---

16.5. Рівень шуму при роботі установки магнітно-абразивного

шліфування не повинен перевищувати "Санітарних норм допустимих

рівнів шуму на робочих місцях".

16.6. Вмикання установки повинно бути зблоковане з вмиканням

місцевої витяжної вентиляції.

16.7. Готові вироби слід зберігати на стаціонарних стелажах у

складах, обладнаних припливно-витяжною загальнообмінною

вентиляцією.

17. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА КОМПОЗИЦІЙНИХ

МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ З НИХ

17.1. Виробництво композиційних матеріалів і виробів з них

доцільно розташовувати в окремих будівлях. В ізольованих

приміщеннях розташовують: відділення розмельно-заготовче,

підготовки сітки, одержання вуглецевих стрічок, ділянки нарізання

стрічок і пакування у піддони, знепилення, відділення просочування

матричних стрічок, термічне, формування та спікання виробів, склад

готової продукції.

17.2. Подача матеріалу для виготовлення матричних стрічок,

завантаження їх у піддони, вивантаження і транспортування у

відділення просочування повинні здійснюватися з використанням

засобів автоматизації та механічних пристроїв.

17.3. В'язальні машини, що використовуються для виготовлення

металевої сітки, повинні бути обладнані укриттям і аспірацією,

розміщуватись в ізольованих приміщеннях.

17.4. Рівні шуму і вібрації при роботі в'язальних машин не

повинні перевищувати "Санітарних норм допустимих рівнів шуму на

робочих місцях" і "Санітарних норм і правил при роботі з машинами

і обладнанням, яке створює локальну вібрацію, що передається на

руки".

17.5. Робочі місця в'язальниць повинні бути обладнані

зручними сидіннями відповідно до "Основних принципів і методів

ергономічної оцінки робочих місць для виконання робіт сидячи і

стоячи" і "Санітарних правил ергономіки технологічних процесів і

гігієнічних вимог до виробничого устаткування".

17.6. Відділення просочування матричних стрічок повинно бути

обладнано ефективною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує

видалення надлишку тепла, парів фенольно-формальдегідних смол чи

інших полімерних матеріалів.

17.7. Просочувальна машина повинна бути обладнана

автоматичною подачею матричної стрічки, укриттям з термоізоляцією,

а також місцевими витяжними пристроями від дільниць виходу

матричної стрічки із просочувальної ванни, підігріву її,

просушування тканини, на виході стрічки з сушил, її розрізування.

17.8. Операція намотування матричної стрічки на арматуру

повинна здійснюватися в укритті, обладнаному аспірацією.

17.9. Електронагрівання матричної стрічки перед намоткою на

арматуру слід здійснювати в укритті, обладнаному аспірацією.

17.10. Шахтні печі для термічної обробки матричних стрічок

слід розташовувати на ізольованих дільницях, обладнаних

загальнообмінною і місцевою витяжними вентиляціями з-під укриття

над завантажувальними отворами.

17.11. Завантаження піддонів з матричною стрічкою в реторти

для подачі їх у шахтні печі слід здійснювати з використанням

засобів механізації і автоматизації на дільниці, обладнаній

укриттям і місцевою витяжною вентиляцією.

17.12. Завантаження реторт в шахтні печі і вивантаження їх

після термообробки матеріалів повинні здійснюватися з

використанням засобів механізації (електротельферів та інших).

17.13. Електропечі під час обробки матеріалів повинні бути

герметизовані, обладнані свічками-горілками для контролю

безперервного надходження конвертованого газу в камеру

термонагріву.

17.14. Над завантажувальними отворами шахтних печей повинні

бути обладнані пересувні укриття з аспірацією, автоматично

заблокованою з відкриванням отворів печей під час завантаження і

вивантаження реторт.

17.15. Шахтні печі повинні мати автоматизоване управління

термічним процесом і засобами контролю за температурним режимом,

бути термоізольовані відповідно до вимог "Санітарних норм

мікроклімату виробничих приміщень".

17.16. Остигання і розвантаження реторт після термообробки

матеріалів повинні здійснюватися на ізольованих дільницях,

обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.

17.17. Вивантаження матричних стрічок і виробів із піддонів

повинно здійснюватися з використанням засобів автоматизації та

механізації на дільницях, обладнаних укриттям і ефективною

місцевою витяжною вентиляцією.

