---

Пристрій для вимірювання ЗПС. Приклад 2

В описаному нижче пристрої, в якості генератора аерозолю і першого ступеня розбавлення, використовують стандартний димовий канал (описаний в EN 54-7, додаток А). Концентрація аерозолю в димовому каналі вимірюють приладами, описаними в EN 54-7, додаток С. Другий ступінь розбавлення створюється відповідним пристроєм доставляння, який змішує відібране з навколишнього середовища лабораторії чисте повітря з втягнутим із димового каналу випробовувальним аерозолем.

1— ППКП;                                                                          7 — генератор аерозолю;

2— випробний сповіщувач;                                              8 — вимірювач концентрації аерозолю;

3— еталонний сповіщувач (рекомендований до застосовування);        9 — робочий об'єм;

4— значення концентрації аерозолю (N);                        10 — повітряний потік;

5— тонкий фільтр (рекомендований до застосовування);           11 — вентилятор;

6— регулятор розбавлення;                                               12 — димовий канал (див EN 54-7).

¹ — точка відбирання в димовому каналі.

n — точок за межами димового каналу.

Рисунок А.4 — Побудова пристрою прикладу 2 для вимірювання ЗПС

Важливо відзначити, що концентрація аерозолю, виміряна в димовому каналі, НЕ є вимірюванням концентрації аерозолю, що надходить у ВС. Тому важливо, щоб інші параметри, що впливають на вимірювання, лишалися постійними. Далі слідують деякі міркування, з приводу досягнення відтворюваності достовірних результатів із застосовуванням пристрою, зображеного на рисунку А.4. Розбавлення, отримане за допомогою пристрою доставляння, повинно бути стабільним і повторюваним:

—   важливо, щоб димовий канал був герметичний і не забруднював чисте повітря, що поступає у пристрій доставляння;

—   рекомендовано використовувати один і той самий пристрій доставляння для всіх вимірювань, щоб невеликі зміни у пристрої доставляння не впливали на зареєстровані результати;

—  для забезпечення мінімального часу доставки рекомендована якомога коротша конфігурація пристрою доставляння.

Швидкість зростання концентрації аерозолю в димовому каналі повинна бути рівномірна і досить повільна, щоб встановити, що обумовлені сповіщувачем затримки (включаючи затримки через транспортування у пристрої доставляння та інші виникаючі затримки) не вплинули на результати випробувань. Рисунок А.5 показує затримування (Т) із відхилом dT і наочно демонструє, що більш швидке підвищення швидкості зростання концентрації аерозолю в димовому каналі призводить до більш високого (і неточного) результату вимірювання (РТУ_швидке), ніж повільне підвищення швидкості (РТУповільне).

X — час;

Y — концентрація диму;

1-RTV швидке;

^{2            РТV}повільне

Рисунок А.5 — Зображення впливу швидкості збільшення концентрації аерозолю на точність вимірювання значення порогу спрацьовування

Через можливі неточності у випробному пристрої, наведеному у прикладі 2, як запобіжний засіб, рекомендовано, якщо це можливо, розміщення еталонного сповіщувача послідовно або паралельно ВС (залежно від конфігурації АДПС). Такий еталонний сповіщувач забезпечує підтвердження того, що будь-які зміни у виміряному ЗПС залежать від умов зовнішнього середовища (тепло, холод, вологе повітря тощо) під час випробовування, а не від випробовувального пристрою або методики випробовувань. Якщо ВС не має сигналу, який в значній мірі пропорційний концентрації аерозолю, рекомендовано застосовувати інші вимірювальні прилади, наприклад, альтернативний АПДС.

ДОДАТОК В

 (обов'язковий)

ПІРОЛІЗНЕ ТЛІННЯ (ДЕРЕВИНИ) (TF2)

        В.1 Паливо

Приблизно 10 висушених букових брусків (вміст вологи » 5%), кожний брусок розміром приблизно 75 мм • 25 мм • 20 мм.

