Відводи слід кріпити до бетонних або металевих стійок, при цьому не повинно бути поворотів і провисань. Спосіб кріплення відводу повинен виключати можливість виникнення місцевих напружень.
9.8.3. До фонтанної арматури повинні бути приєднані лінії для глушіння свердловини через трубний і затрубний простори.
Лінії глушіння повинні бути оснащені зворотними клапанами. Для нафтових свердловин з газовим фактором менше 200 мЗ/т довжина лінії може складати 50 м. У всіх інших випадках довжина лінії глушіння повинна бути не менше 100 м.
9.8.4. Запобіжний клапан установки (розривна діафрагма) повинен бути з'єднаний індивідуальним трубопроводом з факельною установкою через вузол уловлювання нафти, конденсату та інших рідин. При цьому повинен бути виключений зворотний перетік нафти, конденсату через вузол уловлювання при спрацьовуванні одного з клапанів. При вмісті сірководню в газі понад 8% повинна бути змонтована спеціальна факельна система.
9.8.5. Установка для дослідження свердловин підлягає технічному опосвідченню (внутрішньому та зовнішньому огляду, ультразвуковому контролю). Внутрішній та зовнішній огляд і гідровипробування повинні здійснюватись щорічно, а ультразвуковий контроль – після кожного дослідження.
9.8.6. Перед освоєнням свердловини необхідно мати запас бурового розчину в кількості не менше двох об’ємів свердловини відповідної густини без урахування об’єму розчину, який знаходиться у свердловині, а також запас матеріалів і хімічних реагентів відповідно до плану робіт на освоєння свердловини.
9.8.7. Не допускаються гідродинамічні дослідження та освоєння свердловин без нейтралізації або спалення продукції свердловин. Освоєння свердловини повітрям не допускається.
9.8.8. Виклик притоку і гідродинамічні дослідження повинні виконуватись в світлий час доби під керівництвом відповідального інженерно-технічного працівника.
9.8.9. При спалюванні газу з наявністю сірководню повинні бути забезпечені умови, при яких концентрація шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери населених пунктів чи виробничих об'єктів не перевищить санітарних норм.
9.8.10. На час виклику припливу із пласта та глушіння свердловини необхідно забезпечити:
а) постійне цілодобове чергування відповідальних осіб за графіком, затвердженим технічним керівником підприємства, відповідального за проведення цих робіт;
б) цілодобове чергування транспорту для евакуації людей в разі аварійної ситуації;
в) постійну готовність до роботи цементувальних агрегатів;
г) готовність працюючих до захисту в разі аварійного викиду.
9.8.11. За відсутності припливу освоєння свердловини проводиться з використанням:
а) природного або супутнього нафтового газу;
б) двох- і багатофазних пін, інертних до сірководню та вуглекислого газу;
в) піноутворюючих сумішей;
г) інертних газів;
д) рідини меншої густини, інертної до сірководню і вуглекислого газу.
9.8.12. Забороняється при дослідженні і освоєнні свердловини підходити до гирла, трубопроводів, розподільних пультів, сепараційних установок без ізолюючого дихального апарата.
9.8.13. Забороняється виконувати освоєння свердловин, розташованих у заплавних зонах рік, у період повеней.
9.8.14. Дріт, який застосовується для глибинних досліджень, повинен бути корозійностійким, цільним і мати сертифікат відповідності для роботи в таких умовах. При піднятті дріт повинен проходити через герметичний пристрій з нейтралізатором сірководню.
9.8.15. Перед відкриттям засувки на вузлі відводу, а також при спуску (піднятті) глибинного приладу до свердловини працівники, не пов’язані з цими операціями, мають бути віддалені на безпечну відстань з навітряного боку.
9.8.16. Відкривати засувки на вузлі відводу та витягати прилади з лубрикатора, розбирати їх слід в ізолюючих дихальних апаратах.
9.8.17. Після закінчення освоєння або дослідження свердловини прилади, апаратура, спецодяг повинні пройти спеціальну обробку з нейтралізації сірководню відповідно до нормативних документів.
9.8.18. Після завершення робіт необхідно провести контроль повітря робочої зони на наявність сірководню і перевірку герметичності гирлової арматури.
9.9. Експлуатація і ремонт свердловин
9.9.1. Наземне обладнання повинне мати продувну та аварійну (для глушіння свердловини) лінії довжиною не менше 100 м, опресовані з коефіцієнтом запасу, рівним 1,25 від очікуваного максимального тиску. Лінії повинні бути обладнані зворотними клапанами.
