В процесі експлуатації ВПМ повинні піддаватися періодичному технічному огляду:
Частковому - не рідше одного разу в 12 місяців.
Повному - не рідше одного разу в три роки.
ВПМ, що рідко використовуються - не рідше ніж через кожні п'ять років.
Позачерговий повний технічний огляд ВПМ повинен проводитися після:
Монтажу, викликаного установкою ВПМ на нове місце.
Реконструкції ВПМ.
Ремонту металоконструкцій ВПМ, пов'язаного із заміною розрахункових елементів або вузлів.
Зміни гака (гакової підвіски).
Зміни несучих канатів.
Після напрацювання розрахункового строку служби ВПМ,
За вимогою інспектора або особи з нагляду за ВПМ.
Проведення технічного огляду покладається на особу, відповідальну за наглядом ВПМ за участю особи, відповідальної за справний стан. Результати огляду оформлюються актом.
Вантажозахоплювальні пристосування і тара.
Виготовлення знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари повинно виконуватись по нормам, технологічним картам чи індивідуальним кресленням.
Дані про виготовлені знімні вантажозахоплювальні пристосування і тару заносяться в спеціальний журнал, в якому вказується найменування пристосування чи тари, вантажопідйомність, номер нормалі (технологічної карти, креслення), номер сертифіката на застосований матеріал, результати перевірки якості зварювання, результати випробування знімного вантажозахоплювального пристрою чи огляду тари.
Знімні вантажозахогоповальні пристрої (стропи, траверси, кліщі та інше) після виготовлення підлягають технічному опосвідченню підприємством-виготовлювачем, а після ремонту підрозділом, яке проводило ремонт (крім строп).
При технічному опосвідченні знімних вантажозахоплювальних пристроїв вони підлягають огляду і випробуванню вантажем в 1,25 рази перевищуючим номінальну їх вантажопідйомність.
Строки періодичного огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари встановлюються підприємством-виготовлювачем.
Результати огляду заносяться до спеціального журналу.
Пошкоджені і несправні вантажопідіймальні пристрої повинні з роботи вилучатись.
Тара для переміщення мілко-штучних та сипучих вантажів після виготовлення підлягає огляду. Випробування такої тари вантажем не обов'язково.
Результати огляду заносяться в журнал огляду вантажозахоплювальних пристроїв.
Обслуговування вантажопідіймальних машин і металоконструкцій (монорейки, консолі та інше).
Постійний контроль і усунення виявлених недоліків в роботі всіх вузлів і механізмів ВПМ покладається на власників цих машин.
Обслуговування машин, механізмів, які здійснюють підйом і переміщення вантажів виконується по результатам періодичних оглядів, при яких:
Перевіряється стан закріплення канатів, тросів на барабані, стан підшипників, втулки та інших елементів збірної одиниці.
3мінюються барабани при зменшенні товщини їх стінок більше ніж на 20 % від первинної товщини; при тріщинах будь-яких розмірів; при спрацюванні рівчака барабана за профілем більше 2 мм.
3німаються з експлуатації блоки з тріщинами та відколами; при спрацюванні рівчака більше 40 % первинного радіуса рівчака.
Перевіряється надійність з'єднання валів спряженими деталями (зубчатими колесами, напівмуфтами, зірочками, штифтами, кільцями підшипників та інше).
3амінюються вали, осі з порушеною посадкою спряжених деталей чи різьбовими шпонковими гніздами.
Не допускається виправлення посадок кернінням, насіканням та іншими аналогічними прийомами.
По зовнішнім ознакам (шум, нагрівання, витікання мастила з картера, відсутність люфтів в шпонковому з'єднанні маточини колеса) встановлюється технічний стан зубчатих і черв'ячних передач.
3амінюються зубчаті колеса при виявленні тріщин в основі зуба, спицях чи маточинах, викришуванні робочих поверхонь зубів більше ніж на ЗО % на площі більше 10 % товщини зуба.
