---

ладання в посудину з водою, висушують до постiйної маси за 4.10,

4.11.

5.4 Правила обробки результатiв випробування

5.4.1 Водопоглинання зразка (Wi) у вiдсотках за масою обчис-

люють за формулою:

m - m

1

Wi = -------- * 100, (1)

m

де m - маса зразка, насиченого водою, г;

1

m - маса зразка, висушеного до постiйної маси, г.

Водопоглинання зразкiв (W) визначають як середньоарифметичне

значення результатiв визначення водопоглинання всiх зразкiв, роз-

раховане з точнiстю до 1 %.

5.4.2 Вихiднi данi i результати визначень водопоглинання

зразкiв заносять до журналу випробувань за формою, яка наведена в

додатку А.

5.5 Наведений метод є арбiтражним.

6 Визначення водопоглинання в киплячiй водi

6.1 Засоби випробування i допомiжнi пристрої згiдно з 5.1.

Електроплитка згiдно з ГОСТ 14919 чи будь-який iнший наг-

рiвальний прилад, який забезпечує кипiння води в посудинi.

6.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування згiдно з 5.2.

6.3 Порядок проведення випробування

Зразки укладають в посудину з водою згiдно з 5.3.1, нагрiвають

до температури кипiння води (приблизно протягом 1 год), кип'я-

тять 4 год. У процесi кип'ятiння воду доливають, щоб зразки весь

час випробування були покритi водою. Потiм зразки залишають у

водi на 16 - 24 год для охолодження до температури повiтря в

примiщеннi. Далi випробування проводять згiдно з 5.3.3.

6.4 Правила обробки результатiв випробування згiдно з 5.4.

7 Визначення середньої густини

7.1 Засоби випробування та допомiжнi пристрої:

- електрошафа сушильна i ваги згiдно з 5.1;

- лiнiйка вимiрювальна металева згiдно з ГОСТ 427;

- штангенциркуль з похибкою вимiрювання 0,1 мм згiдно з

ГОСТ 166;

- об'ємомiр або гiдростатичнi ваги;

- парафiн технiчний згiдно з ГОСТ 23683;

- посудини для насичення водою i кип'ятiння зразкiв.

7.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування

7.2.1 Середню густину визначають на зразках правильної геомет-

ричної форми з мiнiмальним розмiром 50 мм або неправильної гео-

метричної форми масою не менше 200 г.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.7

Середню густину дiрчастих, порожнистих i пористо-порожнистих

виробiв визначають за об'ємом без вiдрахування пустот тiльки на

цiлих виробах.

7.2.2 Середню густину визначають не менше нiж на трьох зразках

або у вiдповiдностi з 4.4.

7.2.3 Зразки очищають вiд пилу i висушують до постiйної маси

згiдно з 4.10, 4.11. Зважування проводять згiдно з 4.6.

7.3 Порядок проведення випробувань зразкiв правильної геомет-

ричної форми

7.3.1 Об'єм зразкiв визначають за їх геометричними розмiрами,

що вимiрянi згiдно з 4.7.

7.3.2 Для визначення кожного лiнiйного розмiру зразок вимiрюють

в трьох мiсцях - по ребрах i серединi гранi. За остаточний ре-

зультат приймають середнє арифметичне значення трьох вимiрiв.

Дiаметр зразка цилiндричної форми обчислюють як середнє арифме-

тичне чотирьох розмiрiв, що одержанi вимiрюванням двох взаємно

перпендикулярних дiаметрiв на кожнiй паралельнiй площинi цилiндра.

Висоту зразка цилiндричної форми обчислюють як середнє арифме-

тичне значення чотирьох вимiрiв - по два вимiри на взаємно пер-

пендикулярних площинах, що перетинають цилiндр за його верти-

кальною вiссю.

7.3.3 Правила обробки результатiв випробування

7.3.3.1 Середню густину зразка (Рсер.i) в кг/куб. м обчислюють

за формулою:

m

Рсер.i = --- * 1000, (2)

V

де m - маса зразка, висушеного до постiйної маси, г;

V - об'єм зразка, куб. см.

