5.1.1. Технологічні процеси виробництва кальцинованої соди та содопродуктів повинні вестись відповідно до затверджених технологічних регламентів.
5.1.2. Безпека технологічних процесів забезпечується додержанням вимог ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25.04.75 N 1064 (далі - ГОСТ 12.3.002-75).
5.1.3. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок відповідно до вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.07.97 N 201 (далі - ДСП-201-97), та ГОСТ 17.2.3.02-78 "Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 24.08.78 N 2329 (далі - ГОСТ 17.2.3.02-78).
5.1.4. Технологічні процеси повинні бути організовані так, щоб рівні забруднення водойм відходами та стічними водами не перевищували встановлені нормативи відповідно до вимог ГОСТ 17.1.3.13-86 "Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 25.06.86 N 1790 (далі - ГОСТ 17.1.3.13-86).
5.1.5. Усі вихідні та допоміжні матеріали, що використовуються у виробництві кальцинованої соди, повинні відповідати нормативним документам на сировину та матеріали.
5.1.6. Вимоги до готової продукції визначаються державними стандартами або технічними умовами.
5.1.7. На кожний технологічний апарат повинен бути нанесений номер, що відповідає номеру позиції на технологічній схемі.
5.1.8. В операторському приміщенні повинна бути вивішена затверджена суб'єктом господарювання технологічна схема відділення виробництва, яку необхідно щороку перевіряти на відповідність її фактичному стану та перезатверджувати в разі внесення змін та доповнень.
5.1.9. Технологічні процеси повинні бути автоматизовані та механізовані.
5.1.10. Між усіма відділеннями у виробництві кальцинованої соди, що технологічно поєднані між собою, а саме:
карбонізації та компресорною станцією;
карбонізації та фільтрації;
фільтрації та кальцинації;
абсорбції, дистиляції, карбонізації та насосною станцією;
дистиляції та гасіння вапна;
дистиляції та окремо розташованої багерної станції;
дистиляції та установкою утилізації тепла рідини, що утворюється в процесі регенерації аміаку (дистилерної рідини);
вапновипалювальних печей та компресорною станцією;
шихтним та вапновипалювальних печей
повинен бути встановлений надійно діючий безперебійний зв'язок.
5.1.11. Газонебезпечні роботи у виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно виконувати відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85. Установка та зняття заглушок на трубопроводах та устаткуванні здійснюються відповідно до схеми установки заглушок з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер заглушки та величина розрахункового тиску повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.
5.1.12. Монтаж технологічного устаткування та технологічних трубопроводів необхідно проводити відповідно до вимог СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР у справах будівництва від 07.05.84 N 72 (далі - СНиП 3.05.05-84).
5.1.13. Герметичність посудин, що працюють під тиском, повинна перевірятися відповідно до вимог правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, відповідно до законодавства. Виявлені дефекти повинні негайно усуватися.
5.1.14. Ємності для кислот та лугів, а також насоси для їх перекачування повинні бути встановлені на піддонах з бортами, з яких повинно бути передбачено відведення рідин у резервну ємність для подальшої утилізації.
5.1.15. Мірники, збірники для розчинів і суспензій повинні бути обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей (переливними пристроями).
5.1.16. Конструкція приміщень для зберігання насипом пилонебезпечних матеріалів повинна унеможливлювати потрапляння цих матеріалів у навколишнє середовище.
5.1.17. У разі аварійних зупинок через припинення подачі електроенергії, води, пари та інших видів енергоносіїв роботи повинні зупинятися відповідно до планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, що розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99.
5.1.18. Витоки з устаткування розчинів, що містять аміачні або сульфідні сполуки, необхідно усувати негайно після їх виявлення.
5.1.19. Злив масла з масловіддільників та інших апаратів необхідно здійснювати через масловипускні пристрої та з використанням відповідних ЗІЗ.
5.1.20. Приймання та експлуатацію залізничних цистерн з аміачною водою необхідно здійснювати відповідно до вимог правил техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою).
