Органолептичні показники якості питної води
Сприятливі органолептичні властивості питної води визначаються сукупністю значень, що регламентуються органолептичними показниками якості та фізико-хімічними характеристиками води (за вмістом у воді компонентів, які впливають на органолептичні показники).
Органолептичні показники та гранично допустимі концентрації компонентів, що нормуються за їх впливом на органолептичні властивості питної води, наведені у табл. № 4.
Таблиця № 4.
Органолептичні показники якості питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
Клас небезпеки |
1. |
Запах |
ПР * |
2 |
- |
2. |
Каламутність |
НОМ ** |
0,5 (1,5)*** |
- |
3. |
Кольоровість |
град. |
20 (35) |
- |
4. |
Присмак |
ПР |
2 |
- |
5. |
Водневий показник, pH, в діапазоні |
одиниці |
6,5-8,5 |
- |
6. |
Мінералізація загальна(сухий залишок) |
мг/куб.дм |
1000 (1500) |
- |
7. |
Жорсткість загальна |
мгекв/куб.дм |
7 (10) |
- |
8. |
Сульфати |
мг/куб.дм |
250 (500) |
4 |
9. |
Хлориди |
мг/куб.дм |
250 (350) |
4 |
10. |
Мідь |
мг/куб.дм |
1,0 |
3 |
11. |
Марганець |
мг/куб.дм |
0,1 |
3 |
12. |
Залізо |
мг/куб.дм |
0,3 |
3 |
13. |
Хлорфеноли |
мг/куб.дм |
0,0003 |
4 |
Примітки:
* показник розведення (до зникнення запаху, присмаку);
** нефелометричні одиниці каламутності;
*** величини, зазначені в дужках, допускаються з урахуванням конкретної ситуації.
Вода не має містити інші компоненти, спроможні змінювати її органолептичні властивості, - цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли в концентраціях, що визначаються стандартними методами досліджень.
Показники радіаційної безпеки питної води
Радіаційна безпека питної води визначається за гранично допустимими рівнями сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів (природних), наведеними у табл. № 5. У разі перевищення цих рівнів слід провести вивчення радіонуклідного складу досліджуваних проб води щодо його відповідності нормам радіаційної безпеки.
Таблиця № 5.
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Нормативи, не більше |
1. |
Загальна об'ємна активність альфа-випромінювачів |
Бк/куб.дм |
0,1 |
2. |
Загальна об'ємна активність бета-випромінювачів |
Бк/куб.дм |
1,0 |
Примітка: Для особливих регіонів нормативи радіаційної безпеки питної води погоджуються Головним державним санітарним лікарем України.
Показники фізіологічної повноцінності якості води
Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму. Вони засновані на доцільності для ряду біогенних елементів обліку не тільки максимально допустимих, а й мінімально необхідних рівнів їх вмісту у воді. Дослідження показників, що характеризують фізіологічну повноцінність питної води, рекомендується проводити в об'ємі, наведеному у табл. № 6.
Таблиця № 6.
Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
№ |
Найменування показників |
Одиниці виміру |
Рекомендовані значення |
1. |
Мінералізація загальна |
мг/куб.дм |
не менше 100,0 не більше 1000,0 |
2. |
Жорсткість загальна |
мгекв/куб.дм |
не менше 1,5 не більше 7,0 |
3. |
Лужність загальна |
мгекв/куб.дм |
не менше 0,5 не більше 6,5 |
4. |
Магній |
мг/куб.дм |
не менше 10,0 не більше 80,0 |
5. |
Фтор |
мг/куб.дм |
не менше 0,7 не більше 1,5 |
Експрес-показники якості води
Як допоміжний інтегральний (експресний) показник якості води - при підозрі забруднення вододжерел (у місці водозабору, вище по течії річки, у регіоні) або водопостачальної мережі, водопровідної води невідомими токсичними сполуками, хімічними речовинами, для визначення яких немає доступних та чутливих методів, рекомендується індекс токсичності води, розрахований за результатами біологічних тестів (біотестування):
Ik - Io
T = ————————— x 100%
Ik
де: T - індекс токсичності проби досліджуваної води;
Ik - величина тест-реакції у контрольній пробі;
Io - величина тест-реакції у досліджуваній пробі.
Індекс токсичності води, яка не містить неідентифікованих компонентів, не має перевищувати 50% - незалежно від використовуваних тест-об'єктів, якими можуть бути дафнії, інфузорії та інші.
Порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання
Якість питної води, що подається споживачам системою централізованого господарсько-питного водопостачання, має завжди відповідати гігієнічним нормам, встановленим цим ДСанПІНом, та бути гарантовано захищена від випадкового чи систематичного погіршення.
У порядку виконання функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду за якістю води в централізованих системах господарсько-питного водопостачання та її відповідністю гігієнічним вимогам до питної води - органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби погоджують:
всі види робіт, що проводяться або плануються до проведення на об'єктах водопостачання (водозабірні споруди, очисні споруди, насосні станції, резервуари, зовнішні системи подачі та розподілу води, системи внутрішнього водопроводу тощо) та пов'язані з ремонтом, реконструкцією, змінами технології очистки та знезаражування води; умови спецводокористування;
графіки періодичності проведення, загальну кількість проб (без обліку обов'язкових контрольних проб за п.3.5) та зміст аналізів лабораторно-виробничого контролю (з урахуванням місцевих природних і санітарних умов) за якістю води: в місцях водозабору, в процесі обробки води в очисних спорудах, перед надходженням у зовнішню розподільну мережу; у системі внутрішнього водопроводу (програма наведена в Додатку № 2);
місце та дози введення у підвищеній кількості дезінфектантів (за епідпоказниками) та інших реагентів в процесі водопідготовки;
графік контролю за залишковими кількостями спеціальних реагентів, що застосовуються у процесі водопідготовки;
плани заходів щодо попередження забруднення навколишнього природного середовища скидами водоочисних споруд та щодо контролю за цими скидами у зоні санітарної охорони водопроводу.
