Центри управління мережами операторів зв’язку повинні бути з’єднані і взаємодіяти з національним центром управління мережею.
При проектуванні відомчих та інших первинних мереж незалежно від форм власності необхідно передбачати їх ув’язування з мережами електрозв’язку ЄНСЗ шляхом організації з’єднувальних ліній до вузлів зв’язку ЄАМЗ, які знаходяться поблизу.
На вузлах мережі слід передбачати можливість установлення обладнання служби оперативно-технічного керування і резерв площ та пристосувань електроживлення для організації та за необхідності, додаткових каналів зв’язку з об’єктами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань оборони України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань безпеки України.
На кожні 200 км траси кабельної або радіорелейної магістральної лінії зв’язку, як правило, повинна передбачатись пересувна радіорелейна станція (РРС), яка використовується як вставка при відновленні зруйнованих ліній, і один спеціалізований гараж для неї з приміщенням для зберігання резервних кабелів. Спеціалізований гараж слід розміщувати на майданчику одного з вузлів мережі даної лінії, який знаходиться поза зоною можливих руйнувань.
Для можливості підключення пересувних засобів зв’язку, включаючи засоби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань оборони України, з вузлами мережі на їх території необхідно передбачати виносну комутаційну шафу (ВКШ), з’єднану з лінійно-апаратним цехом (ЛАЦ) симетричними або коаксиальними лінійними кабелями, а також оптичними кабелями, та мати інтерфейси для можливості підключення.
У зонах прогнозованого порушення зв’язку повинна бути складена проектна документація і підготовлені майданчики для встановлення базових станцій цифрового стільникового зв’язку, а також забезпечений зв’язок базових станцій з прилеглими центрами комутації мобільного зв’язку.
При проектуванні нових або реконструкції існуючих автоматичних телефонних станцій (АТС) категорованих міст необхідно передбачати:
прокладання кабелів міжшафних зв’язків з розрахунком передачі частки абонентської ємкості з кожного телефонного району АТС у сусідні райони;
прокладання з’єднувальних кабелів від АТС усіх форм власності до найближчих розподільних шаф телефонної мережі загального користування;
улаштування на АТС спеціальної апаратури циркулярного виклику і дистанційного управління засобами оповіщення цивільної оборони (за завданнями територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України.
У категорованих містах при проектуванні міських запасних пунктів управління (ЗПК) необхідно передбачати розміщення у них захищених вузлів зв’яку. Від пунктів управління об’єктів національної економіки до цих вузлів зв’язку повинні прокладатись підземні кабельні лінії зв’язку, як правило, волоконно-оптичні в обхід наземних комутаційних пристроїв.
Радіостанції, які приймають і передають сигнали (радіоцентри), вузлові станції магістральних радіорелейних ліній (прямої видимості і тропосферного розсіювання) і наземної станції космічного зв’язку з виділенням телефонних каналів, а також радіобюро, радіостанції, які приймають і передають сигнали, повинні розміщуватись поза зонами можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
Для радіоцентрів, які мають загальнодержавне і оборонне значення, необхідно передбачати улаштування у захищених спорудах відповідно не менше двох короткохвильових радіопередавачів потужністю 20-25 кВт і 10-15 % від загальної кількості радіоприймачів з автономними джерелами електропостачання, а також необхідну кількість резервних антен, які швидко розгортаються.
Потужність і робочі частоти радіопередавачів та типи антен визначаються ТЗ на будівництво.
Від радіоцентрів повинні прокладатись з’єднувальні лінії до вузлів мережі ЄНСЗ і заміських вузлів зв’язку управління, з яких забезпечується робота цих радіостанцій (радіоцентрів), а також передбачаються з’єднувальні лінії між відповідними радіоцентрами в обхід категорованих міст і об’єктів.
Міські мережі проводового радіомовлення повинні забезпечувати стійку роботу систем оповіщення.
При проектуванні цих мереж у категорованих містах слід передбачати:
кабельні лінії зв’язку;
резервні пересувні засоби оповіщення мереж радіомовлення усіх міст і районних центрів.