9.9.2. При вмісті сірководню в природному газі понад 0,6% об. забороняється експлуатація свердловини фонтанним способом без вибійного свердловинного обладнання, що включає:
а) посадковий ніпель для приймального клапана і глухої пробки;
б) пакер для ізоляції експлуатаційної колони, клапан циркуляційний, клапан інгібіторний, пригирловий клапан-відсікач, вибійний клапан-відсікач.
Після встановлення пакер підлягає випробуванню на герметичність, а затрубний простір свердловини над пакером заповнюється розчином інгібітора корозії.
У розвідувальних свердловинах допускаються освоєння і дослідження свердловин без вибійного свердловинного обладнання при обов'язковому інгібуванні експлуатаційної та ліфтової колон. Експлуатація свердловини повинна здійснюватись по ліфтових трубах.
9.9.3. При вмісті сірководню в природному газі понад 0,6% об. конструкція фонтанної арматури повинна передбачати наявність автоматичних засувок з імпульсом від пілотів високого і низького тиску, які встановлені на вході в шлейф.
Керування центральною засувкою, першими від гирла бічними засувками, встановленими на струнах фонтанної арматури, пригирловим клапаном-відсікачем повинне бути дистанційним. Пульт керування засувками виноситься на безпечну відстань (не менше 25 м від гирла).
9.9.4. У процесі експлуатації повинна періодично проводитись перевірка клапана-відсікача на спрацьовування відповідно до рекомендацій (інструкцій) заводу-постачальника та регламенту, затвердженого технічним керівником нафтогазовидобувного підприємства.
9.9.5. Свердловини і шлейфи слід оглядати щодня при об'їзді мобільною бригадою в складі не менше двох операторів, що мають при собі дихальні апарати, засоби контролю повітря і зв'язку. Результати оглядів повинні реєструватись у спеціальному журналі.
9.9.6. При виявленні в гирловій арматурі витоку нафти, газу, що містить сірководень, свердловину слід негайно закрити за допомогою відповідної засувки чи пригирлового клапана-відсікача з пульта керування. При виявленні витоку сірководню з викидної лінії свердловини необхідно закрити з пульта керування засувку на викидній лінії, а також вхідну засувку на замірному пристрої, оперативно повідомити про це керівника об'єкта і працівників газорятувальних служб.
9.9.7. Експлуатація свердловини за наявності міжколонного прояву забороняється.
При виявленні тиску у міжколонному просторі повинні бути проведені необхідні дослідження і вжиті оперативні заходи для виявлення і усунення причини перетоку. За результатами досліджень вирішується питання про можливість експлуатації свердловини.
9.9.8. Перед початком ремонтних робіт (зміни гирлової арматури, ремонту підземного обладнання та ін.), які пов'язані з розгерметизацією гирла, в свердловини повинна бути закачана рідина з густиною згідно з п.6.5.26 даних Правил, оброблена нейтралізатором сірководню. Будь-який ремонт на свердловині слід проводити відповідно до затвердженого плану.
9.9.9. На гирла фонтанної свердловини на період ремонту, пов'язаного з розгерметизацією гирла, необхідно встановити противикидне обладнання. До складу його повинен входити превентер із зрізуючими плашками. Промивальний агрегат під час ремонту фонтанної свердловини повинен бути постійно підключений до затрубного простору свердловини.
Схема обладнання гирла свердловини узгоджується з територіальними органами Держнаглядохоронпраці.
9.9.10. З появою ознак нафтогазопрояву ремонтні роботи на свердловині повинні бути негайно припинені і вжиті заходи щодо ліквідації ускладнення.
9.9.11. При перервах у роботі з переобладнання гирла свердловини, зміні хрестовин, противикидного обладнання, фонтанної арматури забороняється залишати відкритим гирло свердловини.
9.9.12. Система автоматизації видобувних свердловин і присвердловинного обладнання повинна забезпечувати:
а) подачу реагенту до свердловини і припинення його подачі при можливих аварійних ситуаціях, сигналізацію про аварійні відхилення технологічних параметрів:
б) автоматичне відключення свердловин при порушенні режиму.
9.10. Збір і підготовка нафти, газу і газового конденсату
9.10.1. На підприємствах складається і затверджується технічним керівником графік проведення перевірки герметичності фланцевих з'єднань, арматури, люків та інших джерел можливих виділень сірководню.
9.10.2. Для перекачування сірководневміщуючих середовищ повинні використовуватись насоси з подвійним торцевим ущільненням або з електромагнітними муфтами.
9.10.3. Стічні води установок підготовки нафти, газу і газового конденсату повинні піддаватись очищенню, а при вмісті сірководню та інших шкідливих речовин вище ГДК - нейтралізації.
