Європейського Стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і екві­валентних директив EFTA, започаткованих, щоб допомогти заснуванню внутрішнього ринку).

Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

EN 1991 Єврокод 1: Навантаження на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування бетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталебетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев`яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування конструкцій при сейсмічному навантаженні

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на призначення вели­чин, які пов’язані з регулюванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються.


Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).



The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode: Basis of Structural Design


EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures


EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures


EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design


EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

Статус та галузь застосування
Єврокодів

Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

– як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі N°1 – Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі № 2 – Пожежна безпека;


Status and field of application
of Eurocodes

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

– as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/EEC, particularly Essential Requirement № 1 – Me­chanical resistance and stability – and Essential Requirement N°2 – Safety in case of fire;

– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs)


– as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services ;

– as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs)

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок з тлумачними документами2 розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби3. Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні вироби, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.


The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Documents2 referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards3. Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product standards with a view to achieving a full compatibility of these technical specifications with the Eurocodes.

Стандарти Єврокодів надають загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компонентів, як традиційного, так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрібен додатковий експертний розгляд.


The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

2Відповідно до Ст. 3.3 CPD, Основні вимоги (ER) отримають конкретну форму у Тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між Основними вимогами та мандатами на ENs і ETAGs/ETAs.


3Відповідно до Ст. 12 CPD, тлумачні документи мають:


а) надати конкретну форму основним вимогам, узгодивши термінологію і технічні засади, і вказати класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;


б) вказати методи встановлення співвідношення між цими класами або рівнями вимог з технічними вимогами, нап­риклад, методи розрахунку і перевірки, технічні правила проектування, і т. ін.;

в) слугувати як рекомендації для встановлення узгоджених стандартів і настанов для Європейського технічного ухвалення.

Єврокоди фактично відіграють подібну роль у сфері ER 1 і частині ER 2.


2According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

3According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall :

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;


c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.


The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), виданий CEN, якому можуть передувати Національний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжуватися Національним Додатком.

Національний Додаток може включати інформацію щодо тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як національно визначені параметри для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд, що будуть побудовані у зацікавленій країні, а саме:

– значення і/або класи де в Єврокоді даються альтернативи;

– значення, які слід використовувати, коли в Єврокоді надається тільки позначення;

–специфічні дані країни (географічні, кліматичні, тощо), наприклад, карта снігу;

– процедура, яка використовується, коли альтернативні процедури обумовлені в Єврокоді;

В ньому можуть бути

– визначення щодо застосування інформаційних додатків;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.


National Standards
implementing Eurocodes

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Аnnex.


The National Аnnex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:


– values and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

– values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

– country specific data (geographical, climatic etc.) e.g. snow map,

– the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode,


It may contain

– decisions on the application of informative annexes,

– references to non-contradictory complementary information to assist the user to apply the Eurocode.

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфіка­ціями (ENs та ETAs) для виробів

Необхідна узгодженість між гармонізованими технічними специфікаціями для будівельних виробів та технічними правилами для будівель і споруд4.


Links between Eurocodes and harmonised technical specifications
(ENs and ETAs) for products

There is a need for consistency between the harmonised technical specifications for construction products and the technical rules for works4.

4Див. Ст. 3.3 і Ст.12 CPD, а також 4.2, 4.3.1, 4.3.2 та 5.2 ID 1.


4See Art.3.3 and Art.12 of the CPD, as well as 4.2, 4.3.1, 4.3.2 and 5.2 of ID 1.



Крім того, повна інформація, яка супроводжує маркування CE будівельних виробів і має відношення до Єврокодів, повинна чітко зазначати, які національно визначені параметри були прийняті до уваги.


Furthermore, all the information accompanying the CE Marking of the construction products which refer to Eurocodes should clearly mention which Nationally Determined Parameters have been taken into account.

Національний Додаток
до EN 1993-1-9

Цей стандарт надає альтернативні процедури, значення і рекомендації для класів із примітками, які можуть вказувати місце, де необхідно зробити національний вибір. Національний стандарт, який впроваджує
EN 1993-1-9, повинен мати національний додаток, який включав би усі національно визначені параметри при проектуванні сталевих конструкцій, що будуть побудовані у відповідній країні.

Національним вибором дозволено увійти до EN 1993-1-9 за допомогою:

– 1.1(2)

– 2(2)

– 2(4)

– 3(2)

– 3(7)

– 5(2)

– 6.1(1)

– 6.2(2)

– 7.1(3)

– 7.1(5)

– 8(4)



National Аnnex
for EN 1993-1-9

This standard gives alternative procedures, values and recommendations for classes with notes indicating where National choices may have to be made. The National Standard implementing EN 1993-1-9 should have a National Annex containing all Nationally Determined Parameters for the design of steel structures to be constructed in the relevant country.


