Е.3 Випробувальне обладнання
Е.3.1 Випробувальний стенд - пристрій, який складається з конструкції для жорсткого закріплення дверної коробки по периметру та пристрою для навантаження з похибкою вимірювань навантаження не більше 2 %.
Е.3.2 Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166.
Е.3.3 Набір щупів згідно з ДСТУ 8925.
Е.3.4 Секундомір.
Е.4 Проведення випробування
Е.4.1 Зразок встановлюють у випробувальний стенд. Коробку закріплюють нерухомо.
Вимірюють довжини діагоналей, величини вертикальних та горизонтальних зазорів між полотном та коробкою у закритому стані (або в відкритому стані на куті), відчиняють і зачиняють полотна, запирають і відпирають замки або заскочки.
Е.4.2 Полотно відчиняють на кут а (рисунок Е.1):
30 град. - для дверного полотна з накладними завісами;
60 град. - для дверного полотна з врізними та іншими завісами.
Рисунок Е.1 - Схема навантаження
Е.4.3 Проводять навантаження відкритого полотна на відстані 20 мм від вертикального краю. Навантаження збільшують рівномірно з швидкістю 100 Н/хв або східчасто, без ударів, через 100 Н протягом 2 хв.
Е.4.4 Навантаження контрольною величиною Р витримують протягом 15 хв, а потім зменшують до нуля.
Е.4.5 Через 15 хв після зняття навантаження проводять візуальну оцінку стану випробовуваного зразка, перевіряють форму полотна, величини зазорів між коробкою і полотном, відчинення і за-чинення полотна, запирання і відпирання замків або заскочок.
Е.4.6 При випробуваннях навантаженням, що зростає до граничної величини, визначають величину р! навантаження, що викликає руйнування або недопустимі зміни форми (відрив, зміщення або згин завіс, порушення з'єднань деталей полотна, руйнування скла тощо), порушення фіксації полотна.
Випробування до граничного навантаження проводять при визначенні працездатності конструкції дверного блока.
Е.5 Оцінювання результатів випробування
Опір зразків вважають задовільним, якщо:
а) після випробувань навантаженням контрольною величиною Р у зразках не виникло руйнувань, зміна довжини діагоналей і зміна зазорів не повинні перевищувати від 10 % до 15 % від початкової їх величини, функція відчинення - зачинення полотна, відпирання і запирання замків і заскочок не порушилась;
б) величина граничного навантаження Р1 для кожного зразка, що витримав випробування контрольним навантаженням, повинна бути не менше 1,5 Р.
Е.6 Оформлення результатів випробування
Згідно з Б.6.
(обов'язковий)
Є.1.1 Метод полягає у навантаженні полотна дверного блока статичним зосередженим навантаженням, що діє на кут полотна перпендикулярно до його площини у напрямку відчинення і зростає до контрольного Р або граничного P1 значень.
Є.2 Зразки
Є.2.1 За зразки приймають комплектні вироби, виготовлені відповідно до цього стандарту або технічних умов на конкретний вид дверного блока.
Є.2.2 Кількість зразків для випробувань відбирають у залежності від об'єму партії, але не менше трьох.
Є.3.1 Випробувальний стенд - пристрій, який складається з конструкції для жорсткого закріплення дверної коробки по периметру та пристрою для навантаження з похибкою вимірювань навантаження не більше 2 %.
Є.3.2 Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166.
Є.3.3 Набір щупів згідно з ДСТУ 8925.
Є.3.4 Секундомір.
Є.3.5 Прилад для вимірювання переміщень.
Є.4.1 Зразок встановлюють у випробувальний стенд. Коробку закріплюють нерухомо без викривлень її форми.
Проводять перевірку площинності і прямокутності полотна, вимірюють величини зазорів між коробкою і полотном, виконують відчинення і зачинення полотна, запирання і відпирання замків або заскочок.
Є.4.2 Полотно притискають до коробки на середині висоти напівсферичним притискачем із радіусом від 15 мм до 25 мм із силою Z = 1,2 Р або Z = 1,2 Р1, де P1 - очікуване граничне навантаження (рисунок Є.1).
Є.4.3 За приладом для вимірювання переміщень визначають первинне положення кута полотна, яке буде піддане навантаженню.
Є.4.4 Виконують навантаження кута полотна у зоні розташування обв'язки у напрямку відчинення перпендикулярно до первинного розташування полотна.
Навантаження збільшують рівномірно зі швидкістю 100 Н/хв або повільно-східчасто, без ударів, через 100 Н протягом 2 хв.
Є.4.5 Навантаження контрольною величиною Р витримують протягом 15 хв та вимірюють із похибкою не більше 0,5 мм переміщення кута полотна під навантаженням відносно первинного розташування у напрямку дії навантаження.
