---

3.1.2 Підготовку мастики і зразків до випробування і проведення випробувань, якщо у НД на мастики конкретної о виду немає інших вказівок, проводять при температурі (293±5)К [(20±5)°С].

3 МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ

3.1 Общие требования

3.1.1 Отбор проб, приготовление объединенной пробы, подготовка к испытанию и изготовление образцов мастики или пленки для испытаний должны проводиться в соот-ветствии с НД на мастики конкретного вида (примеры изготовления пленок из мастик различных видов приведены в приложениях А-Г).

3.1.2 Подготовку мастики и образцов к испытанию и проведение испытаний, если в НД на мастики конкретного вида нет других указаний, проводят при температуре (293±5)К [(20±5)°C].

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.3

Час витримування мастики або зразків перед випробуванням повинен бути вказаний у НД на мастики конкретного виду.

3.1.3 Кількість зразків для кожного виду випробувань повинна бути вказана у НД на мастики конкретного виду, але не менше трьох.

3.1.4 За величину показника якості мастики для партії приймають середнє арифметичне значення результатів випробувань всіх зразків, якщо немає інших вказівок.

3.2 Перевірка зовнішнього виду

Зовнішній вид мастики перевіряють візуальним підрахунком сторонніх включень на поверхні мастики, нанесеної на підкладку (картон, сталь, скло).

Мастику наносять занурюванням підкладки у гарячу мастику або наливанням холодної мастики на підкладку.

Методика підготовки зразків повинна бути вказана у НД на мастики конкретного виду.

Вважається, що мастика витримала випробування, якщо при огляді неозброєним оком кількість включень не перевищує вказаних у НД на конкретний вид мастики.

3.3 Визначення умовної міцності, умовного напруження та відносного подовження

3.3.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої

Розривна машина для випробувань, яка забезпечує:

- границя допустимої похибки вимірювання навантаження (зусиль) не повинна перевищувати ±1 %, починаючи з 0,2 від найбільшого граничного значення кожного діапазону шкали вимірювання;

- вимірювання відстані між захватами при розтягуванні зразка пристроєм з ціною поділки шкали не більше 1 мм або градуйованим у відсотках відносного подовження. Допускаються інші способи вимірювання подовження зразка;

- швидкість переміщення рухомого захвату (500±50) мм/хв.

За наявності пристрою, який реєструє навантаження (зусилля) в залежності від подовження зразка, границя допустимої похибки реєстрації навантаження (зусилля) на діаграмі не повинна перевищувати ±2 %, а подовження - ±3 % від вимірюваної величини.

Время выдержки мастики или образцов перед испытанием должно быть указано в НД на мастики конкретного вида.

3.1.3 Количество образцов для каждого вида испытаний должно быть указано в НД на мастики конкретного вида, но не менее трех.

3.1.4 За величину показателя качества мастики для партии принимают среднее арифметическое значение результатов испытаний всех образцов, если нет других указаний.

3.2 Проверка внешнего вида

Внешний вид мастики проверяют визуальным подсчетом посторонних включений на поверхности мастики, нанесенной на подкладку (картон, сталь, стекло).

Мастику наносят окунанием подкладки в горячую мастику или наливом холодной мастики на подкладку.

Методика подготовки образцов должна быть указана в НД на мастики конкретного вида.

Мастика считается выдержавшей испытание, если при осмотре невооруженным глазом количество включений не превышает указанных в НД на конкретный вид мастики.

3.3 Определение условной прочности, условного напряжения и относительного удлинения

3.3.1 Средства испытания и вспомогательные устройства

Разрывная машина для испытаний, обеспечивающая:

- предел допускаемой погрешности измерения нагрузки (усилий) не должен превышать ±1 %, начиная с 0,2 от наибольшего предельного значения каждого диапазона шкалы измерения;

- измерение расстояния между захватами при растяжении образца устройством с ценой деления шкалы не более 1 мм или градуированным в процентах относительного удлинения. Допускаются другие способы измерения удлинения образца;

- скорость перемещения подвижного захвата (500±50) мм/мин.

При наличии устройства, регистрирующего нагрузку (усилие) в зависимости от удлинения образца, предел допускаемой погрешности регистрации нагрузки (усилия) на диаграмме не должен превышать ±2 %, а удлинения - ±3 % от измеряемой величины.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.4

За наявності шкали, градуйованої в одиницях напруження, або друкувального пристрою сумарна границя допустимої похибки реєстрації показників не повинна перевищувати ±5%.

Товщиномір індикаторний з границею вимірювань до 10 мм і ціною поділки 0.01 мм за ГОСТ 11358 або інший товщиномір, який забезпечує ту саму похибку вимірювання.

