7.14.32. Габаритні розміри і зовнішній профіль повітряного мішка (варильної камери) повинні відповідати внутрішньому профілю покришки, яку вулканізують, кут обхвату пресуючої частини мішка не повинен перевищувати кута обхвату секторної форми більше ніж на 5°.
7.14.33. Повітряний мішок та варильна камера повинні бути з клеймом за воду-виготовлювача і датою виготовлення.
7.14.34. Перед початком роботи на кільцевому вулканізаторі необхідно перевірити справність фіксуючого пристрою, який утримує кришку вулканізаційного апарата у верхньому положенні, дію запобіжного пристрою (запобіжна штанга) і справність аварійного вимикача. При несправності вищевказаних пристроїв виконувати роботи на вулканізаційному апараті забороняється.
7.14.35. Витягування повітряного мішка з покришки необхідно проводити при допомозі петель з тканини, а із варильних камер - спеціальними пристроями.
7.14.36. Завантаження форм з виробами у вулканізаційний котел необхідно проводити за допомогою пристроїв (візка), а вивантаження - спеціальними гаками. Пару у вулканізаційний котел необхідно подавати після перевірки правильності закриття кришки.
7.14.37. Для зменшення тепловиділення і захисту обслуговуючого персоналу від опіків вся гаряча частина неробочої поверхні вулканізаційних апаратів та паропроводів повинна бути теплоізольована.
7.14.38. Столи повинні бути покриті рівною і гладкою оцинкованою бляхою. Ребро стола з боку робочого місця необхідно оббивати смугою м’якої ґуми товщиною 6-8 мм.
7.14.39. Обладнання, яке застосовується для вулканізації варильних мішків (заготовок) з використанням пари, повинно бути обладнане пристроєм для регулювання подачі пари, термометром та манометром.
7.14.40. Після виготовлення варильні мішки повинні пройти перевірку на герметичність та міцність.
7.14.41. Прибирання приміщень необхідно проводити не менш ніж 2 рази на зміну, видаляти пил, який накопичується у пилоуловловлюючих установках, повітропроводах і вентиляторах за допомогою пилососів промислового типу, а із верстатів, столів, стін - вологим методом.
7.14.42. Варильні мішки повинні зберігатися на стелажах не більше як у два ряди по висоті, в затемненому приміщенні при температурі не нижче 20°С та відносною вологістю повітря 50-60%, на відстані не менше 1 м від опалювальних приладів. Не дозволяється зберігати варильні мішки сумісно з паливом, мастильними матеріалами, хімікатами та іншими речовинами, які руйнують ґуму.
7.14.43. Тиск повітря перевіряють тільки в охолоджених шинах (до температури навколишнього середовища). На посту накачування шин необхідно встановлювати дозатор тиску повітря або манометр.
7.14.44. Забороняється:
- при накачуванні камер виправляти їх положення на колесі постукуванням;
- вибивати диски кувалдою або молотком;
- підвищувати тиск повітря в шинах вище встановленої норми;
- працювати на несправному парогенераторі і вулканізаційній установці, а також виконувати їх ремонт при наявності в них пари;
- перекочувати покришки по підлозі.
7.15. Фарбувальні роботи
7.15.1. Організація і обладнання робочих місць для виконання фарбувальних робіт повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.03-1.04.72 Санітарні норми при фарбувальних роботах з застосуванням ручних розпилювачів № 991-72, ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ 12.1.007-76, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-84, ГОСТ 12.2.033-84, ГОСТ 12.3.005-75, ГОСТ 12.4.011-89, ДНАОП 0.01-1.01-95 і цих Правил.
7.15.2. Процес фарбування повинен бути безпечним на стадіях:
- підготовки поверхні виробів під фарбування, включаючи видалення іржі, окалини, старих покриттів, знежирювання і нанесення перетворювачів іржі;
- нанесення лакофарбувальних матеріалів і полімерних фарб, включаючи приготування робочих сумішей, миття та очищення тари, робочих ємкостей, виробничого обладнання, інструменту та захисних засобів;
- сушіння лакофарбових покриттів та оплавлення покриттів із порошкових матеріалів;
- обробки поверхневих лакофарбових покриттів.
7.15.3. Під час проведення фарбувальних робіт повинні бути передбачені заходи, які усувають умови виникнення вибухів та пожеж у технологічних установках, виробничих приміщеннях, на виробничих майданчиках, поза приміщеннями і усунені небезпечні або знижені до допустимих рівнів шкідливі виробничі фактори, які супроводжують проведення цих робіт.
7.15.4. Під час фарбування внутрішніх поверхонь великогабаритних виробів, в доповнення до вентиляційних установок, необхідно використовувати відповідні установки для вентилювання внутрішнього простору виробів.