У процесі навантаження спостерігають за станом зразка, що підлягає випробуванню. Навантаження зменшують до нуля.
Є.4.6 Через 15 хв після зняття навантаження записують показання приладу для вимірювання переміщень при нульовому навантаженні.
Рисунок Є.1 - Схема навантаження
Знімають притискач з полотна, перевіряють відхил полотна від площинності та прямокутності, відчиняння і зачинення полотна, запирання і відпирання замків або засовок.
Є.4.7 При випробуваннях навантаженням, що зростає до граничної величини, визначають величину Р1 навантаження, що викликає руйнування або недопустимі зміни форми (відриви, зміщення або згин завіс, порушення з'єднань деталей полотна, руйнування скла тощо), порушення фіксації .полотна.
Випробування до граничного навантаження проводять при визначенні працездатності конструкції дверного блока.
Є.5 Оцінювання результатів випробування
Опір зразків вважають задовільним, якщо:
а) після випробувань навантаженням контрольної величини Р протягом 15 хв у зразках не виникло руйнувань і переміщення f кута полотна не перевищило 7 % від ширини полотна;
б) після випробування навантаженням контрольною величиною Р відхил від площинності не повинен перевищувати 2,5 мм на 1 м за висотою і шириною, а відхил від прямокутності не повинен перевищувати 2,5 мм на 1 м.
в) функція відчинення-зачинення полотна, відпирання і запирання замків і заскочок не порушилась.
г) величина контрольного навантаження Р1 для кожного зразка, що витримав контрольне навантаження, склала не менше КхР.
Величини коефіцієнта К вказані у таблиці Є.1
Є.6 Оформлення результатів випробування
Згідно з Б.6.
Таблиця Є.1
|
Вид дверних блоків |
Коефіцієнт запасу К |
|
Внутрішні засклені |
1,3 |
|
Внутрішні без скління |
1,3 |
|
Зовнішні |
1,5 |
|
Зовнішні для громадських будинків |
2,0 |
(обов'язковий)
Ж.1.1 Метод полягає у визначенні остаточної деформації та руйнування полотна, що нерухомо закріплено у коробці, від удару непружним вантажем під дією сили тяжіння у напрямку зачинення дверного полотна.
Ж.2 Зразки
Ж.2.1 За зразки приймають дверні блоки, виготовлені відповідно до цього стандарту або технічних умов на конкретний вид дверного блока.
Ж.2.2 Кількість зразків для випробувань відбирають у залежності від об'єму партії, але не менше трьох.
Ж.3.1 Випробувальний стенд - пристрій, який складається з конструкції для жорсткого закріплення дверної коробки по периметру.
Ж.3.2 Непружний вантаж - мішок, заповнений сухим піском, масою 25 кг ±0,2 кг і діаметром ±250 мм ±20 мм.
Ж.3.3 Пристосування для визначення висоти удару.
Ж.3.4 Лінійка металева завдовжки 1000 мм згідно з ДСТУ ГОСТ 427.
Ж.3.5 Набір щупів згідно з ДСТУ 8925.
Ж.3.6 Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166.
Ж.4.1 Зразок встановлюють у випробувальний стенд згідно з рисунком Ж.1. Коробку закріплюють нерухомо без викривлень її форми.
Проводять перевірку площинності та прямокутності полотна, відчинення і зачинення полотна, запирання і відпирання замків або заскочок.
Ж.4.2 Для визначення центра удару S вантажем проводять лінію паралельно нижньому краю полотна на відстані 250 мм від нього. Точка перетину цієї лінії з поздовжньою осьовою лінією полотна є центром удару вантажем.
Ж.4.3 При випробуваннях дверних блоків запірні прилади повинні бути у положенні "зачинено".
Ж.4.4 Висота h падіння вантажу повинна складати 245 мм для внутрішніх дверних блоків, 490 мм - для зовнішніх дверних блоків, 735 мм - для зовнішніх дверних блоків для громадських будинків і установлюється за допомогою пристосування для визначення висоти удару.
Кожен зразок ударяють тричі.
Ж.4.5 Після випробувань визначають наявність руйнувань, вимірюють величини залишкових деформацій і перевіряють можливість зачинення стулки, перевіряють відпирання і запирання замків.
Ж.5 Оцінювання результатів випробування
Опір зразків дверей вважають задовільним, якщо після випробувань у зразках не виникло руйнувань, відхил від площинності і прямокутності не перевищив 2,5 мм на 1 м довжини, не порушені функції відчинення та зачинення полотна, відпирання та запирання замків або заскочок.
Ж.6 Оформлення результатів випробування
Згідно з Б.6.
