---

мінеральних вод;

щодо наявності лікувальних властивостей питної води

фасованої.

3.27. Забороняється фасувати питні води на лініях розливу, що

застосовуються також для розливу безалкогольних та алкогольних

напоїв.

3.28. Питну воду фасовану можна споживати дітям з перших днів

їх життя і до 3 років для фізіологічних, санітарно-гігієнічних та

господарсько-побутових потреб у тому разі, якщо вона відповідає

таким вимогам:

не обробляється реагентами, не містить консервантів та не є

штучно мінералізованою;

фасується в скляну тару із зазначенням на етикетці строку її

придатності та умов зберігання після розгерметизації тари згідно з

результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи цієї

води.

3.29. В пунктах розливу питної води повинен бути

інформаційний листок із зазначенням інформації щодо її виду

(оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована,

штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом

мінеральних речовин, газована чи негазована тощо), складу ("вода

питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро-

та мікроелементів), умов зберігання, дати виготовлення,

найменування, адреси та телефону виробника і місця її

виготовлення, виду вихідної води, місцезнаходження підземного

джерела питного водопостачання та номера і глибини свердловини,

посилання на нормативний документ, згідно з яким виготовлено питну

воду.

3.30. Місце реалізації питної води з пунктів розливу слід

розташовувати на території з твердим покриттям, що упорядкована та

благоустроєна і знаходиться на відстані не менше ніж 50 м від

місць забруднення (сміттєзбірники, вбиральні, магістралі з

інтенсивним рухом транспорту, автостоянки тощо), має прилавок, до

якого підведено трубопровід з металевим краном для розливу питної

води (кран слід розташовувати над прилавком на висоті не менше ніж

0,5 м).

Заборонено прокладати обвідний трубопровід від мережі питного

водопостачання до крана відпуску питної води споживачам.

3.31. Вимоги до води питної з бюветів, колодязів та каптажів

джерел (нецентралізоване питне водопостачання населення) полягають

у наступному. Влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел

слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень

безпечності та якості підземної води, що планується

використовувати, та санітарно-епідеміологічного обстеження

території розміщення цих споруд, проведеного установами та

закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Результати геологічних та гідрогеологічних досліджень,

лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води (за

наявності) надаються до державної санітарно-епідеміологічної

служби відповідної адміністративної території та повинні містити

інформацію щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їх

потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності

водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують

чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними

об'єктами (ставок, болото, водоймище, річка тощо), а також

фактичних значень показників безпечності та якості підземної води.

Результати санітарно-епідеміологічного обстеження території

повинні містити інформацію про місцеві природні умови,

характеристику території розміщення водозабору із зазначенням

існуючих та потенційних джерел мікробного і хімічного забруднення.

3.32. Місця влаштування бюветів, колодязів та каптажів джерел

слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка

знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж

30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше

ніж 50 м (для індивідуальних колодязів - не менше ніж 20 м) від

вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів

добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць

забруднення ґрунту та підземних вод.

3.33. Територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету

треба утримувати в чистоті та організовувати відведення

поверхневого стоку.

У радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не

дозволяється здійснювати миття транспортних засобів, водопій

тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати

пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що

може призвести до забруднення ґрунту та води.

Забороняється влаштовувати бювети, колодязі та каптажі джерел

у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших

деформацій, на понижених та заболочених територіях.

Забороняється використовувати для підйому води із колодязя чи

каптажу джерела громадського користування ємкості, які приносять

споживачі, а також набирати воду із відра загального користування

посудом, що належить споживачам.

Для утеплення і захисту колодязів та каптажів джерел від

замерзання можна використовувати пінобетон, мати із чистої соломи,

сіна, стружки тощо, але при цьому зазначений матеріал не повинен

потрапляти у водозабір. Забороняється використовувати для цієї

мети гній, перегній та інше.

3.34. Щойно побудовані бювети, колодязі та каптажі джерел

можна вводити в експлуатацію лише після їх обстеження посадовою

особою державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної

адміністративної території та заповнення Санітарного паспорта

(додаток 6).

Санітарний паспорт оформляється власником бювету, колодязя чи

каптажу джерела спільно з посадовою особою державної

санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної

території у двох примірниках та ними підписується. Один примірник

Санітарного паспорта знаходиться в закладі державної

санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної

території, другий - у власника цієї споруди. Продовження терміну

дії Санітарного паспорта реєструється щорічно в обох примірниках.

3.35. Колодязі та каптажі джерел необхідно влаштовувати з

дотриманням вимог, наведених у додатку 7.

IV. Виробничий контроль безпечності та якості

питної води, призначеної для споживання людиною

4.1. Виробничий контроль безпечності та якості питної води

здійснюється підприємствами питного водопостачання відповідно до

вимог Санітарних норм.

4.2. Виробничий контроль проводиться атестованими

лабораторіями підприємств питного водопостачання населення або

установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби

згідно з робочою програмою, в якій повинно бути відображено:

перелік показників, що потребують контролю, та порядок його

здійснення, місця та календарні графіки відбору проб води для

лабораторних досліджень.

Робоча програма погоджується державною

санітарно-епідеміологічною службою відповідної адміністративної

території на термін не більше ніж п'ять років. Протягом цього

терміну в робочу програму в разі необхідності можна вносити зміни

та доповнення, які також погоджуються з відповідною державною

санітарно-епідеміологічною службою.

