Правила безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів

Перед початком роботи свердло необхідно правильно встановити й відцентрувати. Правильність установки й центрування свердла потрібно перевіряти не менше двох разів за зміну. Не допускаються удари по свердлу або боєприпасу під час закріплення їх або зняття з установки.

1. 1. Випресовування ВР з корпусів снарядів потрібно проводити на установці випресовування, з використанням спеціальних пристосувань і оснащення, дистанційно.
  2. У кабіні, у якій висвердлюють або випресовують ВР, не повинно бути вибухових і пожежонебезпечних речовин, а також інших боєприпасів.
2. Випалювання ВР з корпусів боєприпасів малого калібру (30 мм уключно)
  1. Випалювання ВР з корпусів боєприпасів малого калібру повинне виконуватися в бронепечі.
  2. У бронепечі випалюють порох і ВР із зарядів стрілецької зброї, боєприпаси малого калібру та інші дрібні боєприпаси, а також вибухо- пожежонебезпечні елементи боєприпасів, засоби для вибухів й запалювання (гранати, зривники, перехідні втулки, капсульні втулки, дистанційні трубки тощо).
  3. Завантажувати зазначені боєприпаси і їхні елементи в броне- піч необхідно дистанційно через шлюзовий затвор. Робоче місце в зоні шлюзового затвора повинно бути захищене екраном. Кількість боєприпасів, які завантажуються в бронепіч, не повинно перевищувати розрахункової кількості, обумовленої міцністю бронепечі, з урахуванням можливої детонації боєприпасів або їх елементів.
  4. Після випалювання пороху й ВР корпуси боєприпасів перевіряють на відсутність залишків продукту зовнішнім оглядом.
  5. У разі випалювання боєприпасів, які містять токсичні сполуки ртуті, свинцю тощо, огляд корпусів після випалювання, очищення й дезактивації попелу потрібно проводити з урахуванням санітарно - гігієнічних норм для робіт з даними токсичними речовинами або сполукою.
  6. Бронепіч повинна бути встановлена на фундамент й обладнана системою очищення газоподібних продуктів згоряння перед викидом їх в атмосферу. Контроль за станом забруднення атмосферного повітря в зоні викидів газоподібних продуктів здійснюється згідно з нормативно -технічними документами.
3. Випалювання ВР з корпусів боєприпасів калібру більше ніж
  30 мм
  1. Випалюють ВР з корпусів снарядів за відсутності в них зрив- ника.
  2. Випалювання ВР з корпусів снарядів дозволяється за допомогою електричного пристосування для підпалювання, що вставляють у відкритий отвір корпуса снаряда, або за допомогою порохової доріжки, що підходить до відкритого отвору корпуса снаряда.
  3. Випалюють ВР з корпусу снаряда на спеціальному відкритому майданчику за швидкості вітру не більше ніж 12 м/с.
  4. Випалювати ВР з корпусів снарядів за допомогою порохової доріжки дозволяється двома паралельними рядами (закладками). У кожному ряду повинно бути 5 корпусів. Корпуси снарядів повинні бути розташовані відкритим боком проти один одного. Кількість закладок не повинна перевищувати п'яти. Відстань між закладками повинна бути не менше ніж 5 м. Маса ВР в одній закладці не повинна перевищувати 60 кг.
  5. Порохова доріжка повинна мати ширину не менш ніж 10 см і висоту не менш ніж 3 см. Довжина порохової доріжки від місця запалювання до закладки повинна бути не менше ніж 40 м.
  6. Підпалювати порохову доріжку необхідно за допомогою джгута з конопляного або лляного волокна, який тліє, розміщеного на кінці металевого прута завдовжки не менше ніж 70 см. Довжина намотування джгута з клоччя повинна бути не менше ніж 5 см.
  7. Підпалювання порохової доріжки дозволяється за допомогою вогнепровідного шнура.
  8. Після випалювання ВР з корпусів снарядів проводять перевірку на відсутність ВР спеціальним щупом або зовнішнім оглядом, після чого наносять на корпус снаряда спеціальну позначку про проведений первинний контроль.
4. Утилізація боєприпасів методом підриву
  1. Утилізація боєприпасів методом підриву здійснюється елект- ропідривачем. Для електропідривання використовують спеціальні підривні заряди (шашки або пакети ВР), електродетонатори миттєвої й уповільненої дії.
  2. У всіх електродетонаторів перед застосуванням потрібно перевірити зовнішній вигляд і цілісність їх ланцюга. Проводи електродетонаторів після перевірки повинні бути замкнені накоротко і в такому стані перебувати весь час до моменту приєднання їх до підривної електролінії.
  3. Схему підривної електролінії з необхідними її характеристиками й вказівками щодо застосування електродетонаторів необхідно додавати до кожної серії підриву.
  4. Під час електропідривання застосовують вибухові машинки, вибухові стаціонарні пристрої, які дозволено застосовувати.
  5. Під час утилізації боєприпасів дрібного калібру й елементів боєприпасів можна підривати їх серіями (групами).
  6. Відстань між групами боєприпасів повинна бути такою, щоб під час вибуху не було поширення детонації від однієї групи до іншої.
  7. У разі групового підриву боєприпасів дрібного калібру їх потрібно класти в траншеї щільно один до одного, але не більше ніж у три ряди.
  8. У разі одночасного підриву снарядів і авіабомб осколкової й фугасної дії необхідно боєприпаси осколкової дії класти в нижній ряд, а фугасної - зверху.
  9. Під час підриву небезпечна зона розлітання осколків, поширення повітряно-ударної хвилі та сейсмічної дії не повинна перевищувати фактичної межі припустимої небезпечної зони площадки для утилізації боєприпасів.
  10. Знищення капсулів-детонаторів проводиться в басейні з водою або підриванням на площадці за умов, що унеможливлюють їхнє розкидання.
  11. Підривати реактивні снаряди в зібраному вигляді не дозволяється.
  12. За необхідності підриву реактивного снаряда головну частину потрібно відокремити від реактивної частини та знищити окремо. Пороховий заряд реактивної частини знищують спалюванням.
  13. Площадки, де проводять утилізацію боєприпасів (випалюванням і підривом), повинні бути обнесені по периметру земляним валом заввишки не менше ніж 5,0 м.
  14. Площадки, де проводять утилізацію боєприпасів малого калібру, засобів підривання й засобів запалювання методом підриву, додатково слід обладнати захисними пристроями у вигляді траншей, бронещитів тощо.
  15. У разі утилізації боєприпасів методом підриву та випалювання боєприпаси й елементи боєприпасів потрібно залишати в приямку глибиною не менше ніж 0,7 м і розмірами не менше ніж 2,0-4,0 м.
  16. Вхід до площадки, де проводять утилізацію боєприпасів методом підриву, дозволяється не раніше ніж через 20 хвилин після останнього підриву (вибуху).
Вимоги до технічної та технологічної документації
1. Для проведення робіт з утилізації боєприпасів і їх елементів на кожному підприємстві повинна бути розроблена й затверджена технічна й технологічна документація. Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси з утилізації звичайних видів боєприпасів повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.
2. Порядок уведення в дію технічної й технологічної документації визначається наказом по підприємству, об'єднанню.
3. Для кожної будівлі, для кожного об'єкта, площадки, де ведеться утилізація боєприпасів і їх елементів, повинен бути комплект затвердженої технічної й технологічної документації, у тому числі:

