---

3.2.27. Пару в камеру повинен пускати термометрист, який повинен її перекрити відповідно до режиму термообробки.

При експлуатації віброустановок і віброплощадок:

3.2.28. Віброустановки повинні встановлюватись на віброізоляторах на фундаменті, який повинен бути ізольований від підлоги цеху або робочої площадки.

3.2.29. Зона обслуговування і пульт керування віброплощадкою повинні бути добре освітлені.

3.2.30. Віброплощадка повинна бути встановлена врівень з підлогою.

3.2.31. Для попередження травматизму під час роботи з формою відстань між металоконструкцією віброплощадки і підлогою необхідно закривати металевим листом або гумою, яка б не провалювалась.

3.2.32. Віброплощадка повинна бути заземлена.

3.2.33. Під час зміни необхідно постійно очищати поверхню віброплощадки від бетонної суміші.

3.2.34. Електродвигун віброплощадки необхідно захищати настилом від попадання бетонної суміші.

3.2.35. Вібрування бетонної суміші повинно проводитись протягом 0,5-1,0 хв. до появи бетонного молока.

3.2.36. При експлуатації віброплощадки:

а) не перевантажувати площадки;

б) не стояти на віброплощадці;

в) не проводити розпалубку і зборку форм;

г) не працювати без наявності захисних огороджень і помостів;

д) не продовжувати роботу при появі диму, гару або сторонніх шумів (про що повідомити механіку, майстру);

ж) не складувати порожні форми, готові вироби та арматурні каркаси, якщо край форми виступає за робочу площу віброплощадки більш ніж на 300 мм;

к) не розрівнювати бетонну суміш лопатами або бетоноукладачами під час дії вібростолу.

При експлуатації ліній по виготовленню пустотних залізобетонних панелей типу ПК:

3.2.37. На лінії встановлене таке устаткування:

а) установка для електропідігріву арматурних стержнів;

б) бетоукладник;

в) віброплощадка;

г) устаткування, що утворює пустоти;

д) металеві форми і притискувач;

ж) установка для виготовлення бетонних заглушок;

к) керування устаткуванням винесено на пульт, який розташований окремо.

3.2.38. Робочі площі, місця повинні бути завжди вільні і не захаращені сторонніми предметами і запчастинами, обладнані і добре освітлені.

3.2.39. Сторонні особи не мають права експлуатувати устаткування лінії і знаходитися в робочій зоні.

3.2.40. Обслуговування електроустаткування повинно проводитись тільки черговими слюсарями-електриками з ремонту шахтного обладнання, устаткування, машин і механізмів.

3.2.41. Установка, яка утворює пустоти, складається з приводної лебідки і пуансонів.

3.2.42. Пульти винесені окремо та ізольовані від устаткування.

3.2.43. Підходи до пультів управління повинні бути вільними, не загородженими ніякими предметами або устаткуванням.

3.2.44. З пультів управління повинні проглядатися вся лінія, робота вузлів устаткування і місце перебування членів бригади.

3.2.45. На кожній кнопці управління пультів повинні бути написи про призначення і напрямки включення і виключення устаткування.

3.2.46. Установка для виготовлення бетонних заглушок складається з: рами, столу, двох полуформ (борту), тяги, пневматичних циліндрів, вібратора, приладів пневмосистеми.

3.2.47. При роботі на цій установці робітник виконує такі операції:

а) очищає і змащує робочий орган установки;

б) укладає бетон;

в) включає вібратор;

г) після ущільнення суміші виключає вібратор;

д) розкриває борта і знімає заглушку.

3.2.48. Члени бригади, які обслуговують лінію повинні працювати в спецодязі, спецвзутті, на голові повинна бути захисна каска. Для захисту від шуму необхідно застосовувати вкладиш протишумний, захисні окуляри і гумові рукавички.

3.2.49. Перед початком виготовлення плит необхідно перевірити:

а) устаткування методом візуального огляду - вузлів, гальм, ланцюгів, двигунів, електрокабелів;

б) цілісність кнопки керування;

в) заземлення колії бетоноукладача, устаткування і пультів керування, наявність гумових килимків;

г) роботу звукових і світлових сигналів;

д) наявність і справність колійних упорів і кінцевої лінійки; ж) кріплення пуансонів, вузлів устаткування, замків на формах; к) ізоляцію і справність електричних проводів, повітряних шлангів; л) на холостому ходу роботу устаткування, бетоноукладача; м) чіткість роботи аварійних і кінцевих вимикачів механізмів.

3.2.50. При виконанні робіт із застосуванням кранів необхідно виконувати вимоги інструкції для стропальників.

3.2.51. При переміщенні форм з місця на місце на віброплощадку та до камери термообробки слід їх супроводжувати робітником, який повинен знаходитись у полі зору машиніста крана з бічної частини форми.

