5.4.6 Мінімальний ухил по дну лотків приймається достатнім для забезпечення руху поверхневих стічних вод із швидкостями від 0,4 м/с до 0,6 м/с, що унеможливлює замулювання лотків. За відсутності природного ухилу рельєфу припускається використання лотків з внутрішнім ухилом або із ступінчастим перепадом висот (каскадом).

5.4.7 Лінії руху поверхневого стоку у водовідвідних лотках в системах поверхневого водовідведення рекомендується переривати за допомогою пісковловлювачів. Відстані між пісковловлювачами встановлюються такими, щоб розрахунковий приплив з прилеглої водозбірної площі не був більшим від пропускної здатності лотка та випускних труб, приєднаних до пісковловлювачів. Для точкового дощоприймача враховують пропускну здатність водоприймальних решіток.

Відстані між елементами перехоплюючої мережі мають відповідати вимогам ДБН В.2.3-5, вони розраховуються за відповідними методиками, встановленими у СНиП 2.04.03. Максимальні ухили треба визначати з урахуванням нерозмиваючих швидкостей води, які приймають залежно від виду покриву водовідвідних елементів згідно з СНиП 2.04.03. Водовідвідні елементи для систем поверхневого водовідведення можуть бути виконані з бетону, полімербетону, пластику тощо. На ділянках рельєфу, де швидкості руху дощових вод вище максимально допустимих, потрібно влаштовувати ступінчасті перепади, проектування яких треба здійснювати згідно з СНиП 2.04.03.

5.4.8 При значенні ухилу більше ніж 0,04 і значному наповненні труб глибину наповнення в бетонних і залізобетонних трубопроводах рекомендовано визначати за формулою:

, (1)

де h - глибина наповнення труби (висота стовпа води), м;

d - діаметр труби, м;

i - ухил труби, %.

Повне розрахункове наповнення припускається брати для труб діаметром до 500 мм включно під час короткотермінових скиданнях поверхневих стічних вод.

5.4.9 Для пропускання розрахункової витрати приймають необхідний діаметр колекторів і належні ухили, які повинні забезпечити швидкості потоку не нижче самоочищувальних.

5.4.10 Для скорочення довжини трубопроводів систем поверхневого водовідведення максимально використовують можливість відводу по лотках вуличних проїздів до першого дощоприймача. Довжину ділянки вулиці від вододілу до першого дощоприймача («довжина вільного пробігу води») встановлюють в межах від 50 м до 100 м  залежно від ухилу вулиці, інтенсивності дощів, що характерні для даної місцевості, щільності забудови і розмірів прилеглих кварталів.

5.4.11 Для лінійного комплексу лотків із водозбірною площею 0,5 га і більше пропускну здатність випускної труби пісковловлювача (дощоприймача), підбирають за гідравлічним розрахунком для визначення діаметру труби колектора (СНиП 2.04.03).

За умови меншої водозбірної площі використовуються труби стандартного діаметру відповідно до конструкції пісковловлювача (дощоприймача).

5.4.12 Пропускну здатність дощоприймачів або пісковловлювачів (Qреш3/с), встановлених у зниженій частині території, розраховують залежно від типу водоприймального пристрою та динамічного напору (Н0) за формулами:

при Н0 ≤ 1,33 ; Qреш= 1,5 lреш· Н01,5 , (2)

при Н0 ≥ 1,33 ; Qреш= 2,0 lреш· Н00,5 , (3)

Н0 = Н + 0,05 V2 , (4)

де Wреш – загальна площа отворів решітки, м2;

lреш – периметр решітки, м;

Qреш – пропускна здатність дощоприймача, м3/с;

Н – глибина води перед решіткою, м;

V– швидкість підходу води до решітки, м/с.

5.4.13 Пропускна здатність водовідвідних лотків залежить від кута нахилу, типу та розміру лотка. Дані для розрахунку пропускної здатності надаються в документації виробника конкретного виду лотків.

Пропускну здатність водовідвідних лотків рекомендовано розраховувати окремо для кожного проектного рішення по поверхневому водовідведенню.

5.4.14 Показники шорсткості для гідравлічного розрахунку пластикових водовідвідних лотків та труб за СНиП 2.04.03 завдаються згідно з документацією виробника.

При цьому еквівалентна шорсткість Δ завдається не меншою 0,01 мм.