проектна документація, креслення, паспорти;

технологічна документація;

розрахункові норми навантаження й технологічне планування, схеми стропування, контролю і змащення устаткування, заземлення;

нормативно-технічна документація, що визначає вимоги до організації ведення технологічного процесу;

технологічний регламент, програма для ведення робіт з утилізації боєприпасів і їх елементів, маршрутно-технологічні карти, журнали для реєстрації параметрів технологічного процесу, інструкція з охорони праці, інструкції з експлуатації устаткування, механізмів, інструментів і пристосувань, інструкція з пожежної безпеки;

журнали завдань, генеральних прибирань, чищення, мийки вентиляційних систем, приймання й передання зміни, порушень технологічного процесу, реєстрації інструктажів з питань охорони праці, протоколи перевірки заземлення;

план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

На кожний вид боєприпасів і його елементів повинна бути розроблена програма або технологічний регламент , який визначає порядок і методи виконання операцій, що забезпечують безпечне ведення робіт з утилізації.
Перед проведенням дослідних робіт у приміщенні повинні бути повністю припинені роботи, приміщення повинне бути звільнене від вогне - і вибухонебезпечної продукції. Повинен бути складений акт про очищення, огляд приміщення.
Для ведення технологічного процесу з утилізації боєприпасів і їх елементів повинен бути розроблений і затверджений технологічний регламент , який містить такі розділи:

перелік документів, на підставі яких складено технологічний регламент;

характеристику речовин, які одержують з вихідного й допоміжного матеріалів, із зазначенням їхньої токсичності й впливу на організм людини;

схему й опис технологічного процесу;

послідовність виконання операцій із зазначенням параметрів, засобів контролю ведення технологічного процесу; порядок допуску сировини, матеріалів у виробництво;

можливі відхилення ведення технологічного процесу;

види браку й способи їх усунення;

порядок утилізації відходів виробництва та викидів в атмосферу;

правила пожежної безпеки та охорони праці;

заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій.

