---

5.1.11. Для категорії А, Б в нерівності (а) систем (5.1),

(5.2) останній член суми (пероральне надходження) не

розглядається. Для категорії В нерівність (d) в системах (5.1),

(5.2) не застосовується.

5.1.12. Якщо є данні, які дозволяють здійснювати контроль за

обома системами нерівностей, приймається, що ЛД не перевищується

за одночасного виконання умов (5.1) і (5.2).

5.1.13. В системах (5.1), (5.2) нерівність (a) забезпечує

неперевищення ліміту річної ефективної дози (що відповідає

прийнятному ризику стохастичних ефектів), нерівності (b), (c), (d)

- лімітів еквівалентної дози зовнішнього опромінення кришталика

ока, шкіри, кистей і стіп.

5.1.14. Для категорії Б величини ДР в 10 раз нижче

відповідних ДР категорії А.

5.2. Опромінення персоналу категорії А

5.2.1. Для персоналу (категорія А) індивідуальна річна

ефективна доза не повинна перевищувати значення ЛД для даної

категорії (таблиця 5.1).

5.2.2. Особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи

з джерелами іонізуючого випромінювання.

5.2.3. Радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих

поверхонь не повинно перевищувати ДЗ A, числові значення яких

наведені у Додатку 3.

5.2.4. Контроль за опроміненням персоналу регламентується

відповідним розділом Основних санітарних правил України (ОСПУ).

5.2.5. Обсяг і види контролю радіаційного стану на

радіаційно-ядерному об'єкті здійснюється відповідно до вимог ОСПУ.

5.2.6. Індивідуальний дозиметричний контроль, у конкретних

для кожного випадку обсягах є обов'язковим для осіб, у яких річна

ефективна доза опромінення може перевищувати 10 мЗв/рік в ступені

-1.

5.2.7. При проведенні індивідуального дозиметричного контролю

повинні враховуватись індивідуальні умови опромінювання

працівника.

5.3. Підвищене опромінювання персоналу, що планується

5.3.1. Підвищене опромінювання персоналу, що планується - це

опромінення персоналу (категорія А) вище встановлених лімітів доз

в непередбачуваних ситуаціях при практичній діяльності.

5.3.2. Непередбачувані ситуації, при яких допускається

планувати підвищене опромінення персоналу, характеризуються

наступними умовами:

- не можуть бути усунення без проведення технологічних

операцій, що передбачають перевищення лімітів доз;

- потребують термінового усунення;

- можуть призвести до розвитку радіаційної аварії або значних

соціально-економічних збитків.

5.3.3. Обгрунтування підвищеного опромінення персоналу

полягає в тому, що шкода від перевищення лімітів доз у окремих

осіб з персоналу буде значно меншою, ніж можлива шкода у випадку

розвитку радіаційної аварії.

5.3.4. При плануванні підвищеного опромінення персоналу

використовується значення ЛДmax за один окремий рік - 50 мЗв.

5.3.5. Опромінення персоналу, що планується, в дозах від 1 до

2 ЛДmax (50-100 мЗв/рік в ступені -1) дозволяється місцевими

органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Порядок

допуску персоналу до таких робіт розглянуто у відповідному розділі

ОСПУ.

Опромінення персоналу при дозі не більше за 2 ЛДmax (100

мЗв/рік в ступені -1) повинно бути скомпенсовано так, щоб після

десятирічного періоду ефективна доза за цей час (разом з дозою від

виконання спеціальних робіт), не перевищувала 200 мЗв.

5.3.6. Опромінення персоналу, що планується, в дозах від 2 до

5 ЛДmax може бути дозволено у виняткових випадках Міністерством

охорони здоров'я України один раз протягом всієї трудової

діяльності працівника.

5.3.7. Особи, які зазнали одноразового опромінення в дозі 2

ЛДmax і більше, мають бути виведені з зони опромінювання і

направлені на медичне обстеження. Подальша робота з джерелами

випромінювання цим особам дозволяється в індивідуальному порядку у

відповідності до вимог ОСПУ за умови інформування про ризики для

їх здоров'я та отримання письмової згоди від них.

5.3.8. Забороняється повторне підвищене опромінювання, що

планується, до повної компенсації попереднього.

5.3.9. Планування підвищеного опромінення жінок у віці до 45

років та чоловіків молодших 30 років забороняється.

5.3.10. Особи, які залучаються до проведення аварійних та

рятувальних робіт, на цей період прирівнюються до персоналу

(категорія А) та на них поширюється положення підрозділу 5.2

даного документу.

