ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


П О С Т А Н О В А


N 62 від 01.12.97

м.Київ




Про введення в дію Державних гігієнічних нормативів

"Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)"



Я, Головний державний санітарний лікар України, Некрасова

Любов Сергіївна, розглянувши затверджені наказом Міністерства

охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 ( v0208282-97 )

Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки України

(НРБУ-97)" та керуючись Законом України "Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 )

П О С Т А Н О В Л Я Ю:


1. Ввести в дію з 01.01.98 Державні гігієнічні нормативи

"Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", що додаються.

2. Заступникам Головного державного санітарного лікаря

України, Головному лікарю Українського центру державного

санепіднагляду, Головним державним санітарним лікарям Автономної

Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, об'єктів, що

мають особливий режим роботи, водного, залізничного, повітряного

транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони

України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного

комітету у справах державного кордону України, Національної

гвардії України, Служби безпеки України:

2.1. Довести Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної

безпеки України (НРБУ-97)" до відома підвідомчих установ державної

санепідслужби, місцевих державних адміністрацій, міністерств,

відомств для використання в практичній діяльності.

2.2. При здійсненні державного санітарно-епідеміологічного

нагляду керуватися Державними гігієнічними нормативами "Норми

радіаційної безпеки України (НРБУ-97)".

3. Місцевим державним адміністраціям, міністерствам,

відомствам, підприємствам, установам та закладам незалежно від

форм власності, підпорядкованості та видів діяльності прийняти до

виконання Державні гігієнічні нормативи "Норми радіаційної безпеки

України (НРБУ-97)".

4. Контроль за виконанням постанови покласти на заступника

Головного державного санітарного лікаря України Бобильову О.О.


Л.С.Некрасова
















МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ГІГІЄНІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУВАННЯ

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ



Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи


Норми радіаційної безпеки України

(НРБУ - 97)


Державні гігієнічні нормативи


Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) включають систему

принципів, критеріїв, нормативів та правил, виконання яких є

обов'язковою нормою в політиці держави щодо забезпечення

протирадіаційного захисту людини та радіаційної безпеки. НРБУ-97

розроблені у відповідності до основних положень Конституції

( 254к/96-ВР ) та Законів України "Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про

використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ),

"Про поводження з радіоактивними відходами" ( 255/95-ВР ).


Видання офіційне Ці Норми радіаційної безпеки України

Комітет з питань гігієнічного (НРБУ-97) не можуть бути повністю

регламентування МОЗ України або частково передруковані,

тиражовані та поширені без дозволу

Комітету з питань гігієнічного

регламентування МОЗ України


Зміст


Спадкоємність і новизна

1 Загальні положення

2 Правовий статус

3 Умовні позначення, величини, одиниці, основні терміни та

поняття

3.1 Умовні позначення

3.2 Величини та одиниці, що використовуються

3.3 Основні терміни

4 Основні регламентовані величини НРБУ-97

5 Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи

5.1 Ліміти доз та допустимі рівні

5.2 Опромінення персоналу категорії А

5.3 Підвищене опромінювання персоналу, що планується

5.4 Опромінення персоналу категорії Б

5.5 Опромінення населення (категорія В)

5.6 Обмеження опромінення вагітних жінок та жінок дітородного

віку

5.7 Контрольні рівні

6 Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне

опромінення населення

7 Радіаційно-гігієнічні регламенти третьої групи - втручання в

умовах радіаційної аварії

8 Радіаційно-гігієнічні регламенти четвертої групи

9 Звільнення практичної діяльності чи джерел іонізуючого

випромінювання в рамках практичної діяльності від регулюючого

контролю


Додатки


Д.1 Перелік публікацій МКРЗ та основних міжнародних наукових

праць, покладених в основу НРБУ-97

Д.2 Значення допустимих рівнів

Д.3 Числові значення допустимих рівнів для дистанційного та

контактного бета-випромінювання та забруднення шкіри та

робочих поверхонь

Д.4 Потенційні шляхи опромінення, фази аварії та контрзаходи, для

яких можуть бути встановлені рівні втручання

Д.5 Аварійні плани

Д.6 Термінові контрзаходи

Д.7 Невідкладні контрзаходи

Д.8 Довгострокові контрзаходи

Д.9 Використання поняття ризику в практиці протирадіаційного

захисту людини

Д.10 Довідковий матеріал

Д.11 Основні терміни, що використовуються в НРБУ-97


Спадкоємність і новизна


В основу НРБУ-97 покладено (Додаток 1):