Лабораторії територіальних органів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють контрольні дослідження показників якості води з періодичністю, що визначається:
типом конкретного вододжерела;
об'ємами води, що подаються населенню;
місцезнаходженням точок контролю.
Типи контролю за якістю води
Повний контроль води: визначення всіх компонентів, що регламентуються цим ДСанПІНом (пп.2.1 - 2.6).
Загальний фізико-хімічний контроль: визначення у досліджуваній воді речовин (компонентів), які характеризують показники нешкідливості її хімічного складу (пп.2.4 - 2.5).
Скорочений контроль, що включає визначення деяких показників щодо: епідемічної безпеки води (ЗМЧ, індекс БГКП), нешкідливості її хімічного складу (pH, окислюваність (KM№04), нітрати, залізо, залишковий активний хлор, ТГМ), органолептичної оцінки (каламутність, кольоровість, присмак, запах).
Спеціальний контроль епідемічної безпеки питної води, який включає визначення каламутності, ЗМЧ, індексів БГКП і ФК, патогенних мікроорганізмів, коліфагів, вірусологічних (за епідситуації) та паразитологічних показників.
Спеціальний токсикологічний контроль, що включає визначення особливо токсичних речовин (п.2.4.1); при потребі біотестування.
Спеціальний контроль радіаційної безпеки питної води, який включає визначення сумарної об'ємної активності альфа- та бета-випромінювачів і при потребі її радіонуклідного складу.
Для проведення спеціальних аналізів, виконання яких вимагає використання складного обладнання, спеціальної підготовки та особливих засобів захисту персоналу, можуть залучатися на договірних засадах фахівці дослідних центрів (наукових організацій), акредитованих і атестованих на їх компетентність у системі Міністерства охорони здоров'я України.
Дослідження показників якості води у централізованих системах господарсько-питного водопостачання за програмою повного аналізу води (п.3.4.1) - обов'язкові при введенні водопроводів до експлуатації (нових чи після простою понад 5 діб).
Дослідження показників якості води за програмою скороченого аналізу води (п.3.4.3) є обов'язковими після капітального ремонту, реконструкції та переустаткування водопроводу і розподільної мережі, при зміні технології водообробки.
Здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за відповідністю якості води в централізованих системах господарсько-питного водопостачання гігієнічним вимогам до питної води включає оцінку якості води за результатами досліджень.
Оцінка результатів досліджень води за показниками епідемічної безпеки здійснюється в такій послідовності: при виявленні бактеріального забруднення (ЗМЧ, індекс БГКП) води в місцях водозабору вище допустимих нормативів слід терміново організувати повторний відбір проб води та провести додаткові дослідження індексу ФК, патогенних мікроорганізмів і коліфагів. Повторне виявлення бактеріального забруднення у двох послідовно взятих пробах води в одній і тій самій точці потребує: посилення контролю за дотриманням режиму в зонах санітарної охорони і за технологією очистки та знезаражування води; проведення спеціального контролю епідемічної безпеки питної води (п.3.4.4) перед надходженням у зовнішню розподільну мережу і в системі внутрішнього водопроводу.
В точці "перед надходженням води у зовнішню розподільну мережу" при повторному відбиранні проб в одній і тій самій точці будь-яке відхилення від вимог до якості води за показниками епідемічної безпеки слід розглядати як результат незадовільної роботи очисних (головних) споруд водопроводу, який вимагає посилення контролю за дотриманням режиму в зонах санітарної охорони, за технологією очистки води, збільшенням дози реагентів для знезаражування води, проведення спеціального контролю епідемічної безпеки питної води (п.3.4.4) в системі внутрішнього водопроводу.
В системі внутрішнього водопроводу при повторному відбиранні проб в одній і тій самій точці будь-яке відхилення від вимог до якості води за показниками епідемічної безпеки слід розглядати як надзвичайну епідемічно-небезпечну ситуацію, яка потребує проведення спеціальних заходів на спорудах водопроводу, а також оповіщення найбільш вразливих щодо цього підприємств, установ, організацій (дитячі та лікувально-профілактичні заклади, харчові підприємства, молокозаводи тощо) і населення.
З метою об'єктивної оцінки та прогнозування епідемічної ситуації, розробки обгрунтованих комплексних планів протиепідемічних і профілактичних заходів та визначення їх пріоритетності територіальні органи і установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду здійснюють збір та зберігання відповідної інформації, опрацьовують її та узагальнюють.
Оцінка результатів досліджень води за показниками нешкідливості її хімічного складу потребує визначення санітарної значущості змін цих показників, тобто ретроспективного аналізу, для чого територіальні органи та установи державного санітарно-епідеміологічного нагляду постійно здійснюють збір і зберігання відповідної інформації, її обробку та узагальнення.
При повторному виявленні хімічного забруднення у двох послідовно взятих пробах води (в тій самій точці) треба вжити заходів щодо підсилення контролю за дотриманням режиму у зонах санітарної охорони, за технологією очистки та знезаражування води, а також проведення спеціальних типів контролю - токсикологічного і радіаційної безпеки - питної води (відповідно до пп.3.4.5 і 3.4.6). При систематичному виявленні у питній воді токсичних забруднювачів треба вжити спеціальних заходів на спорудах водопостачання (в тому числі здійснити їх реконструкцію), а також оповістити найвразливіші щодо забруднення підприємства, установи, організації (дитячі та лікувально-профілактичні заклади, харчові підприємства, молокозаводи тощо) і населення.