3.2.52. Включення устаткування потрібно проводити відповідно до технологічного процесу, перед цим необхідно переконатися у відсутності сторонніх осіб і попередити інших членів бригади.

3.2.53. Перед установкою форми на віброплощадку необхідно переконатися в її правильному положенні щодо пустотоутворювачів, які розташовуються в середині, а також напрямних.

3.2.54. Вирівнювати бетонну суміш потрібно тільки при непрацюючій віброплощадці і бетоноукладач повинен бути відведений до упорів.

3.2.55. При тимчасовій перерві устаткування повинно бути виключеним, а сторонні особи не повинні мати можливості включити пульти керування устаткуванням.

3.2.56. У випадку порушення соосності необхідно їх повернути у початкове положення, а потім виключити механізм пересування каретки і встановити форму на місце, підправити при необхідності каркас. Тільки після того, як робітники відійшли від віброплощадки, можна включити механізм пересування каретки.

3.2.57. Перед включенням бетоноукладача для розкладання бетонної суміші у форму необхідно перевірити відсутність сторонніх осіб біля віброплощадки і на коліях.

3.2.58. Бетонну суміш потрібно укладати у форму рівномірно.

3.2.59. Під час роботи необхідно стежити за роботою механізмів і устаткування. При появі сторонніх шумів, стукоту, запаху гару слід виключити загальний рубильник.

3.2.60. Під час закидання бетону у форму для заглушок панелей, а також при вібрації суміші, необхідно знаходитися біля пульта керування, а не біля установки -цю роботу повинен виконувати один робітник.

3.2.61. Після формування кожного виробу необхідно збирати залишки бетону з підлоги, віброплощадки.

3.2.62. Під час ремонту устаткування і механізмів необхідно вивішувати плакат «Не включати - працюють люди!».

При експлуатації установки по виготовленню натяжної арматури:

3.2.63. Електротермічний спосіб натяжної арматури призначений для того, щоб арматурні заготовки, підігріті електричним струмом до необхідного подовження, фіксувалися в тому ж положенні в жорстких упорах, що перешкоджають укорочуванню арматури під час охолодження. Як результат цієї операції в арматурі з'являється напруженність.

3.2.64. Арматурні заготовки, призначені для натяжіння їх на упори, забезпечені на кінцівках тимчасовими анкерами або висаженими головками.

3.2.65. Натяжка стержневої арматури електротермічним способом може проводитися у формах, а її підігрів - за межами форми, на установці.

3.2.66. Установка складається з двох контактних опор і перетворювача струму.

3.2.67. Одна з опор повинна бути рухомою і забезпечувати подовження підігрітих стержнів без переміщення в контактах. Під час досягнення необхідного подовження рухома опора торкається блокування та установка автоматично виключається.

3.2.68. Час підігріву складає 1-3 хвилини.

3.2.69. Місця натяжіння арматури повинні бути огороджені щитами висотою не менше 1,8 м з плакатами «Обережно! Небезпечна зона!». Крім того, повинні світитися сигнальні лампочки.

3.2.70. Перед початком роботи на установці необхідно подавати сигнали, виставити пости, для попередження входу в небезпечну зону сторонніх осіб.

3.2.71. При контролі натяжіння необхідно знаходитися за упорами стенда і щитів, які повинні бути встановлені не ближче 1,5 м від електроустановки.

3.2.72. Всі роботи з електропідігріву повинні проводитись у присутності і під керівництвом ІТП (майстра).

3.2.73. Під час обрізки арматури необхідно стояти збоку, а не з торця.

3.2.74. Електроустаткування і прилади установки повинні закриватися в шафі, доступ до якої дозволений тільки слюсарю-електрику та формувальнику, які обслуговують установку.

3.2.75. При роботі з установкою формувальник повинен працювати в діелектричних калошах.

3.2.76. Арматуру витягати з контактів і вкладати в упори форми тільки після відключення струму.

3.2.77. Переносити арматуру можна тільки за охолоджені кінці вручну в рукавицях.

3.2.78. Добавляти у форму арматурні не натяжні елементи можна тільки після повного охолодження натяжної арматури.

3.2.79. До повного охолодження натяжної арматури не дозволяється підходити до форми для усунення будь-яких дефектів.

3.2.80. Натяжну арматуру не можна використовувати як заземлення електроустаткування.

3.2.81. Всі необхідні ремонтні роботи і усунення несправностей роботи установки проводити тільки після зняття з неї напруги.

3.2.82. Виміри натяжної арматури, її відповідність кресленням проводиться тільки після відключення установки.

3.2.83. Регулювання контактів, що притискають натягнуту арматуру, необхідно проводити тільки при відключеній установці для попередження травмування очей іскрами.

3.2.84. Перед тим, як зняти готовий елемент з форми, необхідно перевірити всі стержні натяжної арматури, зрізані і звільнені упори від натяжки натяжних стержнів.