Проводиться ремонт редукторів при виявленні люфтів в шпонковому з'єднанні маточини колеса з валом; а також в з'єднанні вінця черв'ячного колеса з маточиною.
Перевіряється насадження гальмового шківа на валу, контролюють зношення гальмових накладок і поверхонь шківа. Підлягають заміні шківи з тріщинами, послабленим насадженням на валу і шпонці, а також при товщині гальмових накладок в найбільш зношених місцях не менше 2-2,5 мм.
Оглядаються зони можливих пошкоджень металоконструкцій, якість зварювання шківів, заклепкових і болтових з'єднань.
Не допускаються до роботи металоконструкції ВПМ при виявленні в їх елементах (прогонових фермах, кінцевих балках, опорних рамах, укосинах та інше) тріщин.
Фарбування металоконструкції для захисту від корозії.
Вимоги, які пред'являються до знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари.
До вантажозахоплювальних пристроїв відносяться: стропи, ланцюги, траверси, захоплювачі.
До знімних вавтажозахоплюючих пристроїв пред'являються наступні вимоги:
Надійність утримання вантажу на вісу та безпека роботи.
Швидкість захоплення та віддачі вантажу і найменша кількість обслуговуючого персоналу.
Найменша власна вага і можливість захоплення достатньої кількості вантажу для найкращого використання вантажопідіймального механізму.
Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні забезпечуватись клеймом або биркою, на яких повинно бути вказані: інвентарний номер, вантажопідйомність, дата виготовлення, випробування.
На тарі, яка застосовується для сипких вантажів повинні вказуватись: призначення тари, власна вага, найбільша вантажопідйомність, інвентарний номер.
Ємність тари повинна виключати можливість перевантаження вантажопідіймального механізму.
Вимоги до обслуговуючого персоналу.
До керування вантажопідіймальною машиною допускаються особи віком не молодші 18 років з числа робітників основних професій, які пройшли відповідне навчання за розробленою власником програмою, перевірки навичок з керування машиною та зачіплювання вантажів та мають відповідне посвідчення; повторна перевірка знань - один раз на 12 місяців.
Допуск персоналу до управління і обслуговування ВПМ оформлюють наказом по підприємству.
Обслуговуючий ВПМ персонал повинен бути забезпечений інструкціями, які визначають його права і обов'язки, а також порядок їх роботи.
Відповідальні за безпечне переміщення вантажів кранами; відповідальні за справний стан ВПМ, вантажозахоплювальні пристрої і тари призначаються наказом по підприємству.
Біля ВПМ повинні бути вивішені інструкції по безпечній їх експлуатації.
Дії персоналу в аварійній ситуації.
Аварійна ситуація при користуванні ВПМ може виникнути в разі: падіння предметів, ураження електрострумом, опіки, поранення, вихід з ладу окремих механізмів, вузлів та інше.
В разі виникнення ситуації, що може призвести до аварії, треба негайно відключити ВПМ від електромережі, огородити небезпечну зону, не допускати в неї сторонніх осіб, повідомити про те, що сталося керівника робіт.
Якщо стався нещасний випадок надавати потерпілому першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».
Надання першої медичної допомоги.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту (якщо можливо, свіжовипрасовану) носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т. ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шії і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку.
При підозріванні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом -3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
підняти поранену кінцівку вверх;
кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин;
якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
при сильній, кровотечі, яку не можна зупинити пов'язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суставах, а також пальцями, джгутом або закруткою;
при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
Якщо сталася пожежа - приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння, викликати пожежну частину.
Виконувати вказівки керівника робіт по ліквідації небезпечної ситуації.
Керівник підрозділу
(організації) розробника _______________ ________________
УЗГОДЖЕНО:
Керівник (спеціаліст) служби
охорони праці підприємства _______________ ________________
Юрисконсульт _______________ ________________
Головний технолог _______________ ________________