5.1.21. Труби для поєднання апаратів з атмосферою повинні бути виведені за межі цеху на висоту не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі. Викиди від труб для поєднання апаратів з атмосферою у виробниче приміщення забороняються. Парові та газові відходи від труб для поєднання з атмосферою перед викидом в атмосферу необхідно очищувати. Забороняється труби для поєднання з атмосферою різних апаратів об'єднувати в одну систему.
5.1.22. Проектування теплоізоляції устаткування та трубопроводів здійснюється відповідно до вимог СНиП 2.04.14-88 "Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.08.88 N 155 (далі - СНиП 2.04.14-88).
5.1.23. Відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.11-98 усі елементи паропроводів з температурою зовнішньої поверхні стінки вище 55° C, що розміщені в доступних для працівників місцях, необхідно покривати ізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 55° C.
5.1.24. Температура зовнішніх поверхонь устаткування та кожухів теплоізоляційного покриття не повинна перевищувати 45° C у місцях, доступних для працівників усередині приміщень, та 60° C - зовні приміщень.
5.2.1. Підвісні канатні дороги для транспортування карбонатної сировини повинні експлуатуватися відповідно до вимог СНиП 2.05.07-91 "Промышленный транспорт", затвердженого постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 N 18 (далі - СНиП 2.05.07-91).
5.2.2. Перекачувати аміачну воду необхідно за допомогою насосів, передавлення аміачної води стисненим повітрям не дозволяється.
5.2.3. Вакуум-насоси відділення абсорбції повинні працювати безперебійно, резервне устаткування завжди повинно бути готовим до пуску.
5.2.4. Під час використання у виробництві кальцинованої соди експанзерного газу (газу від виробництва синтетичного аміаку) об'ємна частка домішок у газі повинна бути не більше, %: оксиду вуглецю та водню (CO + H2) - 2; кисню (O2) - 1. У разі перевищення вмісту в газі зазначених домішок необхідно припинити його подачу у виробництво.
5.2.5. Трубопровід для транспортування експанзерного газу від виробництва синтетичного аміаку повинен мати пристрої-випускники для видалення з нього конденсату.
5.2.6. Між виробництвом кальцинованої соди та виробництвом синтетичного аміаку, що постачає експанзерний газ, повинен бути встановлений надійно діючий зв'язок.
5.2.7. Експлуатацію, ремонт та очищення устаткування, пов'язаного з використанням експанзерного газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог інструкції, затвердженої суб'єктом господарювання.
5.2.8. Під час зупинки на ремонт відділення карбонізації, що працює на експанзерному газі, необхідно від'єднати трубопровід експанзерного газу заглушками з відміткою у журналі обліку установки та зняття заглушок, за необхідності - продути систему газом вапновипалювальних печей, а потім парою.
5.2.9. Переливні пристрої вакуум-фільтрів сирого бікарбонату натрію для запобігання переповненню корита фільтрів мають систематично прочищуватися та прогріватися парою. Після зупинки вакуум-фільтрів суспензію сирого бікарбонату натрію для уникнення потрапляння у повітря газоподібного аміаку необхідно зливати в закриту буферну ємність.
5.2.10. Ремонтувати вакуум-фільтр та відновлювати цілісність фільтрувальної перегородки необхідно тільки під час його зупинки.
5.2.11. Для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони не дозволяється переповнювати корита фільтрів технологічними рідинами.
5.2.12. Під час очищення корита промивної води та віджимних роликів вакуум-фільтра не дозволяється ставати на край корита фільтра. З цією метою повинні бути обладнані спеціальні площадки та сходи.
5.2.13. Конвеєри, що транспортують бікарбонат натрію від вакуум-фільтрів до парових кальцинаторів, повинні мати укриття вздовж усього конвеєра для запобігання потраплянню аміаку в повітря робочої зони.
5.2.14. Для підтримання постійного тиску в паровому кальцинаторі кількість газу, що відсмоктується з колектора газу кальцинаторів, необхідно регулювати автоматично.