7.3.3.2 Середню густину зразкiв (Рсер) визначають як середньоа-

рифметичне результатiв визначень середньої густини усiх зразкiв,

що розраховане з точнiстю до 10 кг/куб. м.

7.3.3.3 Вихiднi данi i результати визначень середньої густини

зразкiв заносять в журнал випробувань за формою, яка наведена у

додатку Б.

7.4 Порядок проведення випробування зразкiв неправильної гео-

метричної форми

7.4.1 Об'єм зразкiв визначають гiдростатичним зважуванням або

об'ємомiром з точнiстю до 1 %.

7.4.2 Випробування зразкiв з використанням гiдростатичного зва-

жування

7.4.2.1 Середню густину пористих матерiалiв визначають на па-

рафiнованих зразках.

Парафiнування проводять зануренням зразка в розплавлений при

температурi (80 +/- 5) град. С парафiн. Пузирки або трiщини, що

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.8

утворюються на парафiновiй плiвцi, видаляють гарячою голкою.

Утворена на поверхнi зразка плiвка парафiну повинна мати товщину

близько 1 мм.

Парафiнований зразок зважують на звичайних лабораторних, а

потiм на гiдростатичних вагах.

7.4.2.2 Правила обробки результатiв випробування

Середню густину зразка (Рсер.i) в кг/куб. м обчислюють за фор-

мулою:

m

Pcер.i = ------------------- * 1000, (3)

m - m

п

m - m' - --------

п п Рп

де m - маса зразка, висушеного до постiйної маси, г;

m - маса парафiнованого зразка, г;

п

m' - маса парафiнованого зразка у водi, г;

п

Pп - густина парафiну, яка приймається рiвною 0,93 г/куб. см.

7.4.2.3 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.

7.4.2.4 Середню густину щiльних i дрiбнопористих матерiалiв

визначають на насичених водою зразках.

Насичення зразкiв проводять кип'ятiнням у водi протягом 2 год з

подальшим охолодженням у тiй самiй водi до кiмнатної температури

або зануренням у воду температурою (20 +- 5) град. С на 24 год.

Насиченi водою зразки обтирають вологою губкою або м'якою тка-

ниною i зважують на звичайних лабораторних, а потiм на гiдроста-

тичних вагах.

7.4.2.5 Правила обробки результатiв випробування

Середню густину зразка (Рсер.i) в кг/куб. м обчислюють за фор-

мулою:

m

Рсер.i = --------- * 1000, (4)

m - m'

1 1

де m - маса зразка, висушеного до постiйної маси, г;

m - маса зразка, насиченого водою, г;

1

m' - маса зразка, насиченого водою, у водi, г.

1

7.4.2.6 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.

7.4.3 Випробування зразкiв з застосуванням об'ємомiра

7.4.3.1 Об'ємомiр (рисунок 1) наповнюють водою температурою (20

+-5 ) град. С до тих пiр, поки вона не потече iз трубки. Пiсля

припинення падiння крапель iз трубки пiд неї ставлять попередньо

зважену посудину. Далi парафiнований за 7.4.2.1 або насичений во-

дою за 7.4.2.4 зразок на тонкому дротi або нитцi занурюють в

об'ємомiр, при цьому вода, що витиснена зразком, через трубку

витiкає у посудину.

Пiсля припинення падiння крапель посудину з водою зважують i

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.9

визначають масу води, що витиснена зразком.

Маса витисненої води у грамах при її густинi, що приймається

рiвною 1 г/куб. см, вiдповiдає об'єму зразка в куб. см.

7.4.3.2 Правила обробки результатiв випробування

Середню густину зразка (Рсер.i) в кг/куб. м обчислюють за фор-

мулою:

- для парафiнованого зразка

m

Рсер.i = --------------- * 1000, (5)

m - m

п

m - ------

в Рп

- для насиченого водою зразка

m

Рсер.i = --- * 1000, (6)

m

в

де m - маса зразка, висушеного до постiйної маси, г;

m - маса води, витисненої зразком, г;

в

m - маса парафiнованого зразка, г;

п

Рп - густина парафiну, яка приймається рiвною 0,93 г/куб.см.

7.4.3.3 Далi визначення проводять згiдно з 7.3.3.2 i 7.3.3.3.