4.3. Робоча програма виробничого контролю на підприємствах

питного водопостачання, що мають декілька водозаборів, складається

для кожного водозабору окремо з урахуванням його особливостей.

4.4. Виробничий контроль безпечності та якості питної води

здійснюють за програмами повного та скороченого контролю з

урахуванням вимог Санітарних норм залежно від підприємства питного

водопостачання.

Повний контроль безпечності та якості питної води обов'язково

проводиться під час введення в експлуатацію новозбудованих

водопроводів, технологічних ліній та розподільних мереж, після їх

реконструкції, капітального ремонту і переобладнання та у разі

зміни технології водопідготовки тощо.

4.5. Підприємства питного водопостачання повинні здійснювати

систематичний виробничий контроль за безпечністю та якістю води

від місця водозабору до місця її споживання.

4.6. Контроль радіаційної безпечності питної води

здійснюється у місцях водозаборів один раз на три роки відповідно

до вимог, наведених у пункті 3.7.

4.7. Періодичність виробничого контролю безпечності та якості

питної води може бути збільшено залежно від місцевих природних

умов та епідемічної ситуації в населеному пункті.

4.8. Підприємства питного водопостачання зобов'язані надавати

до державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної

адміністративної території інформацію про результати виробничого

контролю безпечності та якості питної води, забруднення джерел

питного водопостачання.

4.9. Виробничий контроль на підприємствах централізованого

питного водопостачання населення полягає у наступному. Виробничий

контроль безпечності та якості води повинен здійснюватись у місцях

водозабору, перед надходженням у водопровідну мережу, а також у

розподільній мережі.

4.10. Виробничий контроль у місцях водозабору проводять

згідно з вимогами цих Санітарних норм за переліком показників, що

погоджується з державною санітарно-епідеміологічною службою

відповідної адміністративної території з урахуванням місцевих

природних умов.

На водопроводах з підземними джерелами питного водопостачання

протягом першого року експлуатації аналіз води проводять чотири

рази на рік (за сезонами), а надалі - один раз на рік у найбільш

несприятливий період року за результатами спостережень попередніх

років.

На водопроводах з поверхневими джерелами питного

водопостачання аналіз води проводять один раз на місяць.

4.11. Повний, скорочений періодичний та скорочений виробничий

контролі безпечності та якості питної води здійснюються перед її

надходженням у водопровідну мережу відповідно до вимог, наведених

у таблицях 1, 2 додатка 8. Кількість проб повинна бути рівномірно

розподілена у часі.

4.12. Скорочений періодичний контроль безпечності та якості

води здійснюється перед її надходженням у водопровідну мережу за

показниками, наведеними у таблиці 3 додатка 8. Перелік показників

може бути розширено за наявності особливостей хімічного складу

води джерела питного водопостачання, методів водопідготовки тощо.

Якщо у питній воді концентрації деяких речовин є нестабільними та

перевищують 0,75% їх ГДК, то виробничий контроль за ними

здійснюється регулярніше.

Виробничий контроль за речовинами, що видаляються або

додаються в процесі підготовки питної води спеціальними методами

(опріснення, пом'якшення, детоксикація, дезодорація, дезактивація,

домінералізація, знезалізнення, знефторювання тощо), здійснюється

один раз на зміну.

4.13. Виробничий контроль безпечності та якості питної води у

розподільній мережі проводять за мікробіологічними та

органолептичними показниками з періодичністю, наведеною у додатку

9. У разі проведення дохлорування питної води на спорудах

водопровідних мереж у питній воді розподільної мережі також

необхідно визначати вміст хлороформу.

4.14. Відбір проб води у розподільній мережі здійснюють з

вуличних водорозбірних пристроїв на найбільш підвищених та

тупикових її ділянках, а також з кранів внутрішніх водопровідних

мереж будинків, що мають підкачку та місцеві водонапірні баки.

4.15. Виробничий контроль на підприємствах з виробництва

питної води фасованої та в пунктах розливу (нецентралізоване питне

водопостачання населення) полягає у наступному. Об'єктами

виробничого контролю питної води є вихідна вода, вода на етапах

водопідготовки, вода перед розливом, готова продукція. Місця

відбору проб, періодичність контролю та перелік показників на

етапах водопідготовки повинні визначатися з урахуванням

особливостей технологічної схеми та виду джерела питного

водопостачання (підземне, водопровід).

4.16. Повний виробничий контроль безпечності та якості питної

води здійснюється за показниками згідно з додатками 1, 2 один раз

на рік у найбільш несприятливий період року за результатами

лабораторних досліджень якості вихідної води, проведених

установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної

служби згідно з пунктом 3.16 цих Санітарних норм, а також за

відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.

4.17. Скорочений періодичний та скорочений виробничий

контролі безпечності та якості питної води здійснюються відповідно

до вимог, наведених у додатку 10.

4.18. Після введення в експлуатацію підприємств з виробництва

питної води фасованої повний виробничий контроль безпечності та

якості питної води проводять один раз у сезон протягом 2-х років.

4.19. У разі використання вихідної води, безпечність та

якість якої за окремими показниками не відповідає вимогам

Санітарних норм для водопровідної води, виробничий контроль цих

показників здійснюється один раз на місяць.

4.20. У разі штучного збагачення питної води макро- чи

мікроелементами на підприємстві питного водопостачання їх вміст

визначають окремо у кожній партії питної води фасованої та один

раз на добу у питній воді з пунктів розливу.