4.6.6. Бачки з питною водою повинні мати кришки, що закриваються на замок. Воду у бачках необхідно змінювати кожного дня, а бачки промивати та дезінфікувати.
4.6.7. Застосування сирої води для пиття дозволяється тільки з дозволу служби санітарно-епідеміологічної нагляду. Якщо сира питна вода не відповідає вимогам ГОСТ 2874-82, працівників необхідно забезпечувати охолодженою перевареною водою.
4.6.8. Працівники ковальського та інших гарячих дільниць, крім прісної питної води, забезпечуються газованою або підсоленою водою (з вмістом до 5 г кухонної солі на 1 л води) із розрахунку 3 -5 л води на одного працівника у зміну.
4.6.9. Спуск забруднених виробничих вод у поглинаючі колодязі і свердловини не дозволяється. Для спускання фекально-господарських і виробничих вод повинно бути передбачене каналізаційне устаткування.
В окремих випадках з дозволу органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду дозволяється спорудження вигрібних ям з улаштуваннями, що запобігають забрудненню ґрунту.
4.6.10. Зливні води гальванічних та акумуляторних цехів повинні відводитися у спеціальний колектор.
4.6.11. Відпрацьовані води після відповідного очищення допускається використовувати у системі обігового технічного водопостачання.
4.6.12. Стічні води, які не можуть бути використані у системі обігового водопостачання необхідно спускати до водойм. Умови спуску стічних вод до водойм повинні задовольняти вимоги СанПіН №4630-88.
5. Вимоги до організації робочих місць
5.1. Робочі місця повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.002-84, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.2.044-80, ГОСТ 12.2.061-81, ДНАОП 0.03-3.12-84 (СН №3044-84), ДНАОП 0.03-3.14-85 (СН №3223-85), ДНАОП 0.03-3.21-91 та цих Правил.
Згідно з Постановою КМ України №442 та Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №16 робочі місця повинні бути атестовані, визначені пільги, доплати, додаткові відпустки та інші пільги та компенсації для працівників, що працюють у шкідливих умовах.
5.2. Робочі місця по огляду, прийманню, розбиранню та складанню обладнання й машин слід обладнувати підіймально-транспортними пристроями і розміщувати так, щоб повністю виключалась можливість випадкового наїзду на працівників.
5.3. Робочі місця, у залежності від виконуваних робіт, повинні бути обладнані: верстатами, стелажами, столами, шафами, тумбочками, при потребі сидіннями та іншими пристроями для зручного та безпечного виконання робіт, зберігання інструменту, приладів і деталей.
5.4. Верстати, стелажі, столи, шафи, тумбочки та інше обладнання повинні бути міцними і надійно закріпленими на підлозі, мати висоту, зручну для виконання роботи.
5.5. Розміри полиць стелажів повинні відповідати габаритам деталей, що укладаються, і мати ухил усередину стелажа.
5.6. Оглядові канави й естакади повинні мати направляючі для коліс машин, а також бути обладнані драбинами з двох кінців для спуску у яму.
5.7. Підлога й стіни оглядових канав необхідно облицьовувати плиткою або іншим вогнестійким облицювальним матеріалом.
5.8. Естакади обладнують перилами відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.28-97.
5.9. В усіх випадках, коли це можливо за умовами виробництва, робота повинна виконуватися сидячи. Для цього робоче місце необхідно забезпечувати зручним стільцем із сидінням, регульованим за висотою.
5.10. Для зберігання використаного обтирального матеріалу повинні бути встановлені металеві ящики (контейнери) із кришками.
5.11. Відстань між лещатами на верстатах повинна бути не менше 1 м.
При двосторонньому розміщенні верстатів, для захисту працівників від відлітаючих осколків, посередині верстата встановлюють сітку, а при односторонньому - із боку, повернутого до інших робочих місць або проходів.
5.12. Не дозволяється захаращування проходів і робочих місць вузлами та деталями машин, що ремонтуються, матеріалами й відходами.
5.13. У приміщеннях із холодною підлогою, а також сирих приміщеннях на робочих місцях під ноги працівників необхідно установлювати дерев’яні решітчасті настили.
5.14. Робочі місця для розбирання й складання тракторів, комбайнів, двигунів та інших машин, вузлів та агрегатів повинні мати вдосталь вільного місця для розміщення частин машин, агрегатів та вузлів та бути забезпечені підіймально-транспортними механізмами.
5.15. При проведенні робіт на висоті 1,3 м і більше повинні бути влаштовані риштування, підмостки та інші пристрої відповідно до вимог СНиП III-4-80.
5.16. При неможливості або недоцільності влаштування огороджень робочих місць на висоті, працівники повинні бути забезпечені запобіжними поясами. Місця закріплення карабіна запобіжного пояса повинні бути заздалегідь вказані виконавцям робіт і яскраво пофарбовані.