National choice is allowed in EN 1993-1-9 through:

– 1.1(2)

– 2(2)

– 2(4)

– 3(2)

– 3(7)

– 5(2)

– 6.1(1)

– 6.2(2)

– 7.1(3)

– 7.1(5)

– 8(4)




1 Загальні положення

1.1 галузь застосування

(1) EN 1993-1-9 приводить методи для оцінки витривалості елементів конструкцій, з'єднань і вузлів, що піддаються впливу втомних навантажень.

(2) Ці методи ґрунтуються на випробуван-нях витривалість великорозмірних зразків, з урахуванням впливів конструктивних і структурних дефектів, пов'язаних з виробництвом і виготовленням конструкцій (наприклад, вплив допусків і залишкового напруження при зварюванні).

Примітка 1. Див. EN 1090 в частині допусків. Вибір стандартів на виготовлення може бути приведений в Національному Додатку до моменту публікації
EN 1090.

Примітка 2. Національний Додаток може надавати додаткову інформацію про вимоги до контролю виготовлення.

(3) Правила застосовуються до конструкцій, виготовлення яких відповідає EN 1090.

Примітка. У відповідних випадках додаткові вимоги вказані в таблицях категорій елементів.

(4) Методи оцінки, приведені в даній частині, стосуються всіх марок будівельних сталей і неіржавіючих сталей, за винятком спеціальних відмічених в таблицях категорій елементів. Дана частина відноситься тільки до матеріалів, які відповідають вимогам міцності за
EN 1993-1-10.

(5) Дана частина не охоплює методи оцінки витривалості, відмінні від методів розрахунків по кривим витривалості , такі як метод визначення концентрації напружень в надрізі або методи механіки руйнування.


1 General

1.1 Scope

(1) EN 1993-1-9 gives methods for the assessment of fatigue resistance of members, connections and joints subjected to fatigue loading.

(2) These methods are derived from fatigue tests with large scale specimens, that include effects of geometrical and structural imperfections from material production and execution (e.g. the effects of tolerances and residual stresses from welding).



NOTE: 1: For tolerances see EN 1090. The choice of the execution standard may be given in the National Annex, until such time as EN 1090 is published.


NOTE: 2: The National Annex may give supplementary information on inspection requirements during fabrication.

(3) The rules are applicable to structures where execution conforms with EN 1090.


NOTE: Where appropriate, supplementary requirements are indicated in the detail category tables.

(4) The assessment methods given in this part are applicable to all grades of structural steels, stainless steels and unprotected weathering steels except where noted otherwise in the detail category tables. This part only applies to materials which conform to the toughness requirements of
EN 1993-1-10.

(5) Fatigue assessment methods other than the methods as the notch strain method or fracture mechanics methods are not covered by this part.

(6) Дана частина не охоплює методи, які призначені для підвищення витривалості шляхом обробки після виготовлення, відмінної від зняття залишкових напружень.

(7) Витривалість, що розглядається в даній частині, стосується конструкцій що працюють за нормальних атмосферних умов, мають достатній захист від корозії і регулярне обслуговування. Ефект морської корозії не розглядається. Мікроструктурні пошкодження від високої температури не розглядаються.


(6) Post fabrication treatments to improve the fatigue strength other than stress relief are not covered in this part.



(7) The fatigue strengths given in this part apply to structures operating under normal atmospheric conditions and with sufficient corrosion protection and regular maintenance. The effect of seawater corrosion is not covered. Microstructural damage from high temperature is not covered.

1.2 Нормативні посилання

Цей стандарт містить датовані і недатовані посилання, положення з інших публікацій. Ці нормативні посилання цитуються у відповідних місцях у тексті, публікації перераховані нижче. Для датованих посилань наступні поправки або перегляди будь-яких з цих публікацій дійсні для цього стандарту тільки при внесенні до нього змін або перегляду. Для недатованих посилань застосовується останнє видання публікації (включаючи поправки). Наступні загальні стандарти згадані в цьому стандарті.

EN 1090 Виготовлення сталевих конструкцій. Технічні вимоги

EN 1990 Основи проектування конструкцій

EN 1991 Навантаження на конструкції

EN 1993 Проектування сталевих конструкцій

EN 1994-2 Проектування сталезалізобето­них конструкцій. Частина 2. Мости.


