не менше ніж 50 мм.
Підлоги по ґрунту необхідно утеплювати теплоізоляційними матеріалами товщиною, що забезпечує виконання вимог (2), (3), (11) ДБН В.2.6-31, але не менше ніж 50 мм.
Характеристики теплопровідності теплоізоляційних матеріалів конкретного виробника в розрахункових умовах експлуатації необхідно приймати за результатами випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.7-182. Результати проведених випробувань повинні підтверджуватися кожних п'ять років.

За відсутності даних теплопровідності теплоізоляційного матеріалу конкретного виробника в розрахункових умовах експлуатації допускається приймати значення розрахункової теплопровідності згідно з додатком А.

Розрахункову теплопровідність будівельних матеріалів, що не відносяться до класу теплоізоляційних, необхідно приймати згідно з додатком А.

4.13 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні необхідно приймати згідно з додатком А з урахуванням вимог 4.12.

Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовують у конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських будівель, не повинна перевищувати гранично-допустимих концентрацій (ГДК) і повинна відповідати вимогам ДСП 201.
Теплоізоляційні матеріали, що використовують у конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ України.

5 МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РОЗРАХУНКУ ПРИВЕДЕНОГО ОПОРУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ НЕПРОЗОРИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ТОВЩИНИ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОГО ШАРУ

5.1 Необхідну товщину теплоізоляційного шару визначають за умовою:

5.2 Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховують за формулою:

Розрахункову теплопровідність матеріалів приймають згідно з додатком А.

Для замкнутих повітряних прошарків значення теплового опору визначають за даними, наведеними у додатку В.

5.3 Приведений опір теплопередачі термічно неоднорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховують за формулою:

5.4 Визначення лінійних та точкових коефіцієнтів теплопередачі необхідно здійснювати на підставі розрахунків двомірних та тримірних температурних полів відповідно. Методика розрахунків встановлена згідно з ДСТУ ISO 10211-1, ДСТУ ISO 10211-2.

Лінійні коефіцієнти теплопередачі поширених лінійних теплопровідних включень наведені в додатку Г, точкові коефіцієнти теплопередачі - в додатку Д.

5.5 Приведений опір теплопередачі огороджувальних конструкцій, що контактують із ґрунтом R_Σ_прц, (м²∙К)/Вт, визначають за зонами шириною 2 м, паралельними зовнішнім стінам за формулою:

5.6 При визначенні необхідної товщини теплоізоляційного шару згідно з умовою (1) враховують лише термічний вплив теплопровідних включень, що є характерними особливостями відповідного типу непрозорої огороджувальної конструкції. Термічний вплив теплопровідних включень, що визначаються конструктивними особливостями всієї будівлі, при визначенні необхідної товщини теплоізоляційного шару не враховують. Даний термічний вплив враховують при визначенні енергопотреб для опалення та охолодження згідно з ДСТУ Б EN ISO 13790 та загальних тепловитрат будинку через огороджувальну конструкцію згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.

Примітка 1. Теплопровідними включеннями, що відносяться до відповідного типу непрозорої огороджувальної конструкції, є: з'єднувальні елементи, дюбелі, кронштейни, закладні деталі, арматурні сітки, віконні відкоси, стики між елементами непрозорої огороджувальної конструкції, елементи жорсткості тощо.

Примітка 2. До теплопровідних включень, що визначаються конструктивними особливостями будівлі, відносяться міжповерхові та балконні перекриття, колони, пілони, кутові примикання тощо.

6 МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО РОЗРАХУНКУ МІЦНОСТІ УТЕПЛЮВАЧА В КОНСТРУКЦІЯХ СУМІЩЕНОГО ПОКРИТТЯ

6.1 Розрахунок міцності утеплювача від дії рівномірно розподіленого навантаження

6.1.1 При розрахунку на міцність від дії рівномірно розподіленого навантаження повинна виконуватись умова:

6.1.2 При визначенні сумарного розрахункового значення рівномірно розподіленого навантаження на утеплювач враховують постійне навантаження (власна вага) та змінне навантаження (снігове навантаження, вага стаціонарного обладнання тощо).

