9.1.15 Конструкція колії повинна забезпечувати надійний відвід поверхневих і ґрунтових вод від основи колії; не допускається наявність прямих теч на колію у тунелях.
9.1.16 Металеві конструкції, що мають технологічний металевий зв'язок з тяговою рейковою мережею, повинні встановлюватися на кам'яні, бетонні, залізобетонні фундаменти з вхідним опором заземлення не менше значень, встановлених у НД.
Конструкції і корпуси установок, з'єднані з метою заземлення з рейками, не можуть бути заземлені повторно.
9.1.17 Допускається використовувати неелектрифіковані колії як провідник тягових, дренажних струмів і струмів опалення поїздів при дотриманні вимог 9.1.7, 9.1.10, 9.1.12.
Для обмеження витоку тягових струмів з локальних ділянок колії (тунель, депо, станційні парки) рекомендується застосовувати технічні засоби, що перешкоджають стіканню тягового струму в землю, згідно з НД.
Система живлення тягової мережі метрополітену повинна здійснюватися переважно розподілено, з розміщенням тягових підстанцій у кожної станції.
Не допускається проектування живлення тягової мережі різних ліній метрополітену від однієї підстанції. На існуючих тягових підстанціях, що живлять дві і більше лінії метрополітену, повинне виконуватися секціонування не тільки позитивних, але і негативних шин з установкою секційних комутаційних апаратів.
Для контролю потенціалів рейкової мережі метрополітену необхідно обладнувати систему КВП відповідно до вимог НД.
9.1.20 При наявності в трамвайній тяговій рейковій мережі декількох ПП НЛЖ однієї тягової підстанції повинні застосовуватися статичні вольтодобавочні пристрої або додаткові опори (резистори) для вирівнювання потенціалів ПП НЛЖ, різниця яких у період інтенсивного графіка руху не повинна перевищувати 0,5 В при вольтодобавочних пристроях і 1,0 В при резисторах. Для контролю потенціалів передбачають систему контрольних проводів.
9.1.21 Трамвайні рейкові колії повинні бути обладнані електричними з'єднувачами згідно з НД. Опір кожного збірного рейкового стика трамвайної колії не повинен перевищувати опір рейок довжиною 2,5 м. Зварні стики не повинні збільшувати опір суцільної рейки.
9.1.22 Кабелі, які використовуються для прокладання НЛЖ, повинні мати контрольні жили для вимірювання потенціалів ПП НЛЖ.
9.1.23 Для контролю потенціалів рейкової колії трамвайної мережі в місцях інтенсивного руху вагонів і надземного (нерейкового) транспорту доцільно передбачати стаціонарні контрольно-вимірювальні пункти, які виносяться за межі проїжджої частини. Інтервал між суміжними КВП повинен бути не більше 100 м.
Не допускається використання негативних кабельних ліній і рейкових колій трамвая в якості провідника струму тролейбусних навантажень.
При реконструкції та будівництві нових трамвайних колій необхідно впроваджувати блочні залізобетонні плити з гумовими амортизаторами.
На лініях рейкового транспорту, електрифікованих за системою змінного струму, спеціальні заходи для обмеження тягових струмів на рейкових коліях і пристроях електропостачання за умовами захисту від електрохімічної корозії не передбачають.
Захист ТПХВ і ТПГВ від впливу змінного струму електрифікованого транспорту на змінному струмі в небезпечних зонах виконують шляхом катодної поляризації або шляхом зниження інтенсивності впливу змінного струму.
3 метою зниження інтенсивності впливу змінного струму на ТПХВ і ТПГВ слід:
трасу ТПХВ і ТПГВ, яка будується, відносити на відстань більше ніж 500 м від смуги відводу залізниці, електрифікованої на змінному струмі;
прокладати трубопроводи в колекторах і каналах;
заземлювати небезпечні ділянки трубопроводів за допомогою струмовідводів (земляних дренажів) або протекторів.
При проектуванні робочих заземлень ліній передач енергії постійного струму системи "провід-земля" повинні бути передбачені заходи, що виключають їх небезпечний вплив на підземні споруди.
