- вихідні дані для розроблення технічної документації;
- прийняті способи блискавкозахисту об'єктів;
- розрахунки зон захисту, заземлювачів, струмовідводів і елементів захисту від вторинних проявів блискавки.
9.1.4 Вихідні дані для проектування блискавкозахисту включають:
- генеральний план об'єктів із вказівкою розташування всіх об'єктів, підлягаючих блискавкозахисту, автомобільних доріг і залізниць, наземних і підземних комунікацій (теплотрас, технологічних і сантехнічних трубопроводів, електричних кабелів і проводок будь-якого призначення тощо);
- прийняті рівні блискавкозахисту для кожного об’єкта;
- дані про кліматичні умови в районі розміщення захисних будівель і споруд (інтенсивність грозової діяльності, швидкісний натиск вітру, товщину стінки ожеледі тощо), характеристику грунту із вказівкою структури, агресивності і виду грунту, рівня грунтових вод;
- питомий електричний опір грунту (Ом·м) у місцях розташування об'єктів.
9.1.5 У розділі "Прийняті способи блискавкозахисту об'єктів" викладаються вибрані способи захисту будівель і споруд від безпосереднього контакту з каналом блискавки, вторинних проявів блискавки і занесень високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації.
9.1.6 Об'єкти, побудовані (проектовані) за одним і тим же типовим або повторно застосованим проектом, що мають єдині будівельні характеристики і геометричні розміри і однаковий пристрій блискавкозахисту, можуть мати одну загальну схему і розрахунок зон захисту блискавковідводів. Перелік цих об'єктів, надається на схемі зони захисту однієї зі споруд.
9.1.7 При перевірці надійності захисту з використанням програмного забезпечення, наводяться дані комп'ютерних розрахунків у вигляді зведення проектних варіантів і формується висновок про їх ефективність.
9.1.8 При розробленні технічної документації пропонується максимально використовувати типові конструкції блискавковідводів та заземлювачів і типові робочі креслення з блискавкозахисту, за неможливості застосування типових конструкцій пристроїв блискавкозахисту можуть розроблятися робочі креслення окремих елементів: фундаментів, опор, блискавкоприймачів, струмовідводів, заземлювачів.
9.1.9 Для зменшення об'єму технічної документації і здешевлення будівництва рекомендується суміщати проекти блискавкозахисту з робочими кресленнями на загальнобудівельні роботи і роботи з монтажу сантехнічного і електротехнічного устаткування з метою використання для блискавкозахисту сантехнічних комунікацій і заземлювачів електротехнічних пристроїв.
9.2 Порядок приймання пристроїв блискавкозахисту в експлуатацію
9.2.1 Блискавкозахисні пристрої об'єктів, після закінчення будівництва (реконструкції), приймаються в експлуатацію робочою комісією і передаються в експлуатацію замовнику до початку монтажу технологічного устаткування, завезення і завантаження в будівлі і споруди устаткування і цінного майна.
9.2.2 Приймання блискавкозахисних пристроїв на діючих об'єктах здійснюється робочою комісією.
9.2.3 Склад робочої комісії визначається замовником, до складу робочої комісії можуть залучатися представники:
- особи, відповідальні за електрогосподарство;
- підрядної організації;
- органу державного пожежного нагляду.
9.2.4 Робочій комісії пред'являються наступні документи:
- затверджені проекти пристрою блискавкозахисту;
- акти на приховані роботи (щодо влаштування і монтажу заземлювачів і струмовідводів недоступних для огляду);
- акти випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації (дані про опір всіх заземлювачів, результати огляду і перевірки робіт щодо монтажу блискавкоприймачів, струмовідводів, заземлювачів, елементів їх кріплення, надійності електричних з'єднань між струмопровідними елементами тощо).
9.2.5 Робоча комісія проводить повну перевірку і огляд виконаних будівельно-монтажних робіт із монтажу блискавкозахисних пристроїв.
9.2.6 Приймання блискавкозахисних пристроїв об'єктів, що будуються, оформлюється актами приймання устаткування для пристроїв блискавкозахисту. Введення блискавкозахисних пристроїв в експлуатацію оформлюється, як правило, актами-допусками відповідних органів державного контролю і нагляду.