Збір навантажень виконують згідно з ДБН В.1.2-2 в залежності від:

місця розташування об'єкта;
конструкції покриття (вид та кількість шарів матеріалу покриття);
призначення будівлі;
габаритних розмірів та виду покриття, його конфігурації, наявності виступних елементів, перепадів тощо.

У загальному випадку розрахункове значення навантаження на утеплювач від дії рівномірно розподіленого навантаження N_pp визначають за формулою:

При виконанні конструкції покриття по профільованому настилу необхідно враховувати площу сприйняття навантаження утеплювачем на 1 м² залежно від геометричних параметрів профільованого настилу.
У випадку невиконання умови (5) необхідно передбачити зміну конструктивного рішення покриття.

6.2 Розрахунок міцності утеплювача від дії зосередженого навантаження

6.2.1 При розрахунку на міцність від дії зосередженого навантаження повинна виконуватись умова:

6.2.2 При визначенні розрахункового значення зосередженого навантаження на утеплювач враховують змінні навантаження, такі як навантаження від людей, від устаткування тощо.

У загальному випадку розрахункове значення навантаження на утеплювач від дії зосередженого навантаження N₃ визначають за формулою:

6.2.3 У випадку невиконання умови (7) необхідно передбачити зміну конструктивного рішення покриття (опори під обладнання, параметрів утеплювача тощо).

6.3 Для конструкцій суміщеного покриття з влаштуванням багатошарової теплоізоляції розрахунки згідно з 6.1-6.2 необхідно виконувати для кожного шару утеплювача окремо.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

РОЗРАХУНКОВІ ТЕПЛОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Таблиця А.1 - Значення розрахункових теплофізичних характеристик

Ч.ч.	Назва матеріалу	Характеристика в сухому стані			Розрахунковий вміст вологи за масою в умовах експлуатації w, %		Розрахункові характеристики в умовах експлуатації
		густина ρ₀, кг/м³	питома теплоємність с₀, кДж/(кг∙К)	теплопровідність λ₀, Вт/(м∙К)			теплопровідність λ_р, Вт/(м∙К)		коефіцієнт геплозасвоєння s, Вт/(м²∙К)		коефіцієнт паропроникності μ, мг/(м∙год∙Па)
		густина ρ₀, кг/м³	питома теплоємність с₀, кДж/(кг∙К)	теплопровідність λ₀, Вт/(м∙К)	А	Б	А	Б	А	Б	А, Б
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1 ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
1.1 Волокнисті матеріали
1	Вироби теплоізоляційні з мінеральної вати на основі базальтового волокна	30	0,84	0,039	0,5	1,0	0,046	0,050	0,29	0,31	0,55
		40	0,84	0,039	0,5	1,0	0,046	0,049	0,34	0,35	0,53
		50	0,84	0,038	0,5	1,0 '	0,044	0,048	0,37	0,39	0,52
		75	0,84	0,037	0,5	1,0	0,043	0,047	0,45	0,48	0,50
		100	0,84	0,038	0,5	1,0	0,044	0,048	0,53	0,56	0,47
		125	0,84	0,038	0,5	1,0	0,045	0,049	0,59	0,63	0,43
		150	0,84	0,039	0,5	1,0	0,048	0,050	0,67	0,69	0,38
		175	0,84	0,039	0,5	1,0	0,049	0,052	0,73	0,76	0,35
		200	0,84	0,040	0,5	1,0	0,050	0,053	0,79	0,83	0,31
		225	0,84	0,040	0,5	1,0	0,050	0,054	0,84	0,88	0,30
2	Вироби теплоізоляційні з мінеральної вати на основі скляного штапельного волокна	10	0,84	0,044	1	3	0,055	0,057	0,19	0,20	0,70
		15	0,84	0,040	1	3	0,050	0,052	0,22	0,23	0,65
		20	0,84	0,037	1	3	0,047	0,050	0,25	0,27	0,60
		35	0,84	0,035	1	3	0,044	0,047	0,31	0,34	0,53
		70	0,84	0,032	1	3	0,042	0,045	0,43	0,47	0,45