3.6 На стояках завдовжки 13600 мм і 15600 мм має бути встановлений репер (металевий стрижень, який виступає за зовнішню поверхню стояка, що позначає положення умовного уступу фундаменту).

Допускається суміщення репера і діагностичного провідника.

3.7 На всі стояки мають бути нанесені риски, які визначають положення їх центра ваги.

3.8 Стояки поставляють з установленими деталями для кріплення консолей і кронштейнів:

- стояки, призначені для експлуатації на ділянках контактної мережі постійного струму, – з незнімними ізолюючими втулками, а також знімними втулками-прокладками і закладними болтами, що установлені в отвори при виготовленні стояків;

- стояки, призначені для експлуатації на ділянках контактної мережі змінного струму, – зі знімними втулками-прокладками і закладними болтами.

3.9 Стояки позначають марками відповідно до вимог ГОСТ 23009. Марки стояків складаються із розділених дефісами літерно-цифрових груп.

Перша група містить познаку типу стояка і номінальні габаритні розміри: довжину стояка у дециметрах і через крапку – товщину стінки у сантиметрах, значення яких округляють до цілого числа.

У другій групі наводять цифру, яка відповідає несучій здатності стояка – нормативному згинальному моменту (за таблицею 2), і через крапку – цифру, яка відповідає класу напруження арматури:

- високоміцний дріт класу ВР-II;

- стрижньова арматура класу А600;

- стрижньова арматура класу А800.

У третій групі за необхідності відображують додаткові характеристики, які позначають літерами:

К – стійкість до впливу сильно агресивного середовища;

М – стійкість до впливу температури зовнішнього повітря нижче мінус 40 °С;

Е – можливість використання в умовах підвищеної електрокорозійної небезпеки.

Приклади умовних познак (марок) стояків наведені у додатку А.

3.10 Допускається використовувати умовні познаки (марки) стояків, які наведені у робочих кресленнях, що входять до складу проектної документації на конкретну споруду.

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Характеристики

4.1.1 Стояки повинні відповідати визначеним у робочій документації вимогам щодо міцності, жорсткості та тріщиностійкості.

4.1.2 Стояки повинні виготовлятись із важкого бетону, який задовольняє вимоги ДСТУ Б В.2.7-43, класів за міцністю на стиск не нижче зазначених у таблиці 2.

4.1.3 Нормована передавальна міцність бетону повинна прийматись не нижче значень, наведених у таблиці 3.

Таблиця 3 – Нормована передавальна міцність бетону

Нормативний згинальний момент, кн·м (тс·м)

Нормована передавальна міцність бетону відповідно до його класу за міцністю на стиск, МПа (кгс/см2)

В30

В40

49 (5,0); 59 (6,0); 66 (6,7)

27,5 (280)

79 (8,0); 88 (9,0)

35,3 (360)

98 (10,0); 111(1 1,3)

37,7(385)

4.1.4 При поставці стояків у холодний період року нормована відпускна міцність бетону повинна складати не менше 90 % міцності бетону на стиск, яка відповідає його класу. Холодний період року визначається у відповідності з ДСТУ Б В.2.6-2.

4.1.5 Фактична міцність бетону (у проектному віці, передавальна, відпускна) повинна бути не нижче необхідної, що призначається у залежності від нормованої міцності і фактичної однорідності бетону за міцністю відповідно до вимог ГОСТ 18105.

4.1.6 Поставка стояків із відпускною міцністю бетону нижче міцності, яка відповідає його класу, виконується за умови, якщо виготовлювач гарантує досягнення бетоном необхідної міцності у віці 28 діб, що визначається результатами випробувань контрольних зразків, виготовлених із бетонної суміші робочого складу.

4.1.7 Морозостійкість бетону повинна відповідати марці, яка встановлена в робочій докумен тації залежно від кліматичних умов району будівництва і позначена у замовленні на виготовлення стояків.

4.1.8 Для районів із розрахунковою температурою зовнішнього повітря вище мінус 40 °С марка за морозостійкістю бетону стояків повинна бути не менше F150, а для районів з розрахунковою температурою повітря нижче мінус 40 °С – не менше F200.

4.1.9 Бетон стояків повинен бути особливо низької проникності і відповідати марці за водонепроникністю W3.

4.1.10 Для армування стояків слід застосовувати:

- як напружену арматуру – високоміцний дріт періодичного профілю класу ВрІІ згідно з ГОСТ 7348; допускається як напружену арматуру застосовувати прокат арматурний класу А600, Ат600, а при виготовленні стояків, призначених для використання тільки на ділянках контактної мережі змінного струму, – класу А800, Ат300 згідно з ДСТУ 3760 та ГОСТ 10884;

- як поздовжню ненапружену стержньову арматуру – прокат арматурний класу А400С згідно з ДСТУ 3760 та ГОСТ 5781;

- як поперечну арматуру – дріт класу ВР-І згідно з ГОСТ 6727 і арматурний прокат класів А240С та А400С згідно з ДСТУ 3760.

