Епоксидна смола, що потрапила на шкіру, має бути одразу ж змита марлевим тампоном, змоченим метилетилкетоном, після чого уражене місце промите теплою водою з милом.

    1. Особи, що працюють з епоксидними смолами, повинні протягом робочого дня періодично мити руки й обличчя теплою водою з милом, а також після закінчення роботи митися в душі.

    2. Для захисту шкіри рук від впливу епоксидних смол і твердників слід застосовувати захисну пасту або гумові рукавички.

    3. Не допускається вживати їжу в робочому приміщенні під час роботи з епоксидними смолами.

  1. Робота в закритих і погано вентильованих приміщеннях

    1. Наказом (розпорядженням) капітана судна:

  1. затверджується перелік суднових приміщень, що належать до категорії закритих і погано вентильованих;

  2. визначається порядок дій особового складу під час проведення робіт у суднових закритих і погано вентильованих приміщеннях.

Наказ оновлюється щороку або на кожен рейс.

Будь-які роботи в танках, цистернах та інших погано вентильованих приміщеннях не допускається виконувати під час відсутності на борту судна старшого механіка, а також без його письмового дозволу.

  1. До робіт у закритих та погано вентильованих приміщеннях (очищення, правка, фарбування, опосвідчення, зварювання тощо) допускаються особи чоловічої статі, що пройшли медичний огляд (у тому числі й у суднового лікаря), навчені правилам безпечного виконання робіт у таких приміщеннях, пройшли інструктаж на робочому місці, знають знакову сигналізацію та вміють користуватись засобами захисту.

  2. Усі роботи в закритих і погано вентильованих приміщеннях оформлюються нарядом-допуском з видачею його відповідальному виконавцю робіт. Особа, що видала наряд-допуск, здійснює контроль за виконанням заходів щодо забезпечення безпеки праці, викладених у наряді-допуску.

Відповідальний виконавець робіт, зазначений у наряді-допуску, забезпечує технологічну послідовність виконання робіт і заходів безпеки, визначених у наряді-допуску особою, що видала цей наряд. Відповідальними виконавцями робіт, що призначаються старшим помічником капітана (старшим механіком), можуть бути начальники суднових служб та інші особи керівного складу судна.

  1. Старший механік судна:

  1. забезпечує безпечне виконання робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях;

  2. проводить інструктаж на робочому місці з особами, що залучаються до роботи в цих приміщеннях, із записом у журналі проведення інструктажів;

  3. оформляє наряд-допуск на проведення робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях, визначаючи в ньому технологічну послідовність виконання роботи, заходи безпеки і відповідального виконавця робіт;

  4. забезпечує до початку робіт і періодично в процесі роботи взяття проб повітря в приміщенні за допомогою приладів контролю, контролювати на судні своєчасність періодичної лабораторної перевірки таких приладів, а також реактивів до них і визначати після взяття проб та їх аналізу можливість перебування людей у зазначеному приміщенні;

ґ) проводить опитування учасників роботи, визначаючи рівень знань або вимог правил безпечного виконання робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях, уміння практичного користування засобами захисту і сигналами зв’язку;

  1. виконує роботи тільки при позитивних аналізах повітря, забезпечуючи склад бригади не менше трьох осіб.

  1. Вміст кисню в повітрі замкнутих та погано вентильованих приміщеннях (танках, цистернах, відсіках тощо) має бути не менше 19%, а гранично припустимі концентрації не більше:

  • парів нафтопродуктів - 300 мг/м3;

  • окислів азоту - 5 мг/м3;

  • хлору - 1 мг/м3;

  • аміаку - 14 мг/м3 ;

  • сірководню - 10 мг/м3;

  • сірководню у суміші з вуглеводнями - 3 мг/м3;

  • окису вуглецю - 14 мг/м3;

  • фосгену - 0,5 мг/м3;

  • кислоти сірчаної - 1 мг/м3;

  • кислоти соляної - 5 мг/м3;

  • бензолу - 5 мг/м3;

  • ацетону - 140 мг/м3;

  • двоокису вуглецю - 0,1% (за обсягом);

  • ксилолу - 50 мг/м3;

  • уайт-спіриту - 300 мг/м3;

  • толуолу - 50 мг/м3;

  • метану - 300 мг/м3.

  1. Проби повітря слід брати при працюючій загальнообмінній вентиляції в цистернах (ємності) на висоті 0,75 м від дна ємності або від рівня підмостків.

Рекомендована послідовність узяття проб:

  • перша - перед початком виконання робочих операцій;

  • друга - через 45 хв після початку виконання робочих операцій (очищення щітками, знежирювання, фарбування);

  • третя і наступні проби - через кожні 3 години роботи.