7.15.5. З метою перевірки ефективності роботи вентиляції та стану повітряного середовища необхідно систематично, не рідше одного разу в квартал, проводити аналіз повітряного середовища на робочому місці малярів. Крім цього, аналіз повітряного середовища слід проводити у кожному окремому випадку при зміні технологічного процесу, реконструкції вентиляційної установки тощо.
7.15.6. Фарбувальні та сушильні цехи і камери необхідно розташовувати окремо від інших виробничих приміщень.
Фарбувальні та сушильні камери, установки струминного обливання й занурення тощо, а також дільниці безкамерного фарбування на гратах повинні бути обладнанні автоматичними установками пожежегасіння (вуглекислотними, пінними, порошковими, парогасіння тощо).
7.15.7. Фарбувальні цехи, камери, фарбозаготівельні відділення і склади лакофарбувальних матеріалів повинні бути забезпечені припливно-витяжною вентиляцією та ізольовані один від одного. Експлуатувати фарбувальні цехи без вентиляційних установок не дозволяється.
7.15.8. Для зберігання поточних запасів лакофарбувальних матеріалів при фарбозаготівельних відділеннях повинен бути виділений ізольований склад обладнаний вентиляцією.
7.15.9. Тара, в якій зберігаються лакофарбувальні матеріали у приміщеннях та на робочих місцях, повинна бути справною, щільно закриватися і виготовлена з матеріалу, що не розбивається.
7.15.10. Процес фарбування у камері повинен бути таким, щоб маляр під час фарбування знаходився на робочому місці у потоці чистого повітря, яке поступає на робоче місце.
7.15.11. Викидні труби витяжної вентиляції фарбувальних цехів повинні бути виведені не менше ніж на 2 м вище конька даху.
7.15.12. Конструкція вентиляторів, регулюючих і витяжних пристроїв вентиляційних систем під час експлуатації повинна виключати можливість іскроутворення.
7.15.13. Повітропроводи, камери, фільтри та інші вузли і елементи вентиляційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів.
7.15.14. Електроосвітлення фарбувальних камер повинно здійснюватись через захисне скло, яке встановлюється на стелі або стінах камери.
7.15.15. Напруга на лампах світильників стаціонарного освітлення, а також, світильників загального освітлення при висоті їх підвішування над рівнем підлоги або на робочій площадці менше 2,5 м повинна бути не більше 42 В. Для переносного освітлення повинна застосовуватися напруга 12 В і 42 В. Знижуючі трансформатори та штепсельні розетки повинні бути встановлені за межами приміщення.
7.15.16. Для освітлення виробничих приміщень фарбувальних цехів, і дільниць повинно застосовуватись електрообладнання закритого типу, а в межах фарбувальних камер - у вибухобезпечному виконанні.
7.15.17. Фарбувальні камери повинні бути обладнані спеціальними пристроями для переміщення фарбованого виробу - транспортерами, підйомниками, візками для подавання виробів у камеру, поворотними столами тощо.
7.15.18. Електричні пускові пристрої (рубильники, кнопки електромагнітних пускачів тощо) повинні бути встановлені поза камерами біля робочого місця. Установлення їх усередині фарбувальних та сушильних камер забороняється.
7.15.19. Ванни для фарбування методом занурення ємкістю до 0,5 м3 повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами й кришками, які щільно закриваються під час перерви в роботі.
7.15.20. При застосуванні фарбувальних ванн ємкістю більше 0,5 м3 повинно бути передбачене їх укриття у спеціальні камери, обладнані вентиляцією.
7.15.21. У ваннах ємкістю більше 1 м3 перемішування лакофарбувальних матеріалів повинно бути механізованим.
7.15.22. Повітряні шланги в місцях з'єднань повинні міцно закріплятися хомутами.
7.15.23. На дільницях фарбування великогабаритних виробів повинні бути обладнані пересувні підмостки і спеціальні драбини з площадками, огороджені перилами висотою не менш ніж 1 м.
7.15.24. Фарбувальна апаратура, яка працює під тиском (водо-мастиловіддільники, фарбонагнітальний бак тощо), повинна мати необхідну арматуру: редуктор для редукування стиснутого повітря, що надходить в апарат, перевірений та опломбований манометр з поділками через 0,1 кгс/см2 (9,8 кПа). На шкалі манометра власником має бути нанесена червона риска, яка б указувала на робочий тиск. Замість червоної риски дозволяється прикріплювати до корпусу манометра металеву пластинку, пофарбовану в червоний колір і щільно прилягаючу до скла манометра.
Справність арматури й апаратури повинна періодично перевірятися.
7.15.25. Температурний режим сушильних камер повинен контролюватися термометрами або термопарами, справність яких повинна систематично перевірятися. Контрольно-вимірювальні апарати повинні розташовуватись у місцях, легкодоступних для спостереження.
