3.1.3. При організації технологічних процесів слід
передбачати технічні засоби та організаційні заходи, що
забезпечують захист працівників від дії електричного струму
відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81.
3.1.4. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у
яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99.
3.1.5. Для зменшення доз опромінення працівників підприємств
фарфоро-фаянсової промисловості від техногенно-підсилених джерел
природного походження на виробництві необхідно дотримуватись вимог
Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки
України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 02.02.2005 N 54 , зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832
(ОСПУ-2005), та Норм радіаційної безпеки України, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208, введених у дію з 01.01.98 постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62
(НРБУ-97).
У разі перевищення дози опромінення 1 мЗв у рік, радіаційний
контроль на виробництві повинен здійснюватись не рідше 2 разів на
рік. За результатами цього контролю розробляються і реалізуються
заходи, спрямовані на зниження як окремих компонентів, так і
сумарної дози виробничого опромінення.
У разі перевищення дози опромінення 5 мЗв у рік,
адміністрація підприємства повинна вжити всіх необхідних заходів
щодо її зниження. Такі роботи мають бути переведені адміністрацією
підприємства до категорії "практична діяльність з індустріальними
джерелами іонізуючих випромінювань", а самі працівники мають бути
віднесені до персоналу категорії А.
3.2. Підготовка сировинних матеріалів для приготування
фарфорової, фаянсової, капсельної маси
3.2.1. Подача сировинних матеріалів на переробку,
завантаження їх в обладнання, заповнення бункерів, скриньок та
інших ємностей повинні здійснюватися механізованим способом чи за
допомогою засобів малої механізації або іншими способами, що не
підлягають механізації.
3.2.2. Транспортування сипучих пильних матеріалів на
збагачення та наступне зберігання при механізованому способі
повинно проводитися при витяжній вентиляції, що працює.
3.2.3. Видалення відходів сировинних матеріалів від місць
сортування повинно здійснюватися за допомогою засобів малої
механізації або ручним способом у випадках, що не підлягають
механізації.
3.2.4. Транспортування сипучих матеріалів засобами малої
механізації повинно проводитися в закритій тарі.
3.2.5. Середнє дроблення кускових матеріалів повинно
встановлюватися у потоковій лінії з механізмами завантаження та
вивантаження матеріалів.
3.3. Приготування формувальної фарфорової або фаянсової маси,
шлікера, глазурі та капсельної маси
3.3.1. Процеси тонкого подрібнення сировинних матеріалів
повинні здійснюватися механізованим способом.
3.3.2. Завантаження кульових млинів та мішалок повинно
здійснюватися механізованим способом, засобами малої механізації
або вручну у випадках, що не підлягають механізації.
3.3.3. Транспортування суспензій у збірники, на збагачення та
зберігання повинно здійснюватися по трубопроводу або способом, що
виключає розливання суспензій на підлогу.
3.3.4. Процес зневоднення суспензій повинен проводитися на
фільтр-пресах, обладнаних відводом ретурних вод у відстійники.
3.3.5. Процес приготування дубильних розчинів для обробки
фільтр-пресових полотен повинен здійснюватися при працюючій
місцевій витяжній вентиляції.
3.4. Виготовлення напівфабрикату
3.4.1. Подача формувальної маси до робочих місць повинна
проводитися механізованим способом, за допомогою засобів малої
механізації або вручну у випадках, що не підлягають механізації.
3.4.2. Технологічний процес виготовлення напівфабрикату
методом формування повинен здійснюватися механізованим способом.
3.4.3. Видалення обрізків на формувальних напівавтоматах
повинно бути механізоване або здійснюватися ручним способом у
випадках, що не підлягають механізації.
3.4.4. Операції зачистки та оправки напівфабрикату повинні
проводитися при працюючій місцевій вентиляції.
3.5. Виготовлення форм та капів
3.5.1. Процес приготування композицій для капів, форм з
різних матеріалів повинен здійснюватися при працюючій витяжній
вентиляції.
3.5.2. Транспортування композицій для приготування форм,
капів, а також готових форм та капів повинно здійснюватися
механізованим способом за допомогою засобів малої механізації або
вручну у випадках, що не підлягають механізації.
3.6. Виготовлення вогнеприпасів
3.6.1. Виготовлення капселів та вогнеприпасів повинно
проводитися механізованим способом методом пластичного формування
або пресуванням.
3.6.2. Транспортування маси, шихти, а також відходів, що
утворилися при формуванні капселів та вогнеприпасів, повинно
здійснюватися механізованим способом або засобами малої
механізації.
3.7. Термічна обробка напівфабрикатів
3.7.1. Контроль за параметрами процесів сушіння та
випалювання повинен здійснюватися за допомогою
контрольно-вимірювальних пристроїв, які пройшли перевірку в
установлені терміни та мають бути встановлені з врахуванням
зручності спостереження.
3.7.2. Регулювання режиму випалювання в тунельних печах
повинно здійснюватися засобами регулювання (шибери, заслінки,
крани, завіси тощо), що мають фіксатори положення.
3.7.3. Обігрівання камерних і тунельних сушарок повинно
здійснюватися гарячим повітрям або теплоносієм, передбаченим
проектом.
3.7.4. Процес обезпилювання напівфабрикатів перед
глазуруванням і пічних вагонів перед завантаженням повинен
проводитися у спеціальних кабінах, що обладнані стисненим повітрям
при працюючій витяжній вентиляції.