  1. Обов’язки з безпосереднього взяття проб повітря в закритих та погано вентильованих приміщеннях покладаються на другого механіка судна, який повинен пройти попереднє навчання правилам роботи з відповідними вимірювальними приладами і мати відповідне посвідчення.

  2. Під час підготовки до ремонту паливні та жирові цистерни мають бути повністю очищені від решток нафтопродуктів та жирів, з них мають бути видалені вуглеводневі гази. Для цього слід застосовувати хімічні мийні засоби чи пропарювання згідно з чинними інструкціями з очищення.

Після очищення та дегазації цистерн має бути зроблений лабораторний аналіз повітря у цистернах.

  1. Під час стоянки судна в порту чи на заводі спостереження й контроль за правильною підготовкою цистерн до зварювальних робіт та безпекою їх проведення ведуть відповідні берегові служби.

  2. У замкнутих та погано вентильованих приміщеннях для проведення вогневих робіт мають бути передбачені два лази для прокладення газових шлангів чи зварювального кабелю.

Вогневі роботи в замкнутих та погано вентильованих приміщеннях допускається виконувати тільки при відкритих кришках, дверях, ілюмінаторах та діючій примусовій вентиляції.

  1. Паливні цистерни й танки, у яких зберігалось паливо з температурою спалаху нижче 61°С, незалежно від характеру й місця проведення на судні ремонтних робіт мають очищатись з видаленням твердих залишків та дегазуватись до досягнення санітарної норми - 0,3 г/м3 у повітрі.

  2. Паливні та мастильні цистерни і танки, на зовнішніх поверхнях яких будуть проводитися вогневі роботи, мають бути очищені й дегазовані до досягнення концентрації парів нафтопродуктів, що не перевищує 5% від нижньої концентраційної межі поширення полум’я, або заповнені інертними газами для зниження концентрації кисню в них до безпечного рівня (не більше 8% при інертизації двоокисом вуглецю і не більше 6,5% при інертизації азотом та димовими газами).

  3. Під час підготовки водяних цистерн до ремонту після видалення води вони мають бути провітрені й висушені. Для прискорення видалення газоподібних речовин цистерну треба повністю заповнити водою, а після цього відкачати воду.

  4. Входити до незачищених та недегазованих цистерн з вмістом у повітрі парів вуглеводню більше припустимої санітарної норми - 0,3 мг/л або наявності кисню менше 19% без ізолювального протигаза не допускається.

  5. Входити до недегазованого приміщення допускається тільки в аварійних ситуаціях з дозволу капітана і з дотриманням заходів безпеки при цьому працівників у приміщенні має бути забезпечений дихальним ізолювальним протигазом.

  6. Під час роботи в масловмісних, паливних та жирових цистернах не допускається використовувати киснево-ізолювальні протигази.

  7. У разі виконання ремонту всередині цистерн мають дотримуватися такі заходи безпеки:

  1. горловини і люки цистерн мають бути відкриті безперервно протягом усього періоду роботи в них, при цьому має бути забезпечена витяжна вентиляція. Якщо горловини люків не виходять у зону чистого повітря, повинна застосовуватись припливно-витяжна вентиляція;

  2. у цистернах з-під нафтопродуктів і жирів для освітлення мають застосовуватись акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні, напругою не більше 12 В;

  3. кожен, хто спускається в цистерну, має бути забезпечений поясом з лямками і сигнальним кінцем, який тримає спостережник, що перебуває біля горловини;

  4. перебування в цистерні не повинно перевищувати 45 хвилин, після чого обов’язковим є відпочинок поза цистерною протягом 15 хвилин;

ґ) перед початком роботи суміжні цистерни мають бути зачищені від залишків нафтопродуктів або жирів, дегазовані або заповнені водою;

  1. у разі появи ознак нездужання (запаморочення або нудоти) працівник у цистерні повинен негайно припинити роботу, подати тривожний сигнал і якомога швидше вийти з цистерни. Поновлення робіт допускається після виявлення й усунення причин, що викликали нездужання.

  1. У разі раптового припинення дії системи вентиляції в цистерні (відсіку тощо) люди повинні негайно її покинути. Роботи можуть бути відновлені тільки після відновлення дії системи вентиляції та попереднього ретельного провітрювання цистерни чи відсіку.

  2. Під час спускання або підіймання з цистерни (танка) не допускається брати з собою інструмент. Інструмент слід спускати в цистерну (танк) у брезентовому мішку або відрі. Гаки для підвішування відер мають бути безпечної конструкції, що не допускає обривання.

