---

4.5 Ячмінь, який готують для експорту, повинен бути здоровим, незараженим шкідниками хлібних запасів, мати нормальний запах і колір та відповідати вимогам, викладеним у таблиці 1. Вимоги до якості ячменю за іншими показниками встановлюють у договорі (контракті) між постачальником і покупцем.

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1 Вміст токсичних елементів, мікотоксиніе і пестицидів у ячмені, який використовують для продовольчих і технічних цілей, а також для експорту, не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені «Медико-биологическими требованиями и санитарними нормами качества продовольственного сирья и пищевих продуктов», № 5061 12], а для кормових цілей — рівні, встановлені «Временним максимально допустимим уровнем содержания некоторих химических ^лементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственних животних и кормових добавках» [3].

Максимально допустимий вміст токсичних елементів і мікотоксиніе зазначено в додатку А.

5.2 Під час роботи з зерном необхідно дотримуватися правил техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах із зберігання зерна в системі хлібопродуктів, затверджених за встановленим порядком.

5.3 Контроль за дотриманням норм викидів шкідливих речовин в атмосферу необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 і СанПиН 4946 [5].

5.4 Охорону грунту від забруднення побутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42—128—4690 [6].

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3.

6.2 Стан зерна ячменю, запах та інші показники, зазначені в таблиці 1,визначають у кожній партії.

6.3 Ячмінь, у якому домішка зерен і насіння інших культурних рослин більша ніж 15 % маси зерна разом з домішками, приймають як суміш ячменю з іншими культурами і зазначають її склад у відсотках.

6.4 Ячмінь, який втратив природний колір або має потемнілі кінці, приймають 2 класом з відміткою «потемнілий».

6.5 Контроль вмісту і періодичність контролю токсичних елементів, мікотоксиніе і пестицидів у ячмені, який використовують для продовольчих і технічних цілей та для експорту, здійснюють згідно з методичними вказівками «Порядок і періодичність контролю продовольчої сировини і харчових продуктів за показниками безпеки» [7];

6.6 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним з показників, здійснююсь повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії зерна. Результати повторних випробувань поширюють на всю партію. У разі повторних розбіжностей проводять арбітражні випробування проб зерна за встановленим МінАПК порядком. Результати арбітражних випробувань є остаточними,

6.7 Кожна партія ячменю супроводжується посвідченням про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів.

7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

7.1 Відбір проб — згідно з ГОСТ 13586.3,

7.2 Визначення хольсру і запаху — згідно з ГОСТ 10967.

7.3 Визначення вологості - згідне З ГОСТ 1358Є.5; ГОСТ 2S143 (ISO 71285); ГССТ 29144 (ISO 711-85),

7.4 Визначення смітної, зернової домішок, дрібних зерен і крупності — згідно з ГОСТ 13586.2-ГОСТ 28419.

7.5 Визначення життєздатності — згідно з ГОСТ 12039.

7.6 Визначення здатності до проростання — згідно з ГОСТ 10968.

7.7 Визначення натури — згідно з ГОСТ 10840.

7.8 Визначення маси 1000 зерен — згідно з ГОСТ 10842.

7.9 Визначення зараженості шкідниками — згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ

28666.1 (ISO 6639/1—86); ГОСТ 28666.2 (ISO 6639/2—86); ГОСТ 28666.3 (ISO 6639/3—86); ГОСТ 28666.4 (ISO 6639/4—86).

7.10 Визначення білку — згідно з ГОСТ 10846.

7.11 Визначення вмісту токсичних елементів: підготовка проб до аналізу — згідно з ГОСТ 26929, ртуті — згідно з ГОСТ 26927, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, міді — згідно з ГОСТ 26931, свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, цинку — згідно з ГОСТ 26934.

7.12 Визначення вмісту мікотоксиніе у продовольчому і пивоварному ячмені — згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я; афлатоксину Bt — згідно з № 2273—80 [9] або № 4082—86 [10]; зеараленону — згідно з № 2964—84 [11]; Т-2 токсину — згідно з № 3184—84 [12]; дезоксиніваленону (вомітоксину) — згідно з № 3940—84 [13] і № 5177—90 [14]; у ячмені, який використовують для кормових цілей: зеараленону і Т-2 токсину — згідно з ГОСТ 28001; патуліну — згідно з ГОСТ 28396; дезоксиніваленону (вомітоксину) — згідно з методами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я № 3940—84 [13] І № 5177—90 [14]; афлатоксину B1f зеараленону і Т-2 токсину — згідно з методами, затвердженими Міністерством сільського господарства України — № 15—14/23 [15], патуліну —№ 15—14/22 [16].

7.13 Визначення вмісту пестицидів — згідно з СанПиН 42—123—4540 [17], ГОСТ 13496.20.

7.14 Визначення фузаріозних зерен

7.14.1 Відбір проб — згідно з ГОСТ 13586.3. Від партії ячменю відбирають середню пробу масою не меншою ніж 2 кг.

Із середньої проби, звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 13586.2, виділяють дві наважки масою (50,0*0,1) г.

7.14.2 Апаратура

Ваги лабораторні 3 класу точності з найбільшою границею зважування 1 кг згідно з ГОСТ 24104; лупа із збільшенням 4,5х згідно з ГОСТ 25706; дошка лабораторна; совок;

чашки для наважок.