8 Визначення дiйсної густини

8.1 Засоби випробування i допомiжнi пристрої:

- електрошафа сушильна згiдно з ТУ 16-681.032 або будь-якої

iншої конструкцiї з автоматичним регулюванням температури в

межах (40 +- 5) град. С i (105 +- 5) град. С;

- ваги згiдно з ГОСТ 24104;

- термостат будь-якої конструкцiї, що забезпечує пiдтримання

температури (20 +- 2) град. С;

- вакуумексикатор виконання 1 згiдно з ГОСТ 25336 в комплектi з

водоструминним чи масляним вукуумним насосом згiдно з ГОСТ

25662, що забезпечує розрiдження не бiльше 532 Па (4 мм

рт.ст.);

- ексикатор виконання 2 згiдно з ГОСТ 25336 з концентрованою

сiрчаною кислотою згiдно з ГОСТ 4204 або безводяним хлорис-

тим кальцiєм згiдно з ГОСТ 450;

- пiкнометри мiсткiстю 50-100 мм типiв ПЖ2, ПЖЗ i ПТ згiдно з

ГОСТ 22524 з конусами згiдно з ГОСТ 8682;

- ступка фарфорова або агатова з товкачиком;

- бюкс скляний згiдно з ГОСТ 25336 або чашка фарфорова згiдно з

ГОСТ 9147;

- сита з сiткою N1 i N0,063 згiдно з ГОСТ 6613;

- баня водяна або пiщана;

- вода дистильована згiдно з ГОСТ 6709 або iнша рiдина, iнер-

тна по вiдношенню до матерiалу, який випробовується.

8.2 Порядок пiдготовки до проведення випробування

8.2.1 Дiйсну густину визначають на пробi, що вiдiбрана не мен-

ше нiж вiд трьох зразкiв.

8.2.2 Для пiдготовки проби вiд кожного зразка ззовнi i з сере-

дини вiдколюють по два куски масою не менше 100 г кожний, якi

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.10

подрiбнюють до зерен розмiром близько 5 мм.

Квартуванням вiдбирають наважку масою не менше 100 г i под-

рiбнюють її в фарфоровiй або агатовiй ступцi до повного проход-

ження через сито з сiткою N1. Далi квартуванням вiдбирають на-

важку масою не менше ЗО г i подрiбнюють її до повного проходжен-

ня через сито з сiткою N0,063. Приготовлену порошкоподiбну про-

бу висушують до постiйної маси i охолоджують в ексикаторi над

концентрованою сiрчаною кислотою або безводяним хлористим

кальцiєм до температури примiщення.

8.3 Порядок проведення випробування

8.3.1 Визначення проводять паралельно на двох наважках масою

близько 10 г кожна, що вiдiбранi вiд проби.

8.3.2 Вiдiбрану наважку висипають в чистий, висушений i попе-

редньо зважений пiкнометр. Пiкнометр зважують разом з порошком,

який випробовується, потiм наливають в нього воду (або iншу iнер-

тну рiдину) в такiй кiлькостi, щоб вiн був заповнений приблизно

на 50 % об'єму.

Для видалення повiтря iз порошку наважки i рiдини пiкнометр iз

вмiстом витримують пiд вакуумом в ексикаторi до припинення

видiлення пузирчикiв. Допускається при використаннi як рiдини во-

ди видаляти повiтря кип'ятiнням пiкнометра iз вмiстом протягом

15 - 20 хв в трохи нахиленому станi на водянiй або пiщанiй банi.

8.3.3 Пiсля видалення повiтря пiкнометр типу ПЖЗ заповнюють

рiдиною повнiстю, а типiв ПЖ2 i ПТ - до мiтки. Пiкнометр

помiщають в термостат з температурою (20 +- 2) град. С, в якому

витримують не менше 15 хв.

8.3.4 Пiсля витримування в термостатi пiкнометр типу ПЖЗ закри-

вають пробкою з отвором таким чином, щоб рiдина заповнила капiляр

i надлишок її вилився. Потiм його старанно витирають губкою або

фiльтрувальним папером.

В пiкнометрах типiв ПЖ2 i ПТ рiвень рiдини доводять до нижньої

мiтки за нижнiм менiском.