У тих випадках, коли місце роботи знаходиться на відстані, що не дозволяє закріпитися ременем або ланцюгом запобіжного пояса за конструкцію або опору, необхідно користуватися страхувальним канатом.
5.17. Відкривання, внутрішній огляд, очищення та ремонт посудин, апаратів та інших ємностей, а також виконання вказаних робіт, пов’язаних з виділенням вибухонебезпечних, токсичних, задушливих газів, горючих рідин, парів, можуть здійснюватися тільки після отримання письмового дозволу на це власника або уповноваженої ним особи і під безперервним наглядом особи, відповідальної за безпеку виконання робіт у відповідності з ДНАОП 0.00-5.11-85.
5.18. Після закінчення ремонту, технічного огляду або налагодження, перед пуском обладнання, машини або механізму, усі зняті огородження та пристрої повинні бути встановлені на свої місця, прочно і правильно закріплені.
5.19. Через канали, трубопроводи та інші місця, небезпечні та незручні для проходу необхідно влаштовувати перехідні містки шириною не менше ніж 0,6 м з перилами висотою не менше ніж 1 м, а на спусках і підйомах - добре укріплені драбини з поручнями.
5.20. Прорізи в перекриттях, люки колодязів, камер, підземних комунікацій, отвори в підлозі, заглиблені місткості, канали, траншеї, котловани повинні бути закриті суцільними настилами, кришками або огороджені по всьому периметру.
5.21. Усі пускові пристрої машин, що відносяться до одного робочого місця, повинні бути зосереджені на пульті управління.
5.22. Роботи на комп`ютерах проводити у відповідності до вимог ДНАОП 0.00-1.31-99.
6. Вимоги безпеки до інструменту, обладнання, приладів
6.1. Загальні вимоги
6.1.1. Інструмент, обладнання й пристрої, що застосовуються на підприємствах, повинні експлуатуватися відповідно до ДНАОП 0.03-3.11-84 Санітарні норми і правила при роботі з машинами та обладнанням, які створюють локальну вібрацію, що передається на руки працюючих №3041-84, інструкції заводу-виготовлювача і цих Правил.
6.1.2. До обладнання під час ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва - відносяться верстати, прилади, пристрої, стелажі тощо, які використовуються для проведення ремонту.
6.1.3. На робочих місцях повинні бути відповідні інструкції з охорони праці під час роботи з інструментом, обладнанням і пристроями.
6.1.4. Не дозволяється виконувати роботи на несправному обладнанні та використовувати обладнання та інструмент не за призначенням.
Для роботи у вибухо- та пожежонебезпечних умовах необхідно користуватися інструментом та інвентарем, які виготовлені з кольорового металу та інших матеріалів, що не утворюють іскор.
6.1.5. Верстати та ремонтно-технологічне обладнання у випадку припинення подачі струму, повітря або рідини, при заміні робочого інструменту, встановленні та закріпленні оброблюваного виробу або його знятті, а також під час ремонту, технічного обслуговування та прибирання повинні бути виключені.
6.1.6. Установлення (зняття) важких вузлів, деталей, агрегатів або заготовок масою понад 20 кг слід проводити із застосуванням засобів малої механізації.
6.1.7. Вироби, що оброблюються (ремонтуються) на верстатах (стендах), повинні бути прочно й надійно закріплені.
6.1.8. Ремонтно-технологічне обладнання повинно бути забезпечено зручними в експлуатації запобіжними пристроями, що забезпечують добрий огляд і видимість виробу, що ремонтується (оброблюється) та захист очей.
У випадку неможливості за технічними причинами використання запобіжного щитка власник повинен видати працівникам захисні окуляри.
6.1.9. Працівників необхідно забезпечувати пристроями для прибирання стружки та інших відходів (гачками, совками, щітками тощо). Не дозволяється прибирати стружку руками.
6.1.10. Під час роботи на верстатах із застосуванням охолоджуючих емульсій, мастил, скипидару та гасу працівникам необхідно застосовувати захисні мазі та пасти для змащування шкіри рук відповідно до ГОСТ 12.4.068 - 79*.
6.1.11. Охолоджуючі рідини (емульсії) слід виготовляти на підприємстві централізовано.
6.1.12. Експлуатація ручного електрифікованого інструменту, розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів струму, переносних світильників повинна здійснюватися відповідно до підрозділу 6.7. ДНАОП 0.00-1.21-98.
6.1.13. Штепсельні з’єднання (розетки, вилки), що застосовуються на напругу 12 - 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з’єднань і виключати можливість підключень вилок на 12 - 42 В до штепсельних розеток на 220 В.
6.1.14. З метою запобігання вібраційній хворобі у працівників із механізованим (пневматичним) ручним інструментом необхідно:
- застосовувати пневматичні молотки з пристроями для гасіння вібрації;
- видавати працівникам засоби індивідуального захисту рук від вібрації відповідно до ГОСТ 12.4.002-74.