Діагностичний провідник і репер повинні виконуватися з арматурного прокату класу А240С згідно з ДСТУ 3760.

4.1.11 Армування стояків повинно виконуватись арматурними каркасами. Форма і розміри арматурних виробів і їх положення в стояках повинні відповідати ГОСТ 10922 та тим, що вказані в робочих кресленнях.

Відхили фактичних розмірів арматурних каркасів від номінальних значень не повинні перевищувати:

- довжина ±10 мм;

- діаметр ±5 мм;

- крок спіральної арматури ±5 мм.

4.1.12 При виготовленні арматурних каркасів необхідно дотримуватись таких вимог:

- кожне підсилювальне і монтажне кільце повинне бути прив'язане у трьох місцях до пучків напруженої арматури;

- напружена арматура повинна бути прив'язана до монтажних і підсилювальних кілець у кожному перетинанні з ними (у вершині – до одного з трьох підсилювальних кілець);

- спіраль повинна бути прив'язана у верхній і нижній частинах стояка, а також у місцях розташування монтажних кілець у кожному третьому перетинанні з напруженою арматурою;

- місця прив'язки спіралі повинні відповідати тим, що вказані в робочих кресленнях стояків.

4.1.13 Зусилля в напруженій поздовжній арматурі після закінчення натягування повинні від повідати наведеним у робочих кресленнях.

Відхили фактичних значень зусиль всієї напруженої арматури (пакета) від номінальних, визначених у робочих кресленнях, не повинні перевищувати ±5 %.

Обриви напружених дротів або стрижнів не допускаються.

4.1.14 Товщина залишкового шару шламу в нижньому торці стояка після центрифугування не повинна перевищувати 50 мм.

4.1.15 В отвори, які зазначені у замовленні на виготовлення стояків, мають бути встановлені ізолюючі елементи (втулки-прокладки) і деталі для кріплення консолей і кронштейнів, що перед бачені робочими кресленнями.

4.1.16 При сухій поверхні бетону ізолюючих елементів і деталей для кріплення консолей і кронштейнів ізолюючі елементи в стояках для контактної мережі повинні забезпечувати електричний опір між арматурою стояків і деталями для кріплення консолей і кронштейнів не менше 10000 Oм.

4.1.17 Відхили фактичних значень геометричних параметрів стояків від номінальних не по винні перевищувати граничних, які вказані в таблиці 4.

Таблиця 4 – Граничні відхили геометричних параметрів стояків

Відхил

Назва геометричного параметра

Граничний відхил, мм

Лінійного розміру

Довжина стояка

±20

Зовнішній діаметр стояка у перерізах, які зазначені в робочих кресленнях

±5

Товщина стінки

+30; –5

Діаметр отвору

±2

Відстань між центрами сусідніх отворів

±2

Розмір, який визначає положення отвору

± 5

Від прямолінійності профілю поверхні стояка згідно з твірною конуса на всій довжині

13

4.1.18 Відхили дійсної товщини захисного шару бетону від номінальної, визначеної робочими кресленнями, не повинні перевищувати ±5 мм по всій поверхні стояка. При цьому фактична товщина зовнішнього захисного шару бетону повинна бути не менше 16 мм.

Відхили дійсної товщини внутрішнього захисного шару бетону від номінальної у бік зменшення не повинні перевищувати: місцевий – 10 мм, середній – 5 мм. При цьому фактична товщина внутрішнього захисного шару бетону повинна бути не менше 20 мм.

4.1.19 На зовнішній поверхні стояків, за винятком поверхні у місці стику півформ, не допускаються:

- раковини діаметром більше 6 мм і завглибшки більше 3 мм;

- більше однієї раковини на 2 м довжини стояка;

- місцеві напливи (западини) заввишки (завглибшки) більше 3 мм;

- відколи бетону завглибшки більше 3 мм і завдовжки більше 50 мм на 1 м довжини стояка.

На зовнішній поверхні стояків у місці стику півформ на допускаються:

- раковини і щілини;

- місцеві напливи (западини) заввишки (завглибшки) більше 3 мм і завширшки більше 2 мм;

- виступи (по стику півформ у зоні установлення ізолюючих елементів) заввишки більше 3 мм.

4.1.20 На зовнішній поверхні стояків не допускаються іржаві, жирові плями і патьоки.