Штангенциркуль за ГОСТ 166.

Лінійка металева за ГОСТ 427.

Штанцевий ніж для вирізання зразків.

3.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

3.3.2.1 Випробування проводять на зразках-лопатках типу 1 або 2, вирубаних з плівки, виготовленої відповідно до 3.1.1, штанцевим ножем.

3.3.2.2 Форма та кут загострювання ріжучої кромки штанцевого ножа повинні відповідати вказаним у додатку Д.

3.3.2.3 Типи і розміри зразків-лопаток повинні відповідати вказаним на рисунках 1 і 2.

Тип зразка-лопатки вибирають в залежності від виду мастики і вказують у НД на мастику цього виду.

При наличии шкалы, градуированной в единицах напряжения, или печатающего устройства суммарный предел допускаемой погрешности регистрации показателей не должен превышать ±5 %.

Толщиномер индикаторный с пределом измерений до 10 мм и ценой деления 0.01 мм по ГОСТ 11358 или другой толщиномер, обеспечивающий ту же погрешность измерения.

Штангенциркуль по ГОСТ 166.

Линейка металлическая по ГОСТ 427.

Штанцевый нож для вырезки образцов.

3.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

3.3.2.1 Испытание проводят на образцах-лопатках типа 1 или 2, вырубленных из пленки, изготовленной в соответствии с 3.1.1, штанцевым ножом.

3.3.2.2 Форма и угол заточки режущей кромки штанцевого ножа должны соответствовать указанным в приложении Д.

3.3.2.3 Типы и размеры образцов-лопаток должны соответствовать указанным на рисунках 1 и 2.

Тип образца-лопатки выбирают в зависимости от вида мастики и указывают в НД на мастику этого вида.

Рисунок 1

Рисунок 2

3.3.2.4 Відхилення від ширини ножа на довжині робочої частини не повинно бути більше 0,05 мм.

3.3.2.4 Отклонение от ширины ножа на длине рабочей части не должно быть более 0,05 мм.

ДСТУ Б В.2,7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.5

Різниця максимальної і мінімальної товщини зразка на робочій частині не повинна бути більше 0,2 мм.

3.3.2.5 Для забезпечення однакового кріплення зразків у захватах розривної машини наносять установочні мітки, відстань між якими (50±1) мм для зразків типу 1 і (35±1) мм для зразків типу 2. За довжину робочої ділянки приймають відстань між установочними мітками.

Мітки повинні бути нанесені симетрично відносно центра зразка. Фарба для нанесення міток не повинна викликати зміни властивостей мастики, які впливають на результати випробувань.

3.3.2.6 Товщину зразка-лопатки вимірюють у трьох точках на робочій ділянці. За результат вимірювання приймають найменше значення.

За ширину робочої ділянки зразка-лопатки приймають відстань між ріжучими кромками ножа на його вузькій частині.

3.3.3 Порядок проведення випробування

3.3.3.1 Зразок поміщають у захватах розривної машини за установочними мітками, сумістивши поздовжні осі захватів і зразка.

3.3.3.2 Перевіряють нульові позначки приладів, які вимірюють силу та подовження (за наявності в машині шкали деформації). встановлюють задану швидкість переміщення рухомого захвату, приводять у дію механізм розтягування та фіксують силу і відстань між мітками (за наявності у машині шкали деформації - подовження зразка) у момент розриву або максимального значення сили.

3.3.4 Правила обробки результатів випробування

3.3.4.1 Умовну міцність (_р) у мегапаска-лях (кілограмах-сили на квадратний сантиметр) обчислюють за формулою

Разность максимальной и минимальной толщины образца на рабочей части не должна быть более 0,2 мм.

3.3.2.5 Для обеспечения одинакового крепления образцов в захватах разрывной машины наносят установочные метки, расстояние между которыми (50±1) мм для образцов тина 1 и (35±1) мм для образцов типа 2. За длину рабочего участка принимают расстояние между установочными метками.

Метки должны быть нанесены симметрично относительно центра образца. Краска для нанесения меток не должна вызывать изменения свойств мастики, влияющих на результаты испытаний.

3.3 2.6 Толщину образца-лопатки измеряют в трех точках на рабочем участке. За результат измерения принимают наименьшее значение.

За ширину рабочего участка образца-лопатки принимают расстояние между режущими кромками ножа на его узкой части.

3.3.3 Порядок проведения испытания

3 3.3.1 Образец помещают в захваты разрывной машины по установочным меткам, совместив продольные оси захватов и образца.