Орієнтовні значення показників для гладкостінних водовідвідних лотків та труб з поліетилену та поліпропілену: еквівалентна шорсткість Δ = 0,2 мм, коефіцієнт характеру шорсткості a2 = 20.

5.5 Вимоги безпеки та охорони довкілля

5.5.1 Виконання робіт з улаштування систем поверхневого водовідведення має задовольняти вимоги стандартів з безпеки праці, з організації будівництва, правил техніки безпеки на будівництві та пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт, Водного кодексу, природоохоронних нормативних документів, а також вимоги цього стандарту.

5.5.2 Усі споруди та конструкції систем поверхневого водовідведення будують за затвердженими проектами, виконаними із дотриманням вимог ДБН А.2.2-1. Такі проекти мають передбачати створення безпечних умов праці, максимальну автоматизацію і механізацію трудових процесів, а також забезпечення санітарно-гігієнічних і побутових умов для обслуговуючого персоналу.

5.5.3 Улаштування систем поверхневого водовідведення здійснюється спеціалізованими будівельними організаціями із дотриманням загальних вимог до організації і технології будівельних робіт відповідно до затвердженого проекту виконання робіт.

5.5.4 Для попередження аварій на мережах систем поверхневого водовідведення періодично перевіряють їх технічний стан. Про результати перевірок роблять помітки в технічних паспортах.

Для кожного типу споруд і конструкцій систем поверхневого водовідведення розробляють та виконують інструкції з безпеки під час їх експлуатування.

5.5.5 Під час улаштування систем поверхневого водовідведення, з метою попередження забруднення водного басейну, необхідно виконувати вимоги ДБН А.2.2-1, Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами, Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення і засмічення, Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів.

5.5.6 Під час скидання очищеної води в поверхневі водойми необхідно керуватися вимогами ст. 70 Водного кодексу України, СанПиіН 4630.

5.5.7 Заходи, які забезпечують захист поверхневих і ґрунтових вод від забруднення відходами повинні містити:

- очищення поверхневих стічних вод;

- гідроізоляцію технологічних майданчиків;

- збір, утилізацію, нейтралізацію, захоронення побутових і виробничих відходів, які утворилися на місці проведення робіт.

Видалення небезпечних відходів в спеціально відведені місця виконують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.

5.6 Настанова з експлуатації систем поверхневого водовідведення

5.6.1 Приймання в експлуатацію систем поверхневого водовідведення виконують робочі та державні комісії згідно з вимогами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

При прийманні в експлуатацію систем поверхневого водовідведення у складі дозвільної документації повинен бути висновок державної екологічної експертизи.

Під час приймання споруд робочою комісією генеральний підрядник надає таку документацію:

- акти огляду скритих робіт, акти проміжного приймання окремих конструкцій трубопроводів, акти випробування;

- журнали виконання всіх видів робіт і авторського нагляду;

- акти на відвід земельної ділянки й розташування споруд;

- документи, що свідчать про відповідність нормативним вимогам встановлених труб, арматури, устаткування й матеріалів;

- список будівельно-монтажних організацій із позначенням виконаних ними видів робіт;

- комплект робочих креслень на будівництво пропонованих до приймання трубопроводів і споруд із написами про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або внесених у них змінах особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт;

- документи про геологію й гідрогеологію будівельного майданчику, про результати випробування ґрунтів і аналіз ґрунтових вод.

Під час приймання лотків, дощоприймачів, трубопроводів та інших споруд поверхневого водовідведення державною приймальною комісією замовник також пред’являє виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання, акти приймання споруд поверхневого водовідведення, складені робочою комісією, та висновок про готовність споруд до приймання в експлуатацію.

5.6.2 На об’єктах систем поверхневого водовідведення, які готові до експлуатації, мають бути:

- виконані всі роботи, передбачені проектною документацією відповідно до державних норм, а також проведені пусконалагоджувальні роботи, які відповідають технологічному регламенту;

- створені умови для безпечної роботи персоналу та проведені природоохоронні заходи відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, промислової безпеки, протипожежної безпеки, санітарних і екологічних норм.

5.6.3 Експлуатація систем поверхневого водовідведення полягає в забезпеченні ефективного і безперебійного видалення дощових і талих вод.

Службі експлуатації слід утримувати споруди системи в справному стані, проводити постійний нагляд і своєчасне їх очищування, а також заходи, які мінімізують аварійні ситуації. Заборонено експлуатувати системи з пошкодженнями, які можуть спричинити шкоду їх використанням (розбиті краї лотків, зруйновані решітки).