9.2.7 Після приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту складаються паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту, які зберігаються у відповідального за електрогосподарство.
9.2.8 Акти, затверджені керівником організації, разом з представленими актами на приховані роботи і протоколи вимірювань включаються в паспорт блискавкозахисних пристроїв.
9.3 Експлуатація пристроїв блискавкозахисту
9.3.1 Пристрої блискавкозахисту будівель, споруд і зовнішніх установок об'єктів експлуатуються відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і вказівок, зазначених в 9.3.2÷9.3.11. Задачею експлуатації пристроїв блискавкозахисту об'єктів є підтримання їх у стані необхідної справності і надійності.
9.3.2 Для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону провадиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту.
9.3.3 Перевірки провадяться також після установлення системи блискавкозахисту, після внесення будь-яких змін у систему блискавкозахисту, після будь-яких пошкоджень об’єкта, що захищається. Кожна перевірка провадиться відповідно до робочої програми.
9.3.4 Для проведення перевірки стану пристроїв блискавкозахисту вказується причина перевірки і організовуються:
- комісія з проведення перевірки пристроїв блискавкозахисту з вказівкою функціональних обов'язків членів комісії з обстеження блискавкозахисту;
- робоча група з проведення необхідних вимірювань;
- терміни проведення перевірки.
9.3.5 Під час огляду і перевірки пристроїв блискавкозахисту рекомендується:
- перевірити візуальним оглядом (за допомогою бінокля) цілісність блискавкоприймачів і струмовідводів, надійність їх з'єднання і кріплення до щогл;
- виявити елементи пристроїв блискавкозахисту, які вимагають заміни або ремонту цих елементів унаслідок порушення їх механічної міцності;
- визначити ступінь руйнування корозією окремих елементів пристроїв блискавкозахисту, вжити заходи щодо антикорозійного захисту і посилення елементів, пошкоджених корозією;
- перевірити надійність електричних з'єднань між струмопровідними частинами всіх елементів пристроїв блискавкозахисту;
- перевірити відповідність пристроїв блискавкозахисту призначенню об'єктів і, у разі наявності будівельних або технологічних змін за попередній період, намітити заходи щодо модернізації і реконструкції блискавкозахисту;
- уточнити виконавчу схему пристроїв блискавкозахисту і визначити шляхи розтікання струму блискавки по її елементах при розряді блискавки;
- виміряти опір заземлювачів блискавкозахисту. Отримані результати не повинні перевищувати результати відповідних вимірів під час приймання блискавкозахисту в експлуатацію більш ніж у 5 разів;
- перевірити наявність необхідної документації на пристрої блискавкозахисту.
9.3.6 Періодичному контролю з розкриттям протягом шести років (для об'єктів I категорії) піддаються всі штучні заземлювачі, струмовідводи і місця їх приєднань, при цьому щорічно проводиться перевірка до 20% їх загальної кількості. Уражені корозією заземлювачі і струмовідводи при зменшенні їх площі поперечного перерізу більше ніж на 25% повинні бути замінені новими.
9.3.7 Позачергові огляди пристроїв блискавкозахисту слід проводити після стихійного лиха (ураганний вітер, повінь, землетрус, пожежа) і гроз надзвичайної інтенсивності.
9.3.8 Позачергові виміри опору заземлення пристроїв блискавкозахисту слід проводити після виконання ремонтних робіт як на пристроях блискавкозахисту, так і на самих об'єктах, що захищаються, і поблизу них.
Результати перевірок оформлюються актами, заносяться у паспорти і журнал обліку стану пристроїв блискавкозахисту.
9.3.9 На підставі отриманих даних складається план ремонту й усунення дефектів пристроїв блискавкозахисту, знайдених під час оглядів і перевірок.
9.3.10 Земляні роботи біля будівель і споруд об'єктів, що захищаються пристроями блискавкозахисту, а також поблизу них проводяться, як правило, з дозволу експлуатуючої організації, яка призначає відповідальних осіб, що спостерігають за збереженням пристроїв блискавкозахисту.