Пiсля досягнення постiйного рiвня рiдини пiкнометр зважують.

8.3.5 Пiсля зважування пiкнометр звiльняють вiд вмiсту, проми-

вають, заповнюють тiєю самою рiдиною, видаляють iз неї повiтря,

витримують в термостатi, доводять рiдину до постiйного рiвня i

знову зважують.

8.4 Правила обробки результатiв випробування

8.4.1 Дiйсну густину наважки (Рдi) в г/куб. см обчислюють за

формулою:

(m - m )*Pp

2 3

Рдi = ------------------------, (7)

(m - m ) - (m - m )

4 3 5 2

де m - маса пiкнометра з наважкою, г;

2

m - маса пiкнометра, г;

3

Pp - густина води (приймається рiвною 1,0 г/куб. см)

або iнертної рiдини, г/куб. см;

m - маса пiкнометра з рiдиною, г;

4

m - маса пiкнометра з наважкою i рiдиною, г.

5

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.11

8.4.2 Дiйсну густину зразкiв (Рд) визначають як середньоарифме-

тичне значення результатiв випробування двох наважок проби, що

розраховане з точнiстю до 0,01 г/куб. см.

8.4.3 Розбiжнiсть мiж результатами паралельних визначень не по-

винна бути бiльше 0,02 г/куб. см. При бiльших розбiжностях дiйсну

густину зразка визначають повторно.

8.4.4 Вихiднi данi i результати визначень дiйсної густини

зразкiв заносять в журнал випробувань за формою, що наведена в

додатку В.

9 Визначення морозостiйкостi при об'ємному заморожуваннi

9.1 Оцiнка морозостiйкостi проводиться за зовнiшнiм виглядом

(ступенем пошкоджень) i (або) втратою мiцностi на стиск, i (або)

втратою маси вiдповiдно до вимог дiючих нормативних документiв на

вироби i матерiали конкретних видiв.

9.2 Засоби випробування i допомiжнi пристрої:

- електрошафа сушильна з автоматичним регулюванням температу-

ри в межах (40 +- 5) град. С i (105 +- 5) град. С;

- ваги згiдно з ГОСТ 2404;

- ванни для насичення водою i вiдтавання зразкiв з пристроєм

для пiдтримання температури води (20 +- 5) град. С;

- сiтчастий контейнер для розмiщення зразкiв;

- сiтчастий стелаж для розмiщення зразкiв в морозильнiй камерi;

- морозильна камера з примусовою вентиляцiєю i автоматичним ре-

гулюванням температури в межах мiнус (18 +- 2) град. С;

- засоби для проведення випробувань зразкiв на стиск згiдно з

роздiлом 1 ГОСТ 8462.

9.3 Порядок пiдготовки до випробування

9.3.1 Виготовлення i пiдготовку зразкiв до випробування прово-

дять у вiдповiдностi з 4.3, 4.9 i 5.2.3.

9.3.2 Для визначення морозостiйкостi за втратою мiцностi вiдби-

рають або виготовляють п'ять контрольних та по п'ять основних

зразкiв для кожної марки за морозостiйкiстю, що перевiряється.

Для визначення морозостiйкостi за втратою маси або за зовнiшнiм

виглядом (ступенем пошкоджень) вiдбирають або виготовлюють п'ять

зразкiв.

9.3.3 Вiдiбранi для випробування зразки за зовнiшнiм виглядом

i розмiрами повиннi задовольняти вимоги дiючих нормативних доку-

ментiв на матерiали i вироби конкретних видiв.

На зразках незмивною фарбою наносять номери партiй i зразкiв,

фiксують iснуючi дефекти (трiщини, вiдколи ребер, кутiв), що до-

пускаються нормативними документами.

9.3.4 Виготовленi для випробувань зразки не повиннi мати

зовнiшнiх дефектiв.

9.3.5 Контрольнi зразки перед випробуванням на мiцнiсть, а ос-

новнi зразки перед заморожуванням насичують водою згiдно з 5.3

або 6.3.

Допускається використовувати зразки безпосередньо пiсля визна-

чення їх водопоглинання.

ДСТУ Б В.2.7-42-97 С.12