1.2 Normative references

This European Standard incorporates by dated or undated reference, provisions from other publications. These normative references are cited at the appropriate places in the text and the publications are listed hereafter. For dated references, subsequent amendments to or revisions of any of these publications apply to this European Standard only when incorporated in it by amendment or revision. For undated references the latest edition of the publication referred to applies (including amendments). The following general standards are referred to in this standard.

EN 1090 Execution of steel structures – Technical requirements

EN 1990 Basis of structural design

EN 1991 Actions on structures

EN 1993 Design of Steel Structures


EN 1994-2 Design of Composite Steel and Concrete Structures: Part 2: Bridges

1.3 Терміни і визначення

У Європейському Стандарті використовуються наступні терміни і визначення.

1.3.1 Загальні положення

1.3.1.1 втома

Процес виникнення і поширення тріщини в елементах конструкції в результаті впливу змінного напруження.

1.3.1.2 номінальне напруження

Напруження в початковому матеріалі або у зварному шві, що примикає до потенційного місця розташування тріщини, розраховується за класичною теорією виключаючи всі ефекти концентрації напружень.

Примітка. Номінальне напруження, як зазначено в цій частині, може бути нормальним напруженням, дотичним напруженням, головним напруженням або еквівалентним напруженням.

1.3.1.3 змінне номінальне напруження

Номінальне напруження множиться на відповідний коефіцієнт концентрації напруження для врахування зміни геометричних розмірів поперечного перерізу, які не були взяті до уваги при класифікації конкретного елементу конструкції.

1.3.1.4 локальне напруження

Максимальне головне напруження в початковому матеріалі, діюче на межі зварного шва, з урахуванням ефектів концентрації, пов’язаних із загальною геометрією конкретного елементу конструкції.

Примітка. Локальні ефекти концентрації напру­жень викликані, наприклад, формою профілю зварного шва (які вже включені в категорію елементів в Додатку B) враховувати не потрібно.

1.3.1.5 залишкове напруження

Залишкове напруження постійного напруженого стану в конструкції, яке знаходиться в статичній рівновазі і не залежить ні від якого зовнішнього впливу. Залишкове напруження може виникати через напруження прокатки, різання, зварювання і усадки зварних швів або при збірці через неточне виготовлення деталей, що викликають згин частини конструкції.

1.3.2 Параметри втомного навантаження

1.3.2.1 процес навантаження

Послідовність навантажень, прикладених до конструкції що визначають історію напруження, зазвичай повторюється певна кількість разів за час експлуатації конструкції.

1.3.2.2 історія напруження

Запис або розрахунок зміни напруження у конкретній точці конструкції в процесі навантаження.

1.3.2.3 метод дощового потоку

Конкретний метод підрахунку циклів відтворюючий спектр діапазону напруження на базі заданої історії напружень.

1.3.2.4 метод резервуару

Конкретний метод підрахунку циклів відтворюючий спектр діапазону напруження на базі заданої історії напружень.

Примітка. Математичне визначення див. в
Додатку A.

1.3.2.5 діапазон напруження

Алгебраїчна різниця між двома крайніми точками конкретного циклу напруження, виділеного в історії навантаження.

1.3.2.6 спектр діапазону напруження

Гістограма всіх діапазонів напруження цик­лів різних величин, записаних або розрахо­ваних для конкретного процесу навантаження.

1.3.2.7 розрахунковий спектр

Загальне число циклів діапазонів напруження з врахуванням всіх спектрів в проектній довговічності конструкції, що має відношення до оцінки витривалості.

1.3.2.8 проектна довговічність

Розрахункова довговічність безпечної роботи конструкції, що забезпечує з достат­нім ступенем вірогідності запобігання руйнуванню через втому.

1.3.2.9 втомна довговічність

Прогнозований період часу навантаження, який повинен викликати втомне руйнування під впливом розрахункового спектру.

1.3.2.10 підсумовування за Майнером

Розрахунок лінійного накопичення пошкоджень, заснований на гіпотезі підсумовування втомних пошкоджень Пальмгрена-Майнера.

1.3.2.11 еквівалентний діапазон напруження циклу постійної амплітуди

Діапазон напруження циклу постійної амплітуди, при якому накопичення пошкодження дорівнює накопиченому пошкодженню розрахункового спектру діапазону циклу при розрахунку по лінійній гіпотезі підсумовування втомних пошкоджень Пальмгрена-Майнера.

Примітка. Математичне визначення див. в
Додатку А.