При експлуатації вантадопідіймальних механізмів і чалочних засобів:

3.2.85. До вантадопідіймальних механізмів, якими формувальник користується під час технологічного процесу, відносяться:

а) кран-балки, якими управляють з підлоги;

б) крани мостового типу - козлові і мостові.

3.2.86. До чалочних засобів відносять:

а) стропи, ланцюги;

б) траверси-кантувачі;

в) кантувач-виймач;

г) виймачі;

д) гачки і гаки;

є) захвати.

3.2.87. Формувальник, який застосовує під час виробництва залізобетонних виробів вантажопідіймальні механізми, повинен підпорядковуватися особі, відповідальної за безпечне переміщення вантажів (майстру або начальнику цеху).

3.2.88. Під час цих робіт робітник повинен бути ознайомлений з такими питаннями:

а) правила безпечної сигналізації і стропування вантажу;

б) вимоги до чалочних засобів;

в) вантажопідіймальність механізмів;

г) вага виробів і вантажів;

д) добір зйомних вантадопідіймальних чалочних засобів, відповідно до ваги і розміру вантажу;

ж) підвішування вантажу на гак, вантажопідіймальність механізмів;

к) правила і габарити складування вантажів;

л) умови роботи з краном, їх залежність від природних умов;

м) роботи з двома кранами;

н) роботи з залізничним краном;

п) роботи з автокраном.

3.2.89. Застосовуючи вантажопідіймальні чалочні засоби, необхідно:

а) одержати від імені особи, відповідальної за безпечне переміщення вантажів кранами, завдання та інструктаж по переміщенню вантажів на зміну;

б) підібрати їх відповідно до ваги і характеру вантажу, що підіймається;

в) стропи необхідно підібрати з урахуванням кількості віток, необхідної їх довжини, щоб куг між ними не перевищував 90 градусів;

г) переконатися по бірці відповідності вантажопідіймальності засобів і вазі вантажу, що піднімається;

д) перевірити наявність ваги вантажу в списках або на вантажі для попередження аварійної ситуації (перегруза вантажопідіймальних механізмів).

3.2.90. Перед тим, як приступати до підйому і перевезення вантажу, необхідно переконатися у відповідності ваги вантажу за списком і чалочними засобами.

3.2.91. З метою уникнення перевантаження вантажопідіймального механізму, при відсутності маркирування вантаж не переміщати. У таких випадках вагу необхідно визначити разом із майстром.

3.2.92. При необхідності обв'язування вантажу канатами (стропами) або ланцюгами необхідно їх накладати на вантаж без вузлів, не перекручуючи, і без петель, підкладаючи під ребра підкладки, для запобігання їх пошкодження.

3.2.93. Призначення чалочних засобів:

а) стропи з гаками для переміщення залізобетонних виробів, арматурних каркасів, форм, устаткування, виробничої тари та інших предметів, а також кантування залізобетонних блоків, кругової обробки;

б) траверса-кантовувач - кантування залізобетонних блоків колової обробки і їх внутрішньоцехове застосування;

в) кантувач-виймач - витягування залізобетонних виробів кругової обробки з форми, їх кантування і транспортування на місце складування;

г) захват - для витягування залізобетонних блоків з форми і транспортування на місце кантування.

3.2.94. Стропи для транспортування повинні мати чотири вітки з гаками, які чіпляють за призначені петлі виробу, тару та інші предмети або сплетені з обох кінців.

3.2.95. Стропи для кантування залізобетонних блоків вагою 1,2-2 т складаються з:

а) вантажопідіймального каната, сплетеного з обох кінців петлями -1 шт.;

б) підтримуючих стропів із штирями - 2 шт.;

в) вантажопідіймального каната, сплетеного з одного кінця петлею, а на інше - гачок 2,5 т для зачіпки за петлю виробу.

3.2.96. Кантувач-захват, розрахований на підйом вантажу вагою 1,5 т - це металоконструкція з ланцюгами і гідравликою.

3.2.97. Траверса-кантувач вантажопідіймальністю 2,5 т.

3.2.98. Кантування проводиться на висоті підйому вироба не більше 300 мм.

3.2.99. Не дозволяється одночасно робити кантування і транспортування виробу.

3.2.100. При використанні траверси-кантувача вантажні ланцюги повинні бути розташовані на відстані не менше 200 мм від торців блока.

3.2.101. Під час кантування необхідно відійти від блока на відстань не менше 3 м.

3.2.102. Кантування необхідно проводити тільки на призначеному для цієї операції місці, де повинні бути цілі і тверді прокладки, гума для запобігання сколів бетону на залізобетонному виробі.

3.2.103. Стропи для кантування залізобетонних виробів не призначені для транспортування залізобетонних виробів.