        В.2 Нагрівальна плита

Нагрівальна плита повинна мати борознисту поверхню діаметром 220 мм із вісьмома концентричними борознами глибиною 2 мм і шириною 5 мм, до того ж відстань від зовнішньої борозни до краю плити повинна бути 4 мм і відстань між борознами — 3 мм. Нагрівальна плита повинна мати потужність приблизно 2 кВт.

Температуру поверхні нагрівальної плити треба вимірювати температурним давачем який встановлюють у п’ятій від краю борозні так, щоб забезпечувався тепловий контакт.

        В.3 Розміщування

Бруски повинні бути розташовані на нагрівальній плиті відповідно до рисунка В.1, щоб у контакті з борознистою поверхнею була 20-міліметрова сторона і щоб давач температури, що знаходиться між брусками, не був закритий.

1 —борозниста нагрівальна плита;

2— температурний давач;

3 — дерев’яні бруски.

Рисунок В.1 — Розташування дерев’яних брусків на нагрівальній плиті

        В.4 Швидкість нагрівання

Нагрівальна плита повинна мати таку потужність, щоб її температура протягом приблизно 11 хв підвищилася на 600 ^оС відносно температури навколишнього середовища.

        В.5 Закінчення випробовування

m_E = 2 dB m^_1.

        В.6 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб характеристики m від у і m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках В.2 і В.3, до моменту, коли буде досягнуте значення m = 2 dB m^_1, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацювання. Протягом цього часу не повинне виникнути відкрите полум’я.

Якщо випробовування закінчилося за умови m_E = 2 dB m ¹ до спрацьовування сповіщувача за принципом іонізації, то випробовування вважають дійсним, якщо параметр у досяг значення 1,6.

ДОДАТОК С

 (обов’язковий)

ПОСЛАБЛЕНЕ ПІРОЛІЗНЕ ТЛІННЯ (ДЕРЕВИНИ)

(TF2A ТА TF2В)

        С.1 Паливо

Три або більше висушених букових брусків (вміст вологи •• •5%), кожний брусок розміром приблизно 75 мм • 25 мм • 20 мм.

        С.2 Нагрівальна плита

Нагрівальна плита повинна мати борознисту поверхню діаметром 220 мм із вісьмома концентричними борознами глибиною 2 мм і шириною 5 мм, причому відстань від зовнішньої борозни до краю плити повинна бути 4 мм і відстань між борознами — 3 мм. Нагрівальна плита повинна мати потужність приблизно 2 кВт.

Температуру поверхні нагрівальної плити треба вимірювати температурним давачем, який встановлюють у п’ятій від краю борозні так, щоб забезпечувався тепловий контакт.

        С.3 Розміщення

Бруски повинні бути розташовані на нагрівальній плиті відповідно до рисунка С.1 так, щоб у контакті з борознистою поверхнею була 20-міліметрова сторона, і щоб давач температури, що знаходиться між брусками, не був закритий.

        С.4 Швидкість нагрівання

Нагрівальна плита повинна мати таку потужність, щоб її температура протягом приблизно 11 хв підвищилася на значення цільової температури відносно температури навколишнього середовища.

Цільова температура для ослабленої тестової пожежі повинна бути 500 ^оС.

Примітка. Цільова температура для випробовування TF2 (застосовують для сповіщувачів класу С) складає 600 °С.

1 — нагрівальна плита;

2  — температурний давач;

3 — 3 (або більше) дерев'яних брусків.

Рисунок С.1 — Розташування дерев’яних брусків на нагрівальній плиті

        С.5 Умова закінчення випробовування

Для TF2A Клас А m_E = 0,05 dB m^—

Для TF2B Клас В m_E = 0,15 dB m^—1

        С.6 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб для пожеж TF2A і TF2B характеристики m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках С.2 і С.3, до моменту, коли буде досягнуте значення m = ЗВ бо випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацювання. Протягом цього часу не повинне виникнути відкрите полум’я.

1— значення m

2— час.