3.8. Глазурування напівфабрикату виробів, ангобування
капселів
3.8.1. Процес глазурування напівфабрикатів або ангобування
капселів повинен здійснюватися механізованим способом або вручну у
випадках, що не підлягають механізації.
3.8.2. Чисті залишки суспензій глазурі або ангобу повинні
збиратися в ємності та повертатися після попереднього збагачення
на повторне використання.
3.9. Сортування, обробка, декорування виробів та зберігання
готової продукції
3.9.1. Транспортування готових виробів, бою та відходів
повинно здійснюватися механізованим способом або вручну в тарі,
яка унеможливлює перекидання та травмування рук працівника.
3.9.2. Обробка та виправлення дефектів на виробах повинні
проводитися шліфувальною шкуркою або абразивним інструментом, що
змочується. Процеси обробки абразивним інструментом повинні
здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-82.
3.9.3. Знімання помарок фарб та золота за допомогою
плавикової кислоти необхідно проводити при включеній
припливно-витяжній вентиляції.
3.9.4. Зберігання готової продукції повинно здійснюватися на
спеціально відведених для цього складах методом штабелювання з
урахуванням навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття
складських приміщень.
4. Вимоги до розміщення технологічного
обладнання та організації робочих місць
4.1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання
4.1.1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та
встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам.
4.1.2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене
раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були
зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного
процесу.
4.1.3. На все устаткування повинні бути інструкції з їх
експлуатації, обслуговування та ремонту.
4.1.4. Усі стаціонарні машини, агрегати й інше устаткування
повинні бути встановлені так, щоб унеможливити їх зсув під час
роботи.
4.1.5. Після встановлення нового обладнання, ремонту та
модернізації обов'язково повинен бути складений акт про
придатність обладнання до роботи та наявність засобів захисту
відповідно до вимог безпеки праці. Акт підписують: начальник цеху,
головний механік та особа, відповідальна за охорону праці.
4.1.6. На всіх машинах, агрегатах та інших пристроях усі
небезпечні частини, що рухаються, обертаються, повинні бути
огороджені.
4.1.7. У місцях проходу через комунікації повинні бути
обладнані безпечні переходи або прокладені містки.
4.1.8. Розміщення машин та агрегатів потокових ліній повинні
забезпечувати потоковість технологічного процесу, а також достатні
проходи для швидкої евакуації працівників і унеможливлювати
зустрічний рух напівфабрикатів і готової продукції.
4.1.9. Дробильне обладнання повинне бути розміщене на першому
поверсі та мати окремий міцний фундамент.
4.2. Вимоги до організації робочих місць
4.2.1. Під час організації робочих місць слід керуватися
ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 та чинними нормами з атестації
робочих місць за умовами праці.
4.2.2. Організацію робочого місця, оснащення його
інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з
вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної
професії та ГОСТ 12.2.061-81.
4.2.3. Загальні вимоги безпеки до органів управління
виробничого обладнання повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи
згідно з ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи згідно з
ГОСТ 12.2.033-78.
4.2.4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок
дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні
забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої
позиції.
4.2.5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати
травмування працівників.
4.2.6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для
забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам
Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених
наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252
(НПАОП 0.00-1.30-01).
4.2.7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час
роботи, повинні бути розміщені на раніше визначених місцях, міцно
та стійко укладені із застосуванням прокладок.
4.2.8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні
бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та
інструменту вниз.
5. Вимоги безпеки до технологічного обладнання
5.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання
5.1.1. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні
бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони
праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі
його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у
паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.
5.1.2. Машини, агрегати та різного роду пристрої в
небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує
безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.
5.1.3. Небезпечні зазори між рухомим і нерухомими частинами
повинні бути огороджені.
5.1.4. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і
виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття
його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н -
під час ремонту машини.
5.1.5. Огородження робочих органів і механізмів, а також
дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються,
повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування,
які забезпечують зупинку машині при зніманні або відкриванні
огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного
з огороджень.
5.1.6. Обладнання з інерційним вибігом повинне мати гальмовий
пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до
робочих органів, які обертаються за інерцією.
5.1.7. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків
безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.026-76.
5.1.8. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки
згідно з ГОСТ 12.2.022-80.
5.1.9. Для обслуговування високо розташованих частин
обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути
встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами
висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини
заввишки не менше 0,15 м.
5.1.10. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на
обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними
пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у
робочій зоні.
5.1.11. Усе обладнання, на якому використовується пара під
тиском, повинне мати запобіжний клапан.
5.1.12. Обладнання з пожежовибухобезпеки статистичної
електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.
5.1.13. Облаштування і експлуатація електроприводів,
пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних
електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 та НПАОП 40.1-1.21.98.
5.1.14. Прокладка проводів різного призначення в межах машини
повинна виконуватись з урахуванням захисту їх від механічних
пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води і агресивних рідин.
5.1.15. Корпуси електродвигунів та інших електричних
пристроїв повинні бути приєднані до заземленого пристрою за
допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із
заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого
провідника декількох заземлених елементів не допускається.
5.1.16. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний
розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими
сигналами.