9.4.1 Джерела блукаючих струмів промислових об'єктів – шинопроводи постійного струму, електролізери, металеві трубопроводи, приєднані до електролізерів, повинні бути електрично ізольовані від будівельних конструкцій.
9.4.2 В якості ізоляторів слід використовувати базальт, порцеляну, діабаз, скло, пластмаси й інші матеріали з питомим об'ємним опором не менше 1012 Ом.м.
Не допускається застосування пористих матеріалів, що мають властивість всмоктувати вологу (бетон, неглазурована порцеляна, кераміка) без спеціальної обробки водовідштовхувальними й електроізолюючими речовинами.
Для обмеження витоку струму слід передбачати секціонування за допомогою електроізолюючих швів залізобетонних перекриттів, залізобетонних площадок для обслуговування електролізерів у підземних залізобетонних конструкціях. Перекриття, на якому встановлюються електролізери, повинне бути відділено електроізоляційним швом від залізобетонних стін, що примикають до нього, колон, перекриттів інших відділень.
Електроізоляційні шви виконують у вигляді повітряних зазорів з мастикових чи рулонних матеріалів з питомим електроопором не менше 1012 Ом.м.
9.4.5 В відділеннях електролізу водяних розчинів для обмеження струмів витоку слід передбачати застосування полімербетона для конструкцій, що примикають до електронесучого устаткування (опори, балки, фундаменти під електролізери, опорні стовпи під шинопроводи, опорні балки і фундаменти під устаткування, з'єднане з електролізерами).
9.4.6 Трубопроводи, що транспортують електроліт і продукти електролізу, повинні бути виконані з неелектропровідних матеріалів (фаоліт, скло, поліетилен і т. ін.) з метою обмеження струмів витоку з них.
9.4.7 Для запобігання стіканню блукаючих струмів з арматури залізобетонних фундаментів відділень електролізу необхідно передбачити електроізоляцію фундаментів згідно з НД.
Власники електрифікованого рейкового транспорту повинні постійно вживати заходи по обмеженню шкідливого впливу блукаючих струмів на підземні металеві комунікації.
Експлуатаційний контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку з рейкової мережі проводять підрозділи (служби) конкретного виду транспорту. Перелік контрольованих параметрів, терміни і методи їхнього виконання визначаються
відповідними НД.
Контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку при будівництві ліній електрифікованого рейкового транспорту здійснюють будівельна організація та власник споруд. Результати контролю пред'являють при прийманні ліній в експлуатацію.
Перевірку відповідності підключення засобів активного захисту (поляризованих і посилених дренажів) до рейкової мережі джерела блукаючих струмів вимогам даного стандарту виконують спільно представники рейкового транспорту і зацікавленої організації при першому дослідному включенні захисту, а надалі – організація, в підпорядкуванні якої вона знаходиться.
9.5.5 Відомості про зміну в режимах роботи споруд, що є джерелами блукаючих струмів, здатних привести до збільшення небезпеки корозії підземних споруд, що знаходяться в зоні дії блукаючих струмів цих джерел, повинні повідомлятися власниками джерел блукаючих струмів організаціям, що здійснюють координацію і контроль протикорозійного захисту підземних споруд, не пізніше ніж за один місяць до переходу на новий режим роботи.
Всі роботи з захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.004, ГОСТ 12.2.007, ГОСТ 12.3.005, ГОСТ 12.3.008, ГОСТ 12.3.016, СНиП ІІІ-4, а також чинних НД.
До виконання робіт з комплексного захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії допускаються особи, що досягли 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж згідно з ГОСТ 12.0.004 і мають посвідчення на право виконання такого виду робіт.
10.3 Персонал, зайнятий на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, повинен мати відповідну групу з електробезпеки, знати і виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.21 та ПУЭ [5].
При виконанні робіт з захисту ТПХВ і ТПГВ від корозії працюючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011 і діючих правил безпеки.
При проведенні робіт повинні бути передбачені попереджувальні знаки
за ГОСТ 12.4.026 і огородження захисні згідно з ГОСТ 12.2.062. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, установлених ГОСТ 12.1.005.