9.3.11 Під час грози роботи на пристроях блискавкозахисту і поблизу них не проводяться.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВИКОНАННЯ БЛИСКАВКОЗАХИСТУ ОБ’ЄКТА ВІД ПУБ І ЙОГО РБЗ
|
№ з/п |
Об’єкт
|
Очікувана кількість уражень об’єкта за рік, за якою виконується блискавкозахист N, уражень/рік |
Рівень блискавкозахисту |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів 1 і 20 |
Незалежно від N |
І |
|
2 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів 2 і 21 |
N>1 |
І |
|
|
|
N≤1 |
ІІ
|
|
3 |
Зовнішні установки, що створюють згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 зону класу 1
|
Незалежно від N |
ІІ
|
|
4 |
Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів П-І, П-ІІ, П-ІІа |
Для будівель і споруд І і ІІ ступеня вогнестійкості у разі 0,1<N≤2 і для ІІІ÷V ступеня вогнестійкості у разі 0,02<N≤2 |
ІІ, ІІІ
|
|
|
|
те саме, але у разі N>2 |
ІІ |
|
5 |
Розташовані в сільській місцевості невеликі будови III — V ступенів вогнестійкості, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів П-I, П-ІІ, П-ІІа
|
N<0,02 |
ІV
|
Продовження додатка А
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
6 |
Зовнішні установки і відкриті склади, що створюють згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 зону класів П-ІІІ
|
0,1<N≤2 |
ІІІ
|
|
|
|
N>2 |
ІІ |
|
7 |
Будівлі і споруди III, IIIа, IIIб, IV, V ступенів вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів |
0,1<N≤2 |
III
|
|
|
|
N>2 |
ІІ |
|
8 |
Будівлі і споруди з легких металевих конструкцій з горючим утеплювачем (IVa ступеню вогнестійкості), в яких відсутні приміщення, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів |
0,02<N≤2
|
III
|
|
|
|
N>2 |
ІІ |
|
9 |
Невеликі будівлі III — V ступенів вогнестійкості, розташовані в сільській місцевості, в яких відсутні приміщення, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів |
Для III, ІІІa, IIIб, IV, V ступеня вогнестійкості у разі N<0,1 і для IVa ступеня вогнестійкості у разі N<0,02
|
IV
|
|
10 |
Будівлі обчислювальних центрів, а також будівлі в яких встановлено обладнання інформаційних технологій або будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод
|
Незалежно від N |
І, II
|
|
11 |
Тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди III— V ступенів вогнестійкості: для великої рогатої худоби і свиней на 100 і більше голів, для овець на 500 голів і більше, для птиці на 1000 голів і більше, для коней на 40 голів і більше
|
Те саме |
ІІ, III
|
|
12 |
Димові і інші труби підприємств і котелень, башти і вежі всіх призначень заввишки і більше
|
>> |
ІІІ
|
Закінчення додатка А
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
13 |
Житлові і громадські будівлі, висота яких на і більше перевищує середню висоту навколишніх будівель у радіусі , а також окремі будівлі заввишки більше 30м, що віддалені від інших будівель більше ніж на |
Незалежно від N |
ІІІ
|
|
14 |
Окремо житлові і громадські будівлі в сільській місцевості, заввишки більше
|
Те саме |
ІІІ
|
|
15 |
Громадські будівлі III—V ступенів вогнестійкості наступного призначення: дитячі дошкільні установи, школи і школи-інтернати, стаціонари лікувальних установ, спальні корпуси та їдальні установ охорони здоров'я і відпочинку, культурно-освітні і видовищні установи, адміністративні будівлі, вокзали, готелі, мотелі, кемпінги
|
>> |
ІІІ
|
|
16 |
Відкриті видовищні установи (зали для глядачів відкритих кінотеатрів, трибуни відкритих стадіонів тощо)
|
>> |
ІІІ
|
|
17 |
Будівлі і споруди, що є пам'ятками історії, архітектури і культури (скульптури, обеліски тощо.)
|
>> |
ІІІ
|