9.10.4. До розкриття і розгерметизації технологічного обладнання необхідно здійснювати заходи щодо дезактивації пірофорних відкладень.
Перед оглядом і ремонтом місткості та апарати повинні бути пропарені і промиті водою для запобігання самозайманню пірофорних відкладень. Дезактивація пірофорних сполучень має включати заходи з застосуванням пінних систем на основі ПАР або інших методів, що відмивають стінки апаратів від цих сполучень.
9.10.5. До роботи всередині місткості і апарата можна приступати за умови, якщо вміст у них сірководню, нафтових газів і пари нафти не перевищує ГДК, і лише в дихальних апаратах.
Порядок безпечного проведення робіт з очищення, дезактивації пірофорних відкладень, огляду і ремонту такого обладнання визначається спеціальною інструкцією, затвердженою технічним керівником підприємства.
9.10.6. Щоб уникнути самозаймання пірофорних відкладень при ремонтних роботах, усі вузли, які розбираються, і деталі технологічного обладнання повинні бути змочені технічними миючими засобами (ТМЗ).
9.10.7. За наявності на об'єктах видобування газо- і продуктопроводів з великим геометричним об’ємом необхідно секціонувати їх шляхом встановлення автоматичних засувок, що забезпечують наявність у кожній секції при нормальному робочому режимі не більше 2000-4000 нм3 сірководню.
9.10.8. Запірна арматура, встановлена в колодязях, повинна мати дистанційне керування або пристрій для дистанційного відкриття.
9.10.9. Вертикальний факельний пристрій розміщується на відстані не ближче, ніж 200 м від промлощадки УКПГ. Висота факелу повинна бути не менше, ніж 35 м. Територія навколо факельного пристрою в радіусі 50 м повинна бути спланована та огороджена.
9.11. Контроль повітряного середовища
9.11.1. На установках, у приміщеннях та на промплощадках, де можливе виділення сірководню в повітря робочої зони (бурова установка, видобувна свердловина, установки з виміру дебіту нафти і газу та ін.), повинен здійснюватись постійний контроль повітряного середовища і сигналізація небезпечних концентрацій сірководню.
9.11.2. Контроль за станом повітряного середовища на території промислових об'єктів повинен бути автоматичним з виведенням показань датчиків на диспетчерський пункт.
9.11.3. Місця встановлення датчиків стаціонарних автоматичних газосигналізаторів визначаються проектом облаштування родовища з урахуванням густини газів, параметрів застосовуваного обладнання, його розміщення та рекомендацій постачальників.
На бурових установках датчики повинні бути розміщені біля основи бурової вежі, ротора, на початку жолобної системи, біля вібросит, у насосному приміщенні (2 шт.), біля приймальних місткостей (2 шт.) та в службовому приміщенні.
9.11.4. Стаціонарні газосигналізатори повинні мати звуковий і світловий сигнали з виходом на диспетчерський пункт (пульт керування) та за місцем встановлення датчиків, проходити перевірку перед монтажем, а також державну перевірку в процесі експлуатації у встановлені терміни.
9.11.5. Контроль повітряного середовища в населених пунктах, які знаходяться в охоронній зоні об’єктів видобування нафти та газу, слід здійснювати в стаціонарних точках і пересувних лабораторіях відповідно до графіка, затвердженого технічним керівником підприємства.
Результати аналізів повинні заноситись:
- до журналу реєстрації аналізів;
- до карти проб (фіксуються необхідні дані відбору проб: місце, процес, напрямок і сила вітру, інші метеорологічні умови і т.д.),
а також передаватись за призначенням зацікавленим організаціям, у тому числі місцевим органам влади.
9.11.6. Виміри концентрації сірководню газоаналізаторами на об'єкті повинні проводитись за графіком підприємства, а в аварійних ситуаціях - газорятувальною службою, з занесенням результатів вимірів до журналу (додаток 12).
9.11.7. При виявленні в повітрі робочої зони сірководню вище ГДК слід негайно:
а) одягти ізолюючий дихальний апарат (протигаз);
б) сповістити керівника робіт (об'єкта) і людей, які знаходяться в небезпечній зоні;
в) вжити першочергових заходів щодо ліквідації загазованості відповідно до ПЛАС;
г) особам, які не пов'язані зі вжиттям першочергових заходів, слід залишити небезпечну зону і направитись до місця збору, встановленого планом евакуації.
Подальші роботи з ліквідації аварії проводяться спеціально підготовленим персоналом з залученням робітників бригади і фахівців.
9.12. Засоби індивідуального захисту
9.12.1. Кількість і типи засобів індивідуального захисту органів дихання на кожному об'єкті повинні визначатися з урахуванням специфіки робіт і галузевих норм забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ.