Технологічний регламент розробляється й затверджується підприємством, об'єднанням, у підпорядкуванні якого перебуває об'єкт утилізації.
Нормативні навантаження для виробничих будівель і споруд, випробувальних стендів і площадок, робочих місць, проміжних погрібців, складів, площадок для знищення відходів, площадок для зберігання або навантаження (розвантаження) боєприпасів і їх елементів, передбачені проектами, повинні бути мінімальними, виходячи з вимог технологічного процесу.
Надруковані розрахункові нормативні навантаження повинні бути підписані і затверджені керівником підприємства.
Затверджені норми навантаження із зазначенням маси продуктів і числа ємностей, ящиків, мішків, виробів повинні бути вивішені на кожному приміщенні й біля кожного робочого місця, де можуть накопичуватися боєпри- паси і їх елементи, утилізований продукт. Норми навантаження повинні бути написані (продубльовані) фарбою на стінах приміщення біля робочих місць.
У разі зміни існуючого або освоєння нового технологічного процесу утилізації боєприпасів і їх елементів норми навантаження повинні бути розраховані знову й після затвердження вивішені на робочі місця замість колишніх.
Технологічний план розробляється й оформляються для всіх виробничих приміщень, споруд, площадок і місць зберігання боєприпасів і їх елементів.
Під час складання технологічного плану повинні бути зазначені:

будівельні елементи (стіни, колони, перегородки, двері й віконні прорізи, ворота, тамбури, сходи тощо);

розташування робочих місць, при цьому кожне робоче місце повинне позначатися певними позначками. Якщо кілька робочих місць обслуговуються одним працівником, то на плануванні робиться відповідна відмітка;

розташування технологічного й допоміжного устаткування, підіймальних транспортних пристроїв (із зазначенням вантажопідйомності);

місця розташування захисних пристроїв (щитів, екранів, мікрокабін тощо, місця зберігання відходів, ізолятора браку, місця міжопераційного зберігання вогне- і вибухонебезпечної продукції, легкозаймистих речовин ( ЛЗР) і горючих речовин (ГР);

проходи, проїзди, шляхи евакуації працівників у разі аварійної ситуації;

місця розташування засобів пожежогасіння й ручного пуску установок (систем) пожежогасіння;

Умови, за якими можливі розбирання й утилізація декількох видів боєприпасів і їх елементів за одним технологічним планом, повинні бути зроблені на полях креслення технологічного плану.
Розроблений технологічний план повинен бути підписаний та затверджений керівником підприємства.
У разі зміни існуючого або освоєння нового технологічного процесу утилізації боєприпасів і їх елементів технологічний план повинен бути переглянутий.
Технологічний план (загальний або копія) вивішується у всіх виробничих і складських приміщеннях, за винятком майстерень з безперервним технологічним процесом (майстерня нітрації, очищення бризантних ВВ), де відсутні місця завантаження, вивантаження й зберігання продукції.
На проведення дослідних і дослідно-серійних виробництв утилізації боєприпасів повинна розроблятися технічна й технологічна документація.
Усі зміни технологічного процесу утилізації повинні в обов'язковому порядку бути внесені в технічну й технологічну документацію.
Операції технологічного процесу утилізації боєприпасів і їх елементів повинні бути чітко викладені в технологічному регламенті.
Розробка, затвердження, перегляд і зберігання інструкцій з охорони праці повинні відповідати вимогам Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

Вимоги до інструменту, пристосувань, столів,
тари
1. Інструменти, столи, тара, що застосовуються, повинні відповідати кресленню, а маркування відповідати технологічній документації, розміщуватися та зберігатися в спеціальних місцях.
2. Для кожної будівлі (майстерні, площадки) повинен бути розроблений перелік інструменту й пристосувань, із зазначенням їхньої кількості, матеріалу, з якого вони виготовлені, і номера креслення.
3. Перед виконанням робіт, під час приймання й передання зміни інструменти й пристосування, що застосовуються, повинні бути перевірені згідно з переліком.
4. Не дозволяються застосовувати саморобний та несправний інструмент і пристосування, яких немає в переліку.
5. Поверхня робочих столів повинна бути гладкою, без щілин, цвяхів, що виступають, з покриттям струмопровідною гумою, мати борти та заземлення.
6. Тара, що використовується в технологічному процесі, повинна бути справною, чистою, відповідати технічній документації.
7. Не дозволяється використовувати тару, яка не передбачена технологічною документацією.
Вимоги до вантажопідіймальних механізмів і пристосувань
1. Експлуатація вантажопідіймальних механізмів і пристосувань повинна відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України від 18.06.2007 № 132 (НПАОП 0.00-1.03-07), зареєстрованих в Міністерстві