Всі роботи і вимірювання в межах проїжджої частини вулиць і доріг для автотранспорту, на рейкових шляхах трамвая і залізниць, джерелах електроживлення установок ЕХЗ повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох чоловік.
10.7 Підключення до відсмоктувальних пунктів електротранспорту чи шин тягових підстанцій повинні виконуватися тільки персоналом підстанції.
10.8 При виконанні робіт з обстеження, наладки та експлуатації засобів ЕХЗ, що розташовані на тягових підстанціях і мережах трамваю, метрополітену, залізниці, персоналу забороняється:
торкатися контактних проводів чи обладнання, що не має відношення до ЕХЗ трубопроводів;
наближатися до контактної мережі або її частин ближче ніж на 2 м;
наближатися до обірваних проводів контактної мережі;
виконувати будь-які переходи над проводами контактної мережі.
10.9 Установка дослідного анодного заземлення в містах і населених пунктах допускається тільки в присутності представника кабельної мережі.
10.10 На весь час роботи дослідної установки катодного захисту біля дослідного контуру анодного заземлення повинен знаходиться черговий, що забороняє доступ до нього сторонніх осіб.
Металеві корпуси електроустановок, що не знаходяться під напругою, повинні бути заземлені.
Перед початком робіт у колодязях, тунелях, глибоких траншеях та резервуарах необхідно перевірити спеціальними приладами наявність шкідливих і горючих газів. При цьому бригада повинна складатися не менше ніж з трьох осіб. Двоє з них повинні знаходитися вгорі і стежити за безпекою працюючого внизу.
Працювати в колодязях можна тільки при наявності наряда-допуска. При цьому використовують інструмент, що виключає виникнення іскор.
10.13 Роботи в середині резервуарів необхідно виконувати згідно з ДНАОП 0.00-1.08 за наявності достатньої природної або примусової їх вентиляції і після перевірки якості повітря.
10.14 Забороняється проводити будь-які вимірювання на ТПХВ і ТПГВ під час грози.
(довідковий)
А.1.1 Сутність методу
Питомий електричний опір ґрунту визначають безпосередньо по трасі підземного трубопроводу без відбору проб.
А.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Вимірювач опору типу М-416, Ф-416, Ф 4103-М1 "TELUROHM С.А.2" та інші з класом точності 2,5
Електроди сталеві довжиною від 250 мм до 350 мм і діаметром від 15 мм до 20 мм
А.1.3 Проведення вимірювань
А.1.3.1 Вимірювання електричного опору ґрунту виконується за чотирьохелектродною схемою (рисунок А.1). Електроди розміщують по одній лінії, яка для споруди, що проектується, повинна збігатися з віссю траси, а для покладеного в землю трубопроводу повинна проходити перпендикулярно або паралельно йому на відстані від 2 м до 4 м від осі споруди.
А.1.3.2 Електроди повинні розташовуватися на однаковій відстані один від одного. Глибина забивання електродів у ґрунт не повинна бути більше 1/20 відстані між електродами.
А.1.3.3 При визначенні корозійної агресивності ґрунту відстань між електродами приймається однаковою і рівною глибині прокладання сталевого трубопроводу.
При визначенні питомого електричного опору ґрунту при виборі місця розташування в землі (вертикально або горизонтально) анодних заземлювачів відстань між електродами повинна дорівнювати подвоєній глибині закопування анодів.
А.1.3.4 Питомий електричний опір ґрунтів по трасі визначають послідовним вимірюванням в окремих точках з кроком від 100 м до 200 м.
А.1.3.5 Для врахування сезонних коливань величини електроопору отримані під час вимірювання дані необхідно привести до періоду найменшого значення опору застосуванням сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг (таблиця А.1).
Таблиця А.1 – Значення сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг
|
Місяць року, в якому проведено вимірювання електроопору |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Значення мінімального сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів |
0,83 |
0,91 |
1,00 |
0,83 |
0,77 |
0,64 |
0,57 |
0,64 |
0,59 |
0,67 |
0,77 |
0,74 |