1.3.2.12 втомне навантаження

Набір параметрів впливів, заснований на характерних навантаженнях, описаних для місць прикладення навантажень їх величинами, частотами, послідовністю і віднос­ними фазами.

Примітка 1. Втомні навантаження в EN 1991 ‑ це верхні граничні значення, засновані на оцінках вимірювання навантажних ефектів відповідно до Додатку А.

Примітка 2.: Параметри навантажень вказані в
EN 1991:

‑ нормований спектр, або

‑ на базі або

‑ на базі циклів.

Динамічні ефекти включені в дані параметри, якщо не вказане інше.

1.3.2.13 еквівалентне втомне навантаження постійної амплітуди

Спрощене навантаження постійної амплітуди, що викликає такий же ефект втомного пошкодження, що і серія дійсних навантажень змінної амплітуди.

1.3.3 Втома

1.3.3.1 крива втоми

Залежність між діапазоном напруження циклу і числом циклів напруження до втомного руйнування, використовується для оцінки втоми конкретної категорії елементів конструкцій.

Примітка. Витривалість, що розглядається в даній частині, є нижнім граничним значенням межі втоми, що базується на результатах втомних випробувань великорозмірних зразків відповідно до EN 1990 Додаток D.

1.3.3.2 категорія елементів

Чисельне значення надане конкретному елементу при заданому напрямі коливання напруження для визначення кривої витривалості (категорія елементу визначає довідкове значення межі втоми в Н/мм2).


1.3.3.3 постійна амплітуда межі втоми

Граничне значення діапазону нормального або дотичного напруження циклу, нижче за яке не відбувається втомне пошкодження при випробуваннях з постійною амплітудою навантаження. За умови змінної амплітуди всі діапазони напруження циклу повинні бути нижче за цю межу для того, щоб не відбулося втомне пошкодження.

1.3.3.4 межа пошкодження

Межа, нижче за яку діапазон напруження циклу розрахункового спектру не приводить до накопичення пошкодження.

1.3.3.5 довговічність

Історія навантаження з постійною амплітудою, виражена у циклах.


1.3.3.6 допустимі напруження втоми

Діапазон напруження циклу постійної амплітуди для конкретної категорії елементів при довговічності циклів.


1.3 Terms and definitions

For the purpose of this European Standard the following terms and definitions apply.


1.3.1 General

1.3.1.1 fatigue

The process of initiation and propagation of cracks through a structural part due to action of fluctuating stress.

1.3.1.2 nominal stress

A stress in the parent material or in a weld adjacent to a potential crack location calculated in accordance with elastic theory excluding all stress concentration effects.



NOTE: The nominal stress as specified in this part can be a direct stress, a shear stress, a principal stress or an equivalent stress.


1.3.1.3 modified nominal stress

A nominal stress multiplied by an appropriate stress concentration factor , to allow for a geometric discontinuity that has not been taken into account in the classification of a particular constructional detail.



1.3.1.4 geometric (hot spot) stress

The maximum principal stress in the parent material adjacent to the weld toe, taking into account stress concentration effects due to the overall geometry of a particular constructional detail.

NOTE: Local stress concentration effects e.g. from the weld profile shape (which is already included in the detail categories in Annex B) need not be considered.


1.3.1.5 residual stress

Residual stress is a permanent state of stress in a structure that is in static equilibrium and is independent of any applied action. Residual stresses can arise from rolling stresses, cutting processes, welding shrinkage or lack of fit between members or from any loading event that causes yielding of part of the structure.




1.3.2 Fatigue loading parameters


1.3.2.1 loading event

A defined loading sequence applied to the structure and giving rise to a stress history, which is normally repeated a defined number of times in the life of the structure.


1.3.2.2 stress history

A record or a calculation of the stress variation at a particular point in a structure during a loading event.

1.3.2.3 rainflow method

Particular cycle counting method of producing a stress-range spectrum from a given stress history.


1.3.2.4 reservoir method

Particular cycle counting method of producing a stress-range spectrum from a given stress history.


NOTE: For the mathematical determination see
Аnnex A.

1.3.2.5 stress range

The algebraic difference between the two extremes of a particular stress cycle derived from a stress history.

1.3.2.6 stress-range spectrum

Histogram of the number of occurrences for all stress ranges of different magnitudes recorded or calculated for a particular loading event.

1.3.2.7 design spectrum

The total of all stress-range spectra in the design life of a structure relevant to the fatigue assessment.


1.3.2.8 design life

The reference period of time for which a structure is required to perform safely with an acceptable probability that failure by fatigue cracking will not occur.