7.14.3 Здійснення випробування

Із наважки масою (50,0*0,1) г за хорошого освітлення вибирають зерна з ознаками фузаріозу (згідно з даними, поданими в додатку Б).

У випадку виявлення сумнівних зерен лупою визначають наявність у них ознак розвитку гриба.

Під час аналізу проб ячменю до фузаріозних зерен відносять також обрушені зерна ячменю з рожевим нальотом і міцелієм на зародку і у борозенці, подрібнені зерна (понад 1/2 зерна) і зерна пшениці та жита, які мають ознаки розвитку фузаріозу.

Фузаріозні зерна, виділені з кожної наважки, зважують з точністю до 0,01 г.

7.14.4 Обробка результатів

Вміст фузаріозних зерен подають у відсотках, для чого кількість виявлених фузаріозних зерен

у 50 г наважки множать на 2.

За остаточний результат беруть середнє арифметичне значення двох паралельних визначень. Якщо третій десятковий знак дорівнює 5 або більший, то другий збільшують на одиницю.

7.14.5 Розбіжність між результатами паралельних визначень, а також під час контрольних визначень, не повинна перевищувати величини, зазначені в додатку В. Якщо розбіжність перевищує допустимі значення, то аналіз повторюють.

7.15 Визначення спор сажкових грибів— згідно з ГОСТ 13496.11.

7.16 Визначення екстрактивності ячменю — згідно з ГОСТ 12136.

Примітка. Стандарти ISO на методи контролю якості використовують у разі експорту ячменю.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

8.1 Ячмінь перевозять насипом або в тарі транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних для транспорту даного виду.

8.2 Транспортні засоби повинні бути чистими, без сторонніх запахів. Під час перевезення, навантаження і розвантаження зерно ячменю повинне бути захищене від атмосферних опадів,

8.3 Ячмінь розміщують І зберігають окремо за класами в чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками, зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених за установленим порядком.

9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальник гарантує відповідність ячменю вимогам цього стандарту за дотримання споживачем умов транспортування.

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ РІВЕНЬ ТОКСИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ І

МІКОТОКСИНІВ У ЯЧМЕНІ, МГ/КГ

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ УРАЖЕННЯ ФУЗАРІОЗОМ

ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ

Фузаріозні зерна ячменю мають такі характерні ознаки:

— оболонки знебарвлені або світлокоричневі з рожево-малиновими плямами і нальотом гриба, поряд з рожево-малиновим і знебарвленим міцелієм на деяких зернах утворюються світлооранжеві бляшки — накопичення спор;

— під час тривалого розвитку фузаріозу як на рожевозабарвлених, так і на знебарвлених зернах, можливе утворення спор гриба як поверхневого, так і чітко локалізованого чорного нальоту. Під лупою проглядуються окремі випуклі чорні бляшки — плодові тіла фузаріїв (так званий «скеб»). Скеб легко зіскоблюється з оболонок. На відміну від скеба темні плями, які утворені альтернарією і клодоспоріумом, розмиті, не мають чіткої локалізації, не видаляються з оболонок. Вони обумовлені розвитком темнозабарвленого міцелію як на поверхні, так і всередині оболонок;

— фузаріозні зерна, порівняно з нормальними, в основній масі менш наповнені, легковагіші;

— ендосперм у них рихліший, в разі значного ураження зерно кришиться, коли натискують пальцями.

Перші дві ознаки е визначальними. В разі їхнього роздільного або сумісного виявлення зерно відносять до фузаріозного. Останні дві ознаки доповнюють характеристику фузаріозних зерен.

ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧЕННЯМИ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ТУ 5.897—111722—95 Полотна решетные. Технические условия.

2 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, утв. Министерством здравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061.

3 Временный максимально допустимый уровень (МДУ) содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках, утв. Главным управлением ветеринарии Министерства сельского хозяйства СССР 07.08.1987 г., согласовано с Министерством здравоохранения СССР 15.07.1987 г., № 223—4/281—8.

4 Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна в системе хлебопродуктов, утв. Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г,, № 99—89.

5 СанПиН 4946—89 Санитарные правила и нормы по охране атмосферного воздуха городских и сельских населенных пунктов.

6 СанПиН 42—128—4690—88 Санитарние правила содержания населенных мест.

7 Методичні вказівки «Порядок і періодичність контролю продовольчої сировини і харчових продуктів за показниками безпеки», затв. Міністерством охорони здоров'я України 11.10.1995 р., № 5.08.07/1232.

8 Методичні рекомендації «Порядок і періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками безпеки», затв. Міністерством агропромислового комплексу України 03.10.1997 р.

9 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и

определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273 от 10.12.1982 г.

10 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и

определению афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, № 4082—86'.

11 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и

определению содержания зеараленона в пищевых продуктах, № 2964—84.

12 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, № 3184—84.

13 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и

определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940—84.

14 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177—90.

15 «Правила одночасного виявлення афлатоксину В,, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах», затв. Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р., № 15—14/23.

16 «Правила визначення мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування», затв. Міністерством сільського господарства І продовольства України 09.04.1996 р., № 15—14/22.

17 СанПиН 42—123-4540—87 Максимально допустимые уровни содержания пестицидов в пищевых продуктах и методы их определения.

УДК 636.085

Ключові слова: ячмінь продовольчий, пивоварний, кормовий, вимоги, якість, вимоги безпеки, методи контролю, приймання, транспортування, зберігання, гарантії