7.15.26. Нагрівальні прилади електросушильних камер повинні бути захищенні від можливого попадання на них краплин фарби з пофарбованих виробів та доторкування з лакофарбувальною плівкою.
7.15.27. Підіймально-транспортні пристрої, які застосовуються у фарбувальних цехах не повинні допускати іскроутворення. Електроприводи та електроапаратура цих пристроїв, що розташовується в цеху, повинні бути закритого типу, а всередині фарбувальних та сушильних камер - у вибухобезпечному виконанні.
7.15.28. Приміщення, які призначені для проведення фарбувальних робіт та консервування машин, обладнують двома виходами.
7.15.29. Як виключення, із дозволу органів Державного санітарно-епідеміологічного нагляду та органів по нагляду за охороною праці, дозволяється проводити фарбувальні роботи безпосередньо на місцях складання без улаштування спеціальної вентиляції, із дотриманням наступних вимог:
- фарбувальні роботи необхідно проводити в період, коли інші роботи на дільницях ремонту не виконуються;
- якщо здійснюється провітрювання приміщення за рахунок наявних витяжних вентиляційних установок;
- маляри-пульверизаторники повинні працювати у респіраторах із примусовою подачею повітря для дихання.
7.15.30. Фарбозаготівельні дільниці необхідно розташовувати в ізольованих приміщеннях одноповерхової будівлі з важкозаймистх конструкцій, самостійним виходом назовні і підлогою, яка легко очищається та не утворює іскри при ударі.
7.15.31. Ґрунтування та фарбування за допомогою пульверизатора внутрішніх поверхонь із застосуванням матеріалів на основі поліуретанових та епоксидних смол, а також матеріалів, які мають свинцеві сполуки й ароматичні розчинники, необхідно виконувати тільки при наявності ефективної вентиляції цих поверхонь.
7.15.32. У всіх випадках, де це дозволяється технологічним процесом, суміші розчинників, які містять бензол, слід замінити іншими, менш токсичними розчинниками.
7.15.33. Для фарбування важкодоступних місць необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі зі спеціальними насадками.
7.15.34. Перед очищенням та ремонтом фарборозпилювачів, баків та інших ємкостей для фарб, емалей, розчинників і розріджувачів проводиться їх ретельне пропарювання, промивання та провітрювання. Очищення необхідно проводити інструментом, який не дає іскроутворення.
7.15.35. Зберігання лакофарбувальних матеріалів, порошкових полімерних фарб, розчинників і розріджувачів, затверджувачів, напівфабрикатів для приготування мийних, знежируючих і полірувальних сумішей здійснюється на складах, розміщених в окремих приміщеннях (блоках складських споруд), або в підземних сховищах (для розчинників), обладнаних примусовою вентиляцією та засобами пожежегасіння.
7.15.36. На кожній тарі з фарбою, емаллю, лаком, ґрунтовкою, шпаклівкою, розчинником і розріджувачем необхідно прикріплювати бирки або наклейки з назвою лакофарбувального матеріалу.
7.15.37. На фарбувальних дільницях лакофарбувальні матеріали необхідно розміщувати в ємкостях, що щільно закриваються і не перевищують потреби на зміну.
7.15.38. Перед фарбуванням виробів пульверизатором необхідно перевірити справність та міцність кріплення шлангів, фарбонагнітального бачка, масловодовіддільника, фарборозпилювача, манометра і запобіжного клапану, засобів індивідуального захисту та загальної вентиляції.
7.15.39. Для відведення статичної електрики ґумові шланги, які застосовуються для промивання деталей розчинниками, повинні бути із заземленими наконечниками виготовлених із кольорового металу.
7.15.40. Для фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів, а також при фарбуванні всередині агрегатів необхідно застосовувати пістолети-розпилювачі, які не утворюють туману.
7.15.41. Очищення металевих поверхонь, раніше покритих фарбами, які містили свинець, необхідно проводити із зволоженням.
7.15.42. Для зниження туманоутворення й забруднення робочої зони аерозолем, парами фарб та лаків при фарбуванні машин пульверизатором фарборозпилювач необхідно розташовувати перпендикулярно до поверхні, яка фарбується на відстані не більше 350 мм від неї.
Для роботи на фарбувальних дільницях або у фарбозаготівельних відділеннях, де проводиться фарбування або приготування фарб, одночасно направляють не менше двох працівників.
7.15.43. Лакофарбувальні матеріали, до складу яких входять дихлоретан і метанол, дозволяється застосовувати тільки при фарбуванні щіткою. Особливу обережність необхідно проявляти при роботі з нітрофарбами, так як вони легко займисті, а пари розчинників, змішуючись із повітрям, утворюють вибухові суміші.