6.1.15. Ручний пневматичний інструмент (молотки для клепання та рубання, свердлувальні та шліфувальні машинки тощо) повинен бути обладнаний ефективними глушителями шуму й викиду стисненого повітря. Клапани у закритому положенні не повинні пропускати повітря.
6.1.16. Для виконання постійних робіт пневматичним ударним інструментом повинно бути виділено спеціальне приміщення або окреме робоче місце, яке необхідно огородити переносними або стаціонарними звукопоглинаючими екранами.
6.1.17. Пневматичний ударний інструмент (пневматичні молотки, зубила тощо) повинен бути забезпечений пристроєм, що не допускає виліту робочого інструменту.
6.1.18. Шланги до пневматичного інструменту повинні бути з прогумованого прочного матеріалу по розміру штуцерів або ніпелів.
6.1.19. В місцях з’єднання повітряних шлангів із пневматичним інструментом і в місцях з’єднання кількох шлангів не повинно бути витоку повітря.
Шланги повинні бути справними. Кріплення їх до інструменту й трубопроводу повинно бути виконане способом, що не допускає зривання шланга тиском повітря.
Для кріплення шлангів слід застосовувати кільця, хомутики та затискачі. Кріплення шлангів дротом не дозволяється.
Штуцери та ніпелі шлангів повинні мати справні грані та різьбу.
6.1.20. При роботі з пневматичним інструментом подачу повітря дозволяється здійснювати тільки після встановлення інструменту в робоче положення.
6.1.21. Приєднання та від’єднання шлангів із пневматичним інструментом повинні здійснюватися тільки після відключення подачі повітря.
6.1.22. Молотки й кувалди повинні мати поверхню бойка злегка випуклу, гладку, не збиту, без задирок, вибоїн, вм’ятин, тріщин, надколів, вони повинні бути надійно насаджені на дерев’яні держаки та розклинені металевими клинами. Вісь держака повинна бути під прямим кутом до поздовжньої осі інструменту.
6.1.23. Гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок та головок болтів и не повинні мати тріщин, вибоїн і задирок. Губки ключів повинні бути паралельними.
Забороняється використовувати для відкручування гайок ключі більших розмірів ніж розмір гайок, підкладаючи металічні пластинки між гранями гайки (болта) і ключа, а також подовжувати ключ трубою або іншим ключем.
Розсувні ключі не повинні мати люфту у рухомих частинах.
6.1.24. Гострогубці та плоскогубці не повинні мати вищерблених рукояток. Губки гострогубців повинні бути гострими, невищербленими та не зламаними, а плоскогубці - із справною насічкою.
6.1.25. Пилки (ножівки, поперечні, лучкові тощо) повинні бути правильно та прочно закріплені. Лучкові пилки повинні мати міцний кістяк та правильний натяг полотна.
6.1.26. Заточування та розведення столярних пилок повинні проводитися у спеціальних дерев’яних лещатах.
6.1.27. Стругальний інструмент (струги, шерхебелі, рубанки, фуганки тощо) повинен мати гладкі, рівно зачищені колодки.
Задній кінець колодки у верхній частині повинен бути закруглений. Рукоятки колодок повинні бути гладко та рівно зачищені. Леза стругального інструменту повинні бути правильно заточені, прочно та щільно припасовані до дерев’яних колодок і не повинні мати вибоїн, вм’ятин, тріщин та задирок.
6.1.28. Кернери, зенкери, свердла, розвертки та інший ріжучий інструмент повинні бути правильно заточені, не мати тріщин, вибоїн, задирок та інших дефектів. Хвостовики цього інструменту не повинні мати нерівностей, скосів та інших пошкоджень. Ручки коловоротів і буравів повинні бути точеними, гладко зачищеними.
6.1.29. Для перенесення інструменту, якщо це потрібно за умовами роботи, кожному працівникові видається сумка або легкий переносний ящик.
6.1.30. Ковальські кліщі та інше пристосування для утримання оброблюваних поковок слід виготовляти з м’якої сталі, що не закаляється. Вони повинні відповідати розміру та профілю утримуваних поковок і деталей.
6.1.31. Кліщі та інше пристосування повинні прочно утримувати виріб (заготовку), не викликаючи необхідності ручного натискування у процесі роботи. З цією метою на їх рукоятках повинні бути затискні кільця (шпандирі).
У робочому положенні зазор між рукоятками кліщів повинен бути не менше 45 мм.
6.1.32. Для обмеження зближення рукояток вони повинні мати упори. Між упором та протилежною рукояткою повинен бути зазор не менше 10 мм.
6.1.33. Рукоятки інструменту, що зазнає ударів при куванні на молотах (качалки, гладилки тощо), повинні виготовлятися з м’якої сталі, що не сприймає закалювання. Скріплення рукояток з інструментом повинно бути міцним і розміщуватися так, щоб у процесі роботи вони не зазнавали ударів бійка.