Службі експлуатації треба виконувати систематичний моніторинг споруд, своєчасно виконувати поточні ремонти, виявляти необхідність ремонтних робіт колодязів дощоприймачів і оголовків.

5.6.4 Навесні здійснюють очищування оголовків та дощоприймачів, за необхідності відігрівають замерзлі з’єднувальні труби на ділянках від дощоприймачів до колекторів.

5.6.5 За несприятливих кліматичних умов для попередження промерзання та забивання снігом решіток дощоприймачів передбачають їх  прикривання, наприклад, листами покрівельної сталі.

5.6.6 Труби малого діаметру промивають через шланг, який приєднаний безпосередньо до пожежного гідранту, або за допомогою поливо-мийних машин.

5.6.7 Труби середнього діаметра прочищають високонапірними струменями гідродинамічним способом.

Осад з каналізаційних труб вивозять на звалище спецтехнікою.

5.6.8 Дощоприймачі очищують за допомогою автомобілів-мулососів.

5.6.9 Під час догляду за відкритими водостоками очищують всі види канав і окремі лотки.

Перед початком весняного сніготанення обов’язково розчищають канави від снігу. Основні канали очищують на всю глибину, другорядні – не менше ніж на половину глибини. Очищення виконують вручну або канавокопачами.

5.6.10 Після окремих дощових періодів прочищають перепускні труби та отвори. Перед настанням зими отвори закривають для захисту від снігових заметів і потрапляння сміття.

Треба систематично оглядати випуски канав в закриту водостічну мережу, які облаштовані решітками або відстійниками, решітки прочищати, а осад з відстійників – видаляти по мірі накопичення.

5.6.11 Для оптимізації нагляду службі експлуатації треба мати креслення з вказівкою довжин, перерізів, ухилів і матеріалу трубопроводів, відміток колодязів і місць випускання в мережу виробничих стоків; виконувати маркування колодязів і дощоприймачів.

За даними моніторингу споруд системи відведення поверхневих стічних вод служба експлуатації встановлює ступінь зношення труб та колодязів.

5.6.12 Під час експлуатації систем поверхневого водовідведення необхідно забезпечити лабораторний контроль якості виробничих стічних вод, що спускаються до мережі.

Додаток А

(обов’язковий)



РОЗРАХУНКОВІ НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДОВІДВІДНІ ЛОТКИ

Таблиця А.1 – Класи та припустимі навантаження на водовідвідні лотки згідно з [1] та [2]

Класи

Припустиме навантаження, кН (т на вісь)

Зони монтажу лотків

Характеристика зони монтажу

Умови розташування водовідвідних лотків

A

15
(0,9)

1

Зони, призначені виключно для пішоходів і велосипедистів

Пішохідні зони, тротуари, велосипедні доріжки, сквери, благоустрій дворів, індивідуальна забудова

B

125
(7,5)

2

Пішохідні доріжки, пішохідні зони і подібні умови, відкриті площадки для паркування автомобілів або багаторівневі автостоянки

Індивідуальна забудова, приватні гаражі, сади і парки, штучний ландшафт, паркування легкових автомобілів

C

250
(15,0)

3

Бічні поверхні бортових каменів доріг і не зайняті дорожнім рухом узбіччя з твердим покриттям, а також аналогічні області; бортові водовідвідні лотки зі щілинами завжди відносяться до групи 3

Пішохідні зони, узбіччя доріг, стоянки автомобілів, гаражі, підприємства автосервісу, благоустрій територій

D

400
(24,0)

4

Смуги автомобільного руху на дорогах (включаючи також і пішохідні вулиці), узбіччя з твердим покриттям і зони парковки, призначені для усіх типів дорожніх транспортних засобів

АЗС, автомийки, промислові зони, транспортні термінали, автодороги й автопідприємства

E

600
(36,0)

5

Поверхні на які здійснюється високе навантаження колесами транспорту, наприклад, в портах і доках

Аеропорти, автомагістралі, промислові підприємства, причали, АЗС, транспортні термінали і склади

F

900
(54,0)

6

Поверхні на які здійснюється особливо високе навантаження колесами транспорту, наприклад, в аеропортах

Аеропорти, промислові зони, транспортні термінали, об'єкти з особливо важкими навантаженнями на дорожнє покриття