3.3.3.2 Проверяют нулевые отметки приборов, измеряющих силу и удлинение (при наличии в машине шкалы деформации), устанавливают заданную скорость перемещения подвижною захвата, приводят в действие механизм растяжения и фиксируют силу и расстояние между метками (при наличии в машине шкалы деформации - удлинение образца) в момент разрыва или максимального значения силы.

3.3.4 Правила обработки результатов испытания

3.3.4.1 Условную прочность (_р) в мегапаскалях (килограммах-силы на квадратный сантиметр) вычисляют по формуле

де Р_р - розривна сила, Н (кгс);

b - ширина зразка-лопатки, м (см);

h₀ - товщина зразка-лопатки, м (см);

Результат округлюють до 0,01 МПа (0,1кгс/см²).

3.3.4.2 Умовну напругу (_) у мегапаскалях (кілограмах-сили на квадратний сантиметр) Зразка-лопатки обчислюють за формулою

где Р_р - разрывная сила, Н (кгс);

b - ширина образца-лопатки, м (см);

h₀ - толщина образца-лопатки, м (см);

Результат округляют до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.2 Условное напряжение (_) в мега-паскалях (килограммах-силы на квадратный сантиметр) образца-лопатки вычисляют по формуле

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.6

(2)

де Р_ - максимальна сила при випробуванні на розтяг, Н (кгс);

b - ширина зразка-лопатки, м (см);

h₀ - товщина зразка-лопатки, м (см).

Результат округлюють до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.3 Відносне подовження (є) у відсотках обчислюють за формулою

где Р_ - максимальная сила при испытании на растяжение, Н (кгс);

b - ширина образца-лопатки, м (см);

h₀ - толщина образца-лопатки, м (см).

Результат округляют до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.3 Относительное удлинение (є) в процентах вычисляют по формуле

(3)

де l - відстань між установочними мітками до випробування, мм;

l₁ відстань між захватами у момент розриву або максимального значення сили, мм.

Результат округлюють до 1 %.

3.4 Визначення міцності зчеплення з основою (методи А і Б)

Метод А

3.4.1 Засоби випробування, допоміжні пристрої

Машина розривна для випробувань, що забезпечує:

- границя допустимої похибки вимірювання навантаження (зусилля) не повинна перевищувати ±1 %, починаючи з 0,2 від найбільшого граничного значення кожного діапазону;

- швидкість переміщення рухомого захвату (25±5) мм/хв.

Шафа електрична сушильна, що забезпечує підтримання температури до 473 К (200°С).

Ваги лабораторні з допустимою похибкою не більше 0,05 г.

Пристрій для закріплення зразків відповідно до рисунка 3.

Підкладка у вигляді призми з основою завширшки (50±2) мм, завдовжки не менше 30 мм і висотою, яка забезпечує формостійкість у процесі випробування зразка. При визначенні міцності зчеплення мастики з бетоном для одержання порівняльних результатів рекомендується використовувати плитки з бетону марки 200. Допускається повторно застосовувати використані бетонні плитки, у випадку арбітражного контролю використовують плитки, які не використовувались раніше.

Відривний елемент із сталі марки Ст3 за ГОСТ 380 відповідно до рисунка 4.

Где l – расстояние между установочными метками до испытания, мм;

l₁ - расстояние между захватками в момент разрыва или максимального значения силы, мм

Результат округляют до 1 %.

3.4 Определение прочности сцепления с основанием (методы А и Б)

Метод А

3.4.1 Средства испытания, вспомогательные устройства

Машина разрывная для испытаний, обеспечивающая:

- предел допускаемой погрешности измерения нагрузки (усилий) не должен превышать ±1 %, начиная с 0,2 от наибольшего предельного значения каждого диапазона;

- скорость перемещения подвижного захвата (25±5) мм/мин.

Шкаф электрический сушильный, обеспечивающий поддержание температуры до 473 К (200°С).

Весы лабораторные с допускаемой погрешностью не более 0,05 г.

Приспособление для закрепления образцов в соответствии с рисунком 3.

Подкладка в виде призмы с основанием шириной (50±2) мм, длиной не менее 30 мм и высотой, обеспечивающей формоустойчивость в процессе испытания образца. При определении прочности сцепления мастики с бетоном для получения сопоставимых результатов рекомендуется использовать плитки из бетона марки 200. Допускается повторно применять использованные бетонные плитки, в случае арбитражного контроля используют плитки, не применявшиеся ранее.

Отрывной элемент из стали марки Ст3 по ГОСТ 380 в соответствии с рисунком 4.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.7

•; 2 - притискна