- рекомендації Міжнародної комісії з радіологічного захисту

(МКРЗ), видані у 1989-1996 рр.;

- Міжнародні основні норми безпеки для захисту від іонізуючих

випромінювань та безпеки джерел випромінювання (МАГАТЕ, 1994,

1996, 1997, Серія "Безпека" N 115) та інші публікації МАГАТЕ серії

"Безпека";

- позитивний досвід застосування "Норм радіаційної безпеки

(НРБ-76/87)";

- окремі положення Норм радіаційної безпеки Російської

Федерації (НРБ-96):

- Нормативно-технічний документ "Критерії для прийняття

рішення про заходи захисту населення у випадку аварії ядерного

реактора" (1990);

- найважливіші наукові розробки вітчизняних та закордонних

фахівців у галузі протирадіаційного захисту та радіаційної

безпеки, а також у суміжних галузях.

У порівнянні з попередніми НРБ-76/87 у даний документ введені

наступні сучасні концептуальні положення:

- концепція ефективної дози:

- нова система обгрунтування допустимих рівнів з

використанням дозиметричних моделей з вік-залежними параметрами;

- дві групи категорій осіб, які зазнають опромінювання

(персонал та населення);

- система чотирьох груп радіаційно-гігієнічних регламентів:

регламенти, щодо обмеження опромінення при нормальній

практичній діяльності;

регламентування аварійного опромінення населення;

регламентування опромінення від техногенно-підсилених джерел

природного походження;

основи обмеження медичного опромінення.


1. Загальні положення


1.1. НРБУ-97 є основним державним документом, що встановлює

систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення

прийнятних рівнів опромінення як для окремої людини, так і

суспільства взагалі.

1.2. Метою НРБУ-97 є визначення основних вимог до:

- охорони здоров'я людини від можливої шкоди, що пов'язана з

опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання;

- безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінювання;

- охорони навколишнього середовища.

1.3. Зазначена у п.1.2 мета НРБУ-97 досягається шляхом

введення гігієнічних регламентів, які забезпечують:

- запобігання виникнення детерміністичних ефектів у осіб, що

зазнали опромінення;

- обмеження на прийнятному рівні імовірності виникнення

стохастичних ефектів.

1.4. НРБУ-97 встановлює два принципово відмінні підходи до

забезпечення протирадіаційного захисту.

- при всіх видах практичної діяльності в умовах нормальної

експлуатації індустріальних та медичних джерел іонізуючого

випромінювання;

- при втручанні, що пов'язано з опромінюванням населення в

умовах аварійного опромінення, а також при хронічному

опромінюванні за рахунок техногенно-підсилених джерел природного

походження.

1.5. Практична діяльність - діяльність людини, що пов'язана з

використанням джерел іонізуючого випромінювання та спрямована на

досягнення матеріальної чи іншої користі, яка призводить чи може

призвести до контрольованого та передбачуваного наперед:

- деякого збільшення дози опромінення;

- та/або створення додаткових шляхів опромінення;

- та/або збільшення кількості людей, які зазнають

опромінення;

- та/або зміни структури шляхів опромінення від усіх,

пов'язаних з цією діяльністю джерел.

При цьому може збільшуватися доза, імовірність опромінення,

або кількість людей, які опромінюються.

1.6. До практичної діяльності відносяться:

- виробництво джерел випромінювання;

- використання джерел випромінювання і радіоактивних речовин

в медицині, дослідженнях, промисловості, сільському господарстві,

освіті тощо;

- виробництво ядерної енергії, включаючи всі елементи

паливно-енергетичного циклу;

- зберігання та транспортування джерел іонізуючого

випромінювання;

- поводження з радіоактивними відходами.