4.1.21 У бетоні стояків не допускаються тріщини, за винятком поверхневих усадочних із шириною розкриття не більше 0,1 мм. Довжина поверхневих усадочних тріщин не повинна бути більше 50 мм, а їх число – не більше п'яти на 1 м довжини стояка.

4.1.22 Обвали бетону внутрішньої поверхні стояків не допускаються.

4.1.23 У місцях стояків, які визначені у робочих кресленнях, мають бути установлені діагностичний провідник і репер.

Кінцева частина діагностичного провідника повинна виступати за поверхню опори не більше ніж на 10 мм.

Виступні частини діагностичного провідника і репера повинні бути пофарбовані або оцинковані.

4.1.24 Торці нероздільних стояків повинні бути закладені бетонними заглушками. Для контролю якості внутрішньої поверхні стояків у нижніх заглушках рекомендується влаштування отворів діаметром до 100 мм.

4.1.25 Нижні торці роздільних стояків, що призначені для установлення у фундаменти стаканного типу, повинні бути обштукатурені шаром цементного розчину, товщина якого повинна перевищувати довжину виступних арматурних стрижнів або дротів не менше ніж на 10 мм.

За умови обрізування арматури врівень із торцевою поверхнею допускається покриття нижніх торців стояків гідроізоляцією без наступного обштукатурювання. Гідроізоляція повинна наноситись на попередньо вирівняну цементним розчином торцеву поверхню стояка.

4.1.26 На зовнішню поверхню фундаментної частини стояків типу СС завдовжки 13,6 м та 15,6 м повинно бути нанесене гідроізоляційне покриття завдовжки 4 м.

4.1.27 Металеві башмаки стояків типу ССА повинні бути захищені від корозії.

4.1.28 Стояки, що призначені для експлуатації в агресивному середовищі, повинні мати антикорозійний захист по всій поверхні впливів.

4.1.29 Види гідроізоляційних і антикорозійних покриттів повинні відповідати тим, що зазначені в робочих кресленнях стояків або у замовленні на їх виготовлення. Вибір покриттів повинен визначатися вимогами чинних нормативних документів у галузі захисту будівельних конструкцій від корозії.

4.2 Вимоги до матеріалів

4.2.1 Матеріали, які застосовуються при виготовленні важкого бетону, повинні задовольняти вимоги ДСТУ Б В.2.7-43. При цьому слід використовувати:

- як в'яжуче – портландцемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-46, а для стояків, які закопуються безпосередньо у дуже агресивний грунт, – сульфатостійкий цемент згідно з ДСТУ Б В.2.7-85;

- як крупний заповнювач – щебінь згідно з ДСТУ Б В.2.7-75 з найбільшою крупністю зерен не більше 20 мм.

4.2.2 Арматурна сталь повинна задовольняти вимоги стандартів згідно з робочими креслен нями стояків.

4.2.3 Втулки і болти повинні задовольняти вимоги нормативної документації, на яку є посилання в робочих кресленнях на стояки.

4.2.4 Башмаки роздільних стояків повинні бути виготовлені з прокату сталевого згідно з ГОСТ 19903. Прокат для стояків, що призначені для використання в районах із розрахунковою температурою повітря мінус 40 °С і вище, повинен бути виготовлений із сталі марки С245, а для районів з розрахунковою температурою нижче мінус 40 °С – із сталі марки С345 згідно з ГОСТ 27772.

4.2.5 Матеріали, які застосовуються для влаштування антикорозійних покриттів, повинні бути екологічно безпечними і задовольняти вимоги нормативних документів, які зазначені в робочих кресленнях або у замовленнях на виготовлення стояків.

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1 Приймання стояків технічним контролем підприємства-виготовлювача здійснюється партіями відповідно до загальних правил ДСТУ Б В.2.6-2 і додаткових вимог цього стандарту.

5.2 Якість матеріалів, що застосовуються для приготування бетону, якість арматурної сталі і сталі для закладних виробів, якість ізолюючих елементів і закладних деталей для кріплення консолі контактної мережі, якість матеріалів для гідроізоляційних і антикорозійних покриттів перевіряються за результатами вхідного контролю.

5.3 За результатами операційного контролю перевіряються:

- відповідність бетону вимогам ДСТУ Б В.2.7-43;

- види і діаметри арматурної сталі;

- відповідність розмірів арматурного каркаса проектним;

- положення арматурного каркаса і закладних деталей, діагностичного провідника, репера і ізолюючих елементів у формі;

- кількість і положення місць прив'язки арматури до монтажних кілець;

- контрольований натяг арматури;

- відсутність обривів напруженої арматури;

- відповідність матеріалів, що використовуються для гідроізоляційних і антикорозійних пок риттів, тим, які передбачені робочими кресленнями або замовленням на виготовлення стояків;