  3. За кожним працівником у танку (цистерні) має бути закріплений спостережник. Не допускається закріплювати одного спостережника за двома і більше працівниками.

  4. Спостережник за працівником у цистерні має виконувати такі вимоги безпеки:

  1. знати і вміти подавати знакову сигналізацію сигнальним кінцем;

  2. стежити за станом і самопочуттям працівника, забезпечувати своєчасні перерви в роботі;

  3. здіймати тривогу в разі припинення відповідних сигналів від працівника в цистерні або якщо він не підкоряється командам зверху;

  4. періодично доводити до відома відповідального виконавця робіт інформацію про дії працівника в цистерні і його самопочуття;

ґ) стежити за своєчасним узяттям проб повітря з цистерни під час проведення в ній робіт;

  1. стежити за тим, щоб над горловинами (вирізами) цистерн, де виконуються роботи зі знежирювання і фарбування, не велись вогневі роботи (зварювання, різання, правка з нагріванням), не застосовувався електроінструмент і переносні електросвітильники в незахищеному виконанні, а в радіусі до 15 м (по горизонталі і вертикалі) від центру горловини (вирізів) цистерни, не палили;

  2. не допускати проведення вогневих робіт на відстані 15 м від переділок, що огороджують цистерну, де ведуться роботи з її знежирювання або фарбування;

є) стежити за справною роботою вентиляційної установки;

  1. надавати першу долікарську допомогу особам, що потерпіли під час ведення робіт, для чого мати переносну аптечку, укомплектовану у відповідності зі специфікою очисних і фарбувальних робіт у закритих відсіках і ємність з чистою (питною) водою до 6 л;

  2. у разі виникнення аварійної ситуації (відмова вентилятора, підвищення концентрації токсичних і вибухонебезпечних парів у повітрі приміщення), несправностей засобів індивідуального захисту, поганого самопочуття працівників та інших явищах, що порушують нормальний хід роботи, негайно видалити всіх працівників з приміщення цієї цистерни.

  1. У особи, що чергує біля люка, мають бути по два комплекти: протигазів шлангових, рятувальних поясів, сигнальних кінців, комбінезонів, взуття, а також вибухозахищений ліхтар. Черговий повинен мати свисток для подання сигналу тривоги та виклику відповідального керівника робіт.

  2. Відповідальному керівнику робіт не допускається залишати судно на час проведення робіт у замкнутих та погано вентильованих приміщеннях.

  3. Очищення в замкнутих та погано вентильованих приміщеннях судна ручними пневматичними щітками може бути допущене в разі створення у приміщенні загальнообмінної вентиляції, яка видаляє не менше 1400 м3/год повітря на кожну машину, та при забезпеченні працівників засобами індивідуального захисту.

  4. При виконанні будь-яких ремонтних робіт у паливних та інших ємностях, де іскроутворення є небезпечним, має застосовуватись інструмент з кольорових металів (мідь, алюміній, свинець) і їх сплавів.

Допускається застосовувати для таких робіт інструмент із синтетичних матеріалів.

  1. У відсіках, цистернах та інших замкнутих та погано вентильованих приміщеннях під час проведення в них робіт зі знежирювання, фарбування та очищення припливно-витяжна вентиляція має забезпечувати 5-10-кратний обмін повітря за 1 год при об’ємі приміщень до 250 м3 та 15-25- кратний обмін повітря за 1 год при об’ємі приміщення до 30 м3.

  2. Видаляти стару ізоляцію й окалину механічним, хімічним та іншими способами всередині суднових приміщень допускається тільки у разі забезпечення ефективної вентиляції. Видаляти стару ізоляцію й окалину випалюванням не допускається.

  3. Фарбування поверхонь замкнутих і погано вентильованих приміщень на судні (цистерни, танки, відсіки тощо) може виконуватись як ручним, так і механізованим способом за умови забезпечення працівників засобами індивідуального захисту і примусовою вентиляцією. Під час фарбування фарборозпилювачами не допускається застосування матеріалів, що містять сполуки сурми, свинцю, миш’яку, міді, хрому (фарби типу КФ і ХС).

  4. Пропарювання жирових і паливних ємностей (танків) має проводитись після повного видалення залишків палива і жиру протягом не менше 6 годин. Після пропарювання пара повинна випускатись із ємності протягом 1 години.

  5. Для розігрівання залишків палива і жиру в ємностях застосовується пара з тиском не вище 0,2 МПа (2 кгс/см2).

  6. Вода, що утворилася від конденсації пари в ємності, має бути відкачана.