Радіотрансляційні мережі міських і сільських поселень повинні мати (за завданням територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (цивільної оборони) України) достатню за розрахунком кількість гучно- мовних засобів оповіщення населення.
Радіомовлення і телебачення
Комплекс взаємоув’язаних заходів щодо підвищення сталості роботи загальнодержавного, зонального та регіонального телерадіомовлення повинен передбачати:
будівництво захищених запасних центрів радіомовлення (ЗЦР) і кабельних ліній їх прив’язки до комутаційно-розподільних апаратних, які створюють на вузлах зв’язку спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв’язку України. При цьому ЗЦР обладнуються автономними системами енергозабезпечення, а огороджувальні конструкції захищених споруд ЗЦР повинні розраховуватись на надмірний тиску фронті ударної хвилі: для об’єктів загальнодержавного телерадіомовлення АРф = 200 кПа (2 кгс/см2), для об’єктів обласного, зонального та районного телерадіомовлення АРф =100 кПа (1 кгс/см2);
розміщення радіомовних комплексів телерадіомовлення у захищених робочих приміщеннях відповідних пунктів управління місцевих держадміністрацій, а також будівництво кабельних ліній їх прив’язки до ЗЦР спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телерадіомовлення України;
передачу (розподіл) програм мовлення тільки по кабельних магістральних і внутрішньо- зональних загальнодержавних лініях зв’язку ЄАМЗ;
створення у складі об’єктів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телерадіомовлення України радіоцентрів, підсилювальних пунктів тощо, які розміщені за межами зон можливих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення і дублюють апаратно-студійні блоки та пункти підключення пересувних засобів телерадіомовлення. Створення та розміщення вказаних допоміжних комплексів здійснюється за суміщеними планами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телерадіомовлення України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв’язку України.
Підвищення сталості роботи місцевого, а також міського радіомовлення у категорованих містах необхідно забезпечувати таким чином:
розміщувати радіомовні комплекси державних телерадіокомпаній і комутаційно-розподільні апаратні спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв’язку України у захищених робочих приміщеннях пунктів керування держадміністрації областей та категорованих міст;
передачу (розподіл) програм радіомовлення здійснювати тільки по кабельних магістральних і внутрішньозональних загальнодержавних лініях зв’язку, а також по кабельних магістральних радіотрансляційних мережах категорованих міст;
використовувати будинки радіо, радіоцентри, радіомовні студії, підприємства зв’язку та аналогічне обладнання інших установ і організацій усіх форм власності.
3 метою підвищення сталості функціонування загальнодержавного телебачення слід створювати незахищені виробничі бази телецентрів з автономною системою енергозабезпечення, які розміщуються поблизу вузлових радіорелейних станцій і станцій космічного зв’язку за межами зон можливих руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
ТРАНСПОРТНІ СПОРУДИ
Залізниці
Залізничні вузли і станції, розміщені у категорованих містах (або ті, що є категорованими об’єктами), повинні мати обхідні і кутові з’єднувальні колії для прямування поїздів без заходження до вузла або станції.
Віддалення обходів від станції установлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань залізниць України, виходячи із значимості станції та умов місцевості.
Порядок прямування, оброблення і відстою поїздів із небезпечними вантажами класу І (ВМ) установлюється "Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України", "Правилами перевозок опасных грузов по железным дорогам" та "Інструкцією з перевезення вантажів класу І (ВМ)".
Місця для навантаження, розвантаження і перевантаження вибухових матеріалів на спеціально виділених станціях, а також місця для стоянки вагонів з такими вантажами поза поїздами чи поза сформованими ешелонами (за винятком сортувальних колій, на яких вагони з ВМ можуть знаходитися під накопиченням) повинні бути віддалені від житлових приміщень, територій тягових підстанцій, вантажних складів, загальних місць навантаження, розвантаження і зберігання вантажів, від місць наливання і зливання небезпечних рідких вантажів, від головних станційних колій на відстані не менше ніж 125 м.
Місця наливу небезпечних вантажів повинні бути віддалені від залізничних складів, станційних споруд, головних колій, загальних місць завантаження і розвантаження, житлових приміщень на відстань не менше ніж 100 м, від місць завантаження, розвантаження і зберігання їдких вантажів - не менше ніж 200 м.