Рисунок С.2 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF2A

Рисунок С.3 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF2B

ДОДАТОК D

( обов'язковий)

ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF3)

        D.1 Паливо

Приблизно 90 закручених бавовняних ґнотів, довжиною 80 см та масою 3 г. Ґноти повинні бути без захисного покриву, і повинні бути випрані і висушені.

        D.2 Розташування

Ґноти повинні кріпитися до кільця діаметром 10 см і підвішують на висоті 1 м над незаймистою пластиною відповідно до рисунка D.1.

Рисунок D.1 — Розташування бавовняних ґнотів 94

D.3 Підпалювання

Усі ґноти необхідно підпалити знизу так, щоб вони тліли. У разі можливого займання — загасити. Випробовувати починають, коли всі ґноти тліють.

D.4 Умови закінчення випробовування

m_E = 2 dB m^_1.

D.5 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб характеристики m від у, m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунку D.2 і D.3, до моменту, коли буде досягнуто значення m_E=2 dB m^_1, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацьовування. Протягом цього часу не повинно виникнути відкритого полум’я.

 

1— значення m;                                           1 — значення m;

2 — значення y;                                                       2 — час.

Рисунок D.2 — Граничні значення залежності m Рисунок D.3 — Граничні значення залежності m від y, тестова пожежа TF3 від часу, тестова пожежа TF3

ДОДАТОК Е

(обов’язковий)

ПОСЛАБЛЕНЕ ВІДКРИТЕ ТЛІННЯ БАВОВНИ (TF3А ТА TF3В)

Е.1 Паливо

Приблизно 30 або 40 закручених бавовняних ґнотів, довжиною 80 см та масою 3 г. Ґноти повинні бути без захисного покриву, і повинні бути випрані і висушені.

Е.2 Розташування

Ґноти повинні бути прикріплені до кільця діаметром 10 см і підвішують на висоті 1 м над незаймистою пластиною. Ґноти треба розташовувати один відносно одного так, щоб прогалина на вигині закривалася зігнутою пластиною з негорючої речовини для заповнення «Каміну», як показано на рисунку Е.1.

Рисунок Е.1-Розташування бавовняних гнотів

Е.3 Підпалювання

Усі ґноти необхідно підпалити знизу так, щоб вони тліли. У разі можливого займання — загасити. Випробовувати починають, коли всі ґноти тліють.

Е.4 Умови закінчення випробовування

При TF3A Клас А m_E = 0,05 dB m^—

При TF3B Клас В m_E = 0,15 dB m^—1

Е.5 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб для пожеж TF3A і TF3B характеристики m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунку Е.2 і Е.3, до моменту, коли значення m відповідає умові закінчення випробовування, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацьовування. Протягом цього часу не повинне виникнути відкрите полум’я.

Рисунок Е.2 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF3A

1 — значення m;

2 — час.

Рисунок Е.3 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF3B

ДОДАТОК F

( обов’язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ СИНТЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ (ПОЛІУРЕТАНУ) (TF4)

    F.1 Паливо

М’який спінений поліуретан зі щільністю приблизно 20 кг • м^-3 без домішок, що перешкоджають горінню. Достатньо трьох матів розміром 50 см • 50 см • 2 см. Для отримання достовірних випробовувань кількість може бути уточненою.

    F.2 Розташування

Мати необхідно розташувати один на одному на алюмінієвій фользі, краї якої загнути вверх так, щоб утворився піддон.

    F.3 Підпалювання

Зазвичай підпалюють із кута нижнього мату. Точне місце підпалювання вибирають для отримання достовірних результатів. Для полегшення підпалювання можна використовувати невелику кількість чистої горючої речовини (наприклад, 5 см³ метилового спирту).

    F.4 Умови закінчення випробовування

yE = 6.

    F.5 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб характеристики m від у і m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках F.1 і F.2, до моменту, коли буде досягнуто значення у = 6, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацьовування.

                               

 

ДОДАТОК G

 ( обов'язковий)

ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ (n-ГЕПТАН) (TF5)