Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба

Ветеринарне обслуговування тварин

Оброблення тварин і об'єктів пестицидами слід проводити з урахуванням економічного порога шкідливості та прогнозу погоди.

Застосування пестицидів повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Безпека проведення ветеринарно-санітарних заходів у тваринництві повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75, державному стандарту "Биологическая безопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.008-76) і Правил.

Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати тільки при наявності етикеток та супровідних документів, що посвідчують їх найменування, якість, вагу і термін використання.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів не допускається присутність сторонніх осіб.

Для заспокоєння чи знерухомлення тварин з метою забезпечення безпеки працівників необхідно застосовувати (залежно від показань) нейроплегічні, аналгезивні, міорелаксивні препарати відповідно до вказівок щодо їх застосування.

Дезінфекційні засоби, отрутохімікати, луги і кислоти необхідно зберігати в закритих складських приміщеннях у міцній справній тарі з маркуванням із зазначенням найменування, заводу-виробника, дати виготовлення, терміну зберігання, номера партії, маси тощо.

Отруйні та сильнодіючі препарати слід зберігати у спеціально виділених приміщеннях, вікна яких обладнують металевими решітками, а двері обшивають бляхою.

Отруйні та сильнодіючі лікарські речовини підлягають зберіганню у сейфах або металевих шафах під замком, а також предметно-кількісному обліку в спеціальних журналах.

До роботи, пов'язаної із зберіганням, відпусканням і застосуванням лікарських засобів, допускаються працівники, які мають вищу чи середню спеціальну ветеринарну або фармацевтичну освіту.

Приміщення, в яких проводиться обстеження і лікування тварин, повинні бути обладнані станками для фіксації тварин, забезпечені спеціальними шафами для зберігання апаратури, приладів та інструменту.

Відбір тварин для проведення ветеринарно-санітарних заходів необхідно здійснювати за допомогою спеціальних пристроїв, розколів тощо.

Догляд за тваринами, хворими на заразні хвороби, доручається працівникам, призначеним роботодавцем.

До роботи з догляду за тваринами, хворими особливо заразними хворобами, допускаються працівники, яким зроблені профілактичні щеплення, які проінструктовані про особисті застережні заходи та правила поводження із зараженим матеріалом, а також про догляд за хворими тваринами.

При виявленні захворювання тварин заразними хворобами роботодавець повинен повідомити про це районну/обласну ветеринарну службу і вжити заходів щодо ізоляції тварин. У випадку виникнення зооантропонозних захворювань необхідно також повідомити медичну службу району/області.

Вхід на територію ізолятора, де утримуються хворі тварини, стороннім особам забороняється.

Біля входу в кожне тваринницьке приміщення, а також усередині приміщень між секціями встановлюються дезбар'єри у вигляді ящиків з тирсою, просоченою дезінфікуючим розчином. Верх дезбар'єру повинен рівнятися з підлогою або мати плавний перехід до неї.

Встановлення дезбар'єрів, регулярна заміна в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття під час кожного входу і виходу із приміщення покладаються на керівників структурних підрозділів, а регулярна заміна дезінфікуючого розчину - на ветеринарних працівників ферм.

Персонал, який доглядає за тваринами, що хворіють на заразні хвороби, крім спеціального одягу і спеціального взуття повинен забезпечуватися санітарним одягом та взуттям.

Одягати будь-який одяг поверх санітарного одягу не дозволяється. Санітарний одяг і взуття видаються тільки на період роботи. Після її закінчення одяг знімають, знезаражують та зберігають у спеціальних шафах. Носити санітарний одяг і взуття за межами виробничих приміщень або дільниць роботи з тваринами не дозволяється.

Не дозволяється вживати їжу, пити воду та палити під час роботи на фермах, неблагополучних на заразні хвороби. Для забезпечення працівників питною водою за межами виробничих приміщень встановлюються бачки з перевареною водою.

Молоко корів, хворих на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз, мастит, та тих, яких лікували антибіотиками, використовують відповідно до вимог чинних ветеринарних інструкцій та рекомендацій.

У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації вирішується лише за узгодженням із органами санітарно-епідеміологічного нагляду.

При плануванні ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань, слід дотримуватися вимог чинного законодавства.

Організація і проведення робіт повинні передбачати:

Перед проведенням вологої дезінфекції необхідно відключити приміщення від джерел електричної енергії та звільнити від корму і тварин.

Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 або інших потрібно обов'язково забезпечити працівників засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння.

Установки для дезінфекції під час роботи необхідно розташовувати на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування.

Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками тощо) необхідно здійснювати відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Під час проведення дезінфекції території та зовнішніх стін приміщень не можна допускати попадання струменя розчину на оголені проводи ЛЕП.

Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволяється тільки в протигазі з відповідним фільтром.

По закінченні експозиції знешкодження необхідно відчинити всі вікна та двері, провітрити приміщення, підмести підлогу, а все сміття з комахами, що осипалися, знищити.

Пестициди на комплексах і фермах застосовуються відповідно до вимог чинного законодавства.

Миття, дезінфекція, газація транспортних засобів і тари повинні проводитись в ізольованих камерах, які герметично закриваються, мають пристрої для відведення відходів у відстійник і каналізацію без застосування ручної праці.