1 - дверна коробка з порогом; 2 - полотно; 3 - вантаж; 4 -дверна коробка без порога; h - висота падіння вантажу; S - центр удару вантажу; b - ширина полотна дверей, .
Рисунок Ж.1 - Схема навантаження
(обов'язковий)
К.1.1 Метод полягає у визначенні остаточної деформації та руйнування полотна, що нерухомо закріплено у коробці, від удару пружним вантажем.
К.2 Зразки
К.2.1 За зразки приймають дверні блоки, виготовлені відповідно до цього стандарту або технічних умов на конкретний вид дверного блока.
К.2.2 Кількість зразків для випробувань відбирають у залежності від об'єму партії, але не менше трьох.
К.3.1 Випробувальний стенд - пристрій, який складається з конструкції для жорсткого закріплення дверної коробки по периметру.
К.3.2 Пружний вантаж - дюралюмінієва куля діаметром 63 мм ±2 мм, масою 400 г ±1 г.
К.3.3 Пристосування для утримання кулі на визначеній висоті, що забезпечує її вільне падіння у задані точки з заданої висоти.
К.3.4 Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166.
К.4 Проведення випробування
К.4.1 Зразок встановлюють у випробувальний стенд. Коробку закріплюють нерухомо без викривлень її форми.
К.4.2 Удари наносять із висоти згідно з 5.3.1 таблиці 4 у будь-який бік полотна у трьох точках у зоні каркаса і у трьох точках у зоні поздовжньої осі полотна по одному удару у кожну точку.
К.4.3 Місця удару перевіряють візуально після кожного падіння кулі і виявляють зміни поверхні полотна (залишкові деформації - увігнутість і пошкодження).
Для зручності виявлення місць удару можна накладати на полотно копіювальний папір у зонах падіння кулі.
К.4.4 Глибину остаточних деформацій вимірюють штангенциркулем з точністю 0,1 мм.
К.5 Оцінювання результатів випробування
К.5.1 Результати випробування оцінюють за величиною увігнутостей поверхні полотна, що виникли від ударів залишкових деформацій. Увігнутість поверхні полотна від ударів не повинна перевищувати 1,0 мм.
К.5.2 Результати випробувань вважають задовільними , якщо:
глибина найбільшої увігнутості не перевищує 1 мм;
відсутні пробивання або руйнування облицювання полотна та лакофарбового покриття.
Згідно з Б.6.
(обов'язковий)
Л.1.1 Метод полягає у нанесенні ударів по полотну зачиненого дверного блока непружним вантажем, що падає під дією сили тяжіння у напрямку відчинення дверного блока.
Л.2 Зразки
Л.2.1 За зразки приймають дверні блоки, виготовлені відповідно до цього стандарту або технічних умов на конкретний вид дверного блока.
Л.2.2 Кількість зразків для випробувань відбирають у залежності від об'єму партії, але не менше трьох.
Л.3.1 Випробувальний стенд - пристрій, який складається з конструкції для жорсткого закріплення дверної коробки по периметру.
Л.3.2 Непружний вантаж - мішок, заповнений сухим піском у повному об'ємі. Маса мішка з піском 5 кг ±0,1 кг, діаметр і висота 200 мм ±5 мм.
Л.3.3 Штангенциркуль згідно з ДСТУ ГОСТ 166.
Л.3.4 Набір щупів згідно з ДСТУ 8925.
Л.3.5 Перевірочна лінійка згідно з ГОСТ 8026.
Л.3.6 Лінійка вимірювальна металева згідно з ДСТУ ГОСТ 427.
Л.3.7 Косинець перевірочний згідно з ГОСТ 3749 з висотою вимірювальної поверхні 500 мм.
Л.4 Проведення випробування
Л.4.1 Зразок встановлюють у випробувальний стенд. Коробку закріплюють нерухомо без викривлень її форми.
Л.4.2 На поверхні полотна, повернутої до притулу дверної коробки, намічають зону для нанесення удару радіусом 100 мм у центрі з координатами відносно вершини нижнього вільного кута полотна:
по вертикалі - 250 мм;
по горизонталі - 1/2 ширини полотна, але не більше 300 мм (рисунок. Л.1)
Л.4.3 Вимірюють величини довжин діагоналей полотна та відхил його від площинності.
Л.4.4 Наносять удари вантажем у позначену зону дверного полотна. Вантаж підіймають на висоту h і забезпечують його вільне падіння під дією сили тяжіння у напрямку відчинення дверного полотна.
Кількість ударів та висоту падіння визначають згідно з 5.3.1 і таблицею 4.
У двополотних дверних блоках випробовують спочатку одне, а потім друге полотно.