17.18. Подальше транспортування матричних стрічок і виробів

на дільниці контролю і склад готової продукції здійснюються з

використанням засобів механізації (конвейєри, електротельфери,

наземні транспортери та інші).

17.19. Чистка піддонів повинна здійснюватися з використанням

засобів автоматизації на дільницях, обладнаних укриттям і місцевою

витяжною вентиляцією.

18. ВИМОГИ ДО ОПАЛЕННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЇ

18.1. Усі виробничі і допоміжні приміщення повинні мати

опалення і загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію відповідно

до вимог розділу СНіП по проектуванню опалення і вентиляції,

кондиціювання повітря і ДГСТ "ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні

вимоги до повітря робочої зони".

18.2. Системи опалення і вентиляції, а також кондиціювання

повітря повинні забезпечувати параметри мікроклімату і чистоту

повітря відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря робочої зони. Загальні

санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони".

18.3. У приміщеннях з наявністю пиловиділення нагрівальні

прилади повинні мати гладкі поверхні, що легко очищаються від

пилу.

18.4. Для термічних цехів і дільниць слід передбачати

повітряне опалення, суміщене з припливною системою вентиляції.

Використання опалювальних рециркуляційних агрегатів забороняється.

Температура повітря, що подається для опалення, повинна

регулюватись автоматично.

18.5. Випуск повітря із шахт повинен здійснюватися вище зони

позитивного тиску, що утворюється за рахунок частин будівлі, які

виступають, відповідно до вимог діючих санітарних норм.

18.6. Взимку і в перехідні періоди року припливне повітря

слід подавати в робочу зону термічних відділень через

повітророзподільники, встановлені на зовнішніх стінах приміщень,

зі швидкістю, що не перевищує 1 м/с.

18.7. Швидкість подачі повітря в укриття для спалювання водню

на свічках повинна бути не менше 0,5 м/с, об'єм повітря, що

видаляється, має перевищувати не менш ніж у 50 разів об'єм газу,

що подається для спалювання.

18.8. На робочих місцях біля отворів усіх типів камерних

печей (при інтенсивності випромінювання понад 140 Вт/м) слід

передбачати повітряне душування відповідно до ДГСТ "ССБТ. Повітря

робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря

робочої зони".

18.9. Для попередження вибухів і пожежонебезпеки внаслідок

відкладання пилу в повітропроводах слід максимально скоротити їх

протяжність (від укриття до пилоуловлювача і до викиду в

атмосферу), забезпечити систематичну чистку повітропроводів, а

вентилятори мають бути у вибухобезпечному виконанні.

18.10. Укриття дільниць завантаження і вивантаження

матеріалів із тиглів та розмельно-змішувального устаткування на

дільницях пакування і транспортування порошків тощо повинні

знаходитися під розрідженим тиском.

18.11. Дробильно-розмельне, змішувальне та інше устаткування

повинно мати укриття з аспірацією запиленого повітря під час його

розвантаження, з напрямком подачі потоку аерозолю вниз і з

послідовною очисткою його в пилоуловлювачах.

18.12. Для унеможливлення виносу порошків з видаленням

повітря місцеві відсмоктувачі слід з'єднувати з укриттям над

завантажувальними люками дробильно-розмельного устаткування на

дільницях загасання, за зоною падіння матеріалів і збурення

потоків аерозолю.

18.13. При використанні високопродуктивних шнекових дробарок

слід обладнувати укриття, що знаходиться під розрідженням тиску,

загальне для дробарок і пластинчастого живильника.

18.14. При знепиленні похилого стрічкового транспортера

(конвейєра), що використовується для переміщення ємкостей з

порошковими матеріалами (тиглі, човники та інші), слід здійснювати

відсмоктування повітря через траншею за схемою "зверху - вниз".

18.15. Для знепилення конусних дробарок повинні бути

обладнані укриття з урахуванням зменшення висоти і швидкості

падіння порошкоподібного матеріалу, що надходить з

розвантажувального отвору.

18.16. Для зменшення надлишкового тиску в укриттях і

вентиляційних повітропроводах слід передбачати вбудування

спеціальних щитків, подвійних стінок тощо, що відхиляють струмину

ежектуючого повітря від стінок укриттів і збільшують їх ємкість.

18.17. Повітря, що видаляється з укриттів технологічного

обладнання і дільниць з підвищеним пилоутворенням, слід очищати

від пилу і газів в індивідуальних очисних пристроях для кожного

виду обладнання або ж об'єднуючих невелику кількість джерел

пилогазоутворення, розташованих на невеликій відстані від

пилоуловлювача.