Камери для миття, дезінфекції та газації обладнують самостійною вентиляцією, яка забезпечує провітрювання камер протягом 5-10 хвилин, світловими табло "Не заходити" і "Камера провітрена", зблокованими із вхідними дверима та вентиляцією.

Вакцинації тварин проводять ветеринарні спеціалісти, які мають вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами необхідно використовувати станки для фіксації або розколи.

Розтин трупів тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження інфекції.

Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих скотомогильниках. Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові та інших рідин.

Приміщення для розтину повинні мати вентиляцію, душову, допоміжні кімнатами для зберігання патологоанатомічного матеріалу. Стіни і підлога у приміщеннях мають бути водонепроникними, легко митися та піддаватися дезінфекції. Під'їзд і двері повинні бути зручними для доставки трупів.

Розтин трупів необхідно проводити згідно з вимогами Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 20.04.99 N 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11.10.99 за N 695/3988 (ДНАОП 2.1.20-1.03-99).

При підозрі на сибірку перед розтином потрібно зробити мікроскопію мазка крові тварини, що загинула. Сибіркові трупи тварин необхідно знищувати спалюванням.

Дослідження трупів необхідно проводити у такій послідовності:

Знімати шкуру з тварин не дозволяється при ботулізмі, сказі, злоякісному набряку, сибірці, туляремії, чумі великої рогатої худоби, емфізематозному карбункулі тощо.

При необхідності визначення або підтвердження причин загибелі тварини потрібно направити у лабораторію ветеринарної медицини з посильним патологічний матеріал.

Після розтину трупи необхідно знищувати шляхом переробки на спеціальних утилізаційних заводах або установках, знешкоджувати в біотермічних ямах чи закопувати на глибину не менше 2 м на діючих скотомогильниках, обладнаних огорожею з воротами, що закриваються на замок.

Відповідальним за улаштування і обладнання біотермічних ям є роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів головний/старший ветеринарний лікар.

Спалювання трупів тварин потрібно проводити під наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах або ямах.

Перевозити трупи тварин необхідно транспортом з непроникними для рідин дном і бортами.

Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи слід піддавати знезараженню.

На підприємствах, неблагополучних на інфекційні захворювання (бруцельоз, туберкульоз тощо), проведення ректального дослідження без акушерської рукавички не допускається.

Доїння корів та первинна обробка молока

1. Під час доїння корів не дозволяється роздавання кормів.

2. При доїнні неспокійних корів необхідно фіксувати їм задні ноги.

3. При доїнні у доїльних залах для направлення тварин на доїння і назад слід виділяти одного погонича на один переддоїльний майданчик.

4. Необхідно вибирати найбільш короткі прямолінійні маршрути руху тварин у доїльних залах, не створюючи заторів і виключаючи втручання обслуговуючого персоналу для їх усунення.

5. Під час доїння корів у доїльних залах при прив'язному утриманні слід використовувати напівавтоматичні та автоматичні прив'язі з пристроями для групового звільнення тварин.

6. Для запобігання надходженню в доїльний зал забрудненого повітря необхідно забезпечити ізоляцію доїльного залу від корівників розсувними воротами, шторами або повітряними завісами.

7. Під час підготування вимені до доїння не можна допускати виникнення у тварин неприємних відчуттів, обумовлених механічними і температурними подразниками (сильне натискування, занадто гаряча або холодна вода тощо).

8. Кількість корів у групі при використанні групових доїльних станків повинна бути кратною кількості доїльних місць в одному груповому станку.

9. При безприв'язному утриманні худоби необхідно вибраковувати буйних корів.

10. Над стійлами агресивних тварин необхідно вивішувати таблички з попереджувальним написом: "Обережно! Корова б'ється" або "Обережно! Б'є ногами".

11. Нетелів за два місяці до отелення потрібно привчати до скотопрогонів, доїльного залу і шуму працюючих доїльних апаратів.

12. Не допускати застосування грубої сили і биття під час привчання корів до машинного доїння.

13. Підгін тварин на доїння необхідно здійснювати засобами, які виключають їх агресивну реакцію.

14. На тваринницькому комплексі, обладнаному доїльними установками типу "Ялинка", "Тандем", "Карусель" тощо, корів, яких щойно привезли з інших ферм або підприємств, не треба виділяти в самостійну групу. Їх потрібно розподілити у групи корів, які довгий час доїлися на цих установках.

15. В період привчання тварин до карусельної доїльної установки необхідно використовувати знижену швидкість обертання платформи.

16. Щоб уникнути створення травмонебезпечних ситуацій, необхідно забезпечити виконання всіх вимог експлуатаційної документації.

17. Стан компресорних установок і повітропроводів повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016-81 та ДНАОП 0.00-1.13-71.

18. При доїнні корів у стійлах ширина поздовжніх проходів для обслуговування тварин повинна бути не менше 1, 5 м.

19. Місця можливого контакту обслуговуючого персоналу з трубопроводами теплоносія повинні мати термоізоляцію, що не допускає підвищення температури контактної поверхні вище 45 град. С.

20. Монтаж гнучких пневмоліній та вакуумпроводів повинен виключати скручування, переломи і тертя об рухомі частини обладнання у процесі експлуатації.

21. При появі вібрації, стороннього шуму, різкого коливання кількості обертів сепаратор необхідно зупинити і не пускати в роботу до усунення неполадок.

22. Доїльний зал, молочне та відділення для миття після закінчення робіт потрібно ретельно прибирати, мити та провітрювати.