Указані об’єкти обладнуються системою установлення водяних завіс і заливання водою (дегазатором) на випадок розливу небезпечних хімічних речовин, а також локальною системою оповіщення при аварії працюючого персоналу і населення, яке проживає у зонах можливого хімічного забруднення.
Для організації безупинного пропускання поїздів у заданих розмірах руху через залізничні вузли і станції, які віднесені до категорованих об’єктів і об’єктів першої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), а також вузли і станції, які знаходяться у категорованих містах, слід організовувати передвузлові станції, які розміщені поза зонами можливих сильних руйнувань і зонами можливого катастрофічного затоплення.
Примикання нових колій до великих залізничних вузлів, які розміщені у категорованих містах, як правило, не допускається, а повинно здійснюватись до передвузлових дільниць або проміжних станцій, розміщених поза зонами можливих сильних руйнувань і зонами можливого катастрофічного затоплення.
При будівництві нових і реконструкції діючих залізничних колій, а також при розширенні вузлів і станцій, які розміщені у категорованих містах (або ті, що є окремими категорованими об’єктами), пропускна спроможність колій примикаючих ділянок повинна визначатись з урахуванням забезпечення перевезення робочих змін і евакуації населення. Розрахункові розміри руху установляються завданням на проектування.
Шляхопроводи, що проектуються вперше, на розв’язках підходів залізничних колій до вузлових станцій, які знаходяться у зонах можливих сильних руйнувань категорованих міст і категорованих об’єктів, слід розміщувати за можливості розосереджено.Технічні станції резерву пересувного складу, що проектуються вперше, бази і склади матеріальних резервів (у тому числі відновлювальних матеріалів, конструкцій і спеціальних запасів), базисні склади паливних і мастильних матеріалів, дезинфекційно-помивочні і помивочно-пропа- рочні станції, пункти підготовки поїздів до перевезення та інші виробничі об’єкти аналогічного призначення повинні розміщуватись, як правило, поза зонами можливих руйнувань і можливого катастрофічного затоплення.
Такі, що проектуються уперше або реконструюються, дезинфекційно-помивочні і поми- вочно-пропарочні станції, пункти підготовки вагонів до перевезень, мийки локомотивних і вагонних депо, а також промислових підприємств,що проектуються уперше і мають під’їзні шляхи, повинні бути пристосовані для знезараження пересувного складу.
На магістральних залізничних коліях, які знаходяться у межах зони можливого небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС, входах і виходах з цієї зони повинні бути передбачені майданчики і спеціальні пристрої, необхідні для розгортання пересувних пунктів спеціального рухомого складу і санітарної обробки населення.
При електрифікації залізниць слід передбачати зберігання обладнання для локомотивного (тепловозного) господарства, створення баз-стоянок для запасу тепловозів, а також ємкостей для паливних і мастильних матеріалів з метою забезпечення переходу на тепловозну тягу.
Обладнання локомотивного (тепловозного) господарства, запас тепловозів, що зберігаються, а також використання пристосованих пристроїв електричної тяги повинно забезпечувати виконання частини розрахункових розмірів руху, установленої завданням на проектування .
Пункти стикування ділянок електричної тяги постійного та змінного струму, що проектуються вперше, повинні розміщуватись біля тягових підстанцій, як правило, поза зонами можливих сильних руйнувань і зонами можливого катастрофічного затоплення.
Схеми зовнішнього електропостачання тягових підстанцій повинні передбачати, як правило, двостороннє живлення від незалежних джерел. Допускається живлення окремих тягових підстанцій по радіальних лініях, при цьому їх кількість, як правило, повинна бути не менше двох. Пропускна спроможність залізничних колій, що електрифікуються, при відключенні однієї з тягових підстанцій повинна забезпечувати розміри руху та вагові норми поїздів, обумовлені у завданні на проектування, за рахунок резервних потужностей сусідніх підстанцій та передбачуваного додаткового навантаження на обладнання.
На тягових підстанціях, обладнаних централізованими пристроями автоматики і телемеханіки, необхідно передбачати можливість переведення їх на місцеве управління.