18.18. При організації аспірації і очищення повітря, що

видаляється від устаткування і окремих дільниць у виробництвах

ультрадисперсних нанопорошків металів, слід забезпечувати високий

ступінь затримки субмікронних фракцій пилу.

18.19. Повітря, що видаляється вентиляційними системами, в

тому числі у виробництвах карбонільних порошків, порошків РЗМ,

ультрадисперсних, нанопорошків тугоплавких сполук та інше,

підлягає дегазації спеціальними методами і знешкодженню його в

залежності від хімічного складу порошків і способу їх одержання.

18.20. У випадку одержання залізних порошків за методом

розпилення розплавленого металу, при організації місцевої витяжної

вентиляції від електродугових печей, продуктивність місцевих

відсмоктувачів повинна дорівнювати сумі об'ємів газів, що

утворюються під час плавки, і об'єму підсмоктуваного повітря.

18.21. При завантаженні капселей, тиглів, човників та інших

ємкостей шихтовими матеріалами слід використовувати укриття

кабінного типу.

18.22. Швидкість руху пилогазового потоку у повітропроводах

повинна гарантувати запобігання відкладенню пилу: для легких

вибухонебезпечних видів пилу - не менше 20 м/с, для пилу більшої

щільності - 25-30 м/с.

18.23. Елементи аспіраційної системи повинні бути заземлені,

забезпечені автоматичними пристроями визначення швидкості руху

повітряного потоку, температури, концентрації шкідливих домішок,

автоматичним відключенням обладнання у разі виникнення

вибухонебезпечних ситуацій, вмиканням аварійної сигналізації і

вибухозахисної системи.

18.24. Заходи щодо запобігання пожежо- і вибухонебезпечним

ситуаціям повинні відповідати вимогам СНіП "Опалення, вентиляція і

кондиціонування повітря".

18.25. Контроль за ефективністю систем роботи вентиляції і

кондиціювання повітря слід здійснювати відповідно до вказівок по

"Санітарно-гігієнічному контролю систем вентиляції виробничих

приміщень".

19. ВИМОГИ ДО ОСНОВНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ

19.1. Усі операції по завантаженню, вивантаженню і

транспортуванню порошкоподібних матеріалів і виробів, пакуванню

готової продукції повинні здійснюватися з використанням засобів

механізації і автоматизації.

19.2. Конструкція і пульти управління розмельно-змішувального

обладнання, дробарок, пресів, печей тощо повинні передбачати

виконання виробничих операцій в зручній позі, що запобігає

статичному перенапруженню рук і ніг, відповідно до вимог "Типової

методики по визначенню важкості ручної фізичної і монотонної праці

в галузях народного господарства" та "Гігієнічної класифікації

праці".

19.3. Режим праці робітників, зайнятих виконанням основних

виробничих операцій, слід передбачати відповідно до "Міжгалузевих

рекомендацій по розробці раціональних режимів праці і відпочинку",

"Рекомендацій по усуненню і запобіганню негативному впливу

монотонії на працездатність людини", "Рекомендацій по запобіганню

негативній дії гіпокінезії на працездатність і функціональний стан

людини".

19.4. Робітники пресувальних та інших відділень, що

знаходяться під дією вібрації, повинні виконувати вимоги до режиму

праці і відпочинку згідно з "Методичними вказівками по розробці

раціональних режимів праці і відпочинку для виробничих професій".

20. ВИМОГИ ДО ОСВІТЛЕННЯ

20.1. На підприємствах порошкової металургії слід передбачати

природне, штучне і поєднане, а також аварійне освітлення у

відповідності з главою СНіП "Норми проектування. Природне і штучне

освітлення". Розряди робіт вказані у таблиці 20.1.

Таблиця 20.1

Характеристика зорових робіт на підприємствах

порошкової металургії

1. ВИГОТОВЛЕННЯ СПЕЧЕНИХ ВИРОБІВ

1.1. Розмельно-заготовче відділення:

дозування компонентів шихти, завантаження, виванта-

ження матеріалів, контроль роботи дробарок, млинів,

змішувачів, вібросит, рольгангів, сушил тощо 4 а

1.2. Пресове відділення:

пресування на автоматичних і напівавтоматичних

пресах, ручне пресування, дозування, калібровка 3 б

1.3. Відділення термічної обробки (спікання):