1.3.2.9 fatigue life

The predicted period of time to cause fatigue failure under the application of the design spectrum.


1.3.2.10 Miner's summation

A linear cumulative damage calculation based on the Palmgren-Miner rule.



1.3.2.11 equivalent constant amplitude stress range

The constant-amplitude stress range that would result in the same fatigue life as for the design spectrum, when the comparison is based on a Miner's summation.





NOTE: For the mathematical determination see
Annex A.

1.3.2.12 fatigue loading

A set of action parameters based on typical loading events described by the positions of loads, their magnitudes, frequencies of occurrence, sequence and relative phasing.


NOTE: 1: The fatigue actions in EN 1991 are upper bound values based on evaluations of measurements of loading effects according to Annex A.


NOTE: 2: The action parameters as given in EN 1991 are either

– standardized spectrum or

– related to or

– corresponding to cycles.

Dynamic effects are included in these parameters unless otherwise stated.

1.3.2.13 equivalent constant amplitude fatigue loading

Simplified constant amplitude loading causing the same fatigue damage effects as a series of actual variable amplitude loading events


1.3.3 Fatigue strength

1.3.3.1 fatigue strength curve

The quantitative relationship between the stress range and number of stress cycles to fatigue failure, used for the fatigue assessment of a particular category of structural detail.


NOTE: The fatigue strengths given in this part are lower bound values based on the evaluation of fatigue tests with large scale test specimens in accordance with EN 1990 – Annex D.


1.3.3.2 detail category

The numerical designation given to a particular detail for a given direction of stress fluctuation, in order to indicate which fatigue strength curve is applicable for the fatigue assessment (The detail category number indicates the reference fatigue strength in N/mm2).

1.3.3.3 constant amplitude fatigue limit

The limiting direct or shear stress range value below which no fatigue damage will occur in tests under constant amplitude stress conditions. Under variable amplitude conditions all stress ranges have to be below this limit for no fatigue damage to occur.




1.3.3.4 cut-off limit

Limit below which stress ranges of the design spectrum do not contribute to the calculated cumulative damage.

1.3.3.5 endurance

The life to failure expressed in cycles, under the action of a constant amplitude stress history.

1.3.3.6 reference fatigue strength

The constant amplitude stress range , for a particular detail category for an endurance cycles

1.4 позначення

- діапазон напруження циклу (нормальне напруження);

- діапазон напруження циклу (дотичне напруження);

, - еквівалентний діапазон напруження циклу постійної амплітуди на базі ;


1.4 Symbols

stress range (direct stress);


stress range (shear stress);


, equivalent constant amplitude stress range related to nmax;

, - еквівалентний діапазон напруження циклу постійної амплітуди на базі 2 млн. циклів;

, – допустиме значення межі втоми при млн. циклів;


, equivalent constant amplitude stress range related to 2 million cycles;


, reference value of the fatigue strength at million cycles;

, - межа втоми для діапазону напруження циклу постійної амплітуди при числі циклів ;

, - межа пошкодження для діапазону напруження циклу при числі циклів ;


, fatigue limit for constant amplitude stress ranges at the number of cycles ;

, cut-off limit for stress ranges at the number of cycle ;

- еквівалентний діапазон напруження циклу для з'єднань ферм і ортотропних плит;

- зменшене допустиме значення межі втоми;

- частковий коефіцієнт для еквівалентних діапазонів напружень циклів постійної амплітуди , ;

- частковий коефіцієнт для межі втоми , ;

- нахил кривої опору втоми;

i - еквівалентні коефіцієнти пошкодження;

- коефіцієнт впливу частоти змінного навантаження;

- характеристичне значення простого змінного навантаження;

– масштабний фактор для втомних напружень;

- коефіцієнт збільшення номінальних діапазонів напруження циклу для врахування згинаючих моментів у фермах;

- коефіцієнт концентрації напруження;

- розрахункова довговічність, виражена числом циклів при постійному діапазону напруження циклу.


equivalent stress range for connections in webs of orthotropic decks;


reduced reference value of the fatigue strength;

partial factor for equivalent constant amplitude stress ranges , ;


partial factor for fatigue strength , ;

slope of fatigue strength curve;

damage equivalent factors;


factor for frequent value of a variable action;

characteristic value of a single variable action;

reduction factor for fatigue stress to account for size effects;

magnification factor for nominal stress ranges to account for secondary bending moments in trusses;

stress concentration factor;

design life time expressed as number of cycles related to a constant stress range.