1.7. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист стосовно

практичної діяльності будуються з використанням наступних основних

принципів:

- будь-яка практична діяльність, що супроводжується

опроміненням людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не

приносить більшої користі опроміненим особам або суспільству в

цілому у порівнянні зі шкодою, яку вона завдає (принцип

виправданості);

- рівні опромінення від усіх значимих видів практичної

діяльності не повинні перевищувати встановлені ліміти доз

(принцип неперевищення);

- рівні індивідуальних доз та/або кількість опромінюваних

осіб по відношенню до кожного джерела випромінювання повинні бути

настільки низькими, наскільки це може бути досягнуто з врахуванням

економічних та соціальних факторів (принцип оптимізації).

1.8. Враховуючи особливості розподілу шкоди та користі при

медичному опроміненні (пацієнт завжди особисто отримує одночасно і

користь, і шкоду від опромінення, тоді як в інших сферах

практичної діяльності це не завжди виконується), основні вимоги до

обмеження опромінення у цих ситуаціях розглядаються окремим

розділом даного документу.

1.9. Втручання - такий вид людської діяльності, що завжди

спрямований на зниження та відвернення неконтрольованото та

непередбачуваного опромінення або імовірності опромінення в

ситуаціях:

- аварійного опромінення (гострого, короткочасного або

хронічного);

- хронічного опромінення від техногенно-підсилених джерел

природного походження;

- інших ситуаціях тимчасового опромінення, визначених

регулюючим органом, як таких, що вимагають втручання.

1.10. Радіаційна безпека та протирадіаційний захист в

ситуаціях втручань будуються на наступних основних принципах:

- будь-який контрзахід повинен бути виправданим, тобто

отримана користь (для суспільства та особи) від відвернутої цим

контрзаходом дози повинна бути більша, ніж сумарний збиток

(медичний, економічний, соціально-психологічний тощо) від

втручання, пов'язаного з його проведенням (принцип виправданості);

- повинні бути застосовані всі можливі заходи для обмеження

індивідуальних доз опромінення на рівні, нижчому за поріг

детерміністичних радіаційних ефектів, особливо порогів гострих

клінічних радіаційних проявів (принцип неперевищення);

- форма втручання (контрзахід або комбінація декількох

контрзаходів), його масштаби та тривалість повинні вибиратися

таким чином, щоб різниця між сумарною користю та сумарним збитком

була не тільки додатною, але і максимальною (принцип оптимізації).

1.11. НРБУ-97 не поширюються на:

- опромінення від природного радіаційного фону;

- опромінення в умовах повного звільнення практичної

діяльності (джерел іонізуючого випромінювання) від регулювання

(див.Розділ 9).


2. Правовий статус


2.1. НРБУ-97 є обов'язковими для виконання всіма юридичними

та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з

джерелами іонізуючого випромінювання.

2.2. Контроль за виконанням НРБУ-97 покладається на державні

регулюючі органи - Державну санітарно-епідеміологічну службу

Міністерства охорони здоров'я України відносно виконання

гігієнічних регламентів, передбачених НРБУ-97, та Міністерство

охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки

України, відносно проведення технічних та організаційних заходів

для забезпечення радіаційної безпеки об'єкту (джерела), на які

поширюються НРБУ-97.

2.3 Відповідальність за виконання НРБУ-97 покладається на:

- фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності та

підпорядкованості які виробляють, переробляють, застосовують,

зберігають, транспортують, здійснюють поховання, знищення чи

утилізацію джерел іонізуючого випромінювання, а також проектують

роботи з ними;

- керівників та посадових осіб органів Державної виконавчої

влади і організацій, які планують та реалізують контрзаходи в

частині Норм, що стосується обмеження опромінення при радіаційних

аваріях та опромінення від техногенно-підсилених джерел природного