5.4. Опромінення персоналу категорії Б

5.4.1. Для персоналу (категорія Б) індивідуальна річна

ефективна доза не повинна перевищувати значення ЛД для даної

категорії (таблиця 5.1 розділу 5).

5.4.2. Для категорії Б річне надходження радіонуклідів через

органи дихання, концентрація у повітрі та потужність дози не

повинні перевищувати відповідні допустимі норми для категорії Б.

5.4.3. Значення величин ДНinhal Б, ДКinhal Б встановлені на

рівні 1/10 величин ДНinhal А і ДКinhal А, які наведені в Додатку

2.

5.4.4. Для осіб категорії Б ДР радіоактивного забруднення

шкіри, особистого одягу та робочих поверхонь встановлюється на

рівні 1/10 відповідних значень для категорії А.

5.4.5. Вимоги до організації і проведення радіаційного

контролю для осіб категорії Б грунтуються на умові неперевищення

ліміту річної ефективної дози. Структура, обсяг, методи і засоби

цього контролю регламентуються відповідним розділом ОСПУ.

5.5. Опромінення населення (категорія В)

5.5.1. Регламентація і контроль опромінення населення

здійснюється на основі розрахунків річних ефективних та

еквівалентних доз опромінення критичних груп. Структура, обсяг,

методи і засоби цього контролю регламентуються відповідними

розділами ОСПУ, а також, при необхідності, спеціальними

нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України.

5.5.2. Обмеження опромінення населення здійснюється шляхом

регламентації та контролю:

- газоаерозольних викидів і рідинних скидів у процесі роботи

радіаційно-ядерних об'єктів;

- вмісту радіонуклідів в окремих об'єктах навколишнього

середовища (воді, продуктах харчування, повітрі і т.і.).

Крім того для відповідних об'єктів з радіаційно-ядерними

технологіями може встановлюватися санітарно-захисна зона, де

регламентується спеціальний режим використання її території та

спеціальні вимоги до радіаційного контролю. Перелік таких об'єктів

встановлюється ОСПУ.

5.5.3. Для відповідних об'єктів з радіаційно-ядерними

технологіями встановлюється квота ліміту дози (таблиця 5.2).

Таблиця 5.2. Квоти ліміту дози

------------------------------------------------------------------

Джерело |Квота ЛД за раху-|Скиди: |Сумарна квота ЛД|

|нок всіх шляхів |Квота ЛД за ра-|для окремого |

|формування дози |хунок критично-|підприємства |

|від викидів |го виду водоко-| |

| |ристування | |

--------------+-----------------+---------------+----------------|

| % | мкЗв | % | мкЗв | % | мкЗв |

--------------+--------+--------+-------+-------+-------+--------|

АЕС, АТЕЦ, АСТ| 4 | 40 | 1 | 10 | 8 | 80 |

ПЗРВ, уранові | 2 | 20 | 1 | 10 | 4 | 40 |

шахти | | | | | | |

Заводи РТ | 10 | 100 | 5 | 50 | 20 | 200 |

Інші джерела, | 4 | 40 | 1 | 10 | 8 | 80 |

референтне | | | | | | |

індустріальне | | | | | | |

джерело | | | | | | |

------------------------------------------------------------------

5.5.4. На основі квоти ЛД для кожного окремого об'єкту

встановлюються допустимі скиди та допустимі викиди.

5.5.5. Перевищення допустимих скидів та викидів за умов

нормальної експлуатації джерела не допускається.

5.6. Обмеження опромінення вагітних жінок та жінок

дітородного віку

5.6.1. До введення спеціальних нормативів для вагітних жінок

на виробництві (категорії А, Б) встановлені величини ДР в 20 раз

нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А.

5.6.2. Для жінок дітородного віку (до 45 років), які

віднесені до категорії А вводиться додаткове обмеження

опромінення: середня еквівалентна доза зовнішнього локального

опромінення (зародку та плоду) за будь-які 2 послідовні місяці не

повинна перевищувати 1 мЗв. При цьому на весь період вагітності ця

доза не повинна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження

для вагітних встановлюється на рівні 1/20 ДН А.

5.6.3. Жінка, яка віднесена до персоналу категорії А, у якої

діагностовано вагітність, повідомляє адміністрацію установи.

Повідомлення про вагітність не може бути причиною усунення від

роботи. Адміністрація установи повинна створити умови роботи по

відношенню до професійного опромінення у відповідності до вимог

п.5.6.1 та п.5.6.2.

5.7. Контрольні рівні

5.7.1. З метою фіксації досягнутого рівня радіаційної безпеки

на даному радіаційно-ядерному об'єкті, в населеному пункті і

навколишньому середовищі встановлюються контрольні рівні.