5.2.15. Для запобігання підвищення тиску в паровому кальцинаторі необхідно здійснювати запобіжний огляд та чищення живильного змішувача та газоходу на ділянці від кальцинатора до циклона.
5.2.16. Дистиляційні колони повинні бути обладнані запобіжними клапанами у верхній частині на конденсаторі дистиляції. Запобіжні клапани необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.2.17. Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари, газів і рідин в апарати відділення абсорбції-дистиляції під час їх навантаження необхідно здійснювати поступово.
5.3.1. Підігрівник содового розчину, що працює під тиском, повинен бути обладнаний запобіжним клапаном, який необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.3.2. Заміну пошкодженої фільтрувальної тканини на фільтрах содового розчину необхідно проводити тільки після зупинки фільтра.
5.3.3. Подавати двооксид вуглецю до карбонізаційних колон під тиском, що перевищує технологічні норми, не дозволяється. Запобіжні клапани, що встановлені на карбонізаційних колонах, необхідно перевіряти з періодичністю відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання, але не рідше ніж 1 раз на зміну.
5.3.4. Центрифуга для розділення суспензії бікарбонату натрію повинна бути обладнана кожухом для огородження частин, що обертаються. Кришка кожуха центрифуги повинна бути зблокована з електричним приводом таким чином, щоб унеможливити включення центрифуги в роботу (пуск до руху барабана), якщо кришка відкрита.
5.3.5. Щоб уникнути гідравлічних ударів, подачу пари в декарбонатор та карбонізаційну колону під час її пропарювання необхідно здійснювати поступово.
5.4.1. Вантажно-розвантажувальні роботи з вапняком повинні проводитись на спеціально відведеній території з твердим покриттям.
5.4.2. Конструкція завантажувальних і розвантажувальних пристроїв вапновипалювальних печей повинна забезпечувати герметичність печі під час її завантаження та роботи.
5.4.3. Надлишковий газ від печей і газ із міжконусного простору під час експлуатації вапновипалювальних печей необхідно відводити через загальний колектор в установку для очищення від пилу та викидати в атмосферу через санітарну трубу. Газові викиди повинні бути очищені відповідно до вимог ДСП-201-97 та СНиП 2.04.05-91.
5.4.4. Колектор газу вапновипалювальних печей повинен бути обладнаний площадками та сходами для зручного та безпечного його обслуговування.
5.4.5. Люки колектора газу вапновипалювальних печей повинні герметично закриватися таким чином, щоб унеможливити відкривання їх вручну.
5.4.6. Перед уведенням в експлуатацію вапновипалювальних печей необхідно провести огляд футерування, починаючи з верху печі, та видалити цеглу, що потребує заміни; перевірити герметичність печей і комунікацій, виконати змащення всіх рухомих механізмів. Роботи повинні проводитися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 з оформленням наряду-допуску.
5.4.7. Видалення плавів з вапновипалювальних печей необхідно здійснювати механічним подрібненням їх зверху або збоку. Не дозволяється пропарювати та поливати плави водою.
5.4.8. Збірники вапняного молока повинні бути закритими, обладнані трубами для поєднання з атмосферою, рівнемірами та обладнані пристроями, що запобігають переповненню ємностей.
5.4.9. Транспортування вапняного молока необхідно здійснювати тільки по закритих комунікаціях.
5.4.10. Запірну арматуру на трубопроводі вапняного молока необхідно відкривати та закривати поступово для запобігання гідравлічним ударам та унеможливлення отримання працівниками опіків.
6.1. Під час проектування та будівництва підприємств содової промисловості необхідно передбачати автоматизацію виробництва із застосуванням обчислювальної техніки. Комплекс пристроїв для автоматизації технологічних процесів, який включає прилади, регулятори, сигналізатори та інші засоби автоматизації та дистанційного керування, повинен забезпечувати:
безпеку контролю та управління процесами;
попередження про майбутній пуск механізмів, що управляються автоматично або дистанційно;
вибухозахист апаратів, у яких проводяться процеси з утворенням вибухонебезпечних концентрацій речовин.