5.7.2. На основі існуючої радіаційної ситуації на конкретному

радіаційно-ядерному об'єкті для окремих його приміщень,

санітарно-захисної зони, зони спостереження та інших об'єктів для

планування заходів захисту та оперативного контролю за радіаційним

станом встановлюються контрольні рівні для всіх або окремих

категорій осіб, які зазнають опромінення.

5.7.3. Контрольні рівні встановлює адміністрація

радіаційно-ядерного об'єкту при обов'язковому узгодженні з

державними регулюючими органами.

5.7.4. Значення контрольних рівнів встановлюються на рівні

нижчому ніж відповідні ліміти доз та допустимі рівні. Допускається

встановлювати контрольні рівні для окремого радіонукліду та (або)

шляху його надходження, включаючи введення контрольних рівнів на

вміст радіонукліда в окремому продукті харчування або на окремій

території.

5.7.5. КР можуть бути встановлені для окремих технологічних

операцій, режимів експлуатації та окремих підрозділів об'єктів з

радіаційно-ядерними технологіями.

5.7.6. При перевищенні КР адміністрацією об'єкту проводиться

розслідування з метою виявлення та усунення причин, що призвели до

перевищення.

5.7.7. КР регулярно переглядаються, враховуючи поточний

радіаційний стан на об'єкті.

6. Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи -

медичне опромінення населення

6.1. Медичне опромінення - це опромінення людини: пацієнтів,

внаслідок медичних обстежень чи лікування та добровольців.

6.2. Медичне опромінення спрямовано тільки на досягнення

очевидної користі для конкретної людини (пацієнта), або

суспільства у вигляді отримання необхідної діагностичної чи

наукової інформації або терапевтичного ефекту.

6.3 Враховуючи особливості цього виду практичної діяльності.

протирадіаційний захист базується на наступних принципах:

- опромінення повинно бути обгрунтованим і призначеним тільки

лікарем для досягнення корисних діагностичних та терапевтичних

ефектів, які не можливо отримати іншими методами діагностики та

лікування (принцип виправданості);

- колективні дози, що отримує населення при проведенні

рентгенологічних та радіологічних процедур, повинні бути настільки

низькими, наскільки це розумно досягається з урахуванням

економічних та соціальних факторів (принцип оптимізації);

- величина дози опромінення встановлюється тільки лікарем

індивідуально для кожного пацієнта, виходячи з клінічних показань,

і повинна враховувати необхідність запобігти виникненню

детерміністичних ефектів в здорових тканинах та в організмі в

цілому (принцип неперевищення).

6.4. Ліміти доз для обмеження медичного опромінення не

встановлюються, а необхідність проведення певної рентгенологічної

чи радіологічної процедури обгрунтовується лікарем на основі

медичних показань.

6.5. Повторність однотипних рентгенологічних та

радіологічних діагностичних процедур допускається тільки

необхідністю і можливістю отримання нової чи розширеної

інформації. Необгрунтоване дублювання однотипних діагностичних

процедур забороняється. Для запобігання повторів (дублювання)

однотипних рентгено-радіонуклідних процедур, та отримання якісної

клінічної інформації (контроль якості променевих досліджень),

необхідно проводити атестацію персоналу та робочих місць,

сертифікацію рентгенівської і радіонуклідної діагностичної та

радіотерапевтичної техніки та радіофармпрепаратів у відповідності

до порядку, що встановлює МОЗ України.

6.6. З метою удосконалення методології використання джерел

іонізуючого випромінювання у медицині та зниження рівнів

опромінення населення Міністерством охорони здоров'я України

запроваджуються рекомендовані рівні медичного опромінення.

6.7. Рекомендовані рівні медичного опромінення та детальні

вимоги до обмеження та контролю за опроміненням пацієнтів

регламентуються окремими спеціальними документами Міністерства

охорони здоров'я України.

6.8. При проведенні профілактичного обстеження населення

річна ефективна доза не повинна перевищувати 1 мЗв.

Перевищення цього рівня допускається лише в умовах

несприятливої епідемічної ситуації за узгодженням з органами

Державної санітарної епідеміологічної служби МОЗ України.

6.9. Особи, які добровільно надають допомогу пацієнтам при

проведенні діагностичних та терапевтичних процедур, не повинні

зазнавати опромінення у дозах більше 5 мЗв.рік степені -1.

6.10. Для жінок репродуктивного віку (до 45 років) з

діагностованою чи можливою вагітністю, а також у період грудного

годування дитини необхідно уникати проведення радіологічних та

рентгенологічних процедур, за винятком ургентних випадків.

6.11. Медичне опромінення добровольців, які беруть участь в